Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила 7 травня, що знову визнала російського опозиційного політика Олексія Навального в’язнем сумління. Він був позбавлений цього статусу в лютому через те, що в його виступах правозахисники виявили «мову ворожнечі». Зараз вони визнали, що погляди і поведінка можуть змінюватися з часом.
У заяві на сайті організації сказано, що, підтверджуючи статус Навального, Amnesty наголошує на необхідності дотримання його прав. У повідомленні сказано, що ситуація з російським опозиціонером змусила організацію переглянути свої внутрішні правила.
Amnesty розпочала перегляд загального підходу до використання терміну. Правозахисники ухвалили, що відтепер не виключатимуть із числа «в’язнів сумління» виключно на підставі поведінки в минулому.
«Частина місії Amnesty полягає в тому, щоб спонукати людей приймати ідею прав людини, а не залишати їх назавжди в пастці свого минулого», – йдеться в тексті.
Проте правозахисники наголосили, що статус в’язня сумління не означає схвалення його політичної програми. «Деякі з попередніх заяв Навального заслуговують на осуд, і ми жодною мірою не виправдовуємо їх. Як правозахисна організація Amnesty International продовжить боротися з расизмом і всіма формами дискримінації, де б вони не існували», – наголошується в повідомленні.
При цьому Amnesty так і не розкрила, через які саме висловлювання політика він виключався зі списку. Імовірно, йдеться про виступи Навального в період, коли він позиціонував себе російським націоналістом.
У 2007 році Навальний разом із письменником Захаром Прилєпіним і політиком Сергієм Гуляєвим заснували націоналістичний рух «Народ». Організація виступала з провокативною рекламою з критикою мігрантів.
Після цього Навальний був виключений з партії «Яблуко» за націоналізм із формулюванням «за завдання політичної шкоди». Зараз прихильники Навального заявляють, що суперечки через його статус в Amnesty були ініційовані російською владою.
У 1964 році статусу в’язня сумління за підтримку силової протидії режиму апартеїду був позбавлений південноафриканець Нельсон Мандела. Попри критику з боку політиків та інших правозахисників, Amnesty так і не повернула його до свого списку, провівши голосування про це серед своїх співробітників.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
