Проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» поспілкувався із послом Естонії в Україні Каймо Кууском. Дипломат розповів для чого офіційний Таллінн постачає Києву сучасне озброєння, коли чекати постачання анонсованих раніше систем Javelin та що ще може зробити НАТО, щоб стримати Росію від масштабної агресії щодо України.
– Пане посол, дякую що ви сьогодні з нами. Перше запитання, яке я хочу поставити – це як би ви описали безпекову ситуацію в Європі з точки зору Естонії?
Є лише один фактор, який може загрожувати Естонії – це авторитарна Росія
– З точки зору Естонії, ми живемо на кордоні вільного світу. В Естонії. І так само і в Україні. На цей момент, звісно, кордон або межа вільного світу проходить між Херсоном і Кримом або посеред Донецької і Луганської областей. Але так ми це бачимо.
Ми – члени Європейського Союзу і, що більш важливо з безпекової точки зору – ми члени НАТО. У випадку України – вам ще треба пройти цей шлях, але ви дуже близький партнер альянсу і ми поважаємо вас як дуже важливого союзника Естонії. В тому числі у нашому регіоні. Тож у цей час нам потрібно співпрацювати перед лицем авторитарних держав.
– Щодо авторитарних держав. Зараз дуже багато розмов про ескалацію на кордонах України. Але Естонія також межує із Росією. Ви відчуваєте якесь напруження на кордоні з Росією, чи ні?
– Для нас це було зрозуміло ще з початку дев’яностих, коли ми повернули нашу незалежність. Що є лише один фактор, який може загрожувати Естонії – це авторитарна Росія. Усі ті навчання, що вони проводили поблизу естонських кордонів починаючи з 90-их...
До прикладу, я особисто пам’ятаю навчання «Запад-99». Вони відпрацьовували як атакувати нас. І коли ми приєдналися до НАТО, вони відпрацьовували напад на країни Альянсу. Нам, звісно, пощастило – у нас немає війни як в Україні, але для нас нічого не змінилося.
Ми не відчуваємо нормальних відносин між Естонією і Росією. На жаль. Проте, вони могли бути кращими. І, сподіваюся, одного хорошого дня вони стануть кращими.
– Враховуючи переговори, які Росія хоче вести з НАТО, зі США, коли представники Росії говорять, що «НАТО має збирати манатки і повертатися на кордони 1997 року» – як це сприймається в Естонії?
– Для нас це неприйнятно. Ми приєдналися до НАТО не для того, щоб комусь загрожувати. Ми почувалися незахищеними і хотіли приєднатися до НАТО. Ми і є НАТО зараз.
І якщо Росія говорить, що сили НАТО мають залишити Балтійські країни. Вони що, просять естонських військових відправитися до Данії?
Ми – НАТО. Наші хлопці – військові альянсу. Ми нікуди не збираємося і наші союзники, які на цей момент перебувають в Естонії – британці, французи, данці – залишаються з нами.
– Хотів би поговорити щодо двосторонніх відносин між Україною та Естонією. Чи могли б ви підсумувати усю ту військово-технічну допомогу, яку Естонія надала Україні, скажімо, за останній рік?
– Ми дуже хороші партнери з Україною. І ми допомагали Україні різними засобами, зокрема і в сфері безпеки.
Ми постійно надаємо медичну допомогу для поранених українських солдатів та надаємо реабілітацію медикам Збройних сил України, які перебували в зоні бойових дій. Це важлива частина.
Ми надаємо освітню підтримку – українські офіцери навчаються у Балтійському оборонному коледжі, який знаходиться в Тарту. Також мовні курси.
Наші сили спецоперацій тісно співпрацюють. І ми тренуємо ваших хлопців і, у той же час, навчаємося у них – як бути ефективним у воєнній ситуації.
Поза тим ми надавали обладнання. Включаючи 2400 пістолетів і набоїв влітку 2020-го. І наразі ми готуємося разом із Німеччиною передати Україні сучасний польовий шпиталь. Він вже готовий.
І поза тим у двосторонньому порядку Естонія вирішила надати оборонну зброю, що включає ПЗРК Javelin.
Недостатньо слів «серйозне занепокоєння» проти танка, що наближається до тебе
– Державний департамент дозволив Естонії надати Україні озброєння американського виробництва. Можливо, можете розповісти деталі. Приблизно скільки чого? І коли це може статися?
– Ми сподіваємося, що тепер це відбудеться у найбільш стислі терміни. Найближчі тижні. Це нормальна процедура – якщо ти не виробляєш озброєння самостійно, а закуповуєш у когось іншого...
Я трохи спрощую, але якщо ти кінцевий користувач, то не продаєш і не даруєш.
Тому потрібно було запитати дозволу і ми отримали його. США зробили все дуже швидко, без зайвої бюрократії. Тому в нас є ракети Javelin в Естонії, готові до відправки в Україну. І ми говоримо про десятки, десятки, десятки і ще десятки ракет.
Я не хочу називати конкретну кількість, але це насправді вражає.
– У мене є запитання щодо цього. Естонія – не найбільша країна серед країн НАТО. Не найбільш захищена і у вас також сусід – Росія. Але ви готові допомогти Україні цією зброєю. Чому ви це робите?
– Знаєте, є перевага і я сподіваюся і впевнений, що Україна її також отримає в майбутньому – ми перебуваємо в НАТО. Наші союзники можуть швидко нас підтримати.
Недостатньо слів «серйозне занепокоєння» проти танка, що наближається до тебе
Це базовий принцип ООН, що нація може захищати себе від агресії і інші можуть допомагати.
Тож ми в цьому регіоні бачимо, що близька нам країна – Україна, зазнає агресії вже восьмий рік.
Недостатньо просто говорити про стурбованість, щоб допомогти оборонятися. Наш військовий керівник добре сказав: недостатньо слів «серйозне занепокоєння» проти танка, що наближається до тебе. Потрібно щось більш солідне і ракети Javelin будуть достатньо солідними для стримування агресора від надсилання додаткових сил.
– Повертаючись до дозволів від США. Окрім Естонії, також Литва та Латвія отримали ці дозволи. Я знаю, що ви не можете говорити про інші країни, але поза тим – чи ви координуєте з іншими Балтійськими країнами те, які системи яка країна може надати? Чи це власне рішення і бажання?
– У випадку які системи – це власне рішення кожної із країн. Але координація, звісно, була. Наші міністри оборони, представники міністерств зустрічалися, обговорювали і координували питання щодо того, якої Україна потребує допомоги і що ми можемо для цього зробити.
Я знаю, що литовці і латвійці передадуть вам – це теж хороші речі, але нехай краще це коментують вони.
– Повертаючись до першої заяви про ймовірну передачу озброєння для України з Естонії, міністр Естонії Петер Куймет тоді сказав, що Естонія також може надати гармати. Як я розумію, ви також маєте отримати дозвіл від Німеччини і Фінляндії. Можете розповісти, на якому етапі цей процес?
– Ми відправили офіційні листи і запросили дозвіл. Це вимагає часу. Різні країни мають різні рівні координації. Я не можу прогнозувати, але сподіваюся, що відповідь буде швидкою.
Чому ці гармати? Тому що вони у нас є і ми їх не використовуємо. У нас є інше озброєння, яке ми купили у Південної Кореї.
У нас є гармати такі ж, що є і в Києва. І Україна попросила у нас боєприпаси для цих гармат. Боєприпаси ми теж надамо. Але ми вирішили, що можемо запропонувати і ці гармати. Але, як я вже казав, є процедура, яку ми маємо пройти.
– А коли було ухвалене це рішення?
– Ми бачили, як Росія нарощувала сили вже навесні. Потім вони відвели більшість військових, але техніка залишилася. Наступний етап наростання напруження розпочався наприкінці жовтня-листопада. І тоді ми вже почали обговорювати у Таллінні як ми можемо допомогти Україні додатково.
Я думаю, усі ті візити, які відбулися в останні роки, але особливо протягом останнього року – були дуже важливими для цього.
Наприклад на початку жовтня глави восьми міністерств і державний секретар були в Україні і ми також відвідали лінію фронту, Авдіївку.
Міністр оборони Естонії був особисто дуже близько до ворожих позицій. Тож, якщо ти відчуваєш це, я гадаю, це теж має вплив. Це дало внутрішнє бажання надати практичну допомогу.
– У випадку, якщо повномасштабна агресія таки розпочнеться, чи буде ця допомога розширена?
– Без сумнівів. Я гадаю, інші країни також приєднаються. Наразі всі працюють, щоб не допустити ескалації, розширення війни, яка вже є. Інші країни вже показали, що вони можуть надати деяке озброєння для захисту від агресії. Ми в Естонії однозначно почнемо шукати, що іще ми можемо зробити.
– За останні кілька днів усе більше і більше країн НАТО або надають або обіцяють надати зброю чи зробити це у випадку чогось. На вашу думку, чи НАТО робить достатньо для упередження, стримування Росії в Україні як організація? Звісно, що у НАТО кожна країна має свою позицію і вирішує – що робити, а що ні. Але на вашу думку – чи цього достатньо наразі?
– В Естонії у нас часто говорять: «не буває занадто багато любові, не буває занадто багато безпеки».
Наразі ми також можемо сказати, що не буває забагато стримування.
Я дуже радий, і Естонія цінує ту єдність, яка наразі є в НАТО. Ми могли б зробити дещо більше як альянс – надати допомогу, яка б сприяла Україні у стримуванні.
– Яким чином?
– Надати більше зброї. Надіслати більше сил в регіон. Також направити кораблі НАТО в Балтійське і Чорне море – я гадаю це було б хорошим шляхом для стримування агресора від подальших кроків.
– Як гадаєте, чи не зробить поставка озброєння напругу ще вищою?
– Ні-ні-ні, це не той випадок. Це не атакувальна зброя. Дистанція польоту ракети Javelin – 4 кілометри. Вона не загрожує нічому стратегічному у Росії. Це для самозахисту. Захисту українців на українській землі.
Росію сила – не провокує. Слабкість – те, що провокує Росію
Колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес сказав і, я повністю поділяю його думку, що Росію сила – не провокує. Слабкість – те, що провокує Росію на агресію.
Тому не потрібно бути слабким. Інші мають допомагати Україні посилювати сили оборони.
– І останнє. Що ви думаєте про членство України в НАТО, зважаючи на останні дії Росії?
– Як я вже відзначав – я вірю, що Україна стане членом НАТО. І в НАТО заявили у 2008-му і повторили цього літа, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Це виключно між нами – НАТО і Україною.
Якщо Україна хоче, а вона хоче, і коли буде повністю готова – приєднається.
У створенні безпеки Україна все кращає з кожним роком. Один приклад – евакуація із Афганістану. Небагато країн були в змозі відпрацювати весь ланцюжок. У вас дуже потужні сили спецоперацій, чудові льотчики і хороші літаки для проведення таких операцій. Про це і йдеться – створення безпеки. І для інших – також.
