Російська влада Криму повідомляє про проведення у листопаді цього року міжнародного заходу – «круглого столу» на тему: «Розвиток зв'язків українців Криму зі співвітчизниками за кордоном». Крим.Реалії вирішили з'ясувати, яка мета цього заходу, що проводиться у Криму не перший рік, і чи є якісь результати його роботи.
За інформацією керівника Держкомнацу російського уряду Криму Айдера Тіппа, «нині ведуться роботи щодо запрошення українських делегацій із різних країн». Головним організатором заходу виступає проросійська «Українська громада Криму», яку очолює Анастасія Гридчина.
У 2019 році на цей захід було витрачено 921,5 тис. бюджетних рублів. Основним наративом заходу є спроба демонстрації міжнародній спільноті «російського» статусу Криму.
Організатори заходу декларують, що «на території Республіки Крим надається системна підтримка українському народу в підтримці своєї рідної мови та національної культури. Українська мова визнана однією з трьох державних мов Республіки Крим. Українська громада бере активну участь в економічному, суспільно-політичному та соціально-культурному житті республіки, робить свій вагомий внесок у консолідацію та зміцнення міжнаціональної єдності та злагоди на півострові».
Протилежну думку має кримський проросійський блогер Олександр Таліпов, який стверджує, що в Криму за розмову українською мовою можна опинитися в поліції, про це він розповів в ефірі програми «Соловьев Live», де зазначив, що в Криму українську мову не використовують взагалі.
«Української мови у Криму просто не існує. У Конституції Криму закріплено, що державними мовами є російська, кримськотатарська та українська, але насправді українська мова використовується лише у бланках документів, де нарівні з іншими мовами написане найменування підрозділів. Я вже неодноразово порушував питання про доцільність зазначення української мови в ранзі державної, якщо нею ніхто не розмовляє… У нас немає великих українських громад, де б говорили між собою українською мовою», – заявив Таліпов.
Українська активістка з Криму Олена Попова вважає діяльність «української громади» під керівництвом Гридчиної не чим іншим, як фарсом.
Діяльність «Української громади Криму», штучно створеної російською владою освіти, продовжує служити виключно пропагандистським цілямОлена Попова
«Діяльність «Української громади Криму», штучно створеної російською владою освіти, продовжує служити виключно пропагандистським цілям. І проведення «круглих столів» – традиційна форма пропаганди. Такі засідання – єдине, що може реально демонструвати квазідіаспору. Місцева та федеральна журналістика зніме сюжети, будуть публікації у пресі, проросійські жителі подивляться та зрадіють. Задача виконана. Іноземцям носа втерли. Кримські ж українці взагалі цей фарс не дивитимуться. Надивилися з 2014 року», – поділилася своєю думкою з Крим.Реалії активістка.
Олена Попова зазначила, що ця «українська громада» не бачить реальних проблем українців у Криму.
«Якщо я помиляюся, тоді де підтвердження того, що «українська громада» Криму під керівництвом Гридчиної об'єднує українських кримчан? Страх та апатія – ось що їх об'єднує. І найочевидніший показник – скорочення викладання українською мовою та вивчення мови. За моїми відомостями, розповідями кримчан, школи, де ще торік українську мову вивчали хоча б факультативно, наступного навчального року вже відмовилися і від цього. Чому «діаспора» не проводить «круглих столів» на цю тему? Можливо, з'явилися україномовні програми на ТБ та радіо?» – зазначила активістка.
Керівник кримського Громадського казацтва Сергій Акімов розповів у коментарі Крим.Реалії, що в Криму мало хто знає про діяльність цієї «української громади».
Як завжди, все для галочки та для списання коштів у нікудиСергій Акімов
«А що, у Криму є така організація? І чим же ця «українська громада» займається? Я бачив керівника цієї громади лише раз, коли Путін зустрічався в Криму з так званими громадськими діячами Криму. І найголовніше, ця громада хоче розвивати зв'язки. А що, знову ж таки, заважало їм розвивати відносини з Україною? Загалом, як завжди, все для галочки та для списання коштів у нікуди. Чому в наш скрутний час «Українська громада Криму» не займається надсиланням тієї ж гуманітарної допомоги громадянам України, там же їхні співвітчизники?» – зазначив громадський діяч.
Кримський громадський діяч і журналіст Рагім Гумбатов вважає, що ефект від проведення цього заходу дорівнюватиме нулю.
Чи можна собі уявити, що на українську громадськість приїзд якихось далеких людей може мати більший впливу ніж те, що відбувається на їхній батьківщині?!Рагім Гумбатов
«Загалом, безперечно, розвиток горизонтальних зв'язків, на мій погляд, потрібна річ, особливо якщо ініціатива не зверху спущена, а в ній зацікавлені, як то кажуть «низи». У проведенні таких заходів, безперечно, є позитивні моменти. Проте, здається, що нині момент проведення заходу обрано невдало. Справа навіть не в тому, що буде витрачено значні бюджетні кошти на цей «круглий стіл».
По-перше, за нинішніх умов приїзд до Криму українських делегацій – це технічно складно, для більшості зарубіжних українських організацій, вочевидь, політично неможливо, не кажучи про інші аспекти. По-друге, навіть якщо вдасться організувати приїзд українських делегацій, приміром, з Білорусі, Вірменії, Таджикистану, Киргизстану та з якихось інших держав, то ефект від такої зустрічі, смію припустити, дорівнюватиме нулю. Чи можна собі уявити, що на українську громадськість приїзд якихось далеких людей може мати більший впливу ніж те, що відбувається на їхній батьківщині?!» – поділився думкою з Крим.Реалії громадський діяч.
Кримський активіст Дмитро Демчук упевнений, що захід «української громади» проводиться під патронатом російських спецслужб.
«У так званій «спецоперації» (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – КР) в Україні настав переломний момент, агресор відчуває, що всесвітня ганьба від поразки не за горами, а як наслідок цього – і втрата захоплених раніше територій. Він починає шукати лояльних громадян свого режиму на цих територіях. У тому числі й серед кримчан української та кримськотатарської національностей, щоб надати світові фальшиві докази лояльності народів окупованих територій.
Усі громадські організації у Криму перебувають під ковпаком спецслужб РФ, у тому числі й «Українська громада Криму». Упевнений, що її керівництво погоджено зі спецслужбами РФ, інакше б ця організація, як, власне, і кримськотатарський Меджліс, була б заборонена в Криму, а її керівництво тікало б або опинилося б за ґратами. Тому віри такій громадській організації не повинно бути ні на місцевому, ні на світовому рівні. Ті, хто просуває ін
– поділився своїм баченням ситуації з Крим.Реалії активіст.
Про підконтрольність російським спецслужбам усіх національних громад, зареєстрованих за російським законодавством у Криму, також розповів Крим.Реалії експерт міжнародного права, професор Борис Бабін.
«Окупаційна «адміністрація» з 2014 року намагається маніпулювати в Криму так званою «народною дипломатією» за досить стандартною схемою. На півострові створюється повністю підконтрольна як «адміністрації», так і спецслужбам агресора фейкова «національно-культурна автономія» будь-якої етнічної групи, «керівники» якої іноді взагалі мають до цього етносу досить опосередкований стосунок, не володіючи часто й відповідною мовою.
Після цього ці фейкові «лідери громад» починають грати в «народну дипломатію» з громадянами чи місцевими чиновниками етнічно близької до «громади» країни – наприклад, Болгарії, Греції чи Естонії. При цьому «іншою стороною» такої «дипломатії» часто виступають відверто проросійські та маргінальні структури й індивіди, що також, очевидно, не обходиться без участі російських спецслужб», – розповів експерт.
На думку Бориса Бабіна, нічого, крім пропагандистської складової, діяльність «української громади» не несе.
Ті, хто просуває інтереси Кремля від імені кримських українців – зрадники свого народуДмитро Демчук
«При цьому в нібито «офіційних українців» Криму, яких «очолює» Гридчина, нерозлучна протеже сумнозвісного Георгія Мурадова, за останні років шість функція була дещо іншою. А саме – всіляко просувати в третіх країнах і міжнародних організаціях, таких як структури ООН та ОБСЄ фейкові наративи про те, що нібито в окупованому Криму «немає дискримінації етнічних українців» і «нібито обмежень на використання української мови».
Успіхів на цьому явно «невдячному» терені Гридчина, звичайно, не досягла. А з 2022 року її діяльність набула навіть не фейкового, а сюрреалістичного характеру – в умовах, коли і Кремль, і його кримські маріонетки перейшли від українофобії до відвертого україноненависництва, злочинно і прямо закликаючи до геноциду українського народу, насамперед – етнічних українців. Швидше за все, далі Гридчина відповідатиме за збір у Криму колаборантів із різних регіонів материкової України та за постановку відповідних пропагандистських шоу агресора, звичайно, без будь-яких практичних результатів, не рахуючи, звичайно ж, потоку пропагандистських заяв окупантів», – вважає експерт.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення «Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та Севастополя».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
