СІМФЕРОПОЛЬ – Кримчани продовжують залишати територію окупованого Криму, значну частину з них складають кримські татари. За даними Меджлісу кримськотатарського народу, з Криму виїхали приблизно 10 тисяч осіб. Російська влада Криму готова карати людей за це. Як кримчани тікають від російської мобілізації, читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Російський парламент окупованого Криму нині опрацьовує пропозиції щодо внесення змін до російських законів для «обмеження прав осіб, які втекли від мобілізації», одна з яких – це «чітка заборона» на виїзд з території окупованого Кримського півострова та Росії всім, кого можна мобілізувати до армії РФ.
Підконтрольний РФ кримський спікер Володимир Константинов також запропонував вносити осіб, які їдуть від російської мобілізації, до реєстру осіб, які перебувають під іноземним впливом.
«Окрім цього, до зазначеного реєстру пропонуємо включати тих, хто публічно засуджує громадян РФ, які виконують свій конституційний обов'язок захисту батьківщини, або сприяє іншим особам у діяльності, спрямованій на поширення інформації з метою схиляння громадян РФ до невиконання свого конституційного обов'язку щодо захисту батьківщини», – Заявив Константинов.
Те, що з Криму масово виїжджають кримські татари молодого та середнього віку, підтверджує кримськотатарський активіст із Сімферопольського району Ролан Османов.
Значній частині чоловічого населення призовного віку довелося виїхати з КримуРолан Османов
«Ніколи не думав, що в Криму буде така ситуація, в якій я, побачивши свого співвітчизника, плюс-мінус свого віку, буду дуже радий його бачити. Ви всі є свідками того, що відбувається зараз у Криму. Значній частині чоловічого населення призовного віку довелося виїхати з Криму, багатьом навіть далеко. Прекрасно розумію, у зв'язку з чим вони ухвалили таке рішення, – для того, щоб не вбивати та не вмирати. Для того, щоб не брати участь у цьому абсурді, що зараз відбувається», – сказав активіст у відеозверненні до своїх співвітчизників.
У представництві президента України в Криму повідомляють, що проросійські активісти навмисне переслідують кримчан, які рятуються від насильницької мобілізації. Наприклад, проросійський активіст і блогер Ейваз Умеров пообіцяв жорстко реагувати, якщо кримські татари, які залишили Крим, «даватиму інтерв'ю направо й наліво, як погано жилося в російському Криму».
«Такі люди, як я, – молоді, відчайдушні, влаштують таке «веселе життя» вашому бізнесу, вашим рідним, вашим сім'ям, повірте, це не жарти», – пригрозив Ейваз Умеров.
Як розповів Крим.Реалії кримський активіст, який є адміністратором одного з найбільших молодіжних пабліків Криму, а також телеграм-каналу «Кримчани в Україні. Втеча з Мордора», Олексій Єфремов, «основні мотиви виїзду з півострова після 21 вересня – це, звичайно ж, загальна мобілізація, вона ж «могилізація».
На друге місце він поставив «наближення фронту до Криму і «хлопки», що стаються дедалі частіше, та іншу «бавовну». За словами Олексія Єфремова, здебільшого виїжджають люди молодого віку, великий відсоток серед тих, хто виїжджає, становлять кримські татари.
Багато виїжджає, звичайно ж, чоловіків призовного віку, багато хто з дружинами та дітьми. Це здебільшого молодьОлексій Єфремов
«Багато виїжджає, звичайно ж, чоловіків призовного віку, багато хто з дружинами та дітьми. Тобто це здебільшого молодь. Великий відсоток кримських татар, але вони переважно обирають не Європу, а той же Казахстан чи Грузію. Втім, там вони подаються на українську «біометрію», щоби далі пройти в більш благополучні країни. На територію, підконтрольну Україні, за моїми спостереженнями та розповідями волинських таксистів, щодня повертаються близько 20-30 кримчан через Білорусь, і ще менше через Польщу. Тобто рахунок йде поки що лише на сотні, не на тисячі», – ділиться своїми спостереженнями активіст.
Олексій Єфремов зазначає, що кримчани обирають переїзд на підконтрольну Україні територію, сподіваючись на швидку деокупацію Криму.
Надія, що Крим скоро повернеться в Україну, а люди повернуться додомуОлексій Єфремов
«Чому Україна? Причини у кожного свої, але можу перерахувати основні: тут родичі чи друзі, є де жити, зрозуміла мова та менталітет і, нарешті, надія, що Крим скоро повернеться в Україну, а люди повернуться додому», – зазначає активіст.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров після численних звернень до нього повідомив, що у громадян України, які масово виїхали з Криму, «критична ситуація, яка має всі ознаки гуманітарної катастрофи». Голова Меджлісу запропонував створити міжвідомчу робочу групу з цієї проблеми, поклавши на один із центральних органів виконавчої влади питання координації.
Одним із завдань робочої групи має стати розробка змін процедури ідентифікації особи для отримання паспортних документів з урахуванням умов проживання людей у тривалій окупаціїТаміла Ташева
Пропозиція Рефата Чубарова була почута. 13 жовтня відбулося установче засідання міжвідомчої робочої групи із захисту прав громадян, які внаслідок збройної агресії Росії потребують допомоги для повернення в Україну. Робочу групу було створено під головуванням Міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Одним із головних питань на засіданні було поновлення чи отримання паспортних документів громадянами України, які виїхали з тимчасово окупованих територій, що перебувають на території інших держав без відповідних документів.
«З урахуванням великої кількості звернень від громадян України, які перебувають за кордоном, щодо отримання паспортних документів, засідання цієї групи мають бути систематичними. Обмін інформацією між органами влади, які володіють базами даних, за допомогою яких можна перевірити інформацію про особу, має відбуватися у спрощеному порядку та в стислі терміни. Одним із завдань робочої групи має стати розробка змін процедури ідентифікації особи для отримання паспортних документів з урахуванням умов проживання людей у тривалій окупації», – наголосила на засіданні представниця президента України в АРК Таміла Ташева.
За результатами засідання ухвалене рішення розробити нормативні документи, які забезпечать обмін інформацією про особу та спростять процедуру отримання виду на повернення в Україну.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
