Зернисте чорно-біле відео показало те, що було схоже на швидкохідний катер, який стрибає на нічних хвилях, хитаючись вперед і назад, наближаючись до набагато більшого військового корабля. Потім корабель ефектно вибухає, і майже 3-хвилинне відео закінчується тим, що судно перекочується на лівий борт безпосередньо перед тим, як затонути.
Насправді катер був безпілотним морським дроном українського виробництва, начиненим вибухівкою, відомим як MAGURA-V. Військовим кораблем нібито був «Цезар Куніков», один із небагатьох великих десантних кораблів Чорноморського флоту Росії. Він затонув біля південного узбережжя Криму, українського півострова, захопленого Росією 10 років тому. Доля екіпажу корабля, приблизно 70 осіб, невідома.
Наступного дня після цього адмірал Чорноморського флоту був позбавлений посади командувача.
«Цезар Куніков» є одним із майже двох десятків російських військових кораблів, які Україна серйозно пошкодила або повністю потопила після того, як Росія почала своє повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
Перед затопленням Oryx, нідерландський вебсайт, відомий перевіреними підрахунками втрат російського та українського обладнання, вказував цифру в 21 військовий корабель і один підводний човен.
Генштаб України має дещо більшу кількість: 24 російські кораблі та один підводний човен.
Це приблизно одна третина всього флоту, який налічує близько 74 плавзасоби. Ці цифри не включають менші судна, такі, як прибережні патрульні катери або допоміжні судна.
Графіка: червоним показані знищені кораблі ЧФ, а жовтим – вражені:
Як би ви не рахували, це надзвичайний набір морських втрат, завданих країною, яка зараз не має військового флоту. Військово-морські та військові експерти з усього світу звернули увагу на це.
«Успіх України в Чорному морі, безумовно, став несподіванкою для багатьох із нас. У морі українці виявилися набагато більш технологічно та тактично інноваційними, ніж росіяни», – сказав Майкл Петерсен, експерт з Інституту Військово-морського коледжу США в Ньюпорті, штат Род-Айленд.
«Сміливі інновації, які вони продемонстрували, відрізняються від [російського] Чорноморського флоту, який довів свою несхильність до ризику та брак нестандартних рішень», – сказав він.
«Україна розгорнула класичну асиметричну кампанію проти значно сильнішого опонента», – сказав Майк Планкетт, старший аналітик військово-морських платформ компанії Janes, дослідницької компанії оборонної розвідки.
Росія «пройшла шлях від незаперечної морської сили в Чорному морі – принаймні на папері – до того, що вона була притиснута назад до східної частини та нездатна здійснювати морський контроль над регіоном», – сказав він.
Загородження та блокади
До лютого 2022 року Військово-морські сили України переважно складалися з надводних кораблів радянської епохи та частини наземної інфраструктури, яку вони успадкували наприкінці 1990-х років, коли Київ і Москва домовилися поділити радянський Чорноморський флот.
Флоти двох країн розміщувалися неподалік один від одного в Криму, в тому числі в історичному головному порту півострова – Севастополі.
Бюджетні проблеми України, а також корупція у військових і цивільних закупівлях, однак, означали, що ВМСУ, враховуючи бойові та допоміжні кораблі, ледве могли триматися на плаву і постійно недофінансовувалися.
Після того, як Росія захопила Крим у 2014 році, Україна перекинула свій придатний до експлуатації флот, враховуючи чотири корвети та свій флагман, фрегат «Гетьман Сагайдачний», до Одеського порту.
Україна почала втрачати доступ до своїх інших великих портів, Бердянська та Маріуполя, на Азовському морі, напередодні вторгнення Росії.
Росія запровадила те, що було рівнозначно морській блокаді Азовського моря, використовуючи Кримський міст як ворота, щоб перекрити прохід через Керченську протоку, єдиний водний шлях, що з’єднує Азовське море з Чорним і світом за Босфором.
Успіх України в Чорному морі, безумовно, став несподіванкою для багатьохМайкл Петерсен
З початком вторгнення Україна затопила корабель «Гетьман Сагайдачний» у Миколаєві, порту на річці Південний Буг, де він ремонтувався. Ще близько десятка українських кораблів були пошкоджені або затоплені в Чорному морі.
Зрештою, Росія запровадила фактичну блокаду українських портів, у тому числі найбільшого з них, який усе ще перебуває під її контролем, Одеського, надводними кораблями блокуючи іноземні вантажні судна від завантаження та експорту українського зерна.
Світові ринки зерна похитнулися, а офіційні особи ООН попередили про потенційний голод у деяких країнах Середземномор’я чи Африки, які значною мірою залежать від українського зерна.
Блокада посилилася для України та інших чорноморських країн після того, як плавучі наземні міни почали дрейфувати в морі.
Росія використовувала свій Чорноморський надводний і підводний флот – загалом близько 80 суден, за оцінками України, – для обстрілу деякими ракетами, які обстрілювали українські міста та селища, тероризуючи населення.
Флагман російського флоту, ракетний крейсер «Москва» зіграв провідну роль у десантному нападі на острів Зміїний. Невеликий гарнізон українських прикордонників, дислокований на стратегічно розташованому острові приблизно за 140 кілометрів на південь від Одеси, був захоплений російськими військами в перший день повномасштабного вторгнення.
Майже через два місяці, 13 квітня, коли «Москва» йшла на схід від острова Зміїний, у неї влучили, як виявилося, дві протикорабельні ракети «Нептун» наземного базування. Корабель затонув менше ніж через добу. Щонайменше 18 моряків були вбиті, хоча, за західними оцінками, кількість загиблих, ймовірно, була значно більшою.
Це був найбільший російський чи радянський військовий корабель, який був затоплений після Другої світової війни.
«Тільки тому, що ваш супротивник не має значного військово-морського флоту, не припускайте, що ви маєте повну свободу пересування та дій у морі», – каже Планкетт.
«Спрацювало навіть краще, ніж сподівалися»
На думку багатьох експертів, затоплення Україною «Москви» продемонструвало винахідливість і готовність ризикувати.
«Вони спробували щось, і це спрацювало навіть краще, ніж вони сподівалися, коли «Москва» затонула, – каже Дмитро Горенбург, старший науковий співробітник Центру військово-морських аналізів, розташованого неподалік від Вашингтона. – А потім вони сказали: «О, чудово! І давайте розвивати це!», і вони працювали над цим протягом останніх двох років».
«Я сумніваюся, що українці коли-небудь очікували вдарити, не кажучи вже про те, щоб потопити «Москву», але той факт, що вони це зробили, чітко підтвердивши свою точку зору, – пояснює Планкетт, – це також мало бажаний ефект, коли Росія відтягнула свій надводний флот назад у центральну частину Чорного моря та подалі від України».
Приблизно за три тижні до затоплення «Москви», 24 березня 2022 року, десантний корабель під назвою «Саратов» вибухнув під час стоянки в окупованому Росією порту Бердянськ. Пізніше Україна заявила, що використала балістичну ракету малої дальності «Точка-У», щоб націлитися на корабель.
Двом іншим десантним кораблям, які пришвартувалися поруч – «Цезар Куніков» і «Новочеркаськ», – вдалося втекти з мінімальними пошкодженнями.
Не лише морськими дронами, але й ракетами
Інша зброя, що поставляється із Заходу, ще більше підтримала креативність України.
У травні 2023 року Велика Британія оголосила, що поставить Києву крилаті ракети Storm Shadow, ракети повітряного базування з дальністю близько 250 кілометрів. Франція поставила французьку версію ракети, відому як SCALP.
Ракетами було вражено кілька мостів на окупованих Росією територіях України. Але 13 вересня Україна завдала серії ракетних ударів по сухому доку ремонтному заводу в Севастополі, серйозно пошкодивши і, можливо, знищивши десантний корабель «Мінськ» і підводний човен «Ростов-на-Дону».
Ремонтні потужності порту також були сильно пошкоджені, що створило ускладнення для ремонту великих військових кораблів і підводних човнів ЧФ.
Через дев'ять днів українські літаки завдали багаторазового удару ракетами Storm Shadow по штабу Чорноморського флоту в Севастополі. Українська влада заявила про десятки вбитих або поранених під час удару. Росія ніколи не підтверджувала жертв.
26 грудня судно «Новочеркаськ», яке у березні 2022 року уникло атаки на російські судна в окупованому Бердянську, було підбите та, як повідомляється, затонуло під час стоянки в ремонтному доку в порту Феодосія на сході Криму. Українські чиновники припустили, що під час нападу використовувалися ракети Storm Shadow або SCALP.
Повідомляється, що на момент затоплення корабель мав екіпаж із 77 осіб. Станом на 12 лютого 33 моряки вважалися зниклими безвісти, повідомляють російські військові блогери. Міністерство оборони не оприлюднило офіційних даних.
Безпілотні морські дрони
Українська креативність також породила ще одну потужну морську зброю: безпілотний морський дрон, по суті, швидкісний безпілотний катер, начинений вибухівкою. Українська влада публічно оголосила про поштовх до розробки такої зброї в листопаді 2022 року.
Першим російським судном, яке, ймовірно, потрапило під удар морського безпілотника, був ще один важкий транспортно-десантний корабель «Оленегорский горняк».
Перегнаний раніше з Північного флоту Росії «Горняк» отримав серйозні пошкодження 4 серпня 2023 року, коли потрапив під приціл у Новоросійську, чорноморському порту приблизно за 425 кілометрів на схід від Севастополя.
Через три місяці українська військова розвідка заявила, що ще два десантні кораблі були пошкоджені та, ймовірно, затонули поблизу Чорноморського, на західному узбережжі Криму.
Лютий став особливо жорстоким місяцем для російського Чорноморського флоту. 1 лютого ракетний корвет «Івановець» був атакований і затоплений, коли стояв на якорі поблизу населеного пункту Окунівка в західному Криму. Зернисте чорно-біле відео, оприлюднене українською військовою розвідкою, на якому видно, як «Івановець» занурюється під поверхню води, кормою вгору. Вражаюча серія вибухів свідчить про те, що корабельний боєкомплект здетонував.
Через майже два тижні Україна потопила «Цезаря Кунікова», який, як і «Новочеркаськ», уникнув атаки на Бердянськ у березні 2022 року.
«Куніков» став п’ятим таким десантним кораблем класу «Ропуха», що виведені з експлуатації Україною.
У Кремлі відмовилися коментувати затоплення, пославшись на Міноборони Росії, яке нічого не повідомило.
15 лютого численні російські військові блогери повідомили, що командувача ЧФ адмірала Віктора Соколова звільнили з посади.
Пізніше керівник ГУР МО України Кирило Буданов заявив, що відповідальність за напад несе український безпілотник MAGURA-V.
«Російський флот ще не побитий»
Інші російські флоти – Північний, Тихоокеанський – залишаються потужними інструментами для Кремля. Російські кораблі відіграли ключову роль у переправці особового складу та зброї до Сирії, де російські сили допомогли схилити терези на користь сирійського режиму Башара Асада.
Незважаючи на всі втрати з початку війни, російський флот далекий від поразки і все ще є серйозним викликом для флотів НАТОМайк Платкетт
Підводні човни РФ – особливо кораблі, здатні нести ядерні балістичні ракети – потужні, непомітні та, можливо, не поступаються іншим підводним флотам, враховуючи ВМС США.
«Незважаючи на всі втрати з початку війни, російський флот далекий від поразки і все ще є серйозним викликом для флотів НАТО, – сказав Планкетт. – Ні, російський флот далеко не мертвий, навіть якщо він постраждав у Чорному морі».
Втрата п’яти десантних кораблів, як-от «Цезар Куніков», різко обмежила б здатність російських військових переправляти важку техніку, як-от танки чи бронетранспортери, а також людей і припаси до берегової лінії на материковій частині України, і – що є ще більшою проблемою для Росії – до Криму. Якщо Керченський міст, що з’єднує Крим із Росією, буде зруйнований або пошкоджений, це становить потенційну загрозу для російських військ на півострові.
Хоча втрати російського флоту, можливо, скоротили його операції, але точно не зупинили загрозу від нього.
За даними українських військових, 15 лютого щонайменше дві крилаті ракети морського базування «Калібр» були випущені по українських цілях з району Новоросійська.
Тим не менш, українські досягнення є як моральною перемогою, так і широкою тактичною перемогою, кажуть експерти: операції Росії на Чорному морі суттєво зменшились і ЧФ змушений був відпливти далі від Криму та берегів материкової України.
«Успіхи України на морі мало впливають на хід сухопутної війни, а сухопутну війну вона точно не виграє поки що. Але це створило неймовірно важливий економічний порятунок, який може дати Києву більше шансів протриматися довше», – сказав Петерсен.
За словами Планкетта з Janes, використовуючи крилаті ракети морського базування, такі, як «Калібр», радіус дії якого становить 1500 кілометрів, російські кораблі все ще можуть вражати українські наземні цілі. Але кораблі змушені стріляти з більшої відстані, що дає українській обороні додатковий час, щоб попередити цивільних і відстежити ракети.
«Україна розгорнула класичну асиметричну кампанію проти значно сильнішого опонента, – сказав він. – Україна виявила слабкі місця в російських операціях і систематично, і послідовно тисне на них».
Україна розгорнула класичну асиметричну кампанію проти значно сильнішого опонентаМайк Планкетт
І це значення не обмежується лише Чорним морем. У Червоному морі вантажні кораблі зазнали нападів і погроз з боку повстанців-хуситів в Ємені, що спонукало військові кораблі та винищувачі США та Великої Британії відповісти, завдаючи ударів по численних цілях у Ємені.
Самі хусити не мають флоту.
Експерти кажуть, що на Тайвані (який сильніший Китай вважає своєю сепаратистською провінцією, яка згодом буде знову включена до складу китайської держави) військові стратеги також, ймовірно, уважно стежать за порадами та тактиками щодо того, як одного дня перешкодити можливому китайському десантному вторгненню.
«Наслідки в інших місцях є значними», – каже Петерсен.
Форум