Удари по окупованому Криму та Чорноморському флоту Росії разом із активними діями на суші стали пріоритетними задачами української армії у 2023 році. Одні з головних інструментів для боротьби з агресором на морі – морські дрони. «Донбас Реалії» (проєкт Радіо Свобода) ексклюзивно побували на секретній локації Головного управління розвідки Міноборони (ГУР МО) і розпитали розвідників про безекіпажні катери, морські операції та їхні результати.
Три доби без сну – «Сергій Котов» уражений
Блідосірі морські дрони, освітлені кількома прожекторами, здалеку легко можна сплутати зі звичайними човнами – лічені метри у довжину і така ж впізнавана форма. Всередині однієї з промислових будівель вони вишикувані у два ряди. Її вікна щільно затягнуті цупкою тканиною, аби не видавати їхнього місцерозташування.
Безекіпажні катери – це цінна ціль для противника, пояснює розвідник на позивний «Тринадцятий» – він один з тих, хто стоїть біля витоків ударних надводних дронів ГУР МО України. Каже, працювати із ними непросто – до цього у світі не працював із цією технологією, тому алгоритми своєї роботи будують з нуля.
«Переходи займають іноді великий час. Тому ми завжди вибудовуємо тактику, де є основна ціль і одна-дві запасні. А сама операція може тривати одну ніч, максимум у нас було три доби. Це надзвичайно важко, тому що майже весь час весь особовий склад без сну», – розповідає розвідник.
Тоді, пояснює він, довелось поєднати дві операції. З першої борти – як військові називають морські дрони – довелось повернути назад, оскільки вони не досягли цілі.
«Після цього ми виводили наступні борти на іншу ціль, на ураження. В ту крайню ніч ми уразили патрульний корабель [ЧФ РФ] «Сергій Котов», – розповідає «Тринадцятий».
Про морські дрони Сил оборони відомо не дуже багато – це один із найбільш «непублічних» типів озброєння української армії. Відомо, що такі БПЛА є, що вони застосовуються, що можуть діяти приблизно у радіусі 400 морських миль, що можуть бути підводними та надводними, що це переважно ударні дрони, переважно дрони-камікадзе. Також іноді озвучуються назви деяких моделей – приміром, MAGURA V5, SeaBaby, «Марічка». Дані про те, скільки саме морських БПЛА у України, яких типів – військово-політичне керівництво не розголошує. Як і переважно що саме чим уражається.
Проте найбільш яскравим свідченням розвитку цього типу озброєння є результативні ураження, про які заявляють військові та посадовці. Відео ураження російських кораблів неодноразово публікувала українська розвідка – були удари і у відкритому морі, як у випадку з розвідувальним кораблем ЧФ РФ «Іван Хурс». У листопаді в населеному пункті Чорноморське в анексованому Криму підбили два десантні катери прямо на місці стоянки.
Анексія Криму у 2014 році та повномасштабне вторгнення Росії у 2022-му з окупацією територій Півдня фактично позбавило Україну військового флоту. Крім того, що це значно вдарило по обороноздатності країни, під час великої війни ще й стало ключовою перепоною для експорту українського збіжжя Чорним морем.
Агресор влаштував блокаду, до прориву якої – дипломатичного у вигляді зернової ініціативи – долучалась Туреччина та ООН. Проте минулого року ЗСУ вже військовим шляхом розблокували море:
- ударами по кораблях ЧФ РФ. Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс у кінці грудня заявив, що за останні чотири місяці Україна знищила 20% Чорноморського флоту Росії.
- запуском альтернативного експортного коридору за сприяння Болгарії, Румунії, Туреччини та щодо страхування – Великої Британії. Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що морський експорт з України вийшов на потужність до повномасштабної війни.
Як західні, так і українські оглядачі назвали розблокування Чорного моря одним із найбільших досягнень Сил оборони за 2023-й. Це вдалося передусім завдяки ураженню військових цілей РФ у повітрі – ракетами, та на воді – морськими дронами.
«Довела своє право на існування на 100%»
Розвідник «Тринадцятий» розповідає – морські дрони звучать, як катери. Але лише звучать. Насправді борти значно менші. А от збитки, яких вони дозволяють завдати противнику – значні.
«Якщо по класифікації ми беремо, це («Сергій Котов» – ред.) корабель четвертого рангу. [...] Якщо ми застосуємо на один корабель одночасно 100 бортів, це буде все одно дуже ефективно і буде, можна сказати, окупаємо. Тому що військовий корабель такого плану, як «Сергій Котов», наприклад, коштує десь $200 млн, який треба будувати близько чотирьох років, плюс треба навчити команду. Це все дуже великі затрати для держави-агресора. І коли ми навіть не топимо, а просто уражаємо, і після цього корабель стоїть на 2-3 місяці на ремонті, це великий удар для Російської Федерації», – зазначає розвідник.
Ці безекіпажні катери массово дебютували у війні Росії проти України цьогоріч і вже завдали значних збитків російському флоту. У неназваній локації «Донбас Реалії» побачили десятки одиниць таких. Частина були вже готові до застосування, інші ще на стадії збирання. І з одного боку це показує масштаби виробництва, а з іншого – ті надії, які покладають українські сили на такі технології у боротьбі із російським флотом на морі.
ГУР використовує, зокрема, морські дрони MAGURA V5. Саме з його допомогою був уражений «Сергій Котов».
«Безпілотник оснащений двома камерами, інфрачервоною оптикою, супутниковим модулем, який передає сигнали камер до пункту управління. Двигун потужністю 300 кінських сил дозволяє розвивати швидкість у 45 морських миль на годину. Крейсерська швидкість у 25 миль на годину забезпечує запас ходу на 250 миль. Боєголовка розміщена у носовій частині та важить 250 кілограмів», – так пресслужба ГУР МО описує можливості цього БПЛА.
Читайте також: Наступ чи активна оборона? Микола Бєлєсков про воєнну кампанію України-2024 та головні загрози
Ще там зазначили, що бойова частина у дронах наступного покоління ще важча. Нова модифікація морського безпілотника також дозволяє розставляти міни на шляху кораблів противника та повертатись у порт базування. Саме один із модифікованих MAGURA V5 журналістам «Донбас Реалії» показує «Тринадзцяти».
«Це перша вдосконалена модель, яка довела своє право на існування на 100%. Також в нас є інші моделі, які ми поки не хочемо афішувати, але які вже активно застосовуються проти нашого ворога», – наголошує він.
Розвідник зауважує, що ефективність морських дронів – висока. Результати їхньої роботи мали суттєві наслідки для Росії.
«Їхнє пересування поодиночне, недалеко від берегу. Вони не можуть собі дозволити вільно пересуватися Чорним морем. Вони набагато більше здійснюють заходів щодо їхньої безпеки, що водночас збільшує навантаження на особовий склад, який знаходиться на кораблях. Вони набагато серйозніше підходять до чергувань, дообладнують свої кораблі додатковими вогневими засобами для нашого ураження. Але, як кажу, особовий склад втомлюється, і це теж нам на руку», – зазначає «Тринадцятий».
Свобода судноплавства – одна з головних цілей дій України на морі і в цьому році. Крім того, удари по кораблях зменшують можливості агресора використовувати кораблі для запуску ракет по материковій території України, зокрема, «Калібрів». Удари по військовій інфраструктурі на анексованому півострові ламають логістику постачання угруповання російських військ на Півдні. Зважаючи на ефективність роботи морських дронів, про яку заявляв начальник ГУР МО Кирило Буданов, можна очікувати збільшення використання морських дронів. Крім того. Минулоріч у серпні стало відомо про створення у складі ВМС ЗСУ 385-ї окремої бригади морських безпілотних комплексів спеціального призначення.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум