Які головні досягнення мають українські військові на південному напрямку за 2023 рік? Що завадило успішному проведенню контрнаступу? Які цілі на півдні експерти вважають пріоритетними на 2024 рік? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На початку червня українські військові розпочали контрнаступальні дії на південному і східному напрямках. Упродовж літа вдалося звільнити близько 250 кв. км територій та понад десять населених пунктів. Метою військового командування, ймовірно, було дійти до Мелітополя на Запоріжжі, а потім розірвати сухопутний коридор до Криму.
- Втім, контрнаступ зіткнувся відразу з кількома складнощами. По-перше, це величезна кількість мінних полів, розчищення яких займає багато часу та ресурсів. По-друге, поки Україна готувала операцію та чекала на військову допомогу від західних союзників, російські військові встигли побудувати ешелоновану оборону. По-третє, техніки та людського ресурсу все ж таки було недостатньо, не раз зазначали військові аналітики.
- Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Associated Press у грудні заявив, що Україна не досягла бажаних результатів під час літнього контрнаступу, але він задоволений тим, що ЗСУ не відступають.
- Водночас у листопаді цього року з’явилися повідомлення про відбиття українськими силами плацдарму на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох ділянках у регіоні.
- За словами речниці Сил оборони півдня Наталії Гуменюк, російських військ на лівому березі Херсонщини більше, ніж українських, однак ЗСУ мають перевагу в мотивації. Втім, армія РФ не відмовляється від наміру відбити плацдарми на лівобережжі Дніпра і веде штурмові дії.
Каховська ГЕС і плацдарм
Тож якою була військова кампанія 2023 року для півдня України і що можна прогнозувати на наступний, 2024-й рік? Про це «Новини Приазовʼя» вирішили поговорити з експертами військової справи.
Ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий розповів «Новинам Приазов’я», що на наступальну кампанію українських військових вплинуло руйнування Каховської ГЕС. Це значуща подія, яка змінила хід воєнних дій на півдні цього року, вважає експерт.
От десь в глибині другої лінії наразі ведуться боїЄвген Дикий
«Дуже важливо, чи нам все ж таки далі доведеться проламувати «лінію Суровікіна», яку ми не допроломали, але дуже значною мірою знешкодили цього року. Нагадаю, що «лінія Суровікіна» в нас переважно на Запоріжжі. Вона складається із трьох окремих ліній оборони. Тобто, це така ешелонована саме оборона. Із цих трьох ліній перша ліквідована вже нашими збройними силами повністю. Друга лінія – майже до кінця ліквідована. От десь в глибині другої лінії наразі ведуться бої.
Всіх цих боїв не мало б бути, а мав бути захід саме в тили ворога, з правого берега Дніпра на лівий. На жаль, тоді ворог знайшов абсолютно злочинне з точки зору довкілля рішення. Вчинив найбільший екологічний злочин після Чорнобиля. Але з військової точки зору це було рішення єдине для них правильне. Це підрив Каховської греблі», – нагадав він.
Руйнування Каховської ГЕС відклало створення плацдармів ЗСУ на кілька місяців, каже Дикий.
Особисто моя увага найбільш прикута саме до цього напрямку і цих подійЄвген Дикий
«Плацдарм неможливо було зробити, бо земля підтоплена, ґрунт просто вологий, але при тому сили спеціальних операцій там працювали весь час, рейдували. Фактично створили там єдину на цій війні велику сіру зону. Тоді, як по всьому іншому фронту дуже щільно стоять наші позиції до ворожих позицій. А там було десь кілометрів 20 фактично нічийної землі, де воювали саме спецпідрозділи двох сторін між собою. І от нарешті завершення. Завершення тієї історії, і створення плацдарму восени цього року. Особисто моя увага найбільш прикута саме до цього напрямку і цих подій», – підкреслив Дикий.
Коли українські військові планували починати контрнаступ, у них було лише 15% необхідної зброї, додав експерт. Спершу, каже він, довелось місяцями «пробивати західну стіну», щоб Україні в принципі почали давати західні танки 1980-х років випуску. Він наголошує, що українські військові отримали ракети ATACMS під кінець року, а літаки досі Україна не отримала. Постачання західної зброї досі йде повільно.
«Скажу вам, що навіть наразі з того, що ми тоді попросили, до нас доїхало приблизно 30-40%. Але це зараз», – розповів Дикий.
«Збиваємо балістику»
Речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів «Новинам Приазов’я», що цей вид Збройних сил протягом 2023 року зміцнився. Важливим досягненням Ігнат вважає те, що в України з'явилася можливість збивати балістичні ракети.
«Не просто балістичні ракети типу «Іскандер-М» чи «С-400», які летять по балістичній траєкторії, а, не маючу аналогів, за словами Путіна, і яка не збивається ніякими засобами – ракету Х-47М2 «Кинджал». Це сталося 4 травня 2023 року, коли було запущено «Кинджал» по столиці, спрацював Patriot, і система ППО збила цю ракету в автоматичному режимі. Через тиждень було ще 6 «Кинджалів», потім ще 6, ну і кілька десятків балістичних ракет, які теж було збито на столичному та інших напрямках.
Це основна подія, я вважаю, за цей рік. Тому що в жодній країні світу не було такого досвіду, як в України, з відбиття аеробалістичних та балістичних ракет. Ми отримали цю зброю (ППО), весь світ спостерігав за цим», – зазначив він.
«Нарощувати повітряний потенціал»
Російське авіаційне угруповання переважає українське у 5-6 разів як за кількістю, так і за технологіями, каже речник. Тож Україні потрібно нарощувати свій повітряний потенціал.
«Це літаки F-16, які зможуть достойно зустрічати російську авіацію в повітряному просторі. Маючи потужні радари, маючи далекобійні ракети класу «повітря-повітря» з активними головками самонаведення, F-16 зможе протистояти російській авіації. Якби ще був повітряний радар, такий як АВАКС, як аналог російського А-50, то ефективність використання авіаційної техніки, саме F-16, значно збільшиться», – підкреслив Ігнат.
За його словами, саме комплекси Patriot, IRIS-T, SAMP-T, NASAMS стануть основою майбутнього повітряних сил.
«Сьогодні ми використовуємо інші системи західного зразка такі як, скажімо, Hawk. Також намагаємось разом з нашими американськими партнерами адаптувати наші старі радянські системи «Бук» під американські ракети Sea Sparrow», – розповів речник.
«Удари по іміджу Путіна»
Ігнат відзначив також роботу мобільних вогневих груп, які покращують результати у збитті ударних безпілотників типу Shahed. Україна йде до створення потужної ешелонованої системи протиповітряної оборони, каже речник. Крім того, здобутком цього року варто вважати роботу тактичної авіації.
«Те озброєння, яке партнери нам допомогли адаптувати до наших винищувачів, бомбардувальники, штурмовиків, дозволяє ефективно нищити ворога з повітря. Це роблять вертольоти армійської авіації, вертольоти повітряних сил, це роблять штурмовики наших повітряних сил. Більше потрібно таких систем, щоб завдавати якомога більших високоточних ударів по ворогу», – перечислив він.
Речник наголосив, що ракети Storm Shadow та SCALP неодноразово застосовувались по об'єктах далекому тилу противника.
«Ну і ракети Storm Shadow, SCALP, безумовно – це те, що цього році показало ворогу, як то кажуть, де раки зимують. Це логістика, це склади боєприпасів, це штаб Чорноморського флоту Росії, це підводний човен в сухому доці та ще один корабель. А також буквально наприкінці року – затоплений великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Це все робота пілотів тактичної авіації, які, звичайно, що у взаємодії з силами оборони, змогли забезпечити оті такі результати, які ми з вами бачимо, які дуже сильно б'ють по противнику в плані його логістики, в плані знищення його матеріальних засобів, а також б'ють серйозно по іміджу російської армії. Вони б'ють по режиму самого Путіна», – додав Ігнат.
«Розблокування моря»
- Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс у кінці грудня заявив, що за останні чотири місяці Україна знищила 20% Чорноморського флоту Росії. Ті, хто вважають, що у війні в Україні склалася патова ситуація, помиляються, - наголосив посадовець. Панування Росії в Чорному морі тепер під питанням, і нова коаліція із забезпечення морського потенціалу під проводом Великої Британії та Норвегії допомагає Україні здобути перемогу на морі, заявив Шаппс.
- У жовтні цього року британська розвідка також повідомляла, що ризик втрати кораблів Чорноморського флоту перевищив бажання Кремля блокувати український експорт Чорним морем. Після серії ударів у серпні та вересні російський Чорноморський флот подвоїв свою оборону і перебазував кораблі та підводні човни, зокрема, ракетоносії, із Севастополя до Новоросійська. Крім того, Росія змушена захищатися від надводних дронів, атак безпілотників та ракетних ударів України.
Військово-морський експерт порталу Defense Express, капітан першого рангу у відставці Володимир Заблоцький розповів «Новинам Приазов'я», що важливою подією 2023 року є розблокування південно-західної акваторії Чорного моря.
«Як наслідок, станом на кінець листопада – початок грудня поточного року, ми вже визначаємо 200 судно, яке пройшло безпечним коридором, що був створений в травні цього року. Після того, як Росія вийшла з зернової угоди, ми без всякої Росії здійснюємо морську торгівлю незалежно і експортуємо наші товари. Не лише зерно, але і товари машинобудування, інших галузей. Імпортуємо також те, що нам потрібно. Це, будемо вважати, лише початком, бо попереду звільнення Криму та нашого Азовського моря», – наголосив він.
Експерт також розповів про втрати, яких зазнали військово-морські сили Росії. За його даними, на сьогодні нараховується 24 одиниці російського флоту, які потопили або пошкодили українські сили.
«Але річ у тому, що деякі кораблі були пошкоджені неодноразово, а потім потоплені. Той же «Новочеркаськ», якого знищили в порту Феодосії, він був пошкоджений в Бердянську під час ракетної атаки на три ВДК (великі десантні кораблі – ред.), що розвантажувались у порту, коли «Саратов» був потоплений прямим влученням ракети «Точка-У». «Новочеркаськ» і «Цезар Кунніков» були пошкоджені, вони загорілися, були вбиті та поранені на борту, в тому числі командир корабля», – нагадав він.
Завдання на 2024 рік
Завданням на наступний рік у Чорному морі залишається знищення російських кораблів-ракетоносіїв, а також десантних кораблів, які пов'язані з військовою логістикою, додав Заблоцький.
Можливості Керченського мосту не дозволяють ешелонами возити вибухівку, ракети, снарядиВолодимир Заблоцький
«Чому вони перевозять боєприпаси великими десантними кораблями? Та тому, що Керченський міст пошкоджений двома вибухами. Можливості мосту не дозволяють ешелонами возити вибухівку, ракети, снаряди, таке інше. Тому все це возять великі десантні кораблі. Ну, а відповідно це нам дозволяє уражати їх комплексно на місцях або завантаження, або розвантаження. Завантаження – ми не можемо вживати західні ракети, бо це буде порушення домовленостей. Ну нам ніхто не заважає в місцях розвантаження уражати кораблі. Ми це і робимо успішно, як ми бачимо», – пояснив експерт.
«Позбавили панування в морі»
Військовий оглядач, головний редактор інтернет-видання «Апостроф» Денис Попович зазначив, що події у Чорному морі є важливим досягнення українських Збройних сил 2023 року.
«Україна, попри те, що в неї нема військово-морських сил, які можна було б порівняти з можливостями Чорноморського флоту РФ, фактично виграла битву на морі. Тобто вона змусила ЧФ РФ відійти, фактично більшою мірою, покинути свою основну базу в окупованому Севастополі і перемістити основні ракетні кораблі до Новоросійська. Остання історія зі знищенням корабля «Новочеркаськ» знову ж таки доводить, що на сьогодні Україна переломила ситуацію у Чорному морі. Вона позбавила росіян панування там», – наголосив він.
Для здійснення контрнаступу Україна, крім того, що не отримала необхідну кількість зброї, на яку розраховувала, також не мала переваги у повітрі, каже експерт.
Наступи повинні починатися лише за умови панування в повітрі. Його не булоДенис Попович
«За доктринами, за методиками країн-членів НАТО, подібні наступи повинні починатися лише за умови панування в повітрі. Його не було. Ба більше, навпаки, в повітрі панувала Росія, використовуючи керовані авіабомби, використовуючи армійську авіацію і, таким чином, заважаючи нашим наступальним діям. Ми наступали на дуже підготовлену лінію оборони. Треба було три дні обробляти артилерійським вогнем окрему посадку. Потім розвідати все дронами, залізти в кожну нору, в кожну дірку землі, а потім розпочати наступ. А відкривалися з-під землі люки. Звідти, значить, висовувалися росіяни, починали вести вогонь у відповідь», – розповів Попович.
Експерт зауважив, що російська армія обладнала підземні ходи та використовує багатошарове мінування, яке неможливо так просто пройти. Разом з цим у ЗСУ була нестача засобів для розмінування.
«Тут дуже багато факторів, які зумовили те, що наш літній контрнаступ не досяг цілі», – підкреслив співрозмовник.
Пріоритетний напрямок
Для України всі напрямки є важливими, але просування на півдні залишиться пріоритетним на 2024 рік, вважає Попович.
Крим є ключем до остаточної перемогиДенис Попович
«Звільняти треба всю територію України. Але, на мій погляд, питання просування на півдні залишається актуальним. Не можна втрачати Азовське море. Треба брати під вогневий контроль Крим для того, щоб прискорити деокупацію півострова. І, я погоджуюсь з декількома експертами, які кажуть про те, що Крим є ключем до остаточної перемоги. Тому я думаю, що акцент знову ж таки буде зроблений на операціях на півдні. Цілком можливо, саме для цього і тримається плацдарм на лівому березі Херсонської області», – зазначив експерт.
- 2024-й рік буде відрізнятися від 2023-го у плані ведення війни, заявив в кінці грудня під час пресконференції головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. За його словами, проведено змістовний аналіз тих проблем, з якими стикнулася українська армія 2023-го року. По більшості з них знайдено вихід, сказав Залужний. Він наголосив, що головне завдання – це зберегти людей.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум