Кожна серія масованих атак по Україні сигналізує її партнерам, що в руках президента РФ залишається «козирна карта» для завдавання значної шкоди Україні. Про це заявляє посол України при НАТО Альона Гетьманчук, переконуючи членів-держав альянсу активніше інвестувати в захист України від балістики, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Коли в нас є внески в PURL, додаткові перехоплювачі зі складів партнерів, ми успішно збиваємо балістичні ракети. Коли немає – кількість влучань і жертв збільшується. Я беру відповідні дані після кожної масованої атаки, йду до партнерів і показую взаємозвʼязок між наданими засобами та перехопленнями – отже, врятованими життями й вцілілими будинками та обʼєктами інфраструктури. Пояснюю, що якби у нас були антибалістичні засоби, то не було би цих страшних жертв і руйнувань», – зазначила Гетьманчук.
Читайте також: Федоров у листах до 40 країн попросив передати Україні ракети Patriot вже цього місяця – МОУ
Дипломатка зауважила, що рівень розуміння цього членами НАТО нині вищий, зокрема, завдяки візиту Постійних представників і військово-політичного керівництва альянсу до Києва 3 червня.
«Деякі з цих постійних представників нещодавно уперше були в Україні, під час першого за час повномасштабного вторгнення візиту Північноатлантичної ради в Україну та для проведення першої в історії Ради Україна-НАТО. Деякі з них сказали, що все, що вони уявляли та думали про Україну в умовах повномасштабної війни – не йде у порівняння з тим, що вони побачити наживо», – наголосила Гетьманчук.
«Переконана, кожна така атака має бути для партнерів не просто сигналом тривоги, а поштовхом до негайних дій – щоб усе, що вони обговорюють, було втілене в конкретні рішення й швидкі внески на посилення наших антибалістичних спроможностей», – акцентувала Гетьманчук.
Дипломатка зазначила, що в державах-членах НАТО є свої внутрішні бюрократичні процеси, через які має пройти погодження надання військової допомоги для України, зокрема і рішення про нові внески в програму PURL.
«Кожна така атака має прискорювати ці погодження й процеси, щоб країни, які сумніваються, коли саме і на що саме нам потрібно надати кошти, спрямовували їх згідно з нашими пріоритетами. Антибалістичні засоби – пріоритет номер один. Іноді у партнерів є кошти і вони обирають, на що їх спрямувати. Такі атаки є дуже чітким сигналом, на що саме спрямувати ці кошти й що Україні найбільше потрібно, щоб захиститися і вибити в Путіна його ключовий козир на сьогодні – повітряний балістичний терор», – резюмувала Гетьманчук.
У ніч на 2 липня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням 74 ракет і 496 БпЛА різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, основний напрямок удару – Київ. Українські військові зафіксували влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 18 локаціях.
За останніми даними, внаслідок російської атаки на Київ загинули 30 людей, 92 людини постраждали. 3 липня оголосили днем жалоби за жертвами російської атаки в Києві.
Київська міська військова адміністрація фіксувала ураження 28 локацій у столиці протягом ночі. За даними ДСНС, всього російський удар по Києву уразив понад 20 житлових будинків.
Читайте також: «Масштаби руйнувань і очевидні людські страждання жахають» – місія ООН про удар РФ по Києву
За даними президента Зеленського, також руйнувань зазнали станція швидкої допомоги, науковий інститут, готель, підприємства.
У Міноборони РФ заявили, що у відповідь на атаки на «цивільну інфраструктуру на території Росії» завдано масованого удару по Україні, внаслідок якого «уражені підприємства військової промисловості та об’єкти паливно-енергетичного комплексу» в Києві та Дніпропетровській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській і Київській областях. При цьому ураження понад 20 житлових будинків у Києві, про яке повідомляє ДСНС, російська сторона не коментує.
Обвалений під'їзд та дим над Києвом: столиця України після атаки РФ
Форум