Анжеліка Каїмова
Глава уряду Чеченської Республіки Ічкерія за кордоном Ахмед Закаєв став ціллю нового секретного підрозділу російських спецслужб – «Центру 795». Операція з викрадення його родичів у Лондоні провалилася, а одного з оперативників заарештували в Колумбії за запитом ФБР. Про це йдеться у розслідуванні видання The Insider.
Чому після 25 років переслідувань Ахмед Закаєв вважає, що його життя залежить від поразки Росії у війні проти України? Про це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії.
Центр 795 був створений у грудні 2022 року і, за версією розслідувачів, мав відповідати за проведення операцій за кордоном, враховуючи викрадення та вбивства опонентів Кремля.
Викрадення рідних Ахмеда Закаєва, який уже тривалий час живе в Лондоні, нібито доручили офіцеру Денису Алімову. До переведення в Центр 795 він співпрацював із підрозділами спецслужб, що займаються боротьбою з тероризмом, зокрема на Північному Кавказі. Як стверджують джерела The Insider, Алімов підтримував особисті контакти з главою Чечні Рамзаном Кадировим, а у 2023 році навіть допомагав тому в пошуках племінника, який зник у Москві.
У Центрі 795 Алімов займався чеченською тематикою вже не лише всередині Росії, а й за її межами. Коли його залучили до операції з викрадення рідних Ахмеда Закаєва, Денис Алімов звернувся до серба Дарко Дуровича, який мешкає у США. Листування вони вели через Google Translate – саме доступ до історії перекладів дозволив Федеральному бюро розслідувань США відстежувати їхні повідомлення. Дурович був заарештований у США в березні 2025 року, а Алімов – в аеропорту Боготи в Колумбії, де він наразі очікує на екстрадицію. Йому висунули звинувачення в організації вбивства, змові з метою викрадення та фінансуванні тероризму. В офіційному обвинуваченні ім'я цілі не називається, проте джерела The Insider стверджують, що йшлося саме про родичів Ахмеда Закаєва.
Закаєв неодноразово ставав об’єктом тиску та погроз, до яких досі вдається влада Чечні. Історія переслідування почалася невдовзі після від'їзду Закаєва з Росії у 2000 році. У 2002 році він опинився в центрі міжнародного скандалу: за запитом Москви Закаєва затримали в Копенгагені. Російська сторона звинувачувала його в тяжких злочинах, враховуючи участь у збройному заколоті та нападах на силовиків. Проте данський суд не знайшов достатніх доказів і звільнив його.
Звільнення не означало кінець історії. Переліт до Лондона обернувся новим затриманням, цього разу за запитом Великої Британії, отриманим від Росії. Почалася процедура екстрадиції, але і тут доводи Москви не переконали суд: Закаєва звільнили під заставу, а згодом надали йому політичний притулок.
Сам політик пояснював те, що відбувається, помстою за те, що він намагався домогтися мирного врегулювання Другої чеченської війни та шукав підтримки в Європі. У наступні роки закордонні поїздки Закаєва практично завжди супроводжувалися одним сценарієм: дипломатичний тиск з боку Кремля, запити про видачу та спроби обмежити його участь у міжнародних зустрічах. Так, влада Бельгії, наприклад, відмовила йому у в'їзді, коли він збирався зустрітися з представниками «Союзу комітетів солдатських матерів Росії». Зрештою зустріч довелося перенести до Лондона.
Іноді тиск виходив за межі юридичних процедур. У жовтні 2004 року в Лондоні підпалили будинок, де жив Закаєв. Ніхто не постраждав, проте сам інцидент дав зрозуміти, що існує реальна загроза його здоров’ю та життю. Російські спецслужби, втім, тоді заявили, що не мають стосунку до події.
Тиск продовжувався і на офіційному рівні. Російські представники приїжджали до Великої Британії, намагаючись домогтися його видачі. Москва наполягала на екстрадиції Закаєва, продовжуючи порушувати проти нього нові кримінальні справи.
Ситуація не змінилася і у 2010 році, коли Ахмеда Закаєва знову оголосили в міжнародний розшук, а під час візиту до Варшави затримали за запитом Росії. Однак польський суд звільнив його, пославшись на статус біженця у Великій Британії. Через два роки безуспішних спроб видачі стало відомо про змову з метою вбивства чеченського політика, про що оголосили британські спецслужби. Підозрюваного затримали, а сліди, за даними слідства, вели до Грозного. Сам Закаєв тоді зазначав, що за подібними планами, на його думку, може стояти російська влада, і наголошував на різкому зростанні активності російських спецслужб у Великій Британії.
Паралельно лунали й інші сигнали, вже з самої Чечні. Глава регіону Рамзан Кадиров у різний час публічно пропонував Закаєву повернутися, запевняючи, що йому нічого не загрожує. Ці заяви супроводжувалися зустрічами з його родичами та спробами переконати його повернутися на батьківщину. Сам Закаєв, проте, не розглядав таку можливість.
З часом тон цих заяв змінився. Якщо раніше лунали запевнення у безпеці та навіть твердження, що Закаєв не вчиняв тяжких злочинів, то у 2021 році в Чечні проти нього знову порушили кримінальну справу за звинуваченням у виправданні тероризму. Російська та чеченська влади знову зажадали його екстрадиції з Великої Британії. Приводом стали, зокрема, співчуття Закаєва сім'ям ліквідованих учасників підпілля та обговорення практики позасудових розправ у Чечні на зустрічах із європейськими політиками. Кадиров публічно заявляв про готовність домагатися повернення політика будь-якими способами й допускав можливість розправи.
У 2022 році, після вторгнення російських військ в Україну, глава Чечні відкрито закликав убити Ахмеда Закаєва і пообіцяв за це забезпечене життя в республіці.
«Хто знайде його, той має його знищити – якщо ви вб'єте пострілом цього к*зла і приїдете додому, я забезпечу вам свободу і на все життя будете забезпечені... Будь-хто з вас може повернутися в Чечню лише за однієї умови: або ви знімете штани з Закаєва, або вистрелите йому в лоб», – заявив Кадиров у своєму телеграм-каналі. Глава республіки звернувся також до самого Закаєва – він сказав, що не припинить переслідувати його навіть під загрозою трибуналу.
Водночас старшого брата Алі змусили записати відеозвернення з критикою діяльності Ахмеда та образами на його адресу. Після заяви Закаєва про підтримку збройних формувань, що воюють на боці України, його звинуватили у виправданні тероризму та створенні екстремістської спільноти, оголосили в міжнародний розшук, заочно заарештували та включили до списку екстремістів і терористів. У січні 2025 року Закаєва заочно засудили до 20 років колонії суворого режиму.
У розмові з проєктом Кавказ.Реалії Ахмед Закаєв нагадав, що його історія – не єдиний випадок, коли чеченські опозиційні фігури ставали об'єктами тиску або нападів за межами Росії.
«Практично всі лідери національно-визвольного руху Чечні були вбиті. Джохар Дудаєв, Аслан Масхадов, Зелімхан Яндарбієв та Абдул-Халім Садулаєв – усі ці люди були вбиті абсолютно витонченими злочинними методами. Якщо одну структуру з цієї системи викрили, [у Кремлі] створять іншу або вже, мабуть, створили паралельно кілька структур. Якщо одна була викрита, інші продовжуватимуть виконувати завдання, поставлені перед ними цією злочинною системою, яку уособлює сьогодні так звана влада Росії на чолі з Путіним – воєнним злочинцем, на якого У березні 2023 року МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
2025 року у Росії суд заочно засудив прокурора і суддів МКС після видачі ордера на арешт Путіна.
Міжнародний кримінальний суд – це міжурядовий орган кримінальної юстиції, у компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини агресії. Штаб-квартира МКС розташована в Гаазі. До штату організації входить понад 900 осіб із приблизно 100 країн світу.
Як пояснили в МКС, є «розумні підстави» вважати, що Путін несе за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України до Росії особисту відповідальність.
Крім того, МКС видав ордери на арешт секретаря Радбезу РФ, колишнього міністра оборони Сергія Шойгу, начальника Генштабу Росії Валерія Герасимова, командувача ВПС, колишнього командувача далекої авіації Росії Сергія Кобилаша і колишнього командувача Чорноморським флотом РФ Віктора Соколова.. І поки існує ця система, загроза зберігатиметься», – упевнений прем'єр-міністр Ічкерії за кордоном.
У відповідь на повідомлення про можливу підготовку операції проти нього Закаєв заявив, що сприймає подібні публікації серйозно і розглядає їх як підтвердження тривалого тиску на політичних опонентів за межами Росії.
Сьогодні будь-яка людина, незгодна з тим, що робить Росія в Чечні чи в міжнародній політиці, перебуває під загрозою. Ми повинні боротися з самою системою, яка зародилася ще в царській Росії
«Питання навіть не лише в моїй безпеці, питання в тому, що сьогодні будь-яка людина, незгодна з тим, що робить Росія в Чечні чи в міжнародній політиці, перебуває під загрозою: будь-який журналіст, політик, правозахисник. Тому ми повинні боротися не з окремими офіцерами чи людьми, яких зацікавлює Росія, мотивує їх грошима чи ще чимось, штовхаючи на злочини. Ми повинні боротися з самою системою, яка зародилася ще в царській Росії. Ця структура зберігала спадкоємність у всі часи: царська імперія трансформувалася в Радянську, Радянська – у так звану псевдодемократичну російську імперію, з якою ми сьогодні маємо справу. Росія вже давно перестала бути виключно чеченською проблемою», – вважає Закаєв.
Зараз політик перебуває під державною охороною Великої Британії. За його словами, представники служби безпеки тримають із ним зв'язок і попереджають про можливі ризики. Але загроза зберігається для всієї його родини, зокрема для тієї її частини, що залишається в Росії. Він усвідомлює можливі ризики, змушений жити з цим і не має наміру припиняти свою діяльність, хоча звикнути до таких обставин, як зазначив Закаєв, неможливо.
«Сучасна російська імперія може існувати лише за рахунок політичних репресій, загарбницьких воєн, придушення особистостей; усе це зберігається і на окупованих територіях, воно позначається дуже яскраво, і тому приклад – життя Чеченської Республіки останні двадцять років», – каже співрозмовник.
Можливі зміни в Росії політик пов'язує з війною в Україні. На його думку, саме військова поразка Росії може запустити глибші процеси трансформації як усередині самої країни, так і на всьому пострадянському просторі. Він упевнений, що такі зміни можуть відкрити можливості для самовизначення й інших колонізованих народів, а також вплинути на безпеку не лише в регіоні, а й на європейському континенті загалом.
Чеченський політолог Руслан Кутаєв, який проживає в еміграції, зазначив, що переслідування, викрадення та інші форми репресивних заходів – це частина практики російських спецслужб і держави в цілому. За його словами, Закаєв очолює уряд у вигнанні, який, як він вважає, має серйозне значення передусім у контексті України, оскільки пов'язані з цією структурою підрозділи беруть участь у бойових діях проти Росії.
«І тому [замахи] – це звичайна практика проти людей, небажаних для Росії. А сам факт того, що з представником чеченського народу ведуть переговори [за кордоном], уже є поганим сигналом для Росії. Тому, звісно, [у Кремлі] намагатимуться ліквідувати Закаєва, вплинути на нього через родину», – резюмував він.
- За Україну воюють кілька підрозділів з-поміж ічкерійців: крім ОБПП (Окремого батальйону особливого призначення), це батальйон імені Шейха Мансура, батальйон імені Джохара Дудаєва; підрозділ «Шалена зграя»; Special Operation Group (SOG) та батальйон імені Хамзата Гелаєва.
- Після початку повномасштабного вторгнення в Україну прихильникам Ічкерії вдалося провести щонайменше дві операції на території Росії – минулого літа та цієї весни. Зокрема з цієї причини до Бєлгородської області направили загони «кадировців».
