Переконати світ у тому, що Україна не зможе перемогти і таким чином змусити партнерів припинити її підтримувати – такою, на думку експертів, є стратегія перемоги президента Росії Володимира Путіна.
Дослідники вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), вважають, що через майже два роки після вторгнення ця мета для Кремля є набагато більш досяжною, ніж перемога на фронті. І заради того, щоб переконати союзників України у своїй перевазі, він навіть готовий пожертвувати десятками тисяч солдатів, що гинуть за незначні з погляду військової стратегії українські міста, такі, як Авдіївка чи Бахмут.
Вони хочуть переконати всіх, що Україна просто не може перемогтиЕліот Коен
«Вони хочуть переконати всіх, що Україна просто не може перемогти, бо росіяни невблаганні, вони мають ресурси, які по суті безмежні, і нескінченну готовність страждати. І я не думаю, що щось з цього є правдою, але я думаю, що росіяни хочуть, щоб ми в це повірили», – пояснює Еліот Коен, голова відділу стратегії CSIS.
Дослідники CSIS вважають, що дії Путіна спрямовані на громадську думку і думку політичних еліт, передусім у США, де деякі політики, можливо самі того не розуміючи, повторюють тези російської пропаганди.
«Я думаю, що росіяни хочуть переконати всіх, що український випадок безнадійний. Ймовірно, вони б хотіли в кінцевому підсумку підштовхнути до врегулювання шляхом переговорів, яке не буде постійним, а просто створить для них можливість для наступу пізніше», – вважає Коен, який був радником державного департаменту за адміністрації Джорджа Буша-молодшого.
Для цього, каже він, не треба навіть Такера Карлсона, колишнього журналіста Fox New, який нещодавно побував у Москві і записав вигідне для Кремля інтерв'ю з президентом Путіним.
«Подивіться на сенатора Венса з Огайо. Він говорить, і це те, що росіяни хотіли б, щоб він сказав, – що українці не можуть перемогти, то припиніть їм допомагати», – каже Коен.
Як повідомляли американські медіа, під час Мюнхенської безпекової конференції минулого тижня сенатор-республіканець Джей Ді Венс не пішов на зустрічі з представниками України і не слухав виступ президента України Володимира Зеленського. Натомість він заявив, що «США не виробляють достатньо зброї для того, щоб підтримувати війни у Східній Європі, на Близькому Сході та потенційний конфлікт у Східній Азії», і потрібно закінчити конфлікт миром через переговори.
Коли ми поведемося на російську версію, то відступимо і вона самостійно реалізується. Ми повинні захищатися від цього за всяку цінуЕмілі Гардінг
«Це одне з тих пророцтв, що самореалізуються, росіяни хочуть, щоб ми засвоїли, що Україна не може перемогти, тому ми повинні відмовитися від її підтримки. Коли ми поведемося на російську версію, то відступимо і вона самостійно реалізується. Ми повинні захищатися від цього за всяку ціну», – застерігає Емілі Гардінг, директорка програми розвідки, національної безпеки та технологій CSIS.
Те, що старання Путіна не були марними, показують і останні опитування громадської думки в Європі. За ними більшість європейців все ще підтримують Україну в її війні проти Росії, але тільки 10% вважає, що Україна може перемогти.
За опитуванням Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), про яке повідомляє часопис Politico, більшість європейців вважає, що потрібно досягти якогось компромісу з Росією для припинення конфлікту.
Дослідники CSIS кажуть, що песимістичний прогноз є прямим результатом відсутності рішучої підтримки України з боку США протягом перших двох війни, нинішньою затримкою з ухваленням нового пакету допомоги Україні в Конгресі та реальними перспективами повернення Дональда Трампа до Білого дому.
«Я провела перший рік цієї війни, намагаючись запевнити європейських союзників, що США залучені на довгострокову перспективу, що Байден сказав, що «ми в цьому на довгострокову перспективу», що росіяни – давні вороги, і ми розуміємо, що це буде важливо не лише для безпеки України, а й для безпеки Європи», – пригадала свої зусилля Гардінг.
Вона пояснила, що скептики були і тоді, але їх було небагато, їхні голоси не переважали.
Мені доводиться дивитися європейцям в обличчя і говорити: «Я дійсно не знаю, що трапиться». З нинішнім пакетом допомоги я все ще сподіваюся, що Палата схаменетьсяЕмілі Гардінг
«Я тоді подумала, що все буде добре: люди люблять заробляти політичні бали, але це минеться. Тепер мені доводиться дивитися європейцям в обличчя і говорити: «Я дійсно не знаю, що трапиться». З нинішнім пакетом допомоги я все ще сподіваюся, що Палата схаменеться і ухвалить його, тому що це критично важливо для безпеки. З усіх боків це може бути добре як для України, так і для США водночас, але я думаю, що європейці дійсно починають ставити собі важкі питання про те, як виглядатиме європейська безпека без присутності США», – пояснює Гардінг.
За її словами, багатьох налякав «невдалий коментар» колишнього президента Трампа про НАТО, коли він сказав, що заохочував би Росію напасти на тих союзників по альянсу, які не виконують свої зобов'язання витрачати 2% ВВП на оборону. Вона каже, що цей коментар «потряс їх так сильно», що вони почали думати, як гарантувати власну безпеку. Хоча вони ще дуже далекі від цієї спроможності, каже Гардінг.
Підсумовуючи дискусію, аналітики CSIS висловили сподівання, що все ж західні союзники не відступлять від допомоги Україні, а навпаки зроблять її рішучішою, щоб українці отримали нарешті далекобійну зброю, якою вони могли б завдати шкоди росіянам не лише на сході України та в Криму, а і за лінією фронту.
«Ми можемо допомогти їм, ухваливши цей законопроєкт про допомогу, але також замість того, щоб просто «розглядати можливість» надання далекобійної зброї, надати її, надати ATACAMS, німецькі Taurus, щоб обидва наші уряди дали їм їх, і тоді той Керченський міст, може, довго не простоїть», – додав Майкл Вікерс, колишній заступник міністра оборони з питань розвідки та оперативний офіцер ЦРУ.
Дослідники CSIS вважають, що в протилежному випадку Путін дестабілізує Європу, а це буде небезпечно для інтересів США у суперництві з Китаєм та на глобальному рівні.
«На Тайвані, в Японії, в Австралії, в Кореї лідери на політичному рівні, на рівні оборони, на рівні розвідки уважно стежать за цією війною в Україні, за стійкістю США чи її відсутністю у цій війні. І вони роблять висновки про те, що це означає для них, на Тайвані, чи в Південній Кореї, чи можуть вони покладатися на розширене стримування США», – додає ведучий дискусії Сет Джонс, віцепрезидент та директор програми міжнародної безпеки CSIS.
Він каже, що у зв'язку з цим у Південній Кореї вже ведуться дебати про власну ядерну зброю, якщо Сеул не може покластися на Сполучені Штати. Схожі занепокоєння мають інші лідери демократичних країн Азії.
«Невипадково ми бачили, як прем'єр-міністр Австралії, лідери Японії, Кореї відвідують Україну та надають або безпосередньо українцям, або європейським партнерам зброю, щоб вони могли надати її Україні. Це вказує, наскільки питання України важливе, бо воно, на мою думку, стосується не лише України», – підсумовує Джонс.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум