Українські чоловіки призовного віку, які перебувають за кордоном, повинні будуть пройти «ідентифікацію» в ТЦК. Якщо вони цього не зроблять – можуть залишитись без консульських послуг. Усе це – нововведення, які готують українські парламентарі в новому законопроєкті про мобілізацію.
Кілька деталей з напрацювань в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода.Ранок» розкрив народний депутат від «Батьківщини», член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко.
– Давайте все ж таки уточнимо щодо заяви міністра оборони. Скажіть, будь ласка, з того, що відомо вам, в парламенті, в уряді взагалі порушується питання того, аби знайти механізми, як чоловіків-українців, які виїхали за кордон, викликати, власне, до України назад на військову службу?
– Хочу вам нагадати, що будь-який закон проходить через парламент. Це означає, що без парламенту, без комітету національної безпеки неможливо прийняти жодний закон, жодна ініціатива, ну це фізично, вона має проходити голосування в комітеті, а потім голосування в залі. Тому, звичайно, ми дотичні до розробки цього закону. Ми декілька разів вже зустрічалися в закритому режимі з Міністерством оборони, з Генеральним штабом для того, щоб проговорити основні акценти. Я вам скажу більше, пресконференція президента була ввечері, а ми голосували на комітеті, коли не підтримали пропозицію, не буду казати кого, про те, щоб мобілізувати жінок. Так що це і позиція в тому числі комітету, і не тільки позиція президента – це перше.
Всі чоловіки мають отримати, скажімо, картку військового обліку
Друге – ми будемо вводити такий собі військовий облік, тобто всі чоловіки мають отримати, скажімо, картку військового обліку і мають пройти, скажімо так, переідентифікацію в ТЦК. Чи це народний депутат, чи це чиновник, чи це будь-яка інша «броньована» особа. Тобто в цьому обліку буде записано, що там придатний те-те, те-те, те-те, але він «заброньований». Він – народний депутат, він – міський голова, він, я не знаю, працює на підприємстві оборонного виробництва, тобто має «бронь» і так далі. А всі інші будуть групуватися, скажімо, у кількості і далі будуть виділятися ті, які за потреби Генерального штабу мають бути змобілізованими. Цифри вам теж не буду називати.
Це означає, якщо людина за кордоном, наприклад, вона має пройти теж цю ідентифікацію, а якщо вона не пройде, то це означає, що будуть наслідки. Одним із наслідків, наприклад, може бути – не будуть надаватися консульські послуги, тобто якщо прострочений паспорт, ніхто нового не надасть. Вона не зможе робити консульські послуги у вигляді довіреності, бо багато роблять довіреності на суди в Україну, щоб або продати майно, або, вибачте, якось подарувати тощо. Цього теж не може бути зроблено.
Не будуть надаватися консульські послуги
Наступне – банк. Банк запросить теж нову ідентифікацію, але в цій ідентифікації має бути ця посвідка, безпосередньо цей військовий облік. Це означає, що можуть відключитися навіть банківські картки.
Тобто фізично та людина, яка перебуває за кордоном, вона має пройти цю ідентифікацію. Якщо в неї все в порядку, вона виїхала за кордон по певних документах. Ви ж бачите, до речі, Генеральний штаб просить, щоб прибрати з демобілізації людей, точніше, прибрати тих, хто не підлягає мобілізації, людей з другою групою інвалідності.
Тобто фактично, якщо ти виїхав з третьою групою або з другою, то, згідно з новим (майбутнім – ред.) законом, все одно ти проходиш військовий облік, але вже ти будеш тією людиною, яка, можливо, буде мобілізована.
|
Тим часом німецькі ЗМІ повідомляють, що Німеччина не сприятиме мобілізації до лав ЗСУ чоловіків з України, які зараз перебувають в країні як переселенці. Таку заяву зробив міністр юстиції Марко Бушман.
|
– Це наразі напрацювання, яке здійснюється чи то профільним комітетом, чи то тими депутатами, які розробляють цей законопроєкт. Правильно?
– Скажімо так, це не може бути тільки комітетом, чи міністерством, чи Генеральним штабом. Це комплексний законопроєкт, який розробляється і депутатами, і Міністерством оборони, і цілою командою Генерального штабу разом.
– Коли цей законопроєкт буде представлений для всього українського парламенту, аби виносити його на голосування в першому читанні, для прикладу?
– Я думаю, що це буде січень місяць. В січні місяці, буквально в перші дні, коли буде засідати парламент, цей законопроєкт буде як проєкт представлений в парламенті.
І повірте, ще ж будуть обговорення в парламенті, ще буде обговорення з депутатами, з різними фракціями і так далі. Тому я зараз тільки кажу те, що тільки розробляється. І ось, скажімо так, ці інсайди, про які я кажу, що люди за кордоном так само, як і українці тут, в Україні, українці за кордоном мають ті ж самі проходити процедури. Тобто, ідентифікацію потрібно буде пройти. І якщо ти пройдеш, і ти будеш в переліку тих, які підлягають мобілізації і так далі, ти, звичайно, отримуєш повістку. Це нормальний процес. А далі вже це твій вибір. Або ти повертаєшся назад, або ти лишаєшся там, і це вже буде порушення закону України.
З 17 до 20 буде запроваджуватися обов'язкове навчання
До речі, для дітей, ви знаєте, що президент так поки що і не підписав, підписаний парламентом закон зменшення віку до 25 років. Тобто, з 17 до 20 буде запроваджуватися обов'язкове таке навчання. Це буде закон, якщо хтось пам'ятає, мого віку, це була така допризовна підготовка. Тобто ти маєш пройти певні курси стрільби, певні курси фізичної підготовки, певні курси певної теорії і так далі.
– Це буде при навчальних закладах?
– Ну, дивіться, я не хочу зараз розголошувати, де це буде, як це буде. Це буде цілком, скажімо, в зоні відповідальності Міністерства оборони. І не факт, що це буде при навчальних закладах, може, це буде і при військових частинах. Але я не хочу зараз про це говорити, я хочу сказати, що діти будуть проходити навчання. Просто потрібно буде проходити навчання, щоб ви чітко розуміли, що коли буде 25 чи 27 років, ми готуємо людину, що вона вже буде з дізнаннями, з теоріями, буде знати не тільки, як рити окопи лопатами, а буде знати всі види зброї... Тому це важливо, щоб теорія і практика, і стрілять вміли. Отакі нововведення теж ми плануємо.
– Ще один важливий момент, на якому хочеться зупинитися, ваша колега по комітету Мар’яна Безугла, яка дуже активно у фейсбуці висвітлює цю тему також, написала пост, в якому говорить про те, що, ймовірно, буде мобілізація ув'язнених і судимих. Це теж те, над чим нібито працюють українські законотворці. Скажіть, будь ласка, яке ваше бачення з цього приводу? Чи дійсно про це говорять і як це має виглядати, якщо є хоча б якась попередня інформація?
– До речі, це не її ініціатива. Я знаю, хто з членів комітету це запропонував, і я фактично підтримав теж цю ініціативу. Так, за рішенням командира чи за рішенням керівного певного органу, я не знаю, як воно буде далі складатися внутрішніми документами Міністерства оборони, він може переглянути, наприклад, біографію, що людина зробила, він може переглянути, з ним особисто поговорити, побачити психологічний стан людини. Якщо він побачить, що він дійсно може боронити, він – патріот і може боронити кордони, він може його запросити до лав Збройних сил України.
Які далі будуть технічні моменти, якщо він має ще відсидити 8 років, я так думаю, що це може бути на 8 років контракт зі Збройними силами. Я не можу коментувати підзаконні акти, але це буде на розсуд відповідного командира, який буде визначений Міністерством оборони, чи то бригади, чи то командира сухопутки, або територіальної оборони і так далі. Це буде визначено внутрішніми документами.
|
Народна депутатка від «Слуги народу» і заступниця голови комітету з питань оборони та розвідки Мар’яна Безугла у своїх соцмережах написала, що у законопроєкт додано можливість мобілізації увʼязнених та судимих. Розподіл в підрозділ – за згодою командира. Також розробляється варіант підрозділів із тих, хто відмовляється виконувати завдання в складі звичайного лінійного батальйону, наприклад. Ці підрозділи можуть виконувати особливі завдання від бойових до інженерних тощо.
|
– У тому законопроєкті, який розробляється, уточніть, хто буде мати право, згідно з тим законопроєктом, коли він стане законом, вручати повістки українцям? Тому що дуже багато дискусій, зокрема в телеграм-каналах, чи це будуть робити, наприклад, голови ОСББ, хто матиме такі повноваження? Крім тих, що вже є чинні.
– Дивіться, виписувати повістки по прізвищах будуть ТЦК. Доставлятися вони можуть різними методами. Наприклад, через того ж сільського голову. Але на прізвище Іванов, який проживає відповідно в ОТГ, виписувати буде ТЦК. Але потім як листоноші можуть бути задіяні різні органи, в тому числі і електронні засоби доставки відповідної повістки.
|
Раніше повідомлялося, що міністр оборони України Рустем Умєров хоче наступного року призивати на військову службу чоловіків, які живуть за кордоном. Про це він сказав в інтерв’ю виданням WELT TV, Bild і Politico.
Своєю чергою у коментарі виданню «Бабель» начальник управління преси й інформації Міноборони Ілларіон Павлюк пояснив, що міністр Умєров говорив журналістам про рекрутинг і необхідність донести до українців за кордоном, як важливо їм приєднатися до війська. За його словами, ніяких обговорень механізмів призову до лав ЗСУ з-за кордону на порядку денному немає.
22 листопада голова фракції «Слуга народу» та член оборонного комітету Давид Арахамія під час виступу в ефірі телемарафону заявив, що парламент до нового року може ухвалити новий законопроєкт, який регулює окремі питання мобілізації та демобілізації.
|
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум