28 березня у Донецькій області відбудуться вибори народного депутата. Річ у тім, що обраний в 2019 році в 50-му окрузі Руслан Требушкін, згідно з результатами жовтневих місцевих виборів, став мером міста Покровськ. Відповідно, місце у Верховній Раді звільнилося. Поборотися за нього вирішили 19 кандидатів. Серед них: підсудні, відомі захисники бойовиків з угруповань «ЛДНР» і представники підсанкційних «проросійських» телеканалів. Хто вони – фаворити передвиборчої кампанії на Донбасі, якими методами борються за перемогу і що приховують їхні біографії?
На території 50-го округу розташовані міста Добропілля, Мирноград, Покровськ. Всього тут можуть голосувати близько 150 тисяч виборців. Серед кандидатів є досить впізнавані особистості, так чи інакше пов'язані з війною на Донбасі. Від «Європейської солідарності» в Раду балотується волонтерка Юлія Кузьменко. У 2016 році була відзначена президентською нагородою «За гуманітарну участь в антитерористичній операції». Зараз вона – підозрювана у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Сама Кузьменко свою причетність заперечує.
«Партію Шарія» на виборах представляє адвокат Валентин Рибін. Кандидат відомий тим, що в суді захищав інтереси затриманого в Україні бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі, який воював на боці угруповань «ЛДНР», а також російського ГРУшника Олександра Александрова. Водночас, як зазначають аналітики, попри свою медійність, навряд чи ці кандидати, погоджуючись на участь у виборах, могли всерйоз розраховувати на перемогу.
«І у випадку Рибіна, і у випадку Кузьменко, мені здається, що саме балотування було важливе як певний політичний прецедент. Не стільки заради того, щоб перемогти на виборах і увійти у Верховну Раду, скільки сам факт висування. Тобто, для партії «ЄС» це був такий репутаційний крок – залучитись підтримкою людини, щодо якої зараз іде судова справа, яка багатьом здається сумнівною. Щодо Рибіна, можливо, також. Якщо будуть у майбутньому якісь чи то переслідування, чи проблеми у «Партії Шарія» – це завжди буде можливість сказати, що він є кандидатом і до нього є упереджене ставлення саме як до кандидата», – вважає аналітик громадського руху «Чесно» Андрій Любарець.
Значно більше шансів могло бути у кандидата від партії ОПЗЖ. Ним став Артем Марчевський – генеральний продюсер телеканалу «112 Україна», мовлення якого заблокували на початку лютого через санкції РНБО. Але за два тижні до голосування Марчевський несподівано зняв свою кандидатуру з виборів. Пояснив це хворобою батьків, через яку він повинен бути поруч з ними, що не дозволяє продовжувати роботу в окрузі. Політтехнологи вважають, що насправді зніматися кандидату довелося через низькі рейтинги.
«ОПЗЖ розраховувало, що популярність цієї партії автоматично буде перенесена на підтримку Марчевського, але вони фактично прорахувалися. Уявіть собі, що на виборах Марчевський отримує 5% – це крах. Фактично це означає, що ОПЗЖ – це мильна бульбашка. Вона просто здулась і все. І щоб цього промовисто не показати, Марчевський знімається з виборів. Хоча мотивував він це особистими сімейними проблемами, але якби він мав навіть 20 або 30 відсотків, повірте, він би цього не робив», – говорить політтехнолог Олег Постернак.
За таких обставин значні шанси на перемогу, на думку оглядачів, отримує міський голова Добропілля Андрій Аксьонов. «Донбас.Реалії» одного разу вже розповідали про нього. У 2014 році Аксьонов був головою селища Новодонецьке. Це один з населених пунктів, де проводився так званий «референдум» про відокремлення від України. Намет для голосування встановили в лічених метрах від місця роботи Аксьонова.
«Робити спроби його («референдуму» – ред.) уникнення може Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, є у кожного свої функціональні обов’язки. Я зробив все, що я повинен був зробити», – пояснював свої дії мер Добропілля.
Також в 2017 році Аксьонова звинувачували в отриманні російського паспорта. Ось як тоді відповів мер на запитання журналістів про документ:
«Я ж не можу коментувати плоди хворої уяви якихось людей. А якщо завтра скажуть, що у мене є вертоліт? Мені що, знову давати вам інтерв’ю і говорити, що у мене немає вертольота? Хлопці, є презумпція невинуватості. Поки не доведена провина людини, вона ні в чому не винна».
На цьому скандали, пов’язані з Аксьоновим, не закінчуються. У 2018 році його оголосили у розшук, хоча соратники мера стверджували, що він – за кордоном на лікуванні. В 2019-му на кілька місяців відсторонили від посади міського голови Добропілля. Все, пояснюють аналітики, через спроби приховати відсутність на робочому місці під час поїздок в окупований Крим.
«В 2017 році Аксьонов для того, щоб пояснити свою відсутність в місті, подавав, як було у звинуваченні, підроблені документи. Про свій непрацездатний стан, про свою хворобу. І йому по цих документах видавалась певна плата, певні кошти з державного бюджету. Внаслідок цих справ було відразу три статті, за якими він був звинувачений: це підробка документів, службове підроблення і розтрата майна. Але, зрештою, на цьому справа і завмерла. Тобто, якихось подальших вироків, звинувачень, наскільки мені відомо, не було», – пояснює аналітик Андрій Любарець.
Втім, все це не завадило Аксьонову в 2020-му переобратись в Добропілля. Тоді, як і зараз, він балотувався від політичної партії «Порядок». Її лідер, народний депутат України Муса Магомедов – в минулому генеральний директор «Авдіївського коксохімічного заводу», що входить в групу «Метінвест» Ріната Ахметова.
«Це політична партія, яка об’єднує людей, менеджерів групи Ахметова. Вони працюють на місцевих вугільних підприємствах. Тому, так як він йде від цієї політичної партії і його підтримують ці менеджери, ми розуміємо, що він представляє інтереси безпосередньо цієї бізнес-групи», – говорить головний редактор інформаційного агентства «Вчасно» з Покровська Марія Давиденко.
В ході передвиборчої кампанії спостерігачі зафіксували в 50-му окрузі роздачу продуктових наборів в інтересах кандидата Аксьонова. Серед іншого, пенсіонери отримували цукор, борошно, макарони, чай. Загальна вартість пакету, який можна розцінювати як спробу непрямого підкупу, за підрахунками спостерігачів, – 170 гривень. «Донбас.Реалії» зверталися за коментарем до Андрія Аксьонова, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримали.
«Саме надання благодійної допомоги не є порушенням, але якщо з наданням благодійної допомоги згадується ім’я кандидата, то це вже є порушенням виборчого законодавства. Партія «Порядок», вони наголошують, що кількість таких благодійних подарунків доходить до 7 тисяч, і це вагома кількість, і це може якимось чином впливати на вибори», – розповіла координаторка спостереження за виборами в Донецькій області громадянської мережі «Опора» Наталія Боровська.
У 2019-му Аксьонов вже боровся за мандат народного депутата в 50-му окрузі в Донецькій області. Тоді він поступився Руслану Требушкіну менш як на два відсотки голосів, а округ став одним з найскандальніших. МВС навіть довелося відправляти туди вертоліт зі спецпризначенцями, а кількість судових позовів була найбільшою в Україні.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
