Доступність посилання

ТОП новини
29 травня 2020, Київ 22:03

ОБСЄ на Донбасі: скандали і єдине джерело моніторингу з окупації


Ілюстративне фото. Спостерігачі ОБСЄ в Золотому, 26 жовтня 2016 року

Російську зброю на Донбасі регулярно фіксують спостерігачі ОБСЄ. Бойовики не дають працювати міжнародній моніторинговій місії під час епідемії коронавірусу. Війна України та Росії триває сьомий рік і ОБСЄ все складніше виконувати свої обов'язки через протидію контрольованих Росією угруповань «ЛНР» і «ДНР».

10 березня 2020 року безпілотник ОБСЄ під час польоту над окупованим Луганськом зафіксував на одному фото одразу три одиниці техніки радіоелектронної боротьби, що перебуває на озброєнні в Росії – «Леер-3», «Синица» і «Свет-КУ». Вони придушують зв’язок, захищають передачу інформації, створюють перешкоди. Фото опублікувала спільнота InformnNapalm.

У міжнародній розвідувальній спільноті InformNapalm припускають, що ці епізоди – випробування Росією військової техніки та людських ресурсів.

«Випробування. Випробування постійні. Підготовка кадрів, у тому числі в бойових умовах. Оскільки на звичайних полігонах, коли штучно створені і підготовлені, не буде того «фідбеку» і ефекту. І це є певною кузнею кадрів. Оскільки на Донбасі – це близько. Це нібито більш безпечно», – зауважує спікер спільноти ІnformNapalm Михайло Макарук.

Комплекси, прийняті на озброєння в Росії у двохтисячних, далеко не вперше засвітилися на Донбасі. Лише цього року таких випадків було не менше двох. Фіксували завжди із безпілотників.

«Чому? Оскільки ми вже показували, і це в офіційних звітах ОБСЄ постійно показується і моніториться, бойовики і терористи доволі часто не допускають мобільні групи, які пересуваються по землі до значної кількості об’єктів, які підлягають моніторингу», – каже Михайло Макарук.

Робота ОБСЄ: скандали і єдине джерело моніторингу з окупованих територій

До роботи ОБСЄ на Донбасі неодноразово виникали запитання. До прикладу, у 2018 році німецькі журналісти твердили, що внутрішні документи СММ могла отримати російська ФСБ. Та й про самих спостерігачів часто можна почути не найкращі відгуки. Але саме спостерігачі офіційно фіксують російську техніку і колони на кордоні, і що загалом відбувається на непідконтрольній Україні території.

«Ця інформація є дуже цінною, важливою і її використовують як міжнародні адвокації, організації правозахисні, гуманітарні. Так і ця інформація може бути доказовою базою в міжнародних судах України проти Росії, тому казати про те, що ця організація, місія не працює належним чином, я б, напевно, не стала», – каже аналітикиня центру «Нова Європа» Ганна Мєдвєдєва.

Втім, до непідконтрольної Україні ділянки українсько-російського кордону місію не підпускають. Хоча про це домовилися ще у 2014 році.

Павло Клімкін, колишній голова МЗС України
Павло Клімкін, колишній голова МЗС України
Ми детально проговорювали, скільки потрібно баз вздовж кордону
Павло Клімкін

«Є плани, як контролювати кордон. Ми їх почали обговорювати багато років тому. Ми детально проговорювали, скільки потрібно цих баз вздовж кордону – чи 7, чи 9, чи більше. Якими вони мають бути, скільки там має бути людей, яка має бути форма патрулів, за яким принципом вони мають працювати, яке обладнання має йти. Міжнародний контроль, він же має бути запроваджений прямо одразу, прямо зараз. І цьому були присвячені довгі, багатогодинні обговорення. І Лавров (голова МЗС Росії Сергій Лавров – ред.) завжди відбивався від цього руками і ногами, кажучи, що у нього – своє розуміння, а у нас – своє розуміння», – розповідає ексміністр закордонних справ України, нині експерт Українського інституту майбутнього Павло Клімкін.

Робота ОБСЄ на Донбасі обговорювалася і на зустрічі «нормандської четвірки» наприкінці минулого року, але домовленості фактично не виконуються.

Заява Зеленського після зустрічі з Путіним – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:14 0:00

«Усі країни-учасники нагадали про важливість безпечного та надійного доступу СММ ОБСЄ на всій території України та відзначили необхідність розширити мандат СММ ОБСЄ з можливістю здійснювати моніторинг цілодобово», – сказав під час зустрічі «нормандської четвірки» президент України Володимир Зеленський.

Коронавірус обмежив доступ ОБСЄ в ОРДЛО

В реальності ж через епідемію нового коронавірусу робота ОБСЄ на Донбасі стала ще більш обмеженою, зауважують дипломати. Фактично спостерігачі розділені у трьох місцях – на підконтрольній Україні території і територіях, які контролюють російські гібридні сили, угруповання «ЛНР» і «ДНР». Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк зауважує, що бойовики не пропускають спостерігачів не лише через лінію фронту, а й між Донецькою і Луганською областями – пропонують для початку пройти 2-тижневий карантин. І це не враховуючи звичних заборон на пересування.

Євгеній Цимбалюк, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні
Євгеній Цимбалюк, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні

«Наприклад, якщо взяти тематичну доповідь СММ за період другої половини 2019 року, в абсолютних цифрах за пів року зареєстровано 566 випадків заборони проходу, проїзду, контакту ОБСЄ у виконанні своїх функцій. Якщо ви порахуєте: 566 поділити на пів року – це вийде десь трішечки більше ніж 3 випадки на день. У нас було зареєстровано за пів року всього 38. Ну, 566 і 38», – каже постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк.

За роки роботи ОБСЄ на Донбасі спостерігачам палили автівки в Донецьку, ще влітку 2015-го, тоді ж розливали червону фарбу перед офісом місії – звинувачували у необ’єктивності. У 2017 році на непідконтрольній Україні частині Луганської області автівка ОБСЄ вибухнула на міні, тоді одна людина загинула. В Україні це назвали спробою залякати спостерігачів. Нові перепони в роботі – це ще одна можливість обмежити дії місії, впевнений ексголова українського МЗС Павло Клімкін.

Момент вибуху машини ОБСЄ у Луганській області (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:08 0:00
Росія все бачить як питання торгу, як розмінну монету
Павло Клімкін

«Росія все бачить як питання торгу, як розмінну монету. Вони хочуть навіть звичайний доступ ОБСЄ продати. Тобто створити проблему, а потім її вирішити за щось. Усі це прекрасно розуміють. Для всіх зрозуміло, що доступ ОБСЄ – це одне з небагатьох досягнень, які, все ж таки, важливі для розуміння ситуації там, на окупованому Донбасі. Це бажання виміняти його на менш жорсткий підхід по санкціях», – запевняє ексміністр.

ОБСЄ в Україні – до 2021 року

Місія відкриватиме осередки знаходження ближче до кордону України, який тимчасово не контролюється українською стороною
Євгеній Цимбалюк

Спостерігачі на Донбасі будуть працювати до квітня 2021 року. За словами Євгена Цимбалюка, бюджет на рік збільшили до майже ста дев’яти мільйонів євро. Акцент – на безпілотниках, камерах і інших засобах спостереження.

«Було значно збільшено кількість польотних годин дронів середньої дальності, малої дальності також. А також збільшена кількість дронів великої дальності – вони можуть досягати кордону. Стратегічно місія відкриватиме свої осередки знаходження ближче до кордону України, який тимчасово не контролюється українською стороною», – зауважує постпред України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк.

Створення нових баз відклали через епідемію коронавірусу. Моніторинг непідконтрольних Україні територій обмежують під приводом карантину, але роботу спостерігачів на Донбасі роками гальмує Росія, кажуть фахівці, і зміна влади в Україні нічого не змінила у цій ситуації.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG