Доступність посилання

ТОП новини
16 Лютий 2019, Київ 21:23

«Розумна зброя». На що здатна українська «оборонка»?


Під час завершення успішних вогневих випробувань нового українського ракетного комплексу «Вільха». Військовий полігон на Херсонщині, 25 квітня 2018 року

Замість масивних обстрілів – точні удари по конкретних цілях. Українські виробники пропонують все більше «розумної» зброї для ЗСУ. Снаряди, ракети, міни – їх тестують і планують поставити на озброєння. Журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» розбиралися, які керовані снаряди можуть з'явитися в українській армії вже найближчим часом.

Трьохсотміліметрові ракетні комплекси активно використовували у перші роки війни на Донбасі. Але в Україні цих боєприпасів в Україні ніколи не виробляли, тож щороку їхні запаси зменшуються. Вітчизняний аналог радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч» почали розробляти лише у 2016 році. Він дістав назву «Вільха». У новому проекті від масованих ударів відмовились. Тепер б'ють кожною ракетою по конкретній цілі, коригуючи удар з повітря. «Вільху» вже взяли на озброєння ЗСУ, проте досі не відомо про застосування цієї РСЗВ у зоні бойових дій на Донбасі.

«Україна має потужну ракетну зброю, яка за основними своїми показниками краще російського аналога «Смерч», – так описував «Вільху» секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.

На Одещині почалися випробування ракетного комплексу «Вільха» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:52 0:00

В Україні розробили нові артилерійські снаряди – «Карасук» і «Квітник». Високоточний артилерійський снаряд «Карасук» досі перебуває у розробці. Це – приклад «розумної» зброї, що здатна вразити ціль з 12-кілометрової відстані. Для боєприпасу використовують 122-міліметровий калібр. Водночас керований артилерійський снаряд «Квітник» (152 і 155 мм) взяли на озброєння ще у 2012 році і з того часу кілька разів модернізовували.

«Снаряд після пострілу летить в точку підсвічування, яка забезпечується зовнішнім підсвічуванням цілевказника-далекоміра. Або людина або якийсь літаючий апарат, типу нинішніх БПЛА (безпілотний літаючий апарат – ред.)», – розповідає заступник головного конструктора ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» Владислав Дзюба.

Нові артилерійські снаряди – «Карасук» і «Квітник»
Нові артилерійські снаряди – «Карасук» і «Квітник»

Знищення цілі розробники обіцяють вже після першого пострілу. Ціну боєприпасу не називають, але вона суттєво вища за звичайну.

«Коли обмежується простір і потрібно точково вразити ціль, то цей боєприпас дуже ефективний і дуже потрібний армії. Ми чекаємо замовлення» – продовжує Владислав Дзюба.

«Нептун»​

Вже зараз протитанкові комплекси виробництва державного конструкторського бюро «Луч» використовують на передовій. За рік підприємство видає близько 6 тисяч боєприпасів для різних ринків і може продавати армії керовані ракети. Ними можна стріляти з танків з зброєю різного калібру, а наведення здійснюється лазерним променем. Це означає, що оператор «веде» ракету до влучання в ціль. Серед розробок є й керована мінометна міна калібром 120 міліметрів. Але усе це навряд чи швидко з'явиться на озброєнні української армії, кажуть спеціалісти.

​«Перший аспект – це прийняття на озброєння того чи іншого зразку. Створення умов в Збройних силах для того, щоб навчити особовий склад правильно їх використовувати. І третій аспект – це ремонт, обслуговування, постачання в Збройні сили і використання його за призначенням. Все це – комплекс заходів, який має бути відрегульований і відпрацьований для того, щоб ефективно використовувати високоточне озброєння», – зауважує член експертної Ради центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антон Міхненко.

Один із пріоритетів української «оборонки» – створення протикорабельної крилатої ракети, яка отримала назву «Нептун». Вже відбулося кілька етапів випробувань. «Нептун» планують встановлювати і для берегових комплексів, і на ракетних катерах проекту «Лань». Останні будувати ще не почали.

Крилата протикорабельна ракета розробки КБ «Луч»
Крилата протикорабельна ракета розробки КБ «Луч»

«До кінця цього року будуть ще 2 запуски. Й остаточний, як береговий протикорабельний комплекс, буде випробуваний десь у кінці квітня – початок травня і паралельно ми готові відпрацьовувати всі питання стосовно розбудови корабельної платформи», – пояснює командувач ВМС України Ігор Воронченко.

«Грім-2»​

Інший амбітний проект – оперативно-тактичний комплекс під кодовою назвою «Грім-2», аналог російського «Іскандера». Комплекс розробляє конструкторське бюро «Південне» для іноземного замовника. Тому максимальна дозволена дальність стрільби – 280 кілометрів.

«Ми плануємо десь через рік вже перші запуски в некерованому режимі. У нашій густонаселеній країні знайти полігон щоб можна було стріляти – дуже складно. В принципі, можна стріляти по морю, але це абсолютно не інформативно і для випробувань не дуже підходить», – розповідає начальник сектору КБ «Південне», відділу з розробки головних частин оперативно-тактичних ракет Сергій Миронюк.

Оперативно-тактичний комплекс «Грім-2»
Оперативно-тактичний комплекс «Грім-2»

Розробка комплексу вартуватиме сотні мільйонів доларів. Усі роботи оплачують замовники, тому в бюро планують представити готовий продукт вже за 3-4 роки. Ходові випробування вже завершили, а на виставці «Зброя і безпека» в Києві вперше показали головки самонаведення.

«З точністю порядку 1.3 метри. Комплекс такої дальності є стратегічним. Тобто й цілі – стратегічні. Це якісь будівлі, споруди, заводи. Тобто досить великі об'єкти, які потрібно вивести з ладу. Для таких об'єктів у нас 2 типу бойового спорядження – фугасна бойова частина і касетна бойова частина», – пояснює Сергій Миронюк.

200 мільярдів на «оборонку»

Виробництво боєприпасів, оборона моря і узбережжя – це слабкі місця української армії, вважають військові експерти. Офіційно в Стратегічному оборонному бюлетені на відновлення Збройних сил відведено ще 7 років.

«Як мінімум це полягає в тому, що ми маємо відремонтувати, оновити, модернізувати ті зразки, які є. І таке, в принципі, існує в планах Міністерства оборони. В першу чергу потрібно, щоб все, що є, їздило, стріляло і виконувало свої завдання за призначенням. А після цього, паралельно з цим, йде етап насичення Збройних сил новими, сучасними зразками озброєння і військової техніки», – зауважує член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антон Міхненко.

Бюджет Міноборони України з кожним роком зростає. У 2019 він вперше перевищить 100 мільярдів гривень –це майже на 20% більше, ніж зараз. Незважаючи на такі суми, купити усе, що потрібно і що пропонують зброярі, українські військові не можуть.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG