Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 02:28

Що дасть нова карта розведення військ на Донбасі?


Під час розведення сил та засобів поблизу Петрівського. Листопад 2019 року

До «нормандської зустрічі» Україна планує розвести війська в нових точках на Донбасі. Українська сторона пропонує провести розведення у трьох пунктах – це Новоселівка-2, залізничний міст у Станиці Луганській та КПВВ «Гнутове». Російські гібридні сили – щонайменше у п’яти: зокрема, пропонують Щастя, Авдіївку, Веселогорівку та Розсадки. Які наслідки попереднього розведення, яке відбулося восени? І що сторони хочуть виграти від нової карти розведення сил?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили керівник секції стратегічного моделювання Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Ігор Левченко, військовий журналіст Радіо Свобода Мар’ян Кушнір та начальник пресцентру штабу ООС Віталій Саранцев.

– У жовтні-листопаді минулого року були створені «квадрати безпеки» у трьох точках на лінії зіткнення: Золоте, Богданівка і Станиця Луганська. Це відбувалося з кількох спроб, кілька разів зривалося семиденне припинення вогню, яке потрібне для розведення. У підсумку це сталося з аргументом, що розводити сторони потрібно для безпеки, аби щонайменше не дострілювала стрілецька зброя. Як ви вважаєте, ця мета була досягнута?

Ігор Левченко: Я напередодні етеру передивився ряд зведень операції Об’єднаних сил: інтерв’ю волонтерів, бійців. Ситуація така, що з трьох точок спокійною є Станиця Луганська. В інших точках зниження напруження практично не відбулося. У цих зонах проводяться обстріли зі сторони бойовиків, але вони мають хаотичний характер і, на мою думку, більше спрямовані саме на підтримку нервозного стану місцевого населення, створення безладу. Тим більше, вже певний час у ці зони не допускаються спостерігачі місії ОБСЄ, з того боку бойовики не пропускають.

Ситуація залишається незрозумілою і казати, що мета, яка ставилася під час планування і реалізації розведення, досягнута – тільки більш-менш в районі Станиці Луганської. Але це пояснюється, можливо, іншими причинами, що це дуже потужний хаб переміщення товарів, людей, грошей через лінію зіткнення, і не можна виключати, що з тієї сторони хтось отримує фінансову вигоду. А там, де заробляють гроші, як правило, не стріляють.

Мар’ян Кушнір: Щодо Золотого, дійсно відбуваються бої, але на Хуторі Вільному. У мене до цього всього розведення одне запитання: як може відбуватися якесь загострення там, де його ніколи не було?

Територіально як це виглядає: відстані напередодні були великими, де простріли цієї території були без сенсу. А поруч – Хутір Вільний, де відстані до контрольованих Росією сил – 100-150 метрів, де ти чуєш противника, там виникає і бажання стрельнути, і виникають необхідності, коли диверсійно-розвідувальні групи підповзають під опорні пункти Збройних сил України.

У Петрівському раніше відстань між силами була 2–2,5 кілометри. Ми знімали відео, як контрольовані Росією сили укріплювалися. Відкрити вогонь із чогось потужнішого не могли, а з того, що було в штаті, фізично не діставало.

Там показалися контрольовані Росією сили, в штабі ООС поки проводиться оцінка. Але, наприклад, у Хуторі Вільному, який поруч від лінії зіткнення, 4 кілометри, там відбуваються обстріли з крупнокаліберної, потужної зброї, якої давно там не має бути, відповідно до Мінська.

– Але ж це не зона розведення. Чому це там відбувається, в чому причина?

Мар’ян Кушнір: Всі назвали зону розведення – Золоте. А Золоте – це агломерація міст, і Хутір Вільний входить в цю агломерацію. Тому що Золоте-5 непідконтрольне Києву, а Золоте-4 підконтрольне. І всі, хто чує, що поруч із Золотим стріляють, говорять, що в зоні розведення бойові дії. А це означає тиск Росії безпосередньо на українську владу, бо суспільство говорить, що розведення не працює. Хоча в зоні Катеринівки формально все дотримується.

– Чи вплинуло це розведення на безпеку місцевих?

Мар’ян Кушнір: З того, що я знаю, стратегічно вони нічого не втратили, оскільки всі підходи вони візуально контролюють. І підходи в саме село Катеринівка, яке розділилося на дві частини: підконтрольна територія і «сіра зона». Там безпечно, начебто і патрулі є в сусідньому Золотому-4, і Національна гвардія, і працює магазин, їздять автобуси. Начебто залишилося все, як було.

– Коли відбувалося попереднє розведення, то аргументом називали необхідність проведення «нормандської зустрічі». Була прямо висунута вимога російською стороною. Відбулася «Нормандія», її результати досить розмиті, окрім одного – обмін утримуваними. Для чого розведення потрібне тепер, у політичному плані? І чи є ціна цього процесу настільки значна, як повернення полонених додому?

Ігор Левченко: Наскільки можна передбачити, логіка і алгоритм дій у цьому випадку повторюється щодо політики української сторони. Наскільки я розумію, один із пунктів, який погодили на «нормандській зустрічі», був про те, що продовжать перемовини про подальше розведення військ.

Хоча якщо подивитися українську пресу, як подається хід зустрічей в «мінському форматі» в рамках робочих груп, то сам акцент робиться на процесі підготовки наступного етапу обміну полоненими.

І, знову ж таки, це загалом відповідає політиці, яку проголошував президент Зеленський під час виборчої кампанії.

Ігор Левченко, керівник секції стратегічного моделювання Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
Ігор Левченко, керівник секції стратегічного моделювання Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

– Український штаб офіційно озвучив три точки можливого розведення сил: Новоселівка-2, залізничний міст у Станиці Луганській та КПВВ «Гнутове». Які критерії вибору цих точок? За офіційною заявою представника штабу, ці ділянки обиралися, щоб це давало додаткові гуманітарні можливості для місцевого населення. Які це можливості?

Віталій Саранцев: Гуманітарні можливості передбачають вільне пересування громадян між окупованою та неокупованою територією.

– Ви маєте на увазі Гнутове, тому що це КПВВ?

Віталій Саранцев: Так, оскільки цей процес передбачає певну скупченість людей, особливо на КПВВ, потрібно забезпечувати їхню безпеку. І тому розведення саме в цих ділянках певною мірою має її гарантувати.

– А щось змінилося в цьому критерії в тих пунктах, де вже розведення відбулося?

Віталій Саранцев: На тих ділянках, де розведення вже відбулося, спостерігається припинення вогню. Зараз тиша, окрім ділянки, де вже другий день поспіль відбуваються провокації противника. Ми пов’язуємо це з тим, що напередодні зустрічі контактної групи ворог намагається спровокувати наших військових на відкриття вогню і цим подовжити бойові дії, і відмовитися від певних рішень щодо подальшого процесу в розведені.

– Ця безпека стосується саме цієї вузької зони розведення чи людей, які живуть поблизу неї? Адже переважно населення залишилося поза межами зони розведення.

Віталій Саранцев: На цих ділянках, які плануються до розведення, не передбачається, що якісь населені пункти потраплять у «сіру зону».

– Ми обговорюємо три точки, але це не повний перелік. Скільки ще варіантів обговорюється?

Віталій Саранцев: Це двосторонній процес, є кілька варіантів, остаточно я не знаю. Перемовини все ще тривають. І ми самі чекаємо на результати.

Це ті точки, де часто проїжджає контрабанда, і розширення цих ділянок відкриє для цього дорогу
Мар'ян Кушнір

Мар’ян Кушнір: Хочу трохи додати. Новоселівка-2 – це населений пункт поблизу Авдіївки. За великим рахунком, це відстані в полях між контрольованими Росією силами та Збройними силами України. В чому полягає гуманітарна місія – та ні в чому. У Гнутовому можна спиратися на те, що там поблизу КПВВ, залізничний міст у Станиці Луганській, можливо, там сполучення. Але люди, які туди їздять, прекрасно знають, що це ті точки, де часто проїжджає контрабанда, і розширення цих ділянок дасть змогу менше контролювати контрабанду або відкриє для цього дорогу.

Мар'ян Кушнір
Мар'ян Кушнір

В Гнутовому біля КПВВ неодноразово фіксували контрабанду, так само в районі Новоселівки-2 та біля мосту в Станиці Луганській. Можливо, зараз розширюють ділянки, щоб контрабанда могла проїжджати. В Золотому через Катеринівку також була схожа історія.

– Тоді виникає питання, якщо відштовхуватися від цієї версії, чому українська сторона і російські гібридні сили пропонують різний перелік точок для розведення? Росія знову вимагає Щастя, Авдіївку, Веселогорівку та Розсадки. В чому інтерес кожної зі сторін?

Мар’ян Кушнір: Як на мене, Розсадки – це стратегічна точка у військовому плані саме для контрольованих Росією сил. Щодо переміщення там товарів я нічого не можу сказати.

Але ті точки, які назвали в ООС, – немає ніяких тактичних втрат. А в Розсадках були б тактичні втрати.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG