«Ці обмеження – не проти кримчан»: експерти – про нові санкції ЄС за будівництво Керченського мосту

Рада Європейського союзу доповнила санкційні списки новими особами і організаціями, причетними до будівництва мосту через Керченську протоку. До нього увійшли, зокрема, представники керівництва російських компаній «Гранд Сервіс Експрес» і «Стройгазмонтаж», а також «Кримська залізниця».

Україна і Євросоюз вважають будівництво Керченського мосту незаконним, так само як і недавній запуск вантажного залізничного руху ним. Сергій Цеков, якого в Росії називають «сенатором» від анексованого українського Криму і який уже перебуває в санкційних списках, у коментарі агентству «РИА Новости Крым» заявив, що європейські чиновники «демонструють абсолютну нездатність реально оцінювати ситуацію в світі і конкретно в Росії». Про те, що можуть змінити ці нові обмеження для кримчан і сусідньої Росії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

До оновленого персонального санкційного списку Євросоюзу увійшли генеральний директор компанії-оператора пасажирських перевезень поїздами з Росії до Криму «Гранд Сервіс Експрес» Олександр Ганов і заступник гендиректора інфраструктурних проєктів компанії «Стройгазмонтаж» Леонід Риженькін. Під обмеження також потрапили «Кримська залізниця», «Кримська перша страхова компанія», компанія «Ленпромтранспроєкт», що проєктувала залізничний міст, а також дирекція будівництва залізниці Беркакіт – Томмот – Якутськ, що «активно брала участь у проєкті». У пресслужбі компанії «Гранд Сервіс Експрес» повідомили, що санкції щодо Олександра Ганова ніяк не позначаться на їхній роботі. Інші фігуранти списку поки не коментували оновлені санкції, але журналісти Крим.Реалії звернулися до них за коментарями.

Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов висловив Крим.Реалії думку, що «санкційна політика країн Заходу вже вичерпала себе».

«Персональні санкції щодо тих, хто причетний до будівництва мосту через Керченську протоку, не до кінця адекватні і несправедливі. Вони не мають реального впливу на життя півострова і не зачіпають інтересів людей, яким призначені. Багато фігурантів списку пишаються перебуванням у ньому. Секторальні ж санкції заважають нормальному життю простих людей на півострові, і рано чи пізно ми доможемося їхнього скасування. На останній, 45-й сесії Ради з прав людини в Женеві вчергове було направлено звернення до нового спецдоповідача ООН Олени Довгань із питання про односторонні примусові заходи і їхній вплив на права людини в Криму. Ми сподіваємося, що ця представниця Білорусі відвідає півострів і розповість Заходові правду, як живуть прості кримчани, і що їх ні в якому разі не можна карати за вибір, зроблений у 2014 році», – заявив він.

Водночас Руслан Бальбек, якого в Росії називають «депутатом Держдуми Росії» від окупованого Криму, заявив, що чиновники Євросоюзу «перешкодити процесові не можуть, але шпилькою Росію вколють».

Старший аналітик Центру політики безпеки і європейських цінностей у Празі й колишній пресаташе представництва ЄС в Україні Давід Стулік зазначає, що пакет обмежень за будівництво Керченського мосту від початку не спрямований проти самих кримчан.

«Логіка в тому, щоб покарати порушників міжнародного права. Санкції Євросоюзу, запроваджені 17 березня 2014 року, не були спрямовані на те, щоб перешкодити будівництву Керченського мосту. Це були обмеження проти осіб і компаній, причетних до порушення суверенітету і територіальної цілісності України. У цьому списку сьогодні 177 осіб і понад 40 компаній. Будівництво Керченського мосту також є порушенням міжнародного права. Щодо ефективності цих санкцій, за час своєї роботи на Євросоюз я ні разу не бачив будь-яких оцінок або розрахунків їхніх економічних чи інших наслідків. Утім, про те, працюють обмеження чи ні, можна судити з реакції російської влади, які постійно закликає скасувати санкції. Тому можна вважати, що вони мають певний ефект, інакше б росіяни не просили їх скасувати», – наголошує він.

Давід Стулік вважає, що список європейських санкцій, пов’язаних із окупованих Кримом, тільки розширюватиметься – в тому числі за рахунок імен тих, хто причетний до організації російських виборів на території півострова. Кожне таке голосування не визнає законним ні Україна, ні Захід.

«Щоправда, Євросоюз діє з деяким уповільненням, і тому такий список ми можемо побачити дещо пізніше. Тоді, напевно, знову зазвучать голоси про те, нібито це нікого не хвилює, тому що російські вибори вже минули – але ми повинні розуміти механізм запровадження цих санкцій. Списки щоразу узгоджуються всіма країнами Євросоюзу на підставі доказів порушень міжнародного права цими людьми. Інакше вони зможуть подати позови до європейських судів і виграти їх», – зауважує Стулік.

Російський економіст, радник із макроекономіки гендиректора компанії «Відкриття-брокер» Сергій Хестанов переконаний, що західні санкції зможуть реально вплинути на політику російської влади, тільки якщо почнуть завдавати відчутної миттєвої шкоди.

«Із одного боку, санкції впливають стратегічно. Багато закордонних інвесторів під впливом обмежень утримуються від якихось проєктів або скасовують їх. Частина з них, відчуваючи обґрунтовані побоювання, виводять свої капітали з Росії. Але цей вплив в основному стосується майбутніх перспектив і для поточного економічного життя практично ніякого значення не має. Безумовно, фізичні особи, які потрапили під санкції, тепер не можуть відпочивати в Євросоюзі, і декому із них від цього дуже сумно – але економічно не впливає ніяк. Доти, поки санкції не зменшать грошові потоки Росії від експорту нафти або газу, поточний стан справ зберігатиметься. Поки не буде обмежувальних заходів такого типу, всі ці заходи сприйматимуться російською владою без будь-якого драматизму. Нинішні санкції – це дуже довгий шлях», – звертає увагу фахівець.

На думку Хестанова, навіть у разі політичного рішення Європи припинити російський експорт вуглеводнів поки немає технічної можливості здійснити це через особливості нинішньої системи нафто- і газопроводів.

Член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що вплив західних обмежень на Росію і розвиток окупованого нею Криму за останні шість років – очевидний.

«Санкції, по-перше, відображають позицію всього світу щодо анексії Кримського півострова Росією. По-друге, що б там не говорили росіяни, – санкції на них діють, і це досить неприємна річ. Більш того, коли ми говоримо про обмеження в цілому, а не тільки про додавання до списків окремих персон, – це механізм досить серйозного тиску на економіку Росії. На мій погляд, санкції однозначно завдають їй шкоди. Обмеження не тільки стосуються банківського сектора, але і заважають Росії отримати доступ до важливих технологій, які згодом так чи інакше можуть використовуватися нею у військовій сфері. Що ж до Криму, там сьогодні не працюють відомі європейські бренди і виробники, як і російські компанії з міжнародною присутністю. Як тільки вони з’являться на півострові – відразу ж втратять можливість працювати на світовому рівні», – наголошує він.

Тим часом перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар подякувала Комітетові постійних представників Євросоюзу за рішення розширити перелік підсанкційних осіб і організацій, причетних до підриву суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема – до будівництва Керченського мосту.