Доступність посилання

ТОП новини

МЗС України: Угорщина намагається створити на Закарпатті анклав


Єгор Божок, тимчасовий виконувач обов’язків глави МЗС України

Перед парламентськими виборами в Україні відносини Києва та Будапешта знову загострились. Причиною стали візити на Закарпаття чільних посадовців з Угорщини, де вони брали участь у зустрічах із кандидатами в народні депутати від угорської спільноти. За словами українського МЗС, Україна рекомендувала утриматись від таких візитів і запросила угорських колег спершу відвідати Київ.

​Про те, як Україна відреагує на візити угорських посадовців на Закарпаття, чи було запрошення відвідати столицю, і на які кроки готовий Київ, аби налагодити відносини з Будапештом – уривки інтерв’ю «Голосу Америки» з тимчасовим виконувачем обов’язків глави МЗС України Єгором Божком.

Як МЗС може прокоментувати нове загострення українсько-угорських відносин?

– Ускладнення в українсько-угорських відносинах походять не з України. Основною проблемою є так званий угорський іредентизм (політика возз’єднання територій, – ред.), який засліпив прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його соратників. В останні роки це створює проблему не тільки для України, але й для низки країн-членів ЄС.

Ключовою розбіжністю між Києвом та Будапештом зараз є те, що ми називаємо тих, хто мешкає в Закарпатській області, громадянами України угорського походження, а Будапешт вважає їх угорцями, що мешкають на території Закарпаття
Єгор Божок

Ключовою розбіжністю між Києвом та Будапештом зараз є те, що ми називаємо тих, хто мешкає в Закарпатській області, громадянами України угорського походження, а Будапешт вважає їх угорцями, що мешкають на території Закарпаття. І тут я підкреслюю – Закарпаття, навіть не Закарпатської області України.

Київ не погоджується з кінцевою метою політики іредентизму уряду Орбана, а саме створенням угорського анклаву на території України. Це те, чого вони домоглися в Сербії, і чому протидіють Словаччина та Румунія.

Міністр Сійярто каже, що в Київ його ніхто не запрошував, хоча перед тим заступник голови Офісу президента Вадим Пристайко заявив, що такі жести були. Запрошення було?

– Про це говорив не тільки пан Пристайко. Дивіться, в своїх діях угорська сторона вже не перший рік застосовує тактику шантажу, маніпуляцій та перекручування інформації.

[...]

Ми попросили відкласти до завершення виборчої кампанії, тобто, по суті, на один тиждень всі візити. А також запропонували пану Сійярто розглянути можливість приїхати спочатку в Київ, зустрітися з Офісом президента, я б із задоволенням зустрівся б з паном Сійярто. А потім разом поїхали б у Закарпатську область і взяти участь в усіх заходах. У відповідь від посла я отримав: «Ні, ми маємо право підтримувати угорців в Україні, і ми поїдемо». Власне, так це і відбувалось.

Наскільки я розумію, ця розмова була за день до візиту пана Сійярто на Закарпаття, і офіційного запрошення не було. Так?

– Справа в тому, що ми запропонували розглянути угорській стороні таку можливість. Якщо б ми отримали схвалення такої ідеї, звичайно – в ту ж годину вони б отримали запрошення. Запрошення в дипломатії не обов’язково мають передаватись у паперовій формі. Достатньо просто усно повідомити про це посла. А весь процес дипломатичних контактів з угорською стороною триває вже досить давно. Зустріч у понеділок була лише однією із серій контактів на різних рівнях із цього приводу.

Питання в тому, що стаття 74 закону України про вибори народних депутатів абсолютно чітко забороняє іноземцям брати участь у будь-яких заходах, організованих за підтримки кандидатів у народні депутати. Таким чином пан Сіярто, відвідавши Закарпаття на запрошення [одного із кандидатів] прямо порушив український закон.

Ви кажете, що міністр порушив закон. З боку України будуть якісь санкції, чи ви будете діяти дипломатично?

– МЗС доповіло про цю ситуацію президенту України, і наразі ми не налаштовані давати подальшого ходу цій справі. Ми продовжуємо працювати з угорською стороною в рамках дипломатичного протоколу та етикету. Ми намагаємося тримати максимальну конструктивність і добросусідськість. Втім нам не завжди це виходить.

Як президент на це відреагував?

– Президент із самого початку був налаштований на конструктивну і взаємовигідну співпрацю з Будапештом. І я переконаний, що незважаючи на ці прикрі дії угорської сторони, ми все-таки зможемо найближчим часом вийти на такий діалог.

Плануються якісь кроки після парламентських виборів?

– Думаю, коментувати ці речі – це парафія Офісу президента. Але МЗС вже доповідало президенту про суть проблемних питань українсько-угорських відносин. Ми внесли низку пропозицій, частина з них вже реалізовується. Також очікуємо відповіді від угорської сторони щодо їхньої готовності перейти до конкретних обговорень.

Пан Сійярто декілька разів у вашому інтерв’ю повторив, що Будапешт дуже позитивно сприйняв сигнали Володимира Зеленського і розраховує на нього в тому, що всі питання будуть врегульовані.

Я знаю зміст розмови Зеленського зі своїм угорським колегою, і я знаю, до яких недипломатичних кроків останнім часом вдавалась угорська сторона, щоб нейтралізувати українське МЗС. Я надіюсь, що вони розраховують на Володимира Зеленського не в тому контексті, щоб скористатися перехідним періодом після виборів в Україні й максимально добитись всього того, чого прагне Будапешт. А щоб в дусі взаємовигоди і врахування обох сторін вирішити всі питання. Київ на це давно налаштований.

[...]

Угорщина в діалозі просить внести зміни до закону про мову. Зокрема ті, які стосуються медіа, культури, і мови викладання в школах. Україна готова йти на ці поступки?

– Закон про мову містить чітку вимогу: розробити найближчим часом окремий закон, який би регулював використання мов нацменшин. Україна вже почала розробку цього закону й готова взаємодіяти в цьому питанні з усіма нацменшинами та сусідніми країнами, крім Росії, звичайно. Ми вже запропонували це угорській стороні, але відповіді поки не отримали.

Щодо мови викладання – я переконаний, що Верховна Рада наступного скликання ухвалить цей законопроект із необхідними правками в цілому. Більше того, ми готові іти далі. Ми готові розробити законопроект про використання мов національних меншин країн-членів ЄС, й із задоволенням приймемо консультативну допомогу Будапешта.

Україна і МЗС в жодному разі не налаштовані на подальший скандал у відносинах між Україною та Угорщиною. І тим більше не налаштовані на жодну конфронтацію. І ми про це повідомили угорську сторону. Ми залишаємо відкритою пропозицію розробити пакет заходів для нормалізації наших стосунків і повернення до добросусідських відносин.

Натомість ми бачимо спроби впливати на виборчий процес в Україні, щоб посилити контроль Будапешта над українцями угорського походження в Закарпатській області.

Але я переконаний, що вже, починаючи з наступного тижня, після завершення виборчої кампанії ми повернемось до діалогу з угорською стороною. У Києва тут є свої червоні лінії, такі ж червоні лінії, як і в Будапешта. Але наш компроміс лежить далеко від червоних ліній, і ми налаштовані досягти його вже найближчим часом.

Є вислів, що компроміс це коли всі однаково незадоволені. В чому полягає компроміс для України тут?

– Думаю, тут компроміс може бути якраз зовсім інший, коли всі будуть задоволені. Головне – стримувати свої амбіції і апетити.

Угорсько-українські відносини вкотре загострилися після того, як Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». В Угорщині негативно відреагували на ухвалення цього закону.

Раніше угорська сторона також різко критикувала ухвалення в Україні закону про освіту 5 вересня 2017 року, який, серед іншого, передбачає ширше впровадження навчання українською державною мовою також у навчальних закладах національних меншин.

Попри численні спроби угорської й української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. На відплату офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативи Києва.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

Залиште свій коментар (він буде опублікований після модерації):

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG