Протягом десятиліть влада в Ірані була сконцентрована в руках однієї людини: Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Але після його вбивства на початку американо-ізраїльської війни з Іраном 28 лютого, ухвалення рішень у Тегерані стає все менш централізованим, кажуть експерти.
Новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї не з'являвся на публіці з початку березня, коли він змінив свого батька. За його відсутності країною фактично керувала група високопосадовців Ірану.
Експерти кажуть, що Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), домінуючий політичний гравець, тепер став вирішальною силою в Ірані. Реформісти та помірковані були відтіснені на політичний маргінес, що призвело до більш жорсткої та ідеологічно негнучої системи.
У тому, що деякі спостерігачі називають Ісламською республікою 3.0, з'явилися ключові центри влади та фігури. Хоча багато з цих фігур мають спільні погляди на основні політичні напрямки, але є і деякі розбіжності.
Як Верховний лідер, 56-річний президент має остаточне право голосу з усіх державних питань. Але його авторитет був підірваний з самого початку.
Моджтаба Хаменеї: Новий верховний лідер
Хаменеї був суперечливим вибором на посаду Верховного лідера. Цей мулла ніколи не обіймав державних посад, і деякі стверджували, що крок до «спадкового правління» зрадить антимонархічні корені Ісламської революції 1979 року.
Хаменеї, тяжко поранений під час того ж ізраїльського авіаудару 28 лютого, в результаті якого загинув його батько, також не з'являвся на публіці з моменту свого призначення 8 березня.
Він отримав травми голови, попереку та стопи, але зараз «повністю здоровий», заявив 8 травня Мазахар Хоссейні, керівник протоколу в офісі Верховного лідера.
Розвідка США заявила, що, на її думку, Хаменеї відіграє важливу роль у військовій стратегії та управлінні мирними переговорами зі США.
Але в системі, де Верховний лідер всюдисущий, адже вистпає з радіо- і телезверненнями та з'являється на публіці, щоб продемонструвати свою владу, – публічна відсутність Моджтаби Хаменеї вражає.
«Іран вступив у перехідний період після смерті Алі Хаменеї та закінчення його 36-річного керівництва», – сказав Алі Афшарі, іранський політичний аналітик, який працює у Вашингтоні, в інтерв'ю Іранській редакції Радіо Свобода. «Це складний період, у якому післявоєнна розстановка сил буде вирішальною».
Хоссейн Таєб: Закулісний оператор
Таєб, жорсткий священнослужитель, очолював розвідувальний відділ КВІР протягом 13 років, до 2022 року, коли його було звільнено в рамках масштабних перестановок у сфері безпеки.
Таєб, якого США та ЄС внесли до «чорного списку» за ймовірну роль у державних репресіях, працював в офісі Верховного лідера, перш ніж його призначили керівником розвідки КВІР у 2009 році.
Таєб, давній довірений партнер молодшого Хаменеї, вважається ключовою залаштунковою фігурою. Експерти кажуть, що він може відігравати важливу роль в управлінні відносинами Хаменеї з ключовими гравцями всередині системи.
Ахмад Вахіді: Керівник КВІР
КВІР, елітний підрозділ збройних сил Ірану, завжди відігравав ключову роль у політиці. Але зараз він є домінуючою політичною силою в Ісламській республіці після загибелі Алі Хаменеї.
Це попри те, що Ізраїль та США знищили керівництво КВІР, зокрема вбили його головнокомандувача Мохаммеда Пакпура.
Заступник Пакпура, Ахмад Вахіді, колишній міністр внутрішніх справ та оборони, очолив КВІР на початку березня. Однак експерти стверджують, що незрозуміло, чи має Вахіді вплив та довіру, щоб об'єднати конкуруючі фракції всередині КВІР.
Експерти кажуть, що війна дозволила КВІР відігравати центральну роль у внутрішніх та зовнішніх справах країни.
«Епоха після Алі Хаменеї залишається неоднозначною. Однак, один ключовий факт залишається очевидним: зростаюча роль та вплив КВІР в управлінні Ісламською республікою», – пояснює Моджтаба Наджафі, іранський політичний коментатор, який мешкає у Франції, в інтерв'ю Іранській редакції Радіо Свобода.
«Сьогодні значна частина управління країною перебуває в руках КВІР», – додав він. «Мілітаризація економіки, політики, культури та суспільства також досягла стадії зрілості».
Мохаммед Бакер Калібаф: Посередник
Калібаф – консервативний політик і колишній військовий командир, який десятиліттями підтримував зв’язки з верховним керівництвом Ірану та КВІР.
Після кар’єри, затьмареної корупційними скандалами та невдалими спробами балотуватися у президенти, він, можливо, залишається найвпливовішою фігурою, що залишилася в Ісламській республіці.
Експерти описують роль Калібафа, спікера парламенту, який також є головним переговірником Ірану зі США, як посередника між різними центрами влади в Ірані. Його вважають близьким до нового Верховного лідера.
Саме таку роль відігравав впливовий керівник служби безпеки Ірану Алі Ларіджані до свого вбивства в березні. Ларіджані був фігурою, яка об'єднувала конкуруючі політичні фракції та підтримувала міцні зв'язки з КВІР, розвідувальним апаратом та духовним істеблішментом.
«Калібаф завжди був пішаком, якого використовувало керівництво», – каже в інтерв’ю Хоссейн Раззак, політичний аналітик з Німеччини.
«Сьогодні, з ліквідацією інших ключових пішаків, роль, яку він відіграє для системи, стала більш помітною», – додає він.
Мохаммад Бакер Золкадр: Начальник служби безпеки
Колишній командир КВІР, Золкадр змінив Ларіджані на посаді голови Вищої ради національної безпеки Ірану, ключового політичного органу країни.
Хоча Ларіджані був відомий як проникливий і прагматичний політик, Золкадр є жорстким представником служб безпеки та військових.
Раззак вважає призначення генерала Золкадра спробою Хаменеї розділити владу між своїми прихильниками.
Його обрання, за його словами, також підкреслює домінування КВІР у різних центрах влади в Ірані.
Масуд Пезешкян: Безсилий президент
Президент-реформатор не є головним політичним гравцем і не вважається загрозою для прихильників жорсткої лінії, які домінують у системі.
Роль Пезешкяна є адміністративною, він керує повсякденними справами уряду. Але остаточне рішення з важливих питань, включаючи війну та дипломатію, приймається в іншому місці.
Він та міністр закордонних справ Аббас Аракчі є єдиними членами реформістського та поміркованого політичного табору, які відіграють помітну роль у новій структурі влади. Як і Пезешкян, Аракчі не має повноважень ухвалювати рішення, а виконує накази зверху.
Тим не менш, виникли розбіжності, які протиставляють таких фігур, як Пезешкян та Аракчі, які наполягають на дипломатії, проти генералів, які виступають проти поступок Сполученим Штатам у переговорах щодо припинення війни.
(Над матеріалом працював журналіст Іранської служби Радіо Свобода Вахід Поуростад).
Форум