Ірина Ромалійська, Назар Ситник, Кирило Михайлов
– Ти раніше казав: ніби як політв’язень.
– Ну так.
– Ти досі так вважаєш?
– Звичайно.
Антифашиста з Криму Олександра Кольченка судили в російському Ростові-на-Дону разом із Олегом Сенцовим у 2015 році – за звинуваченням у підпалі офісу партії «Єдина Росія» у Криму. Активіста і режисера звинуватили в тероризмі і засудили до 10 і 20 років позбавлення волі відповідно. Свою провину вони заперечують, а міжнародні правозахисники вважають Сенцова і Кольченка політв’язнями.
Олександр Кольченко відбуває термін у колонії в Копейську в Челябінській області Росії. Нещодавно до нього з інспекцією навідалися члени громадської спостережної комісії (ГСК) регіону.
«Спортом займається, кореспонденцію отримує»
Кольченко показує комісії листа: слова підтримки і солідарності він отримує з Росії, України, Білорусі, Швеції, Німеччини, Франції. Пишуть в основному незнайомі люди, які дізналися про нього з новин.
Його зріст – метр дев’яносто. Вищий від середнього. Тому дають додаткове харчування: трохи молока і сиру, іноді яйце. В їдальні стверджують – так годують усіх дуже високих: «Півтори пайки їм дають. Суп картопляний із крупою вівсяною і м’ясо смажене з макаронами».
Мати ув’язненого Лариса Кольченко розповіла Крим.Реалії, що додаткове харчування Олександрові стали давати після того, як він припинив голодування в червні 2018 року. Від їжі він відмовлявся на підтримку вимог іншого арештованого українця, Олега Сенцова. Обидва домагалися, щоб Росія відпустила на свободу всіх українських політв’язнів. «У нього вже було такий критичний стан, він майже 10 кілограмів ваги втратив», – каже Лариса Кольченко.
Кадри з колонії вона дивиться будинку в Києві, бачить сина вперше за вісім місяців. Останній раз на побачення до сина Ларисі вдалося потрапити влітку.
Члени ГСК задоволені побаченим в колонії. Заступник голови комісії Федір Бельке хвалить наваристу їжу в їдальні. Голова ГСК Челябінської області Василь Катане підбиває підсумок: «Спортом займається, в загоні в нього добрі відносини, пошту, кореспонденцію він отримує вчасно все».
ШІЗО на свята
Перед Новим роком Кольченка на десять діб відправили у штрафний ізолятор. «В ізоляторі сам Новий рік зустрічав чи двомісний був?» – цікавиться член комісії. «Удвох», – розповідає Олександр. «Зустрічав» – сказано голосно: в колонії відбій о десятій вечора.
«Якщо ми візьмемо дати поміщення Сашка в ШІЗО (штрафний ізолятор – ред.), [то побачимо]: на всі календарні дати, свята і всілякі інавгурації президента завжди ізолюють людей із певними статтями», – коментує поміщення Кольченка в СІЗО правозахисниця Тетяна Щур. Вона в інспекції, яка побувала в засудженого українця, не брала участі: зараз у ГСК області в основному ті, хто потрапив туди за погодженням із російською Федеральною службою виконання покарань, каже активістка.
«Це все одно, як ніби він говорив зі співробітниками колонії, тут ніякої різниці немає», – вважає Щур.
«Він іще більше витягнувся, змарнів. І подорослішав, звичайно», – Лариса Кольченко сподівається цієї весни потрапити до сина на побачення. Вона розповідає, що Олександр просить більше писати листів про все, що відбувається на батьківщині: «Про політику там узагалі не можна писати, небажано, але якісь інші новини, з мистецтва, культури, науки – це його теж усе цікавить».
