ЛЬВІВ – Польська поліція розпочала розслідування інциденту, який трапився поблизу пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин». 11 лютого близько 11.30 польські фермери, які страйкують перед польсько-українським кордоном, зупинили три українські вантажні автомобілі і висипали звідти зерно просто на дорогу. Ця ситуація викликала обурення в українському суспільстві, яке одразу ж нагадало полякам про Голодомор 1933 року і російсько-українську війну.
Тільки-но припинили блокувати пункти пропуску польські перевізники, як естафету від них перейняли фермери. Вони розпочали свій протест, оголошений незалежною самоврядною профспілкою індивідуальних фермерів «Солідарність», 9 лютого.
Головні вимоги польських аграріїв зводять до таких:
- заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з України;
- змінити позицію європейської аграрної політики, зокрема, щодо впровадження «зеленого ладу», мова про низку екологічних і кліматичних вимог. Фермери протестують проти реалізації «Європейської зеленої угоди», стратегії ЄС «Від лану до столу» і Спільної аграрної політики Європейського Союзу (Фермери невдоволені кліматичною, екологічною, податковою політикою ЄС, тому що це призводить до значного зростання собівартості і зниження конкурентоспроможності у порівнянні з іншими світовими виробниками);
- надати підтримку тваринництву;
- польський уряд має виробити план щодо сільськогосподарського виробництва, прибутковості виробництва, реконструкції польської переробки та польської торгівлі.
Тобто, причина протесту фермерів не пов’язана тільки з українською агропродукцією.
Що сталося?
Протестувальники пропускають транспорт через певний проміжок часу, безперешкодно проїжджає в Україну гуманітарний вантаж і для потреб українського війська.
Але 11 лютого близько 11.30 польські фермери зупинили три українські вантажні автомобілі, які за інформацією українського посольства у Польщі, були опломбовані після відповідних митних процедур і рухалися транзитом до Литви.
Протестувальники розрізали замки висипали українське зерно просто на дорогу. Українські водії розвернули машини і повернулися в Україну.
На місце інциденту викликали поліцію.
Посольство України у Польщі і генеральне консульство України в Любліні одразу ж звернулися до польської поліції з вимогою відкрити справу за фактом цієї події і вимагає відповідного покарання.
Посол України в Польщі Василь Зварич написав у фейсбуці:
Вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальностіПосол Зварич
«Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральну сторону цієї провокації. Тому ми вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальності. Польські органи влади мали б рішуче відреагувати в правовому полі на цей ганебний і образливий для українців і більшості поляків злочин і не дозволити подібних варварських дій в майбутньому».
Мер Львова Андрій Садовий вважає, що українське зерно висипали проросійські провокатори і назвав страйк псевдоблокадою на кордоні.
Поліція Хелму інформує про те, що розпочала розслідування.
Три українські вантажівки, з яких напередодні польські фермери висипали зерно просто на дорогу, залишаються в пункті пропуску Дорогуськ. Ані їхати, як планували, до Литви, ані повертатися в Україну вказівки нема, повідомив Радіо Свобода 12 лютого один із далекобійників Вадим.
Чому така реакція на висипаний хліб?
В українській традиції – хліб займає особливе місце. Його називають: «Хліб святий».
Якщо окраєць хліба падає додолу – традиція вимагає його підняти і поцілувати.
У християнстві хліб асоціюється із тілом Христовим.
На українських чорноземах завжди збирали багаті врожаї, хліб був символом достатку і багатства.
Щоб примусити українців віддати свою землю і загнати всіх в колгоспи, Сталін провів спецоперацію «розкуркулення», всіх, хто чинив опір, або розстріляли, або вивезли у Сибір, а потім забрали в українських селах весь хліб, прирікши мільйони людей на голодну смерть.
Озброєні загони червоноармійців вивозили відібраний хліб, а дороги з сіл, занесених на так звані «чорні дошки» перекривали, щоб люди не могли врятуватися.
Від влаштованого сталінським режимом штучного Голодомору-геноциду померли, щонайменше, 4, 5 мільйони людей.
Відібране силою зерно – тоді, у 30-х роках минулого століття, як і зараз, – звозили у порти і продавали за кордон. А отримані гроші Сталін, як зараз Путін, пустив на розбудову воєнно-промислового комплексу.
Після Голодомору ставлення до хліба в українців набуло ще більш особливого і трепетного ставлення. Старші люди вчили молодших, що не можна скидати крихти хліба зі столу на підлогу, не можна викидати хліб, не можна класти хліб перевернутим на стіл.
Свідки нинішньої російської окупації, яким довелося сидіти голодними по підвалах, розповідають, що діти просили у батьків лише шматочок хліба.
Українські полонені, які повернулися через обмін з російського полону, розказують, що мріяли про хліб. У російській неволі вони втратили по 20 кілограмів ваги і кажуть про голод, як про тортури, до яких вдається російська сторона.
Тому інцидент з зерном, який вчинили польські фермери, так боляче і негативно сприйняли в Україні. Українці у своїх коментарях і постах говорять про трагічні події минулого, а це Голодомори ХХ століття, і теперішню російсько-українську війну, коли українським аграріям доводиться обробляти поля, всіяні мінами.
Чи буде належна правова оцінка?
Реакція більшості українців зрозуміла, наголосив український політолог, керівник Інституту світової політики, експерт з питань українсько-польських відносин Євген Магда.
Я б хотів, щоб факт із зерном мав політичну оцінку керівництва державиЄвген Магда
«По-іншому це не працює на рівні підсвідомості. По друге, європейська країна, яка має верховенство права, все ж має бути більш толерантною у тих питаннях. Зрозуміло, що в квітні будуть місцеві вибори і ціна їх в Польщі дуже висока, тому я б хотів, щоб факт із зерном мав політичну оцінку керівництва держави. Це було б правильно у нинішній ситуації.
Ще одне питання до польських друзів, а якби вони поставилися, якби польське зерно опинилось на німецькому автобані чи французькому шосе. Якою б була реакція польської громадської і влади? Маємо спільними заходами говорити про те, до чого призводить блокування кордону», – говорить Євген Магда у коментарі Радіо Свобода.
Польський експерт Даріуш Матерняк негативно оцінив дії польських страйкарів і зауважив, що більшість польського суспільства не реагує на такий вчинок позитивно. Бо і для поляків хліб має велике значення.
Але, на жаль, наголошує Даріуш Матерняк, у Польщі є люди, які працюють на користь Кремля. До проросійських партій, вказує експерт, належить партія «Конфедерація», представники якої й організували протест перед пунктами пропуску на польсько-українському кордоні.
Це люди, які можуть наважатись на всеДаріуш Матерняк
«Це люди, які можуть наважатись на все. Члени цієї партії діють дуже довго вже кілька років і від початку повномасштабної війни в Україні вони відкрито діють в інтересах Кремля. Це головна проблема, що демократичний порядок змушує нас певним чином толерувати таких людей, бо їх не можна звинуватити у державній зраді», – каже Даріуш Матерняк.
За словами Даріуша Матерняка, польські протестувальники не мали жодних підстав висипати зерно, тому що його транзитом везли у Литву. Він сподівається, що поліція доведе справу до суду.
Зараз ці протести спрямовані не стільки проти України, як це було попередньо з перевізниками, а радше проти ЄСДаріуш Матерняк
«Треба так діяти, щоб такого більше не повторилось. Зараз ці протести спрямовані не стільки проти України, як це було попередньо з перевізниками, а радше проти ЄС і цього так званого «зеленого порядку». Перекривають фермери дороги у Вроцлаві, Познані, по всій Польщі і паралельно в інших країнах ЄС і це буде довго, як мінімум до виборів до Європарламенту, а це початок червня», – наголошує Даріуш Матерянк у коментарі Радіо Свобода.
Цей прикрий випадок перед пунктом пропуску у Дорогуську кидає ще один камінь щодо погіршення українсько-польських відносин.
Однак блокування польсько-українського кордону триватиме, прогнозують експерти.
Знову вибори: цього разу місцеві
Адже 30 січня стартувала передвиборча кампанія у місцеві органи влади. Вони заплановані на 7 і 21 квітня. Відбудуться цьогоріч і вибори у Європарламент. Тому проблема ще й загострюється через призму цих виборів, у політичному аспекті і це сприяє активізації страйкарів, яких використовують політики.
До того ж, як наголошують експерти, у Польщі посилюється російський вплив. А дії Кремля, як уже неодноразово було підтверджено, скеровані на погіршення відносин між двома сусідніми країнами.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський закликав фермерів припинити блокування пунктів пропуску на польсько-українському кордоні. Він назвав помилкою такий відкритий ринок ЄС для товарів з України, а також пообіцяв, що польський уряд стежитиме за ситуацією на ринках і стежити, щоб на польський ринок не потрапляло занадто багато українських товарів, що буде посилено контроль за експортом з України та більш прискіпливо перевірятимуть митники. Міністерство створило робочі групи, які технічно опрацьовують можливість обробки номенклатури товарів для перетину кордону.
Тим часом у Всеукраїнській аграрній раді заявили, що радикальні дії польських страйкарів мають бути припинені і в ситуацію має втрутитися Єврокомісія.
Дії протестувальників суперечать домовленостям між Україною та ЄСДенис Марчук
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук наголосив, що Міністерство сільського господарства Польщі намагається вжити заходів для припинення фермерських страйків, але цього наразі недостатньо.
«Зараз мова йде про вантажі, які спрямовуються транзитом через Польщу до третіх країн, тому що Україна має активні торгівельні відносини з ЄС.
Дії протестувальників суперечать будь-яким нормам та домовленостям, які маємо між Україною та ЄС», – вважає Денис Марчук.
- За даними Всеукраїнської аграрної ради, Україна через західні кордони сухопутними шляхами вивозить менше 300 тисяч тон продукції. Решта експортується морським коридором.
- Згідно з даними Bloomberg, Росія знову у цьому сезоні буде найбільшим експортером зерна у світі. Для порівняння, Росія експортуватиме 46,5 млн тонн пшениці, країни ЄС – 34,5 млн тонн, США – 19 млн тонн.
Ба більше, повномасштабна війна Росії проти України, блокада морських шляхів, крадіжки українського зерна, намагання загальмувати український експорт зерна це все тільки посилює позиції Росії на світовому ринку.
Тому й виникає запитання, кажуть експерти, кому шкодить блокування польсько-українського кордону?
- 12 лютого польські фермери розпочали акції протесту ще на двох пунктах пропуску на українсько-польському кордоні і знову заблокували «Шегині», як це було 9 лютого і одразу ж розблокували цей пункт.
- За даними Держприкордонної служби обмежений рух автодорогами, які ведуть через пункти пропуску «Зосін – Устилуг» і «Долгобичув – Угринів». Страйкарі пропускають вантажний транспорт через певний проміжок часу. Легкові автомобілі, автобуси перетинають кордон у звичному режимі.
- Протести польських фермерів є частиною протестів, які охопили усі країни ЄС. Фермери не згодні з занадто жорсткими, на їхню думку, вимогами ЄС до якості агропродукції та умов її вирощення.
Форум