(Текст доповнений після ухвалення закону)
Верховна Рада України 7 лютого ухвалила в цілому законопроєкт №10448 про біологічне батьківство в разі загибелі військовослужбовця. Автори документа запевняють, що документ дозволить зберігати і використовувати для народження дітей репродуктивні клітини загиблих військовослужбовців.
До його ухвалення розгорівся скандал довкола закону, який фактично не дозволяв дружинам загиблих українських військових використати законсервовані репродуктивні клітини для народження дитини. І у Верховній Раді України планували до кінця березня ухвалити законопроєкт, який би прибрав юридичні колізії і усунув норму, що викликала несприйняття та набула розголосу в соцмережах.
Що було?
У січневому дописі адвокатки Олени Бабич йшлося про історію її клієнтки, чоловік якої загинув на війні. Ця сімейна пара, розуміючи усі ризики, використала кріоконсервування сперми, щоб змогти у майбутньому продовжити свій рід.
Замороження репродуктивних клітин гарантував законопроєкт, який український парламент ухвалив у листопаді 2023 року. Однак цей закон, попри те, що допомагав чоловікам заморожувати свій біоматеріал безкоштовно, одночасно забороняв використання сперми у разі смерті донора. Коли чоловік клієнтки адвокатки Олени Бабич загинув, жінці повідомили, що сперму її покійного чоловіка мають утилізувати.
Одна із авторок закону – народна депутатка від партії «Слуга народу» Оксана Дмитрієва. За її словами, після розгляду законопроєкту в першому читанні в документ внесли правки, проти яких вона виступила. Однак закон ухвалили і виникла така колізія. Вона запевняє, що народні депутати й так мали прибрати ці скандальні норми, а тепер хочуть навіть пришвидшитися і виправити помилки.
Питання утилізації має бути врегульованеОксана Дмитрієва
«Ніхто не проти. І питання утилізації, воно не має стояти, воно має бути врегульоване. І ви вже бачите, що внесли зміни, щоб прибрати цю правку. До того закону, автором якого я була, до другого читання була внесена ця правка. На жаль, особисто я була проти і навіть не голосувала саме через це. Але добре розуміла, що цю правку треба прибирати, і до березня ми це мали зробити. Але через цей галас, який піднявся у соцмережах, то довелось трішечки пришвидшити цей процес. І головне, що ми маємо розуміти: закон, який я писала, автором якого я є, це лише соціальна гарантія, що наші захисники і захисниці можуть здавати і зберігати свої репродуктивні клітини за рахунок держави. Цей закон стосується лише цього. Але він йшов паралельно з загальним законопроєктом про репродуктивне здоров'я, і питання утилізації мало бути вирішені саме в загальному законопроєкті. Ми не маємо права відокремлювати військових від цивільних, і мало все бути прописано чітко в загальному законі. Так як загальний закон не був ухвалений, то і виникла ось ця колізія», – вважає Оксана Дмитрієва.
Президент Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько категоричний: вважає, що закон надто «перекрутили». За його словами, багато клінік зберігають кріоконсервовані репродуктивні клітини безкоштовно і не знищують їх. Лікар запевняє, що демографічна ситуація зараз складна, і подібні норми у законах можуть порушити репродуктивну спільноту.
Ми з початком війни почали добровільно – всі клініки репродукції, а в нас у 97% це приватні клініки – кріоконсервувати репродуктивні клітини. І безкоштовно робити заплідненняОлександр Юзько
«Його перекрутили, викрутили, змінили. І він змінився до невпізнаваності з початковим станом. І тому вийшла ось така колізія. Як на мене, то Верховна Рада просто заблудилася серед трьох дерев на сьогодні. А ми зберігали репродуктивні клітини безкоштовно. Ми робили для військових запліднення безкоштовно, і будемо це робити. І повірте, ні один законопроєкт, ні один закон не зупине наше бажання як лікарів-репродуктологів зберегти репродуктивний потенціал і дати дітей тим, хто хоче мати. А от що стосується кріоконсервації, то ми працювали паралельно. Адже ми з початком війни почали добровільно – всі клініки репродукції, а в нас у 97% це приватні клініки – кріоконсервувати репродуктивні клітини. І безкоштовно робити запліднення», – стверджує Олександр Юзько.
Що буде?
Після цього народні депутати запланували ухвалити норми, за якими питання утилізації репродуктивних клітин було б чітко врегульоване. Зокрема, для цього обов’язково буде необхідний дозвіл донора або ж іншої людини з подружжя, в якому є покійний донор репродуктивних клітин.
Після загибелі військового ці клітини будуть зберігатися за рахунок держави ще три роки. І далі друга людина з подружжя може вирішувати, що з ними робитиОксана Дмитрієва
«Зараз ми це вже більш чітко виправили і прописуємо, що ця норма має бути однакова для всіх, і чітко розписано, як вона буде вирішуватись, питання утилізації. Лише з дозволу людини, яка здає свої репродуктивні клітини. Вона пише розпорядження, і в ньому зазначає, хто має розпоряджатися її клітинами. Або утилізувати, якщо вони так хочуть, і пропишуть це, або до загального кріобанку, або на наукові цілі, або другому з подружжя. І найголовніше – що після загибелі військового ці клітини будуть зберігатися за рахунок держави ще три роки. І далі людина може вирішувати, що з ними робити. Тобто друга людина з подружжя. Найголовніше – що це добровільно. Військові можуть долучитися до цієї програми добровільно», – розповідає депутатка Дмитрієва.
Народна депутатка додає, що репродуктивні клітини і військових, і цивільних донорів у клініках без дозволу не утилізують, якщо вони здані не у рамках державної програми, а за власний кошт.
«І казати про те, що всі клітини утилізуються, навіть в цьому випадку, як прописала адвокатка, з приводу цієї ситуації, то ніякі клітини, люди, які не долучені були до цієї програми, не мають бути утилізовані. І взагалі, я спілкувалася з лікарями, навіть цивільні, хто здає свої репродуктивні клітини за власний кошт, їх клітини ніхто не утилізує без їх дозволу», – розповіла Оксана Дмитрієва.
А лікар-гінеколог Олександр Юзько вважає, що народним депутатам варто консультуватися з лікарями-практиками, аби норми законодавства працювали і не створювали перешкод.
Якщо надалі депутати не дослухаються поради тих, хто кожен день займається репродуктивним правом і хто може дописати і прописати так, як це буде працювати, справа не підеОлександр Юзько
«На мою думку, закон, який підписав президент, і там ось ця фраза «утилізація» – вона і збурила все суспільство. Саме ось цей рядок про утилізацію. Його не повинно бути. І наступні законопроєкти, які подані, 10437 і 10438, якими, на мою думку, поспіхом намагаються якось виправити ситуацію, прописані з позиції репродуктивного права вкрай нелогічно. І якщо надалі Верховна Рада, наші шановні депутати не дослухаються поради тих, хто кожен день займається репродуктивним правом і хто може дописати і прописати так, як це буде працювати, справа не піде. Це буде закон заради закону, це буде «мертвий» закон, він буде тільки шкодити збереженню репродуктивного потенціалу нації», – стверджує лікар.
Одна з авторок закону Оксана Дмитрієва підтримує цю тезу і вважає, що консультуватися з лікарями необхідно. Крім цього, вона нагадала, що, окрім правок, виправлять колізію щодо знищення кріоконсервованих клітин, необхідно все ж врегулювати й питання утилізації, котре порушували лікарі.
Закони всі треба писати саме з тими людьми, хто буде їх використовувати. У цьому випадку з репродуктологамиОксана Дмитрієва
«Закони всі треба писати саме з тими людьми, хто буде їх використовувати. У цьому випадку з репродуктологами. Наприклад, є лист від акушерів-гінекологів, які писали, що питання утилізації не вирішене. І це питання треба вирішити. Але як? Як правильно його вирішити? І от зараз, дійсно, ми там намагаємось якось, хоча б перші кроки вже зробити, прибрати головне, ту правку закону про соціальну гарантію, щоб там її не було. І далі вже чітко треба прописувати загальний закон про репродуктивне здоров'я. І, дійсно, я погоджуюся, прислуховуватись до лікарів. Зараз ми маємо швидко ухвалити ці два законопроєкти з приводу того, щоб прибрати цю правку. А далі вже ми будемо сідати і напрацьовувати загальний законопроєкт, бо його не ухвалили в першому читанні. Його не ухвалили, бо дійсно були колізії там. І щоб саме їх виправити, будемо ставити питання, будемо запрошувати всіх, хто долучений до цього процесу. Бо дійсно в нашій, якщо розуміємо, демографічній ситуації в нашій країні, треба її покращувати. Але покращувати так, щоб воно працювало», – розповідає депутатка.
Як розповідали депутати, у Верховну Раду були внесені три законопроєкти, котрі мали б виправити колізію. Один з них подав голова комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. У тексті поправки вказано: «У разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією». Він пояснив, що внесення поправок мало «виключно процесуальний характер, аби уникнути суперечності закону зі статтею 248 Цивільного кодексу, яка передбачає припинення представництва за довіреності після смерті довірителя». Там йдеться про те, що яку би довіреність людина не написала за життя – ось як військовий про використання його біоматеріалу – цей документ втратить свою дію після смерті цієї людини.
6 лютого, про що свідчить картка законопроєкту №10448 (саме він і мав би виправити колізію), профільний комітет надав повторний висновок щодо тексту документа. Комітет запропонував включити законопроєкт до порядку денного 11-ї сесії Верховної Ради України та ухвалити рішення про визначення законопроєкту невідкладним – тобто таким, що розглядається позачергово.
Депутати ухвалили закон про зберігання репродуктивних клітин військових
А вже 7 лютого 2024 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №10448 про біологічне батьківство в разі загибелі військовослужбовця.
Одна з авторів документа, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк зазначила, що законопроєкт дозволить зберігати і використовувати для народження дітей репродуктивні клітини загиблих військовослужбовців.
Серед ключових положень законопроєкту:
- репродуктивні клітини військових у випадку їхньої загибелі підлягають безоплатному зберіганню протягом 3 років. Продовження зберігання після можливе за рахунок інших осіб;
- уповноваженим особам дозволять розпоряджатися репродуктивними клітинами загиблого;
- загиблий (а), чиї клітини використані після смерті, визнається батьком чи матір’ю дитини, якщо це волевиявлення людини на випадок своєї смерті;
- волевиявлення особи, вчинені та посвідчені нотаріально до введення в дію цього закону щодо власних репродуктивних клітин на випадок своєї смерті залишаються підставою для застосування допоміжних репродуктивних технологій із використанням відповідних репродуктивних клітин.
Метою законопроєкту є врегулювання питання соціального захисту військовослужбовців у питанні забезпечення їх прав на біологічне батьківство.
У листопаді 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, що зобов’язує утилізовувати заморожений біоматеріал військових у разі їхньої смерті.
Відповідно до закону, із березня 2024 року клініки мали утилізувати весь біоматеріал військових, які загинули на війні. Таке рішення в суспільстві сприйняли негативно.
Міністерство охорони здоров’я України відреагувало на скандал. У відомстві заявили, що кріобанки не утилізуватимуть репродуктивний матеріал загиблих військових, бо держава «зацікавлена у продовженні роду усіма українцями».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум