Підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя оштрафував мешканку цього міста, журналістку Анастасію Жвік за дискредитацію Збройних сил Росії. Це вже друге судове рішення, ухвалене щодо неї за цією адміністративною статтею від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російська влада також визнала Анастасію Жвік «іноземним агентом». За що переслідують кримчанку, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Російська влада масово переслідує жителів анексованого Криму, які не згодні з повномасштабним вторгненням армії Росії в Україну. Адміністративна стаття 20.3.3, відома як «стаття про фейки про російську армію» та «стаття про дискредитацію ЗС РФ», на думку експертів проєкту «Кримський процес», є «одним з інструментів придушення антивоєнних настроїв», що спалахнули в Криму.
Приводом для переслідування за цією статтею, як показала практика, може стати все, що завгодно: від антивоєнних постів у соцмережах до одиночних пікетів і навіть виконання українських пісень.
Журналістку Анастасію Жвік із Севастополя двічі судили за антивоєнні погляди. Один зі штрафів їй призначили у січні.
«Зараз уже геть темно? Чи буде ще гірше?»
Справу щодо Анастасії Жвік розглядав наприкінці січня підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя. У його матеріалах йдеться, що протокол за статтею 20.3.3 КоАП Росії було складено щодо неї силовиками ще у жовтні минулого року за результатами моніторингу її сторінок у соцмережах.
Підставою для складання протоколу стали її антивоєнні пости в інстаграмі.
«В одному з постів була фотографія з написом «F...K WAR» (до дідька війну) і текст, в якому була присутня фраза: «Кров з очей, коли бачу довкола зіги». В іншому на фото був напис «НІ ВІЙНІ», а в підписі такі слова: «Найтемніше перед світанком. Темрява, безумовно, зміниться на сонце. Питання в тому, коли найтемніше, – зараз вже геть темно? Чи буде ще гірше? Я вважаю, друге», – повідомляється у рішенні суду.
Наразі широкому загалу ці пости недоступні – доступ до профілів Анастасії Жвік у соцмережах обмежений.
На підставі викладеного в протоколах російських силовиків суд дійшов висновку, що своїми постами Анастасія Жвік «підривала довіру до постанови Ради безпеки Росії від 22.02.2022 №35-СФ» (цією ухвалою було дозволено використовувати Збройні сили Росії за межами її території, після чого Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну – КР), чим скоїла адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 20.3.3 КоАП Росії.
Представниця обвинуваченої в суді вину визнала, повідомляється у матеріалах суду. Це було визначено судом як пом'якшувальна обставина.
У результаті суддя Юлія Степанова призначила Анастасії Жвік покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 тисяч рублів, вважаючи, що це «слугуватиме цілям попередження скоєння нею нових правопорушень».
«Назвала біле білим, а чорне – чорним»
Сама Анастасія Жвік не визнає провини у рамках цієї справи. Каже, що має намір оскаржувати призначений штраф у міському суді.
Рішення суду оскаржуватиму, хоча надії на те, що щось зміниться, немає. Але погодитися із цим рішенням неможливоАнастасія Жвік
«Мене не було на засіданні суду, і провину я не визнаю: не розумію, як можна визнати себе винною в тому, що назвала біле білим, а чорне чорним? Рішення суду оскаржуватиму, хоча надії на те, що щось зміниться, немає. Але погодитися з цим рішенням неможливо», – заявила вона Крим.Реалії.
Журналістка розповіла, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало для неї «несподіваністю, в яку довго не могла повірити».
Вже наступного дня вона наклеїла на свою машину напис «Ні війні» і їздила з нею по Криму.
4 березня 2022 року Держдума РФ ухвалила закон про адміністративну та кримінальну відповідальність за публічні дії щодо «дискредитації Збройних сил Росії», що зробив незаконними слова, які засуджують війну.
8 березня Анастасію Жвік вперше звинуватили у «дискредитації Збройних сил Росії». А у червні суд оштрафував її на 30 тисяч рублів. Кримчанка намагалася оскаржити це рішення, але суд апеляційної інстанції залишив його без змін.
Мені писали в особисті повідомлення різні люди із погрозами вбивства, мене ображали, мій телефон виклали у відкритий доступАнастасія Жвік
Своєї думки щодо російської війни проти України журналістка не змінила. І за пів року російські силовики знову «завітали» до неї, цього разу з обшуком. У неї вилучили комп'ютер і мобільний телефон. Після цього стало відомо, що її повторно звинувачують у дискредитації Збройних сил Росії.
«Оскільки після першої адміністративної справи за статтею 20.3.3 загрожує кримінальна, то мені було дуже лячно. У цей час у ЗМІ та різних помийних телеграм-каналах виходили статті, в яких мене поливали брудом. Мені писали в особисті повідомлення різні люди з погрозами вбивства, мене ображали, мій телефон виклали у відкритий доступ. Це була дуже неприємна ситуація», – каже вона.
«Прислухалася до кроків на сходах, чекаючи майора»
У грудні минулого року Мін'юст Росії визнав Анастасію Жвік «іноземним агентом». Людей та організації зі статусом «іноагентів» влада Росії позбавляє багатьох прав і наділяє обов'язками посиленої звітності перед державою про свою діяльність під загрозою адміністративної та кримінальної відповідальності.
Російська влада та підконтрольні їй медіа піддають «іноагентів» публічній обструкції, звинувачуючи їх у роботі на західні спецслужби. Цих умов багато хто не витримує і виїжджає або припиняє свою діяльність.
Анастасія Жвік залишається у Севастополі та продовжує працювати як журналістка.
«Спочатку мені було лячно і доводилося прислухатися до кроків на сходах, чекаючи, коли постукає товариш майор. Потім я звикла і жила своїм життям: їздила у відрядження та подорожі, збиралася на скелі, гуляла із собакою в горах. Я більше не боюсь. Я впевнена, що це все мине, і після тривалої темної ночі наприкінці на нас чекає напрочуд яскравий світанок», – каже вона.
Я більше не боюсь. Я впевнена, що це все мине, і після тривалої темної ночі наприкінці на нас чекає напрочуд яскравий світанокАнастасія Жвік
Починаючи з лютого 2022 року до підконтрольних Росії кримських судів, за підрахунками Кримської правозахисної групи, надійшло щонайменше 200 адміністративних справ за статтею 20.3.3 КоАП Росії. Найчастіше судові рішення були обвинувальними.
Здебільшого причиною переслідувань є публікації у соцмережах вислову «Ні війні» або одиночні пікети з таким текстом на плакаті, зазначають у КПГ.
Також вельми часто приводом для переслідувань кримчан достатньо того, що вони називають війну війною або публікують інформацію про причетність Збройних сил Росії до вбивств цивільного населення в Україні, зазначають українські правозахисники.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
