Уповноважений із захисту державної мови розповів про мовні курси для військових

Для військових, які мають бажання підвищити свої знання з української мови, планують започаткувати мовні курси. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Заява мовного омбудсмена пролунала зокрема і на тлі обурення українців відеозаписом від ДБР де зафіксований момент затримання фігуранта справи про закупівлі одягу для Збройних сил Романа Гринкевича в Одесі. Працівник Державного бюро під час затримання звертався до нього російською мовою. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь тоді зробив зауваження представникам Державного бюро розслідувань за російську мову: «При виконанні службових обов’язків представники правоохоронних органів зобов’язані послуговуватися державною мовою».

В ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Тарас Кремінь розповів, чому виникла необхідність запроваджувати мовні курси для військових, чи будуть вони добровільними чи обов’язковими, де на них братимуть гроші а також, чи є на них запит і потреба.

– Чому виникла ідея започаткувати такі курси? Це запит від військових, чи це реакція на резонанс у суспільстві?

– З одного боку, у нас є розголос в інформаційному просторі, що мовляв, не всі військові вільно володіють державною мовою.

А з іншого боку, я дивлюся на свою статистику. І вона якраз говорить про те, що в 2023 році у нас не було жодного звернення або скарги на застосування недержавної мови військовослужбовцями або захисниками з добровольчих формувань підрозділів Міністерства внутрішніх справ.

Але разом із тим, я зустрічаюсь з військовими, прекрасно розумію, що є необхідність у поліпшенні знань із української мови, скажімо, і в питаннях військової термінології, і в питаннях оформлення технічної документації, документообіг.

Були нарікання, що занадто багато русизмів в тих документах, які були затверджені в 1990-ті–2000-ні роки. Я кажу про статути Збройних сил України, зокрема.

Днями я зустрівся із командуванням 150-го навчального центру Сил територіальної оборони Збройних сил України. Вони звернулися до мене, чи можна було би організувати такі мовні курси з тим, щоб їх проводили знані фахівці, щоб вони надали практичну допомогу в конкретних питаннях.

Ну і, звичайно, це дало би можливість поширювати цю практику і в інших підрозділах ТРО, ЗСУ і усіх Сил оборони України – там, де є така необхідність, і там, де є така потреба.

Не йдеться про тотальну роботу і забезпечення такими курсами. Розмова виключно про тих військовослужбовців і про ті підрозділи, де є така необхідність.

Водночас не забуваємо про те, що в контексті змін до закону про громадянство України, а також проєкт закону, поданий президентом України про множинне громадянство – десь 30 представників різних країн, в тому числі, які мають право служити в Збройних силах України, можуть претендувати на громадянство України. Тому питання забезпечення мовними курсами у лавах Збройних сил України давно вже назріло.

Спільно із провідними українськими університетами ми об'єднали зусилля. Зараз розробляється такий курс. Я думаю, що найближчим часом буде такий випуск. Я вчора спілкувався із командувачем Національної університету оборони України. Підтримка з боку провідного військового університету України так само буде.

– Як це має відбуватися для тих, у кого є бажання, є потреба? Чи це в робочий час відбувається, чи ні? Як це буде організовано для військових, які вже воюють. Як це інтегрувати таке навчання в їхній розпорядок дня?

– Я думаю, що це будуть комбіновані курси. Принаймні, я скажу, що спочатку повномасштабного вторгнення організовано понад півтисячі мовних курсів. І вони є і в онлайн-форматі, а також їх можна почути в різних локаціях на всі території України.

Але, зважаючи на те, що в умовах воєнного стану немає практичної можливості бути на практичних заняттях, ми будемо шукати комбіновані форми, в який спосіб було би зручно військовослужбовцям, скажімо, через гаджет, через якісь підручники, методичні матеріали, щоб опанувати той мінімум, який їм необхідний для роботи в межах конкретно бойового підрозділу.

Якщо він займається, скажімо, наданням невідкладної медичної допомоги, це одна термінологія, якщо це стосується, скажімо, робота пов'язана з безпілотними літальними апаратами, це абсолютно інша специфіка.

Разом з тим, не забуваємо, що Україна, визначивши свій напрямок руху до НАТО, повинна створити кращі можливості для військових питань опанування іноземних мов. А робоча мова НАТО англійська мова. А разом, українська буде мовою ЄС. До уряду, до якого я звернувся із пропозицією розробити дорожню карту, забезпечення прав громадян інших європейських країн у доступі до української мови, це один із важливих пріоритетів нашої зовнішньої політики.

– Чи є фінансування на навчання мові військових, чи багато грошей на це потрібно?

– Ми зустрілися з виконувачем обов'язків міністра культури та інформаційної політики. Державна програма розвитку української мови разом із запуском безоплатних державних курсів є у готовому варіанті. Найближчим часом уряд, сподіваюсь, його затвердить. Відповідні ресурси на це все є.

Ми не знаємо поки що потреб, яку кількість людей треба охопити, але будемо сподіватися, що органи місцевого самоврядування, а також університети в тих регіонах, де є військові частини і є потреба в організації таких мовних курсів, проявлять таку ініціативу.

Я бачу фінансування закладів вищої освіти на достатньому рівні.

Реформи у стінах провідних університетів, які ми бачимо, і в стінах Верховної Ради України, Міністерстві освіти, вони абсолютно перспективні, реальні і такі, що можуть забезпечити наших військових необхідними і мовними курсами, і будь-якою іншою допомогою в межах їхніх можливостей.

– Чи є запит на це, ви можете порахувати цього року скільки військових змогли би пройти такі курси?

– Ви знаєте, тихенько величезна кількість військових сказала мені: слухай, Тарасе, це крута ідея, нам незручно говорити про це, але, звичайно, є порушення, звичайно, старші офіцери можуть звертатися не державною мовою. Але хочу наголосити, що це абсолютно нормальний живий процес.

Буквально 2-3 роки тому російської у нас було надзвичайно багато, але повномасштабне вторгнення розставило всі крапки над і. Тепер ми бачимо, що і в домашньому спілкуванні, і на перервах у школах, і серед чиновників, депутатів місцевих рад, і навіть Верховної Ради України української мови значно більше.

Ми на цьому фланзі не поступаємося іншим, навпаки, намагаємося бути першим. Відколи ми почали збирати факти лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях, ми змогли зробити дуже серйозні аргументи і для наших груп, які займаються на лінії міжнародного кримінального суду.

Суд ООН визнав РФ державою порушницею щодо освіти в Криму. І хочу наголосити, що було взято до уваги наші факти, що з 2014 року у нас є докази, річні звіти, перекладені багатьма мовами світу, є докази того, що скасована українська мова, вилучені українські підручники, немає доступу до української освіти.

– Якщо говорити про порушення мовного закону, і якщо можна проаналізувати попередній 2023 рік, то яка динаміка?

– Насправді порушень не менше є, збільшується кількість звернень і скарг.

Не в усіх сайтах є стартова сторінка української мови. У сфері обслуговування є відповідні порушення. Але мовна чутливість громадян України значно підвищена за всі роки, з часом набуття чинності мовного закону.

Цього року йому виповнюється 5 років, в нашій інституції 4, в Національної комісії стандартів державної мови – 5. І мовна чутливість сьогодні, справді, зашкалює.

І жителі Миколаєва, і Києва, і Харкова, і Одеси сигналізують нам про те, що є порушення в сфері зовнішньої реклами, в інтернеті, в сфері обслуговування, в освіті, охорони здоров'я, діяльність органів місцевого самоврядування.

Недавно ми оштрафували депутатів Одеської міської ради. І цей процес тривалий, але він демонструє високі результати. Справді, української стало більше.

І ми дякуємо тим, хто активно працює над імплементацією мовного закону, хто допомагає нашій інституції, хто на місцях створює кращі можливості для опанування української мови, для переходу на українську, для забезпечення освітнього процесу. В цьому контексті важливо сказати і про те, що ми повинні думати про всіх громадян України, незалежно від їхнього етнічного походження.

За мого втручання на Закарпатті ситуація кардинально змінилася. І хто би там де не виступав, але українська мова є масштабною в усіх закладах освіти. І на території Закарпаття, і на Одещини, на Півдні і Харківщини. Цей рух незвичайний, він є рекордним за всі роки української незалежності.