За даними німецького видання Bild, Бундесвер (Збройні сили Німеччини) готується до гібридної російської атаки на східний фланг НАТО. Видання зазначає, що, згідно з документом, ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. Дії Росії та Заходу описуються місяць за місяцем, кульмінацією є розміщення сотень тисяч солдатів НАТО і неминучий початок війни влітку 2025 року.

І хоча в НАТО заявили після газетної публікації, що це навчальний сценарій і що раніше просто вживалися вигадані географічні назви та країни, а зараз мала місце прив’язка до реальних територій та країн, однак багато хто вже почав говорити, що мовляв, НАТО готується до війни з Росією.

Оприлюднений сценарій передбачає, що спочатку прихована, а потім все більш явна атака Росії на Захід починається в липні 2024 року. Очікуються кібератаки та інші форми гібридної війни, головним чином у країнах Балтії. Відбуваються зіткнення, які Росія використовує як привід для початку масштабних навчань на своїй території та в Білорусі.

Загострення цієї ситуації, згідно зі сценарієм, може статися в жовтні в разі перекидання Росією військ і ракет середньої дальності в Калінінград, а потім в регіоні нібито відбувається прикордонний конфлікт…

У той момент, коли США можуть залишитися без лідера протягом кількох тижнів після виборів, Росія за підтримки Білорусі повторює на території НАТО вторгнення 2014 року в Україну.

А потім навесні 2025 року НАТО ухвалює рішення про заходи стримування з перекиданням на східний фланг 300 000 військових. Чи буде Росія стримана НАТО, залишається в сценарії відкритим питанням.

Днями також прем’єрка Естонії Кая Каллас попередила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».

В інтерв’ю виданню The Times вона послалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».

«Я думаю, що 3-5 років – це дуже оптимістичні оцінки. Я думаю, що насправді 3-5 місяців. Насправді», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода український військовий експерт Михайло Самусь.

І справді, якщо реально поглянути на ситуації на східному фланзі НАТО, то вже зараз існує кілька точок, де варто лише піднести сірник, щоб виникло непорозуміння і навіть спалахнула конфронтація між НАТО та Росією, кажуть експерти.

«Сувалкський коридор»

Це територія, яка з’єднує Польщу та Литву. Ширина цього коридору – 65 кілометрів, там проходить залізниця та автодорога між Польщею та Литвою.

У багатьох «темних сценаріях» можливих дій Росії саме й малюють варіант «прорубування» сухопутного мосту між Білоруссю та російським анклавом на Балтиці – Калінінградською областю.

Сценарій, оприлюднений Bild, якраз і говорить про перекидання Росією військ і ракет середньої дальності в Калінінград. Саме в кінці 2024 року в районі «Сувалкського коридору», каже сценарій, якраз і відбувається штучно викликаний «прикордонний конфлікт» і «заворушення з численними жертвами».

Країни Балтії

Сценарій, описаний Bild, передбачає тиск Росії на країни Балтії – зокрема кібератаками та іншими формати гібридної агресії.

Річ у тім, що в Москві й далі дивляться на країни Балтії як на колишні «радянські республіки», хоча вони такими себе не вважали й раніше і ними не є, адже є членами НАТО, ЄС, Єврозони та Шенгену – тобто частиною «західного клубу».

Як написав днями американський Інститут вивчення війни, один із можливих проводів конфронтації – нібито порушення прав етнічних росіян та російськомовних в країнах Балтії.

Президент Росії Володимир Путін значно активізував давні зусилля Кремля зі створення інформаційних умов для майбутньої ескалації проти балтійських країн, ймовірно, як частину його ширшої спроби послабити НАТО, пише інститут.

«16 січня Путін заявив, що Латвія та інші країни Балтії «викидають [етнічних] росіян» зі своїх країн і що ця ситуація «безпосередньо впливає на безпеку [Росії]», – зазначають аналітики.

Треба додати, що російська авіація подекуди залітає в повітряний простір країн Балтії, а цей простір патрулюється авіацією НАТО. Це також небезпечний момент з потенційною вибуховістю, зауважують фахівці.

«Якщо ми порівняємо сили, які є в Естонії, наприклад, чи у всіх країн Балтії та Польщі... У нас тут зараз 400 тисяч (російський військ) і уявімо, що Україна йде, наприклад, на заморозку конфлікту або сідає в оборону і фронт заходить в глухий кут. І росіяни залишають тут 200 тисяч, а 200 тисяч направляють в Білорусь. Іще мобілізують 200 тисяч і направляють їх на країни Балтії. І йде атака на Польщу і на країни Балтії. Я не впевнений, що ці 400 тисяч не створять таку загрозу, з якою не справляться і Польща, і країни Балтії», – пояснює в інтерв’ю військовий експерт Михайло Самусь.

«Я б на місті особливо країн Балтії вже б зараз готувався (до війни)», – додає він.

Польща та її повітряний простір

Коли Росія обстрілює західну частину України ракетами, то є небезпека потрапляння цих ракет в Польщу. В кінці грудня одна російська ракета три хвилини пробула в повітряному просторі Польщі, розвернулась і націлилась на українську територію вже з західного боку.

Тепер Польща піднімає авіацію в повітря, коли Росія здійснює масовані обстріли України ракетами.

Але польська територія та її повітряний простір є частиною простору НАТО, а в разі відхилення російська ракета може влучити чи впасти на територію Польщі при обстрілах України.

Україна й досі наполягає, що в листопаді 2022 року саме російська ракета влучила в двох польських фермерів в Пшеводуві неподалік від кордону з Україною, хоча Польща вважає, що то все ж була українська ракета, яку випустили сили ППО ЗСУ в плані самозахисту проти російських ракет, які летіли на Україну.

Коли стався інцидент в Пшеводуві, то в перші години (коли була підозра на російську ракету) активно обговорювали: а чи не є ми свідками початку Третьої світової оскільки НАТО рішуче налаштоване «захищати кожен дюйм своєї території»?

Отже, ризик того, що конфлікт може спалахнути через російську ракету, яке летить на Львівщину чи Волинь, – а поруч Польща – серйозний.

Ще однією іскрою може стати якась дія проти Польщі з боку союзника Росії – Білорусі. Адже, як зауважують експерти, вже мала місце спровокована режимом Олександра Лукашенка іммігрантська криза, коли на Польщу напирали хвиля за хвилею мігрантів з території Білорусі за сприяння білоруських силовиків.

Румунія, Дунай

Ще однією точкою, де потенційно може спалахнути конфлікт Росії з НАТО, є дельта Дунаю, зауважують фахівці.

Українська влада повідомляла, що Росія активно обстрілювала – і зараз подекуди це робить – українські дунайські порти Ізмаїл, Рені, Кілію, намагаючись не допустити український зерновий експорт Дунаєм.

Обстріли дельти Дунаю й українських річкових портів, як зауважили фахівці, Росія здійснювала і «шахедами», і ракетами, запускаючи їх в чи то з Чорного моря, чи з окупованого Криму.

Річ у тім, що Дунай в своїй дельті не такий вже й широкий – десь 1,2 кілометра – і російські ракети теоретично могли залетіти на територію чи в повітряний простір Румунії, а вона є членом НАТО.

Фахівці кажуть, що намагання Росії насолити Україні і зірвати дунайський зерновий експорт може наразити на конфлікт з НАТО через близькість Румунії.

Західна частина Чорного моря

Росія вийшла з зернового коридору в липні 2023 року і відтоді робить все, щоб зірвати його роботу, адже Україна, відтіснивши ударами Чорноморський флот Росії, збудувала морський коридор для свого зерна уздовж узбереж Румунії, Болгарії і до Туреччини.

Але Росія заміновує Чорне море і вже заполонила його морськими мінами так, що речник ВМСУ Дмитро Плетенчук каже, що розмінування після війни може тривати три-п’ять років.

Відтак російські морські міни можуть становити небезпеку не лише для суден з українським зерном, але й для військових кораблів членів НАТО Румунії, Болгарії та Туреччини. Ці три країни започаткували ініціативу з розмінування Чорного моря, залучаючи до неї свої мінні тральщики, але також сказали, що відкриті до приєднання й інших країн.

Що применшує потенційну небезпеку – це наполягання Анкари, що операція з розмінування є саме операцією трьох країн, а не операцією цілого НАТО. Але флоти трьох цих чорноморських держав є флотами НАТО і випадковий підрив на російській міні військового корабля когось з трійки може теж спровокувати ескалацію між Росією та НАТО, зауважують фахівці.

Фінляндія та її кордон

Ще однією точкою може стати фінсько-російський кордон. Росія звикла трактувати Фінляндію як тихого, нейтрального сусіда, але від минулого року Фінляндія є вже членом НАТО – 31-м членом альянсу.

Відтак зі вступом Фінляндії до НАТО її кордон з Росією протяжністю 1340 кілометрів став кордоном Росії й НАТО.

Окрім того, Фінляндія періодично закриває пропускні пункти на кордоні з Росією, що може викликати неадекватну реакцію Кремля.

«Повільна реакція» і вето

Для миттєвого реагування НАТО на дії Росії в разі конфронтації потрібні й миттєві рішення всіх союзників по альянсу.

Але тут є проблема, яку помічає експерт Михайло Самусь, – чи зможе НАТО реагувати оперативно?

«Нагадую, що (Дональд) Трамп заявив про можливість виходу США з НАТО або створить такі умови, коли НАТО фактично не буде функціональним», – каже експерт, нагадуючи про президентські вибори в США в кінці цього року.

Експерт додає що фактором, стримуючим реагування НАТО, можуть бути й угорський лідер Віктор Орбан, і словацький прем’єр Роберт Фіцо: «Орбан чи Фіцо можуть створити умови, при яких не буде ухвалене рішення НАТО з будь-яких питань. Бо ж консенсусом має ухвалюватися рішення, а ми забуваємо про Орбана і Фіцо, які можуть заблокувати будь-яке рішення».

Наприкінці 2023 року американський Інститут вивчення війни (ISW) зауважив, що заяви президента РФ Володимира Путіна про те, що РФ не зацікавлена у вторгненні до країн НАТО, дуже схожі на заяви Кремля наприкінці 2021-го та на початку 2022-го, у тому числі й перед повномасштабним вторгненням, про те, що Москва не має наміру нападати на Україну. Утім, 24 лютого 2022 року вторглася.