Доступність посилання

ТОП новини

«Голос» збирає «дуже повільно» підписи за відставку Венедіктової. У «Слузі народу» не бачать підстав для її звільнення


Ірина Венедіктова незабаром рік, як очолює Офіс генерального прокурора
Ірина Венедіктова незабаром рік, як очолює Офіс генерального прокурора

Збір підписів за відставку генерального прокурора Ірини Венедіктової через вирок активісту Сергієві Стерненку, ініційований фракцією «Голос», рухається «дуже повільно». Про це в коментарі Радіо Свобода розповів представник політичної сили Ярослав Юрчишин.

«Станом на минулу п’ятницю було близько 20 підписів. Звісно, будемо збирати до необхідної кількості. Депутати бояться, бо генпрокурор підписує підозри для депутатів. Особливо ці страхи присутні в представників більшості», – сказав Юрчишин.

Натомість, заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко сказав у коментарі Радіо Свобода, що боятись підозр можуть лише ті, «в кого не все гаразд із законом». І висловив сподівання, що у його фракції таких парламентарів немає.

Корнієнко розповів, що питання відставки Венедіктової не порушувалось на засіданні фракції.

«А, якщо і підіймуть, не впевнений, що знайдуть широку підтримку. До роботи пані Венедіктової, як і до роботи будь-кого, можуть бути і є зауваження. Але до відставки розмови ще ніколи не доходили. Пані генеральний прокурор реагує на всі зауваження і намагається оперативно виправляти», – додав Корнієнко.

Генеральний прокурор наразі не висловлювалась щодо ініціативи «Голосу», Радіо Свобода звернулося до Ірини Венедіктової за коментарем. Коментуючи ж справу Сергія Стерненка, вона раніше зауважила, що та є «політизована, але самим підсудним».

23 лютого фракція «Голос» у Верховній Раді ініціювала збір підписів за відставку генеральної прокурорки Ірини Венедіктової у зв’язку з вироком активісту Сергієві Стерненку.

Справа Сергія Стерненка

Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.

У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».

У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».

11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.

Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.

Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.

Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.

Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.

Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.

Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.

Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.

Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року
Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року

23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.

Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.

XS
SM
MD
LG