Україну влаштує будь-яка модель, яка не є альтернативою її членства в НАТО, заявив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи прийнятність для Києва «ізраїльської» безпекової моделі. Ізраїль є найстійкішим партнером США на Близькому Сході, й допомога йому викладена в 10-річних угодах. Остання з них зобов’язує Вашингтон надати її на суму 38 мільярдів доларі із 2019 по 2028 рік.
«Нам не потрібен другий Будапештський меморандум, коли за пусті обіцянки віддали ядерну зброю. Ми не віддамо членство в НАТО за будь-які обіцянки. Тому що всі розуміють, і партнери розуміють, що найсильніша, найпотужніша гарантія того, що в Європі не буде більше війни, – це членство України в Альянсі. Усі інші гарантії безпеки – це добре. Але ніщо не замінить членство в НАТО. Це принципова позиція президента (Володимира Зеленського – ред.). І вона буде реалізована в тих рішеннях, які ухвалюються», – резюмував Дмитро Кулеба.
Міністр наголосив, що Україна зараз має реалізувати рішення Вільнюського саміту таким чином, щоби пришвидшити власну євроатлантичну інтеграцію.
«Є план «А» – членство України в НАТО. Питання тільки в тому, щоб якомога швидше пройти цей шлях», – сказав Кулеба, наголошуючи, що після «Вільнюсу» шлях України до Альянсу став коротшим, але не швидшим.
«Нам не потрібен ніякий план «Б». Ми вже у цю штуку гралися в історії України багато років тому. Нам потрібне членство в НАТО. Членство України в НАТО посилить сам Альянс, зробить нашу країну більш захищеною і, головне, воно запобігатиме новим агресіям в Європі», – заявив очільник МЗС.
Міністр наголосив, що членство України в НАТО – неминучий історичний процес. «Питання в тому, що хтось хоче, щоб це сталося через багато років, а ми хочемо, щоб це сталося набагато-набагато швидше. І, зрештою, я думаю, що буде саме так, як ми хочемо», – наголосив топ-дипломат України.
Відповідаючи на запитання про те, чи розуміють союзники і їхні розвідки, коли завершиться війна, голова МЗС України сказав, що, «якби менше дивилися на членство України в НАТО через призму позиції Москви, то і сьогодні формулювання було би іншим».
Міністр закордонних справ зауважив, що сьогодні ніхто не скаже, коли настане кінець війни.
«Не про це всі мають себе запитувати. Усі мають щодня ставити собі абсолютно інше запитання: а що я ще можу зробити, щоб війна якнайшвидше закінчилася перемогою України? І в цьому плані саміт є і буде успішний», – зазначив міністр, акцентуючи на низці оголошень щодо військової допомоги Україні.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Перед тим президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
