Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна заявляє, що 10% населення України будуть дотичними до ветеранської політики після перемоги. Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Коли ми говоримо про 4 мільйони людей, які будуть потенційними ветеранами, ми враховуємо всі категорії. Тобто не буде 4+5, а буде приблизно 4, до 5-ти мільйонів людей дотичних до ветеранської політики. Це безпосередньо комбатанти або учасники бойових дій, які отримали бойовий досвід, відстоюючи нашу незалежність, територіальну цілісність і суверенітет у боях. Це і, звісно, люди, які були поранені, і їм встановлено інвалідність внаслідок війни, а також це члени родин загиблих наших воїнів і героїв. І, звісно, це взагалі члени всіх родин тих людей, які захищали на фронті Україну. Приблизно ми рахуємо, що це буде 4-5 мільйонів людей. Це буде приблизно 10% населення», – розповіла вона.
Лапутіна додала, що це найбільша цифра у відсотковому відношенні серед інших країн, які також мають ветеранів і ветеранську політику.
Тому, за її словами, поки ще тривають активні бойові дії, держава має відпрацювати механізм, як підготуватися до того, щоб зустріти всіх воїнів після перемоги.
«Це і соціальний захист ветерана, це і запровадження прозорої процедури отримання житла військовослужбовцями ще під час служби, це і відповідні медичні гарантії, гарантії ментального здоров’я. І потім, коли людина ухвалює рішення піти з армії у цивільне життя, ми десь за рік до демобілізації – як Міністерство у справах ветеранів – маємо надати людині чіткий перелік інструментів, де людина може себе реалізувати», – розповіла міністерка.
Близько року тому Юлія Лапутіна заявляла, що кількість громадян, на яких спрямована політика відомства, після війни може зрости в чотири рази, з 1,2 мільйона до п’яти мільйонів осіб.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
