Президент України Володимир Зеленський відповів на електронну петицію про скасування заборони на виїзд за кордон для чоловіків призовного віку. Зокрема, глава держави зауважив: відповідно до закону, захист суверенітету України є обов’язком громадян, а права і свободи людини можуть бути обмежені під час воєнного стану.
«Як президент України – гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина стосовно порушених у петиції питань зазначаю, що, відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності держави є справою всього Українського народу. Згідно зі статтею 65 Основного закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України», – йдеться у відповіді президента, оприлюдненій 10 червня на сайті Офісу глави держави.
Позиції ЗСУ біля Бахмута: українські військові стримують армію РФ і йдуть у контратаку (фоторепортаж)
У відповіді також наголошується, що статтею 33 Конституції України закріплено право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, вільно залишати її територію, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Утім, таке право, відповідно до статті 64 Конституції України, може обмежуватися в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.
«Указом президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, у тому числі, статтею 33 Конституції України, можуть бути обмежені. Скасування вказаних обмежень передбачається здійснити після завершення дії правового режиму воєнного стану», – мовиться далі.
І зазначено: відповідно до закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються українським урядом, зокрема й на період дії правового режиму воєнного стану.
«Стосовно порушеного у петиції питання про запровадження пріоритету
призову під час мобілізації добровольців зазначаю, що організаційне
керівництво мобілізацією в Україні, відповідно до закону України «Про
мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється Кабінетом міністрів України, який, зокрема, визначає порядок проведення заходів мобілізації в державі. Тому я звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням комплексно опрацювати порушені в електронній петиції пропозиції, звернувши особливу увагу на дотримання конституційних прав громадян, запобігання і виявлення можливих правопорушень, пов’язаних з корупцією, зокрема серед співробітників прикордонних пунктів пропуску і територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про результати розгляду порушених питань автора електронної петиції буде поінформовано», – вказав президент.
Електронна петиція з ініціативою скасувати заборону виїзду з України чоловіків віком від 18 до 60 років та запровадити пріоритет призову під час мобілізації добровольців набрала понад 27 тисяч підписів у травні (для розгляду президентом необхідно 25 тисяч).
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Того ж дня в Україні запровадили воєнний стан і оголосили мобілізацію.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
