Видання «Медуза» з посиланням на джерела в російських владних колах пише, що за минулі три місяці багато представників російських еліт кілька разів змінювали свою позицію щодо масштабної війни Росії проти України та ситуації в країні. Зараз, як стверджує видання, дуже багато представників еліт – як прихильників продовження війни, так і прихильників миру – незадоволені особисто президентом РФ Володимиром Путіним.
Загалом в оцінках ситуації переважає песимізм, пише «Медуза». Представники бізнесу і низка членів уряду «невдоволені тим, що президент розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій». Є й ті, кого не влаштовують темпи так званої «спецоперації», вони наполягають на рішучіших діях у війні, аж до широкої мобілізації й війни «до перемоги».
За інформацією джерел «Медузи», до мобілізації в Кремлі не готові, оскільки ця ідея не є популярною в суспільстві. Прихильники негайного укладання миру, в свою чергу, вказують на проблеми в економіці, які з часом, на їхню думку, посилюватимуться.
Джерела «Медузи» також стверджують, що у найвищих ешелонах влади все частіше обговорюється тема «наступника Путіна». Йдеться не про змову проти президента Росії, «але є розуміння, або побажання, що в досить доступній для огляду перспективі керувати державою він не буде». Серед обговорюваних імен, які, на думку деяких представників влади РФ, зможуть «домовитися із Заходом», – мер Москви Сергій Собянін, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв і перший заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко.
24 травня виповнюється три місяці з дня початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну, яке у Кремлі, як і раніше, називають «спеціальною військовою операцією».
Напередодні в Міністерстві оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки повідомили, що Росія за три місяці своєї масштабної війни проти України, ймовірно, втратила загиблими стільки ж військових, скільки Радянський Союз під час його дев’ятирічної війни в Афганістані.
«Поєднання поганої тактики, обмеженого прикриття з повітря, недостатньої гнучкості й командного підходу, що посилює невдачі й помилки, призвело до такого високого рівня втрат, який продовжує зростати під час наступу на Донбас», – пояснили у розвідці.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
