Служба безпеки України повідомляє, що за матеріалами військової контррозвідки від початку року засуджено 10 бойовиків, які брали участь у збройній агресії проти України, серед них – білоруські найманці.
Суд призначив їм покарання від 8 до 15 років ув’язнення.
«Серед засуджених – співробітник білоруського КДБ. У складі російської приватної військової компанії «Редут» він воював проти Сил оборони на Харківському і Краматорському напрямках. Українські захисники взяли найманця у полон під час одного з боїв на Донеччині у вересні минулого року. Він намагався видати себе за «рядового» бойовика і тим самим хотів приховати свою приналежність до спецслужби Білорусі», – йдеться в повідомленні.
У СБУ додали, що ще один білоруський найманець отримав реальний термін ув’язнення: зловмисником виявився штурмовик приватної військової компанії «Вагнер» із позивним «Заспа», який у липні минулого року «незаконно прибув на територію Донецької області, а через чотири місяці потрапив у полон військовослужбовців ЗСУ».
«Також за ґратами проведе громадянин РФ, який у складі групи вогневої підтримки батальйону «Сомалі» обстрілював позиції ЗСУ неподалік селища Піски Донецької області. Крім цього, засуджено бойовика, який ще у 2015 році вступив до 2-го батальйону 202 полку 2-го армійського корпусу «народної міліції «ЛНР». Як навідник бойової машини він обстрілював українські міста з реактивної системи залпового вогню «Град», – повідомила пресслужба СБУ.
Суд визнав цих і інших бойовиків винними за статтями: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; державна зрада; створення терористичної групи чи терористичної організації; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; найманство.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
