До Держдуми Росії внесли поправку до закону про військову службу, яка дозволить армії укладати контракти з тими, хто раніше не проходив строкову службу.
Передбачається, що контракти можна буде укладати відразу після повноліття. Це дозволить піти на контрактну службу 18-річним відразу після закінчення середньої школи. Раніше контракт можна було укладати лише після проходження не менш як трьох місяців строкової служби або після здобуття середньої професійної освіти.
Із ініціативою внести поправки до закону про військовий обов’язок та військову службу виступив голова думського комітету з оборони Андрій Картаполов. Також він запропонував заборонити відправляти для участі у збройних конфліктах солдатів, матросів, сержантів і старшин, які відслужили менше за чотири місяці.
Комітет із оборони поправку схвалив. У другому читанні її розглянуть 28 червня.
Раніше Держдума Росії ухвалила закон про скасування верхньої вікової межі для укладання контракту про військову службу. До цього перший контракт могли укладати росіяни віком від 18 до 40 років та іноземні громадяни віком від 18 до 30 років.
- Поправки вносяться на тлі широкомасштабної війни РФ проти України. Російська влада неодноразово підкреслювала, що в так званій «спецоперації» (як війну проти України називають у Росії) мають брати участь лише офіцери та контрактники. Міноборони РФ, однак, визнало, що у боях – як стверджується, з вини командирів – брали участь і строковики. Стверджується, що були вжиті заходи, щоб надалі цього не допускати. Відомо також про участь матросів строкової служби у діях Чорноморського флоту, причому деякі з них вважаються зниклими безвісти після того, як затонув крейсер «Москва». Родичі загиблих повідомляли також про випадки підписання контрактів солдатами строкової служби невдовзі після призову.
- Влада Росії заперечує плани мобілізації у зв’язку з війною, однак у багатьох регіонах активно вербують добровольців для відправлення в Україну, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
