Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 17:40

Сполучені Штати Америки наклали широкі санкції на владу Венесуели, що перебуває у вкрай тяжкому фінансовому становищі і керівництво якої пішло на захоплення всієї влади в цій країні.

Президент США Дональд Трамп своїм указом у п’ятницю значно обмежив доступ Каракаса до американських фінансових ринків. Крім того, з метою вчинити тиск на авторитарний режим президента Венесуели соціаліста Ніколаса Мадуро Вашингтон заборонив торгівлю у США новими облігаціями венесуельського уряду чи його державної нафтової компанії PDVSA.

Крім того, американський нафтопереробний підрозділ цієї компанії, Citgo, втрачає право повертати дивіденди до Венесуели.

Такий крок значно підвищує ризик дефолту Венесуели, незважаючи на отриману нею останніми днями значну фінансову підтримку Росії, яка підтримує офіційний Каракас у протистоянні венесуельській опозиції і зовнішньому світові і надала йому позики на мільярди доларів.

Як мовиться в заяві Білого дому США, вжиті Вашингтоном заходи «позбавлять диктатуру Мадуро вирішально важливих джерел фінансування, які могли б урятувати її нелегітимне правування».

При цьому продаж венесуельської нафти до США не забороняється. Як наголосили в Білому домі, це означає, що санкції спрямовані проти режиму Мадуро і його союзників, але не проти народу Венесуели.

У Вашингтоні також попередили, що санкції проти режиму ще зростуть, якщо Мадуро не змінить курсу і не скасує плани змінити конституцію, не відпустить десятки політв’язнів і не проведе справді вільні і прозорі вибори.

Венесуела у відповідь засудила нові санкції США як «найгіршу агресію» проти народу цієї країни і звинуватила Вашингтон у спробі розпалити гуманітарну кризу у країні, яка багата на нафту, та її уряд бідний на гроші.

Мадуро заявив, що санкції рівнозначні до «фінансової і економічної блокади» Венесуели, і звинуватив опозицію всередині країни в підштовхуванні США до цих дій. Він також закликав судити за державну зраду як особу, що закликала до таких санкцій, Хуліо Борхеса, голову фактично унечинненого його владою парламенту країни, в якому більшість має опозиція і який Каракас самочинно замінив новоскликаними «конституційними зборами». За словами президента, він попросив голову підконтрольного йому Верховного суду і голову «конституційних зборів» ініціювати «історичний процес» над опозиціонерами.

Натомість опозиція у Венесуелі привітала санкції, теж наголосивши, що вони спрямовані проти «корупціонерів у владі», а не проти самої країни.

Зовнішній борг Венесуели нині оцінюють у 100 мільярдів доларів США, при цьому її нафтові доходи різко впали, як і валютні резерви, від яких лишилося близько 10 мільярдів доларів – переважно в золотих зливках, які важко швидко перетворити на «живі гроші». Готівки з них – близько 2 мільярдів доларів. Тим часом протягом жовтня-листопада венесуельська держава має виплатити за борговими зобов’язаннями 1,3 мільярда доларів, а разом із її нафтовою компанією – 3,8 мільярда доларів (це не рахуючи оплати імпорту продуктів харчування чи медикаментів). 2018 року, за оцінками, Венесуелі доведеться профінансувати близько 7 мільярдів доларів боргових виплат.

Але раніше цього тижня віце-президент США Майкл Пенс заявив, що Вашингтон не допустить колапсу Венесуели, бо це поставило б під загрозу й інші країни регіону.

Владний режим Венесуели, якому протистоїть опозиційно налаштований парламент країни, влаштував вибори до новостворених «конституційних зборів», які бойкотували і не визнали опозиційні сили і які відтак складаються з самих прихильників режиму. Ці збори, завданням яких теоретично було створення нової Конституції, відтак заявили, що перебирають на себе й функції парламенту. Збори також без голосування схвалили усунення поважаного головного прокурора країни. А Верховний суд Венесуели, теж підконтрольний владі, усунув із посад чи й арештував кількох відомих мерів міст країни з лав опозиції.

Унаслідок протистояння владних сил і опозиції у Венесуелі там лише за цей рік загинули в сутичках 125 людей.

У Венесуелі, економіка якої ґрунтується на експорті нафти, внаслідок значного зниження ціни цього енергоносія економіка з 2014 року скоротилася на 35 відсотків – більше, ніж у США в часи «великої депресії» 1920-х років.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG