Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2019, Київ 18:50

Нічим дихати: Україна виходить на «Марш за клімат»


Смог у Києві, архівне фото

Київ – У п’ятницю, 20 вересня, Україна долучиться до «кліматичних» страйків, що відбуваються по всьому світу за ініціативи 16-річної шведської активістки Грети Тунберг. На марші з вимогою ефективної екологічної політики у Києві очікують тисячі учасників. Тим часом, столична влада та рятувальники вже кілька тижнів борються із задимленістю і смородом на лівому березі.

Від сьогодні у Києві діє заборона із сьомої до десятої ранку на в’їзд вантажного транспорту з боку Борисполя. Таким чином в КМДА сподіваються зменшити вплив вихлопних газів на стан повітря у столиці: за останні 20 років через зростання кількості автівок концентрація діоксиду азоту зросла на 50%, а формальдегіду на 200% (дані станом на 2018 рік).

Дійсно, за даними, які раніше збирала Державна служба статистики, 80-90% забруднення повітря у Києві зумовлене викидами автомобілів, каже аналітик центру CEDOS Іван Вербицький.

«З іншого боку, більшість автомобілів, що їздять у Києві, це не вантажний транзитний транспорт, а приватний транспорт. І на відміну від транзитного транспорту, який не має як проїхати Київ інакше, ніж через місто, бо кільцевої дороги, що дозволяла б перетнути Дніпро поза межами міста, немає, то для іншого є альтернатива – громадський транспорт. І мені здається, було б більш ефективно, якби КМДА проводила більш ефективну політику в цьому напрямку», – зауважує він.

Смог над Києвом фіксують вже кілька років (на фото – вересень 2015 року)
Смог над Києвом фіксують вже кілька років (на фото – вересень 2015 року)

Водночас, як повідомив заступник голови київської адміністрації Микола Поворозник, скарги мешканців лівого берега на дим і сморід в повітрі останніми тижнями можуть бути пов’язані також і з пожежами в області. За його словами, за останній місяць поблизу Києва трапилось понад 800 пожеж – майже у сім разів більше, ніж у червні-липні.

За даними ДСНС, горить трава, поклади торфу і стихійні сміттєзвалища. Як зазначають в ініціативі «Україна без сміття», причиною займання можуть бути зокрема органічні відходи, які складають більше половини побутового сміття.

«На полігонах і звалищах вони не можуть розкластися і перегнити, як має відбуватися у нормальних умовах. При тривалому перебуванні під завалами без доступу кисню утворюється метан – вибухонебезпечний газ. При високих температурах він нагрівається і вибухає, провокуючи займання звалищ», – пишуть активісти ініціативи у фейсбуці.

У червні міська ініціатива Kyiv Smart City запустила моніторинговий проект Managing Air Quality, який дозволяє відстежувати у реальному часі якість повітря у різних районах міста за кількома показниками. Станом на 17 вересня найбільший рівень забруднення зафіксували на Харківському масиві, на другому місці в антирейтингу – Печерськ.

Раніше цього літа проти погіршення якості повітря та неінформування мешканців про екологічну ситуацію протестували в Запоріжжі, а щодо одного з металургійних гігантів Кривого рогу СБУ відкрило провадження за статтею «екоцид».

Чого хочуть учасники «Маршу за клімат»

Позитивні зміни можливі, переконані організатори «Маршу за клімат», запланованого на 20 вересня у центрі Києва від Михайлівської площі до Банкової. Тут його проводить 10 організацій і рухів українських екоактивістів, а також планується участь правозахисних організацій.

Як розповіла Радіо Свобода співорганізаторка маршу в Україні Інна Дацюк із міжнародного руху 350.оrg, загалом цього дня на вулиці має намір вийти близько 10 мільйонів людей у 150 країнах світу.

Існують технології, існують наукові рішення – нам потрібна тільки політична воля
Інна Дацюк

«Ми віримо, що це можливо: енергетичний перехід, перехід на 100% відновлюваної енергії, власне, безпечне кліматичне майбутнє. Існують технології, існують наукові рішення – нам потрібна тільки політична воля», – каже вона.

За словами ще однієї співорганізаторки ходи Ольги Бойко з організації «Екодія», поки що на законодавчому рівні в Україні недостатньо механізмів, аби скорочувати викиди парникових газів, запроваджувати заходи з енергозбереження та підтримки відновлюваних джерел енергії, контролювати викиди від тваринництва і продукування пластику – і тому всі ці пункти є у маніфесті маршу.

Хоча є й хороші тенденції, визнає експертка.

«Насправді завдяки Угоді про асоціацію з ЄС в Україні проводиться ряд реформ, зокрема, запрацював ринок електроенергії, фонд енергоефективності, і це перші кроки на шляху до того, щоб стати екологічно розвиненою європейської державою. Ми підписали у ратифікували Паризьку угоду досить швидко, ще у 2016-му, і наразі відбувається моделювання різних шляхів розвитку для України. Процеси відбуваються. Зараз є новина з об’єднанням міністерств екології та енергетики, і це насправді необов’язково погано, якщо вони працюють пліч-о-пліч над тим, щоб у нас енергетика не була, в основному, вугільною і не була відірвана від впливу на довкілля», – говорить вона.

2 вересня новий очільник Міністерства енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель серед своїх пріоритетів на посаді назвав формування єдиної державної політики щодо подолання негативних наслідків глобальної зміни клімату.

Як раніше заявили на Міжурядовій панелі зі змін клімату, за умов збереження поточного рівня викидів двоокису вуглецю Земля може нагрітись на 1,5 градуса за Цельсієм у найближчі десятиліття. За збереження таких темпів, вважають науковці, температура може зрости врешті-решт на 3–4 градуси, що зробить планету непридатною для життя людей.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG