Валерія Константинова
Війна Росії проти України змінила життя багатьох українців. Едуард Кулик – колишній банківський працівник – є прикладом того, як у воєнний час можна вийти з зони комфорту, ставши майстром манікюру. Чому чоловік вирішив змінити роботу, наскільки було складно увійти в цю сферу, та що для цього потрібно, він розповів проєкту «Новини Приазовʼя».
Едуард Кулик має дві освіти: за однією – агент з комерційних послуг, а з другої – маркетолог. У свої 27 років пробував себе в різних сферах, шукаючи чогось, що буде приносити задоволення.
– Спробував себе у багатьох роботах. З сьомого класу працював на токарному станку, потім пекарем на хлібозаводі й у пекарнях. Працював монтажником, слюсарем, на висотних роботах, займався утепленням будівель, збирав зернометальники.
На початку війни Кулик був менеджером у банку, але широкомасштабний напад Росії забрав цю можливість.
Як тільки почалася війна, робота, яку виконував на підприємствах, зупиниласяЕдуард Кулик
– Банки під час війни були «заморожені» і працювали на 30%, як і наші великі підприємства. Я займався підприємствами трьох областей – Запорізької, Дніпропетровської та Кіровоградської. Був менеджером по роботі з партнерами, тобто співпрацював з заводами. Як тільки почалася війна, робота, яку виконував на підприємствах, зупинилася, оскільки усі заводи перестали працювати. Через це банківська справа отримала удари.
«Йду вчитися на манікюр»
Працюючи у банку, Едуард щодня від своїх колежанок чув, що їхні майстрині манікюру виїхали, і є нестача таких кадрів.
– Усі дівчата ходили та казали: «До кого ж можна сходити на манікюр?» Я тоді вже думав змінювати сферу діяльності, тому що розумів, що у банку далі розвиватися не зможу. Навіть, коли закінчиться війна, то все одразу не запуститься. Зі слів колежанок «куди можна сходити на манікюр», зробив мікроаналіз і подумав: «А чому б ні?» Так виявив для себе перспективу.
– Якось ми вийшли з дружиною у парку на каву, і кажу: «Йду вчитися на манікюр». Отримав відповідь: «Та не чуди». Сказав їй, що говорю цілком серйозно. Дружина підтримала і сказала: «Зараз зателефоную знайомій, і ти підеш».
Дружина Едуарда Марʼяна розповіла, що зателефонувала своїй знайомій, щоб записати чоловіка на заняття.
– Едік сказав, що хоче спробувати щось своє, можливо, це б’юті-сфера. Я якось так насторожилася, бо це моя сфера – займаюся корекцією, фарбуванням брів, ламінуванням вій тощо. Ми почали про це розмовляти, спитала у нього, які варіанти розглядає. Він розповів, що на минулому місці роботи дівчата під час війни говорили: «О Боже, ці дівчата якісь дивні. Війна, сирени, вибухи, а їм немає де нігті робити».
– Таким чином виникли думки зайнятися манікюром. Я подзвонила знайомій майстрині та сказала, що чоловік хоче опанувати цю сферу. Вона чудово на це відреагувала та сказала, що у чоловіків щось там краще виходить робити.
«Повний нуль»
Едуард каже, що поринув у вивчення б’юті-процедури. Спочатку дивився відео на YouTube, а пізніше пішов на курси.
Я ніколи не робив манікюр і взагалі якихось подібних процедур. Максимум підстригав нігті та підпилювавЕдуард Кулик
– Для мене це було взагалі диковинкою, тому що повний нуль у цій сфері. Я ніколи не робив манікюр і взагалі якихось подібних процедур. Максимум підстригав нігті та підпилював. Але хотів спробувати, оскільки це нові знання. На курсах все почалося з вивчення біології. Наприклад, з чого складається нігтьова пластина.
Майстер зізнається, що дуже багато людей підтримували та казали, що це перспективно та можна розвиватися й надалі. Але були й противники, десь 10%, які говорили: «Фу, не займайся фігнею». Батьки взагалі, поділився чоловік, не повірили, поки Едуард не показав диплом про проходження курсів.
– У нас ексклюзив, коли чоловік робить манікюр. Хоча у Києві це сприймається як звичайна процедура. В Італії, наприклад, взагалі 90% майстрів манікюру – це чоловіки. Одна з моїх клієнток приїхала з Мілану та підтвердила цей факт. Вона рідко зустрічала жінок у цій професії.
Чоловік зізнається, що іноді йому важко передбачити бажання клієнток, але каже, що вже розуміється на трендах.
– Дуже складно зрозуміти, що саме цікаво жінкам. Багато кому подобаються нюдові або яскраві покриття, а хтось обирає блискучі або дизайн «геометрія». Гадаю, що на осінь у топі будуть темні відтінки, помаранчеві, зелені. На літо завжди роблять щось більш яскраве.
«Легше, ніж вести Instagram»
Едуард зізнається, що доволі часто до нього приходять на манікюр і чоловіки. Дехто навіть робить у яскравих кольорах.
– На манікюр до мене ходять і чоловіки – друзі, знайомі, військові. Хтось з них робить класичний без покриття, хтось покриває. З палітри – це глянцеві, матові, кольорові. Взагалі манікюр – це дуже зручно, адже ти заплатив гроші, щоб твої нігті привели в порядок: пошліфували, красиво обрізали, підпиляли.
Чоловіки постійно приходили на манікюр і педикюр – десь 50 відвідувачів, але на педикюр ходило більшеЕдуард Кулик
– У салон, у якому працював до цього, чоловіки постійно приходили на манікюр і педикюр – десь 50 відвідувачів, але на педикюр ходило більше. Молоде покоління – 16-17 років – зазвичай покривають нігті лаком. Старші люди – просто роблять манікюр без покриття.
Майстер зазначив, що майже 90% клієнтів з’явилося саме через Instagram, адже там можна побачити світлини робіт. Через це соцмережі зараз важливі для просування.
– Виявилося, що нігті робити набагато легше, ніж вести Instagram. Я замовляв таргетовану рекламу, у блогерів, у інших майстрів. Людям цікаво дивитися сторіз і дізнаватися про чоловіка майстра манікюру, чим він живе, що робить у повсякденному житті. Багато кому з дівчат цікаво прийти саме до чоловіка-майстра, хоча б просто спробувати. Зараз у день приймаю по 2-3 клієнти. Поки база не дуже велика, але потроху набирається.
Дружина Мар’яна зізнається, що чоловіку спочатку взагалі не подобалося вести Instagram, тому що він не дуже користувався соціальними мережами та не вів активно свої сторінки.
Говорила Едіку, що потрібно ставати блогером: щось писати, розмовляти з аудиторією. У нього був ступорМарʼяна Кулик
– У цій сфері я близько 5 років. Розумію, що навіть, якщо ти круто вмієш робити, наприклад, брови, нігті, вії або інше, але не можеш про свою роботу, свої навички розповісти, то клієнтів не буде. Зараз світ диджиталізований, і тому потрібно все транслювати та просувати через соцмережі.
– Говорила Едіку, що потрібно ставати блогером: щось писати, розмовляти з аудиторією. У нього був ступор, бо він не дуже такий соціальний у мережах. Одного разу прийшов додому і поділився, який чудовий манікюр зробив. А я йому кажу: «Йди вдягни ошатну футболку та розкажи, що у тебе сьогодні було». Він не хотів. Я сказала, що не сядеш їсти поки сторіз не запишеш. Він обурювався, але все-таки зняв сторіз. Потроху вливається в «інстасвіт». Едуарду важко, тому що це вихід із зони комфорту, але дуже радіє, коли йому надсилають вогники, ставлять «лайки». Він за всім цим слідкує. Як результат, залишається задоволеним.
Про дохід
Едуард поділився, що на початку цієї діяльності великого доходу не слід очікувати. Усі кошти потрібно вкладати у розвиток, матеріали та рекламу. Лише через деякий час з’явиться дохід.
– Як і будь-яка справа, заняття манікюром потребує вкладень. Наприклад, придбати фрезер, лампу, стіл. По грошах мені виходило більш-менш доступно, оскільки купляв все поступово. Спочатку з’явилися фрезер, лампа, витяжка, потім – стіл тощо. Згодом треба думати про своє приміщення. Також постійно закуповується якась частина матеріалу та щомісяця поповнюється.
– Наразі чистого доходу не так багато, як хотілося б, але все у перспективі. Цей бізнес накопичувальний: усі сили, які ти вкладаєш, згодом монетизуються. Якщо порівнювати з довоєнним часом, то поки ще не вийшов на той рівень. Якщо порівнювати під час війни – переплюнув. Вважаю, що зможу вийти на бажаний дохід у наступному році, а вже примножувати зможу пізніше.
За словами Едуарда, стартова ціна входу у такий бізнес – мінімум 15 тисяч гривень. Це мінімальний набір, який дозволить розпочати. Дружина допомагає чоловіку не тільки вести Instagram, але й закуповувати матеріал.
Навіть не думав, що є така кількість відтінків, наприклад, 160 білогоЕдуард Кулик
– Виявилося, що палітра кольорів дуже різноманітна. До того, як займатися манікюром, навіть не думав, що є така кількість відтінків, наприклад, 160 білого. Але потім, як розкриєш палітру, то бачиш, що все різні.
Мар’яна підтримує ідеї Едуарда. Говорить, що нині не кожен може все покинути, вийти з зони комфорту та розпочати свою справу.
– Насправді, дуже рада за нього, тому що це реально круто змінити все у той час, коли нинішні умови диктують нові правила. Якщо ти не хочеш сидіти на мінімальній зарплаті та виконувати те, що тобі не подобається, потрібно щось робити. Мені здається, що наше покоління сміливе та сильне, ми не боїмося щось змінювати.
У наступному році Едуард планує переїхати у власну студію з окремим входом, паралельно відкрити б'юті магазин і зайнятися предметною зйомкою.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
