Останній тиждень вересня у південному Мелітополі завжди був найбільшим святом для тисяч його жителів. У черешневій столиці України відзначали День міста. Це були фестивалі, народні гуляння, виступи відомих артистів та святкові салюти. З приходом російської окупації Мелітополь оповитий розгубленістю, людським відчаєм і панікою. Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав жителів, які залишаються в окупації, про їхнє сьогодення. Більшість з них погоджуються розмовляти на умовах анонімності через страх переслідувань з боку окупаційних сил.
«Страшно вийти на вулицю»
На вулиці навіть візуально більше людей у формі, аніж цивільнихЖителька Мелітополя
«Людей у завжди багатолюдному місті, особливо у вихідні багато. Тепер я намагаюсь не виходити без особливої потреби. Без перебільшень, на вулиці навіть візуально більше людей у формі, аніж цивільних», – поділилася 40-річна жителька міста.
Мелітополь – досить далеко від лінії розмежування, та останнім часом вибухи тут стали страшною буденністю. Містяни кажуть: часто «прилітає» на військовий аеродром, де окупанти облаштували свою базу.
«Туди гатять регулярно, – розповів хлопець, який мешкає у приватному секторі біля аеродрому. – Прилітає регулярно, переважно вночі».
«Ми вже чітко знаємо, що якщо бахкає вночі, то наші «Хаймарсами» працюють. Але воно ж і вдень гупає. Якщо вдень, то значить провокації», – пояснила інша місцева жителька.
23 вересня у середмісті сталась ДТП. Очевидці кажуть, що аварію спровокували російські військові, які напідпитку неслись по центральному проспекту. Зіштовхнулись з іншою автівкою на перехресті, обидві машини – металобрухт. Скалічились самі та ледь не вбили мирних мешканців, кажуть містяни.
«Вони (окупанти – ред.) тверезі їздять як заманеться, а якщо випили, то тим паче. Таких ситуацій щодня незліченно. Я намагаюся робити так – якщо десь на перехресті бачу, що в автомобілі люди у формі, я не їду, навіть якщо, згідно з правилами, маю перевагу у русі. Бо для них не існує тих правил взагалі», – розповів місцевий таксист.
«Радянський» дефіцит
«За нормальними ліками доводиться їхати у Запоріжжя. Деякі наші земляки на цьому роблять непогані гроші, але, все ж таки, привозять. Пишу список щомісяця, даю гроші, мені купують, що є. Плачу за таку послугу 100 гривень, але що робити, ліки потрібні постійно», – розповіла пенсіонерка з Мелітополя Валентина.
У справжньому дефіциті в місті – побутова хімія та засоби особистої гігієни. Маленька пляшечка миючого засобу для посуду коштує від 80 гривень, така ж ціна на невеликий тюбик зубної пасти. За більш-менш якісний шампунь треба викласти 150-200 гривень. Жіночий дезодорант коштує 120 гривень. Рідке мило стартує від 50-60 гривень, а шматочок твердого – щонайменше 25 гривень.
«Звʼязок вимикають, людей викрадають»
Майже щодня у Мелітополі викрадають людей. Це триває вже кілька місяців, місцеві це називають справжнім «терором». Через велику кількість таких випадків навіть створили телеграм-канал «Викрадені мелітопольці». Там публікують фотографії тих, кого забрали і вивезли у невідомому напрямку.
Згідно з даними цього ресурсу, станом на 12 вересня у Мелітополі всього були викрадені 182 людини. За даними мелітопольців, деяких викрадених відпускають у полях. Але на сьогодні доля десятків мирних жителів невідома. Їхні рідні безутішно оббивають пороги місцевих «комендатур» у пошуках бодай якоїсь інформації. Відповідь одна: «Тут нікого немає, не приходьте більше».
Постійні перебої зі зв’язком в окупованому Мелітополі вже сприймаються за норму, кажуть місцеві жителі.
Найчастіше інтернет окупанти вимикають, коли переганяють містом свою технікуПрограміст з Мелітополя
«Мій заробіток напряму залежить від наявності інтернету. Без якісного з'єднання із мережею я не можу навіть отримати завдання. Я зриваю замовлення, зі мною відмовляються працювати. А вимикають інтернет та зв`язок, коли їм заманеться. Найчастіше – коли переганяють містом свою техніку», – поділився 21-річний програміст з Мелітополя.
З огляду на війну та бойові дії редакція не може незалежно перевірити ці свідчення.
- Мелітополь перебуває під контролем військ РФ від 25 лютого.
- За різними даними, Мелітополь покинули більш ніж 60% жителів.
- Українські військові завдають ударів по російських командних пунктах, базах, скупченнях сил та шляхах постачання.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
