Миколаїв – одне з українських міст, яке потерпає від обстрілів з боку російських окупантів. Страждає не тільки інфраструктура, але й все частіше цивільне населення та їхні помешкання, в яке частіше влучають ракети. Щодня місцевим рятувальникам доводиться розбирати завали цих будинків, а також діставати жертв. Про те, як змінилася робота рятівника з початком повномасштабного вторгнення Росії до України, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів працівник Миколаївського управління ДСНС Олексій Погилов.
«Спочатку було страшно»
– У мене багато років у цій сфері працював мій дядько. Він порадив мені йти до цієї професії. Я подумав що можу стати рятувальником. У мене вистачить фізичної підготовки та розуміння, щоб освоїти цю професію
Олексій пригадує, що у день повномасштабного вторгнення Росії до України якраз заступив на добове чергування
– Це якраз 24 лютого, все не зрозуміло. Що як відбувається? Що буде далі? Перші наші виїзди почалися в березні, коли обстріли почали збільшуватися. І взагалі, відбуватися в нашому місті.
Від твоїх дій залежать життя людей. Трохи нервуєш
На початку було страшно. Бо досвіду у мене було небагато. Плюс обстановка сама по собі напружена. Від твоїх дій залежать життя людей. Трохи нервуєш. Першого разу для мене така ситуація була. Але я радий, що у мене є досвідченні колеги, які постійно допоможуть і підкажуть.
Удар по ОВА
Одним з перших обʼєктів, куди Погилову довелося виїжджати на виклик, була будівля Миколаївської ОВА, де 29 березня внаслідок російського авіаудару загинули 36 людей.
– Тобі дають завдання і ти знаєш, як вирішувати, що робити. Не було такої паніки, як в перші дні. Бо не знали, як діяти. А в той момент вже було все зрозуміло. Хто чим займається. Кожен вирішував своє завдання.
Я сподівався, що не постраждало багато людей. Що від наших робіт не буде залежити чиєсь життя. Що всіх постраждалих вже, чи дістали або врятували. І що кількість жертв буде мінімальною.
Якщо жертви є, тоді бажано, щоб людям пощастило, та їх найшвидше госпіталізувати
Олексій розповідає, що одним із завдань був розбір завалів, діставання плит, обрізка арматури. Також бачив та діставав поранених людей з під завалів.
Він зазначає, що під час виклику головне – якомога швидше дістатися місця події, щоб було якнайменше жертв.
– Були випадки, коли їздили у два ходи. Тоді в голові було тільки одне: як найшвидше встигнути. Щоб там було мінімум руйнувань і жертв. Якщо жертви є, тоді бажано, щоб людям пощастило, та їх, можливо, найшвидше госпіталізувати та направити на лікування.
«Делікатна робота»
Олексій каже, що робота, особливо на місцях ракетних обстрілів та руйнацій, потребує особливої делікатності.
– Один з неприємних випадків, коли я викопував, одну з перших, людину. До цього у мене не було трупів на роботі. І цей момент, коли тобі потрібно ретельно обкопувати чоловіка – він мертва людина, але ти розумієш, що потрібно максимально делікатно дістати його тіло.
Саме весною, коли почалися перші польоти в Миколаєві, рятівнику вперше довелося діставати мертвих, згадує він.
– Коли йдуть вже другі-треті дні розборів завалів, просуватися треба вглиб. Бо коли йде руйнація, все донизу провалюється. І в один із таких моментів мені, так би мовити, «пощастило» діставати мертвого чоловіка. І як це проходило?
– Ми обкопували територію, попався кусок камуфляжної тканини. Почали її підтягувати, відрізали ножем, щоб помацати. Зрозуміли, що то не рюкзак, а то була людська плоть. Почали обкопувати далі людину, щоб зрозуміти його положення і дістати. Це був чоловік, якому було 36 років.
Бачити поранених та мертвих Олексій називає одним з недоліків своєї професії.
– Коли влаштовувався, я розумів, що прийдеться таке бачити. Мене навіть психолог питав: «Ти розумієш, що тобі прийдеться працювати з мертвими людьми, з людьми, що перебувають в агонії, болі, кричать?» Я сказав, що розумію.
Ракетами С-300 по Миколаєву. Наслідки обстрілу південного міста (фотогалерея)
- Миколаївщина фактично щодня зазнає обстрілів з боку військ РФ. Москва з початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
- В ООН станом на 25 вересня змогли підтвердити 14 844 випадки загибелі або поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії: 5996 загиблих і 8848 поранених. Проте в організації зазначають, що реальні цифри є значно вищими.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
