Минулого тижня українська влада оголосила про деокупацію майже всієї території Миколаївської області. За даними військової адміністрації області, після окупації в населених пунктах багато замінувань, а жителі потребують гуманітарної допомоги. Голова Шевченківської територіальної громади Олег Пилипенко розповів більш детально проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що відбувалося з населеними пунктами під час окупації та після звільнення. Він зазначив, що зруйнована майже вся інфраструктура, а деякі села тепер взагалі безлюдні.
«Жодного вцілілого будинку»
Шевченківська громада Миколаївської області налічує 21 населений пункт, розташованих між Херсоном і Миколаєвом, фактично посередині.
За словами Пилипенка, 70% своїх атак на Миколаїв російська армія проводила саме через цю громаду. І весь цей час через ці населені пункти проходила лінія фронту.
Пилипенко розповів, що частина населених пунктів перебували в окупації до вересня, а 10 листопада відбулась повна деокупація Шевченківської громади.
– Росіяни дуже швидко тікали, але вони встигли знищити трансформаторні підстанції, залишити людей без варіантів відновлення електропостачання. В одному із сіл перебитий газопровід, тому інші населенні пункти не отримують газопостачання.
У нас в 5 населених пунктах немає жодної людини і вони фактично припинили існувати
– Найбільше постраждали населені пункти, які були на лінії зіткнення, тобто там, де зараз немає людей.
У нас у 5 населених пунктах немає жодної людини, і вони фактично припинили існувати, тому що вони знищені до фундаменту. Там немає жодного вцілілого будинку, немає жодного вцілілого об'єкта інфраструктури, тобто це: і заклади освіти, і заклади культури, і дитячі садочки, і адмінбудівлі. Ну, і також немає вцілілих стовпів ліній електропередач, трансформаторних підстанцій...
Пилипенко зізнається, що зараз дуже важко спрогнозувати, наскільки швидко вдасться відновити всю інфраструктуру.
«Згоріли вщент»
Голова громади зазначив, що деякі населені пункти були обстріляні забороненими фосфорними боєприпасами.
Люди вже сьогодні почали повертатися в ці населені пункти в надії побачити вцілілі свої будинки
– Фактично вони вигоріли вщент. Тобто у людей навіть немає варіантів забрати речі зі своїх будівель. Це дуже емоційно складно пережити, бо люди вже сьогодні почали повертатися в ці населені пункти в надії побачити вцілілі свої будинки. Те, що вони там бачать це звичайно що дуже складно пережити.
Я проїхав по всіх населених пунктах, які були деокуповані, та які знаходилися на лінії зіткнення і там де 8 місяців точилися запеклі бої. Одночасно емоції і позитивні від того, що ми змогли побачити, обійняти тих людей, які були в окупації. Разом із тим дуже великий біль і смуток від того, що я побачив у тих населених пунктах, які фактично знищені.
Коли «солдати плачуть»: як жителі Снігурівки зустрічали ЗСУ (фотосвідчення)
«Прилітало по цвинтарях»
Жителі тих населених пунктів, які зараз повністю знищені, переважно повиїжджали, каже Пилипенко.
Частина цвинтарів також знаходиться у складному стані, тому що по них були прильоти і ствольної артилерії, і систем залпового вогню, тому дерев'яні хрести вигоріли
– Люди виїхали, тому що інакше були б смертельні випадки. Але все ж загиблі серед цивільного населення у нас були. Тобто люди гинули, їх ховали. Зараз буде складна процедура, тому що вона поки що повністю не відпрацьована – це ексгумація людини, тому що їх ховали у дворах і потім встановлення факту смерті конкретної людини, відповідні служби будуть цим займатися, потім поховання вже на кладовищах.
– Частина цвинтарів також знаходиться у складному стані, тому що по них були прильоти і ствольної артилерії, і систем залпового вогню, тому дерев'яні хрести вигоріли і багато пам’ятників розбиті. Тобто буде потім ще процедура встановлення того, хто де похований.
Голова Шевченківської громади повідомив, що багато з тих, кого доводилося ховати у дворах під час окупації – літні люди.
– Помирали, бо не було доступу до ліків, не було можливості нормально харчуватися. Магазини не завжди могли забезпечити продукцією і у людей не завжди були кошти купити.
За словами Пилипенко, окупаційна влада виплачувала жителям по 10 тисяч російських рублів на людину, але робили це до серпня, потім виплати припинилися.
В серпні людям, у кого були діти шкільного віку видали по 30 тис. рублів і змушували навчатися за російською програмою. Зараз повертаємося до нормального навчання.
«Голі, босі та веселі»
За оцінками голови громади, відновити пошкоджене електропостачання у селах вдасться не раніше, ніж через місяць.
Є певна проблема – з логістикою, тому що все заміновано. Потрібен безпечний шлях для вантажівок
– По газопостачанню – в один населений пункт газ поступає, треба шукати де був перебитий газопровід, тоді в інших населених пунктах також можна буде відновити газопостачання
На сьогодні дуже велика буде проблема – це з забезпеченням дровами, тому що ми на даний час забезпечуємо дровами ту територію, яка у нас була під нашим контролем і фактично від сьогодні у нас з’явилося ще 6 населених пунктів і треба буде вирішувати це питання. Люди не будуть кинуті.
Єдине, з чим є певна проблема – з логістикою, тому що все заміноване. Потрібний безпечний шлях для вантажівок, і потім ми зможемо забезпечувати людей дровами.
Пилипенко зазначив, що зараз по звільнених населених пунктах розвозять генератори, завдяки чому можна буде запускати водонапірні вежі.
Ми просто зараз такі голі, босі, але веселі.
– Поки не запрацює на повну силу житлово-комунальне підприємство на тій території, тому що персонал евакуйований, а техніка – все вкрали.
І ми просто зараз такі голі, босі, але веселі.
Аналогічна ситуація спостерігається в медичній сфері – медобладнання з амбулаторії вивезли окупанти.
Плануємо у селі Центральне розгорнути мобільний госпіталь, щоб люди могли пройти певне обстеження, кому це потрібно. Сьогодні ми евакуювали із деяких населених пунктів тих людей, які знаходяться в складному стані, вони вже лежачі були фактично, і їм потрібна була медична допомога у спеціалізованих закладах. Ми цих людей вивезли.
«Не давали вивозити дітей із окупації»
Голова громади каже, що на деокупованих територіях залишається багато дітей.
– Батькам не дали можливість виїхати з дітьми, їх тримали фактично як живий щит. Був стрімкий відступ, навіть сказав би, втеча росіян, це дозволило обійтися без серйозних руйнувань і жертв, тоді коли б вони відходили і гатили б по населених пунктах.
Розтяжки на дитячих іграшках
Пилипенко стверджує, що після себе росіяни лишили велику кількість боєприпасів.
– Я звертав увагу на те, що в лісосмугах, де є ворожі окопи, ворожі бліндажі, лежить боєкомплект – прямо ящиками лежать гранатомети та інше.
Особливо часто такий великий цинізм є в тому, що гранати, міни, протипіхотні міни, розтяжки і так далі – це все ув’язують з дитячими іграшками. Це просто, скажімо так, вже реально складна ситуація. Але я думаю, що ми зараз спільними зусиллями зі Збройними силами це все поборемо.
- 10 листопада Сили оборони України звільнили місто Снігурівка Миколаївської області. Інформацію про це оприлюднили військові розвідувального батальйону у своєму зверненні.
- Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім 11 листопада заявив, що вся Миколаївська область, крім Кінбурнської коси, звільнена.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
