Які сектори економіки України постраждали найбільше від війни і чи швидко вони можуть відновитися? Що відбувається з економікою окупованого півдня України? Як працює під час війни банківський сектор і що буде далі з курсом гривні? Про це – в новій програмі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я».
- Через війну ВВП України у 2022-му році скоротиться на 45%. Про це йдеться в прогнозі Світового банку від 10 квітня.
- Від початку повномасштабного російського вторгнення до України 24 лютого, Світовий банк мобілізував пакет термінової фінансової підтримки на 925 мільйонів доларів на підтримку України. Воно спрямоване на зарплати працівникам лікарень і соціальні виплати.
- Видання «Економічна правда» повідомляє, що, станом на 11 квітня, загальні збитки української економіки через війну коливаються від 564 до 600 мільярдів доларів.
- За 47 днів російської агресії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 23 тисячі кілометрів доріг і 37 тисяч квадратних метрів житлового фонду. Постраждали 277 мостів та мостових переходів, 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти.
Сільськогосподарська криза окупованого півдня
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначив в коментарі для «Новин Приазов’я», що південний регіон відіграє важливу роль в економіці України. Там виробляється велика частка сільськогосподарської продукції, акумулюється для подальшого вивозу.
«Для України це надзвичайно важлива частина держави, яка створює велику частину ВВП. Я хочу нагадати, що це приблизно 35-40%. Ми маємо розуміти, що зараз із посівної кампанії йдуть весняно-польові роботи – йдуть вони тільки в тих регіонах, які є безпечними. Власне ця безпека, вона визначає сьогодні, що Україна збере осінню. Кабінет міністрів України ставить завдання посіятися в обсягах 60-70 відсотків від минулорічних», – сказав Олег Пендзин.
Україна годує 400 мільйонів громадян світу. Традиційні ринки це – Північ Африки, близький Схід, Південно-Східна Азія, КитайОлег Пендзин
За його словами, Україна годує 400 мільйонів громадян світу. Традиційні ринки це – Північ Африки, близький Схід, Південно-Східна Азія, Китай. І вже в цих регіонах достатньо сильно відчувається нестача продукції. Зернові на Приазов’ї підскочили в ціні на 70% стосовно тогорічних цін.
«Я думаю, навіть якщо війна переможно закінчиться для України в найближчі місяці, все одно і 2022, і 2023 рік для світу будуть надзвичайно голодними і ціни будуть надзвичайно високими на аграрну продукцію», – спрогнозував експерт.
За даними економіста, через тимчасову окупацію півдня, Україна може недоотримати близько 30 млрд гривень. Але ця цифра не остаточна і залежить від того, скільки триватиме окупація.
Податкова реформа та стан економіки
Директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко вважає, що сьогодні держава має сфокусуватися на кількох пунктах:
- потреби армії;
- продовольча безпека;
- проблема експорту;
- переселенці й переселення підприємств;
- робота фінансового сектора.
«Ми повинні чітко розуміти, що на сьогоднішній момент ми втратили море, морський експорт фактично мінімум на 6, а реально на 9-12 місяців. Тому що підходи до українських портів заміновані, жодна страхова компанія не застрахує корабель, який буде йти до Одеси чи порту «Південний». Фактично у нас був 80 мільярдів доларів експорт. Станеться дуже добре, якщо в цьому році ми вийдемо на 30-35 мільярдів експорту», – зазначив Вадим Денисенко.
15 березня депутати Верховної Ради проголосували за зміни в системі оподаткування. Реформа передбачає сплату податків на добровільній основі для мікробізнесу. Усі перевірки також скасували.
Фізичним особам-підприємцям і юридичним особам дозволили сплачувати єдиний податок в обсязі 2% від обороту. При роботі на такій системі, вони не сплачують податок на прибуток і ПДВ. Зміни стосуються усіх видів бізнесу, крім грального, виробництва алкоголю та цигарок.
Також ФОПам ІІ і ІІІ груп дозволили не платити єдиний соціальний внесок за працівників, які пішли на війну. За них ЄСВ сплачуватиме держава, починаючи з 1 березня і до закінчення воєнного стану. Водночас сплата єдиного податку за себе для ФОПів є добровільною.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук Ярослав Жаліло сказав в коментарі для «Новин Приазов’я», що «внаслідок лібералізації податкової системи постраждає наповнення бюджету».
Йде втрата можливості наповнення бюджету, тобто зменшення надходжень до бюджетуЯрослав Жаліло
«Зворотною стороною йде втрата можливості наповнення бюджету, тобто зменшення надходжень до бюджету через те, що реально ці кошти не сплачуються бізнесом, а начебто мають залишатись у розпорядженні бізнесу», – пояснив Жаліло.
Він вказує на те, що «інфраструктурні руйнування склали вже понад 200 мільярдів доларів вартості, війна має критичний вплив на економіку».
Відбувається безпосередньо руйнування інфраструктурних і промислових потужностейЯрослав Жаліло
«По-перше, відбувається безпосередньо руйнування інфраструктурних і промислових потужностей, вони (втрати – ред.) постійно зростають. По-друге, це переміщення величезних мас людей і, відповідно, втрата споживання, втрата робочих рук для економіки. По-третє, це величезні фінансові збурення. Насамперед це видатки, пов'язані з обороною і з розв'язання соціальних питань, облаштуванням біженців і так далі. Водночас різко втрачаються надходження. Тобто по всіх напрямках шоковий удар по економіці», – пояснив економіст.
Релокація бізнесів
Експерти вказують на те, що чимало українських підприємств намагаються змінити своє місцеперебування, аби продовжувати роботу. Урядом запроваджено велику програму, яка підтримує релокацію бізнесів. Частина вже скористалася цією програмою або принаймні перебувають у дорозі.
Також є програми та проєкти, які допомагають переміщенню бізнесів за кордони країни, зокрема, у Польщу, і допомагають в адаптації на цих територіях. Доктор економічних наук Ярослав Жаліло дав свою оцінку таким можливостям.
«Тут великими проблемами є, по-перше, відведення майданчиків для розміщення бізнесів. Це проблема підключення до необхідних потужностей: вода, електрика, інші комунікації і взагалі, чи є наявність цих потужностей. По-третє, це питання одночасного переміщення працівників, яких потрібно десь розселити, десь забезпечити можливостями базових соціальних послуг і так далі. Тобто величезний комплекс питань, який вирішується фактично з коліс», – пояснив Жаліло.
Також він зазначив, що найбільш успішною є релокація невеликих мобільних бізнесів: дрібних переробних або сервісних підприємств, ІТ-сфери.
Зміни в митному законодавстві
Нещодавно набув чинності закон, що передбачає лібералізацію митного законодавства на період дії воєнного стану. До митного і податкового кодексів України внесені зміни, що стосуються спрощеного порядку декларування, звільнення від сплати митних платежів тощо.
Ярослав Жаліло зазначив, що до переліку товарів критичного імпорту варто додати звичайні товари споживання, виробництво яких в Україні тепер не здійснюється.
Ключове питання – це логістика. Тобто достатність транспортних потужностей, пропускні потужності прикордонних переходів, безпека транспортуванняЯрослав Жаліло
«Тут потрібно продовжувати впроваджувати автоматичні механізми, дуже чітко відстежувати будь-які ризики корупційних моментів, які досі можуть спостерігатися на митницях. І звичайно ключове питання – це логістика. Тобто достатність транспортних потужностей, пропускні потужності прикордонних переходів, безпека транспортування», – наголосив експерт.
Стан банківської системи
Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що банківській системі вдається успішно впоратися з кризою, яка сталася через війну.
«Всі банки стабільні, всі банки ліквідні, є певні обмеження на вивід грошей, але це зрозуміло в поточних умовах. Тому зараз ми бачимо, що банки відновили кредитування активно, ми бачимо, що панічні настрої, які були в перші дні, не переросли в глобальну паніку. Банківська система досить надійно і нормально працює», – запевнив банкір.
На думку Фурси, у випадку, якщо війна затягнеться на пів року і більше, є ризик платіжної неспроможності підприємств, які мають виплачувати банкам кредити. Це може призвести до великої кількості банкрутств, – вважає інвестиційний банкір.
Також Сергій Фурса зазначив, що загрозою для економіки є ризик не повернення додому українців, які виїхали за кордон.
Люди – це основа сучасної економіки. Зараз величезна кількість біженців, це також величезна загроза для економіки, якщо вони не повернутьсяСергій Фурса
«Ми розуміємо, що люди – це основа сучасної економіки. Зараз величезна кількість біженців, це також величезна загроза для економіки, якщо вони не повернуться. А ми розуміємо, що там є пряма залежність від часу, який вони проводять за кордоном і тим, скільки людей залишаться там. Тому термін війни є ключовим», – пояснив фахівець.
Сергій Фурса вважає, що підстав для масштабної девальвації гривні зараз немає.
«Зараз ми бачимо чорний ринок кешу, те, що є в обмінниках – великої різниці немає з офіційним курсом. Допомагає із курсом те, що в нас зараз імпорт впав сильніше, ніж експорт. На додачу йде величезна підтримка з боку західних партнерів і поки Нацбанк не почав друкувати гривні. А поки він не друкує гривні, у нас немає ризиків для якоїсь масштабної девальвації на даному етапі», – запевнив банкір.
Ринок праці
Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко зазначила, що економіка України й ринок праці, зокрема, ще не відновилися після пандемії. Відтак, з початком повномасштабної війни ситуація ще більше ускладнилася.
«Останні дані, що оприлюднив наш Держстат, то в нас в ІV кварталі 2021 року понад 10% був рівень безробіття. Тому ситуація на ринку праці вона була не дуже хороша. І війна сплутала карти в плані того, що відбулося дуже багато зміщень, змінилося дуже багато територіального розміщення населення України», – розповіла науковиця.
Також Лідія Ткаченко зазначила, що відсутність можливості працювати дистанційно унеможливлює гнучкий підхід до організації робочого процесу. Адже переважна кількість людей була зайнята на місцях, які вимагали реальної присутності. Разом з тим вона сказала, які професії в цивільній сфері зараз є найбільш затребуваними.
«Зараз дуже важлива робота водіїв, продавців, зараз дуже важлива робота будівельних усіх професій. Звичайно це все локалізується в регіональному розрізі. На Донбасі, де йдуть гострі бойові дії, звичайно, будувати там навряд чи є сенс, але принаймні отакі от відновлювані роботи як прибирання, водопостачання. Це переважно робітничі професії. Звичайно дуже важлива робота лікарів, медичних працівників», – перелічила Ткаченко.
Науковець передбачає порушення пропорцій на ринку праці, як наслідок війни.
Затребувані робітничі професії і в тому числі найпростіші, пов'язані з прибираннямЛідія Ткаченко
«Будуть затребувані робітничі професії і в тому числі найпростіші, пов'язані з прибиранням. Можливо, буде менше цінуватися робота професіоналів. Це теж один із найбільших ризиків зараз тому, що війна, на жаль, це дуже жорстока ситуація, коли цінуються більш фізичні зусилля, ніж розумові. У нас розумова праця і так була недооцінена, особливо в плані заробітків, і надалі ця диспропорція може поглибитися», – спрогнозувала Лідія Ткаченко.
Російське масштабне вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію». Кремль раніше заявляв, що в ході своєї так званої «операції» не чіпатиме цивільних в Україні, натомість обстрілює житлові будинки, лікарні, дитячі садки, школи і іншу цивільну інфраструктуру, чому є низка фото- і відеодоказів та свідчень очевидців.
Українська влада щоденно намагається вивезти з охоплених бойовими діями районів мирне населення та завезти туди речі першої необхідності і продовольство. Російська сторона неодноразово зривала евакуацію цивільних, обстрілюючи маршрути, за якими мали вивозити людей. При цьому Росія звинувачувала у зриві евакуації українську сторону.
