ЄРЕВАН – Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян вранці 8 червня оголосив про перемогу своєї партії «Громадянський договір» над кількома проросійськими політичними силами. Під час підрахунку голосів його партія набирала близько 50% голосів – значно більше, ніж прогнозували передвиборчі опитування.
Центральна виборча комісія повідомила, що після підрахунку майже 91% бюлетенів «Громадянський договір» отримав 50,1% голосів. На другому місці опинився дружній до Москви альянс «Сильна Вірменія» з 23,4%.
Третє місце посів альянс «Вірменія», очолюваний колишнім президентом Робертом Кочаряном, який також вважається проросійським. Він набрав 9,8% голосів.
«Це історична перемога, яка, безумовно, забезпечить стабільність і розвиток Вірменії, а також, звісно, тривалий та інституційний мир», – заявив Нікол Пашинян на пресконференції після виборів.
Передвиборчі опитування показували підтримку «Громадянського договору» на рівні 24–32%, тоді як «Сильна Вірменія» мала 9–11%. Водночас значна частина виборців залишалася у категорії тих, хто не визначився.
Попередні оцінки давали партії Пашиняна 61–63 місця у 105-місному Національному зібранні, що забезпечує їй впевнену більшість, якщо ці результати підтвердяться після завершення підрахунку.
Втім, цього все ще недостатньо для здобуття 70 місць, необхідних для безперешкодного внесення конституційних змін, які, за словами Пашиняна, потрібні для досягнення миру з давнім суперником – Азербайджаном, а також для реалізації інших ініціатив.
За даними виборчих органів, явка становила 59%. Голосування стало перевіркою рівня підтримки прем’єра після суперечливої мирної угоди з Баку та його зусиль, спрямованих на зближення цієї невеликої південнокавказької країни із Заходом після десятиліть залежності від Росії.
«Ми приймемо будь-який вибір, який зробить народ», – сказав Пашинян журналістам після голосування на виборчій дільниці в Єревані.
Він також заявив, що після виборів Вірменія продовжить збалансовану зовнішню політику, додавши, що «не йдеться про вибір» між Росією та Заходом.
Виборці обирали серед 18 політичних сил на 2005 виборчих дільницях по всій країні. Для голосування було зареєстровано близько 2,5 мільйони вірмен.
За виборами стежили близько 400 міжнародних спостерігачів. Центральна виборча комісія повідомила, що остаточні офіційні результати мають бути оголошені 14 червня.
Зв'язки Єревана з Москвою стали одним із головних питань виборчої кампанії, особливо після того, як Росія останніми тижнями запровадила обмеження на вірменський експорт у відповідь на подальше зближення Вірменії із Заходом.
Напередодні виборів вірменська влада заарештувала шістьох кандидатів від «Сильної Вірменії», повідомили державні ЗМІ, не назвавши причин затримання.
У «Сильній Вірменії» заявляють, що виступають за збереження економічних і політичних зв’язків Єревана з Росією, та звинувачують Пашиняна в небезпечній ворожості до Москви.
«Сильну Вірменію» очолює російсько-вірменський мільярдер Самвел Карапетян, який перебуває під домашнім арештом за звинуваченнями в закликах до повалення уряду. Він стверджує, що ці звинувачення є політично вмотивованими.
Звинувачення у порушеннях
Виборчі органи та незалежні спостерігачі повідомили про низку ймовірних порушень під час голосування 7 червня, згідно з інформацією, зібраною місцевими кореспондентами Радіо Свобода.
На момент завершення голосування Антикорупційний комітет Вірменії повідомив про відкриття 33 кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими виборчими порушеннями.
Раніше Міністерство внутрішніх справ країни заявило про початок розслідувань щодо ймовірних випадків подвійного голосування та порушення таємниці волевиявлення.
Моніторингова група «Незалежний спостерігач» повідомила про збої та процедурні порушення на кількох виборчих дільницях. За даними організації, її представники працювали на 1420 дільницях по всій країні, а можливі порушення були зафіксовані на сотнях із них.
Підтримка Пашиняна з боку США та ЄС
США та Європейський Союз демонстрували підтримку Пашиняну, який прийшов до влади у 2018 році після переважно мирного народного повстання, відомого як Оксамитова революція, що поклала край правлінню попередньої проросійської влади.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас привітала високу явку на виборах, заявивши 8 червня: «Схоже, що народ Вірменії, попри сильний тиск з боку Росії, все ж обрав європейське майбутнє, і це добре».
Пашинян розпочав процес вступу до ЄС, який, як очікується, триватиме багато років, а також продовжив мирний процес із сусіднім Азербайджаном. Ця політика викликала суперечки, зміцнила опозицію та викликала невдоволення навіть серед частини його колишніх прихильників.
Пашинян отримав значну підтримку США після того, як погодився долучитися до ініціативи президента США Дональда Трампа «Маршрут Трампа до міжнародного миру та процвітання» (TRIPP). Двосторонній процес підписання було завершено після того, як держсекретар Марко Рубіо підписав документ, попередньо парафований під час візиту до Єревана минулого місяця.
У Державному департаменті США заявили Радіо Свобода, що розглядають цю ініціативу як «важливу й довготривалу складову забезпечення миру та процвітання Вірменії та Південного Кавказу».
Прем’єр-міністр також намагався нормалізувати відносини з давнім суперником і сусідом – Туреччиною, яка є близьким союзником Азербайджану.
Його уряд заморозив участь Вірменії в очолюваній Росією Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Єреван приймає ЄС та Зеленського
Прагнення Пашиняна до майбутнього членства в ЄС, дистанціювання від ОДКБ та рішення проводити в Єревані саміти, пов’язані з ЄС, один із яких відвідав президент України Володимир Зеленський, викликали роздратування Москви та призвели до погроз скасувати для Вірменії пільгові економічні умови.
Росія тривалий час вважала Вірменію частиною своєї сфери впливу. Президент Росії Володимир Путін виступив із ледь завуальованою погрозою, заявивши, що Вірменія може зіткнутися з «українським сценарієм» через свої прагнення до європейської інтеграції.
Парламентські вибори є «історичним моментом» для країни, заявив Ульріх Шмід, професор східноєвропейських студій Університету Санкт-Галлена у Швейцарії, в інтерв'ю телеканалу France 24.
Пашинян «рухається до нормалізації відносин як із Туреччиною, так і з Азербайджаном, – сказав він. – Зовнішня політика Вірменії традиційно затиснута між двома пастками – турецькою та азербайджанською».
Прем’єр-міністр «готовий рухатися до того, що ми називаємо «реалістичною Вірменією», замінюючи традиційні страхи та образи більш прагматичною політикою, додав професор.
Форум