«Я думаю, що справа в «українському конфлікті» йде до завершення», – так російський лідер Володимир Путін висловився щодо перспектив війни Росії проти України на пресконференції ввечері 9 травня. Цю ремарку він зробив після того, як поскаржився на нібито втручання лідерів Франції та Великої Британії в російсько-українські переговори навесні 2022 року – після чого вони, як стверджує Путін, були зірвані.
Президент РФ зазначив, що знає про готовність Зеленського до переговорів, проте закликав його приїхати до столиці РФ.
«Той, хто хоче зустрітися – нехай і приїжджає в Москву», – сказав він, але допустив можливість зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським у третій країні. Проте, за його словами, «такий формат можливий лише для остаточного підписання домовленостей».
Також глава Кремля заявив, що техніку не показували на параді в Москві нібито не лише з міркувань безпеки, а й «щоб зосередити увагу на «СВО» (так в РФ називають повномасштабне вторгнення в Україну – ред.).
Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що президент РФ пояснив відсутність військової техніки на параді на Красній площі тим, що війська мають «зосередитися на остаточному розгромі України».
На їхню думку, Кремль досі відданий своїм максималістським цілям – а саме, повній капітуляції України.
Крім того, Путін на цій пресконференції заявив, що «жодних пропозицій» від Києва щодо обміну полоненими у форматі «1000 на 1000» начебто «не надійшло». Хоча за день до цього, 8 травня, Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала згоду Росії провести обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000».
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
«Перемир'я», яке оголосили РФ і Україна з 8 до 11 травня, за даними Генштабу ЗСУ, російською стороною не дотримувалося. Вранці 11 травня відомство повідомило про 180 бойових зіткнень.
Британське видання The Economist написало 10 травня про «переломний момент» у війні, коли ініціатива на полі бою перейшла до України.
Травневе перемир'я: хто кому і що пропонував
9 травня на Красній площі в російській столиці Москві пройшов парад до Дня перемоги. Вперше за багато років він відбувся без військової техніки. У Кремлі пояснили це рішення «оперативною обстановкою». Авіаційну частину параду цього року не скасовували. Цього року на парад до Москви приїхали лідери Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Малайзії і Лаосу.
4 травня Міністерство оборони РФ заявило про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. Офіційно Києву жодних пропозицій про припинення вогню Москва не надавала.
Того ж дня Зеленський заявив, що українська сторона оголошує «режим тиші, починаючи з 00:00 в ніч з 5 на 6 травня».
«Настав час російським керманичам робити реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське Міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України», – написав глава держави в соцмережах.
Оголошений Зеленським «режим тиші» з півночі 6 травня був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на цю пропозицію Києва.
Увечері 29 квітня помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив про розмову Дональда Трампа та Володимира Путіна. За його словами, Путін запропонував перемир’я на 9 травня, не уточнивши термінів.
Президент США заявив журналістам, що припинення вогню було його ідеєю: «Я запропонував (лідеру РФ Володимиру) Путіну невелике припинення вогню; думаю, він міг би це зробити. Він вже оголосив про це?».
Також Трамп закликав лідера РФ зосередитися на припиненні війни в Україні замість питань Ірану.
Президент України Володимир Зеленський доручив з’ясувати деталі пропозиції в адміністрації США.
«З’ясуємо, про що конкретно йдеться: про кілька годин безпеки для параду в Москві чи про щось більше», – написав він у телеграмі, наголосивши, що Україна прагне довгострокового миру та надійних гарантій безпеки.
7 травня Міністерство оборони Росії заявило, що Москва оголошує перемир’я у війні проти України з півночі 8 травня до 10 травня на честь Дня перемоги, який в РФ відзначають 9 травня. Міноборони РФ закликало Україну «наслідувати цей приклад», заявивши, що в іншому разі буде «адекватна відповідь». Крім того, у російському відомстві знову пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва в разі атаки на Москву 9 травня.
