Протягом понад чверті століття перебування при владі президент Росії Володимир Путін використовував парад до російського Дня перемоги, щоб продемонструвати військову міць країни, підкреслити своє домінування та просувати войовничі наративи про Другу світову війну у сучасний геополітичний ландшафт.
Путін десятиліттями робив це для того, що переконати росіян, що є така ж загроза з боку Заходу, як колись була від нацистської Німеччини. І розпочавши повномасштабну війну проти України, Путін стверджував, що це «порятунок російськомовних від підтримуваного Заходом нацистського режиму у Києві».
Чи ж думав Путін, що ця неправда вдарить і по ньому? Тепер він оглядється на українські дрони, щоб провести парад 9-го травня.
9 травня минулого року, відзначаючи 80-річчя перемоги над нацистською Німеччиною, Путін спостерігав з трибуни перед мавзолеєм Леніна, як Красною площею марширували солдати та проїжджали бойові машини з вежами, ракетні комплекси на вантажівках та інше важке озброєння.
Навіть попри те, що у своїй 10-хвилинній промові 2025 року Путін майже не згадав про вторгнення Росії в Україну, зосередившись на давній війні, в якій Москва була переможницею, а не на нинішньому конфлікті, де вона зазнає величезних втрат, здобуваючи мінімальні територіальні успіхи, цьогорічна ситуація, схоже, буде іншою.
Найпомітніше це проявляється в тому, що Міністерство оборони минулого тижня оголосило про відсутність традиційної «колони військової техніки» на цьогорічному параді – а це означає, що вперше з 2009 року на ньому не буде ані військових машин, ані важкого озброєння.
Натомість цього року, ще виразніше, стане очевидною нездатність Росії перемогти у повномасштабній війні, яка, на думку Путіна, мала змусити Україну капітулювати за кілька тижнів.
Натомість станом на січень повномасштабна війна Росії проти України триває вже довше, ніж 1 418 днів, протягом яких Радянська армія воювала проти Німеччини до її капітуляції у 1945 році – незручний рубіж для Путіна, який очолює церемонії з нагоди перемоги над нацизмом.
Найочевиднішим свідченням труднощів Росії нині є також явище, яке речник Путіна Дмитро Пєсков прямо назвав причиною рішення скоротити масштаб параду: українська «терористична активність», під якою він явно мав на увазі хвилю ударів дронами та ракетами, якими Київ атакує російську нафтову інфраструктуру та військові об’єкти.
Раніше Путін публічно применшував припущення про те, що Україна становить загрозу, неодноразово заявляючи, що так звана «спеціальна військова операція», як її називає Кремль, відбувається за планом і Росія досягне своїх воєнних цілей.
Напередодні Дня перемоги Кремль активно роздуває ситуацію. Односторонньо оголосивши «перемир’я» на 8–9 травня та проігнорувавши заклик України до припинення вогню з 6 травня, Росія вирішила трактувати заяви Володимира Зеленського як погрози атакувати Москву під час урочистостей, хоча насправді український президент сказав лише, що Росія боїться такої атаки.
6 травня Росія закликала іноземні уряди евакуювати дипломатів і громадян із Києва, попередивши, що її військові завдадуть потужного удару по місту, якщо Україна атакує Москву у «священне свято».
Очікується небагато іноземних лідерів
На цьому тлі присутність іноземних лідерів на параді, ймовірно, буде значно меншою, ніж у попередні роки.
Єдиними державними лідерами у кремлівському списку гостей, які прибувають до Москви, були фактичний очільник Білорусі Олександр Лукашенко, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, король Малайзії султан Ібрагім та президент Лаосу Тонлун Сісуліт, причому Кремль не уточнив, чи відвідають вони сам парад.
Відсутність у списку всіх п’яти президентів країн Центральної Азії виглядала вкрай незвичною, а Лукашенко став єдиним підтвердженим фактичним лідером колишньої радянської республіки, окрім Росії, що, схоже, підкреслює труднощі Москви зі збереженням впливу в регіоні останніми роками.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який приймав лідерів ЄС та Зеленського на саміті в Єревані цього тижня, заявив, що місяць тому повідомив Путіну, що буде зайнятий передвиборчою кампанією до виборів 7 червня і не буде присутнім.
Фіцо, якого вважають найбільш проросійським лідером в ЄС після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині у квітні, заявив, що не планує відвідувати парад.
На День перемоги традиційно діють посилені заходи безпеки, але цього року з’явився новий елемент: влада оголосила, що 9 травня буде обмежено доступ до мобільного інтернету.
Останніми місяцями непопулярні відключення мобільного інтернету – які держава також пояснює необхідністю протидії загрозам безпеці з боку України – стали частиною низки подій, що викликають занепокоєння росіян і створюють дедалі більші труднощі для Путіна в умовах затяжної війни та проблем російської економіки.
Від початку нового року все більше свідчень того, що війна та її наслідки для життя в Росії підривають авторитет Путіна як серед еліт, так і серед пересічних громадян: зростає невдоволення, а за деякими опитуваннями рівень його підтримки опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабного вторгнення.
Ці свідчення різноманітні – від відеозвернення блогерки, яка живе за межами Росії та уникала прямої критики Путіна, до раптової трансформації адвоката, який раніше допомагав державі переслідувати нині покійного опозиціонера Олексія Навального, у противника Кремля, який обіцяє продовжувати критику, незважаючи на те, що після своєї першої тиради проти Путіна він потрапив до психіатричної лікарні.
Також дедалі помітнішими стають ознаки конфліктів між різними угрупованнями у владі – і всередині них – включно з конкуруючими фракціями в уряді, зокрема в адміністрації Путіна, військовими та службами безпеки.
«Уперше за роки війни може відбутися зсув… Донедавна багато хто вважав, що у Путіна є план, навіть якщо він полягав лише у продовженні війни. Тепер дедалі більше сумнівів у тому, що такий план взагалі існує», – написала 5 травня у X Тетяна Станова, засновниця аналітичної компанії R.Politik.
«У Росії посилюються настрої, що нинішня система управління завдає занадто великої шкоди і дедалі більше веде до самознищення. Терпимість до статусу-кво слабшає, – написала вона, – тоді як Путін, схоже, або не здатний, або не бажає переглянути свою політику».
План перевороту?
За п’ять днів до російського параду кілька ЗМІ з посиланням на витік документа з невідомої європейської розвідки повідомили, що Путін посилив свою особисту охорону через побоювання перевороту або замаху, зокрема із застосуванням дронів.
Медіа, зокрема CNN, Financial Times та iStories, посилалися на звіт, який, за їхніми словами, надала на умовах анонімності особа, близька до спецслужби, що її підготувала. Радіо Свобода не змогло незалежно підтвердити цю інформацію.
Ці повідомлення посилили припущення про зростаючі розбіжності з елітою, зокрема через твердження, що колишній міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який нині очолює Раду безпеки, «пов’язаний із ризиком перевороту».
Деякі аналітики поставилися до цього ймовірного звіту розвідки скептично, але багато хто зазначає, що низка останніх подій вказує на те, що Олександр Баунов із берлінського Центру «Карнегі Росія-Євразія» назвав «зміною атмосфери».
«Увесь державний апарат, медіа, уряд, парламент, церква та спецслужби досі намагаються вирішити одне й те саме завдання – приховати помилку Путіна, допущену у 2022 році, але виходить у них дедалі гірше, – написав Баунов. – Путін втрачає свою магічну силу. Влада, як і раніше, безроздільно зосереджена в його руках, але магія влади зникає».
«Усе це не слід сприймати як ознаку неминучого кінця правління Путіна», – написав наприкінці минулого місяця письменник і аналітик Марк Ґалеотті в iPaper.
«Натомість, – зазначив він, – це демонструє, що для збереження статусу-кво потрібно дедалі більше зусиль, а один із його найбільших активів – особистий авторитет Путіна – слабшає».
Форум