Родини полеглих військовослужбовців не погоджуються на будівництво Національного військового меморіального кладовища (далі НВМК –ред.) у Гатненській громаді, що на Київщині.
Про це йдеться у статті Радіо Свобода «Це знущання з пам’яті героїв»: конфліктом влади й родин загиблих обернулося будівництво Національного військового кладовища.
Рішення будувати кладовище під Києвом уряд ухвалив у серпні.
Втім, для родин ця новина стала несподіванкою. Оскільки весною влада вже погодила будівництво у Биківні, а парламент ухвалив закон про пришвидшення процедури створення НВМК. Справа залишалася за підписом президента.
«Протягом двох тижнів президент мав би підписати. Пройшло вже скільки часу і нам ніхто не відповідає. Чому? Скажіть нам, чому?» – запитує Ольга Гряник, мати загиблого азовця Сашка Гряника.
Після паузи в комунікації з владою, у серпні родини запросили на зустріч до Міністерства ветеранів. Вони прийшли довідатися, коли закон підпише президент та коли чекати на перші поховання у Биківні. Натомість, дізналися про чергову зміну ділянки.
«Зміна локацій без попереджень, без згоди з нами, без нічого, знаючи, що ми чекаємо вже поховань на осінь. Чому так сталося, нам невідомо, нам ніхто не відповідає істину причину», – обурюється Віра Литвиненко, мати загиблого азовця Владислава Литвиненка і голова громадської організації родин загиблих захисників «Серце нАЗОВні».
Для будівництва кладовища уряд обрав ділянку у Гатненській громаді. Це Фастівський район Київської області. Під цвинтар планують виділити понад 265 гектарів землі по праву сторону нині чинного Південного кладовища столиці.
Перш за все, родини не влаштовує, що будувати планують за межами столиці.
«Гатне не столиця, то вже передмістя. Це не достойно наших хлопців», – пояснює свою позицію Неля Шастун, мати загиблого бійця «Азову» Ігоря Шастуна.
За словами родичів, добиратися далеко, до того ж там немає належної інфраструктури.
«Дуже незручна транспортна розв’язка, це окружна, де постійно затори», – вважає Віра Литвиненко.
Не влаштовує родини й близкість до Німецького військового кладовища часів Другої світової війни, що неподалік.
«Поряд знаходиться німецьке кладовище, де поховані фашисти, наші загарбники полонені. І вирішили, що це буде дуже доречно», – каже Віра Литвиненко.
Проблеми можуть виникнути і щодо екології.
«Ще під питанням дозвіл від екологічних служб, в тому числі і європейських, бо там починається Смарагдова мережа. І може бути заборона також будувати цвинтар, бо цю Смарагдову мережу захищає європейська екологічна комісія», – ділиться керівниця патронатної служби «Азову» Олена Толкачова.
Попри незгоду родин, нині триває робота над «проєктуванням та розробкою відповідного архітектурного ескізу», повідомили Радіо Свобода у Мінветі. А невдовзі розпочнеться будівництво першої черги меморіального комплексу. Їх планують закласти до кінця року.
Водночас, аби розпочати будівництво в Гатненській громаді, треба дочекатися ухвалення закону про пришвидшену процедуру парламентом, а потім – підпису президента.
Більше читайте тут:
Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022 року. Відтоді почався пошук ділянки. За півтора роки родинам загиблих пропонували як мінімум 5 потенційних місць для будівництва кладовища – від середмістя столиці до Київщини. Втім будувати не почали й досі.
Рідних влаштовувало погоджене владою будівництво у Биківні, але уряд змінив ділянку. Свою позицію родини загиблих відстоюють на зустрічах у Мінветі та акціях протесту. Як повідомили Радіо Свобода в Міністерстві ветеранів, НВМК «включатиме комплекс споруд та площ: військове кладовище, колумбарій, ритуальну будівлю, сучасний крематорій, музей, допоміжні споруди для організації почесних поховань».
Форум