Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 12:53

Суперечки з приводу даних щодо винагороди за вбивство військових США: мотиви Москви й її історія в Афганістані


За словами експертів, переговори про мир із талібами, подальше виведення американських військ і економічні негаразди, що посилюються коронавірусною пандемією, є нагальними ключовими проблемами у формуванні майбутнього Афганістану

Abubakar Siddique

Суперечки навколо інформації, ніби російська військова розвідка (Головне управління Генштабу, відоме й за колишньою назвою ГРУ) запропонувала афганським бойовикам, пов’язаним із талібами, винагороду за вбивство військовослужбовців США, які перебувають в Афганістані, і далі поширюються. У цьому контексті виникають запитання щодо ширшої ролі й історії дій Росії в цій країні.

Президент США Дональд Трамп написав у своєму твітері, що доповіді розвідки не вважаються вірогідними, а Кремль і рух «Талібан» відкинули повідомлення про те, що офіцери ГРУ платили або пропонували гроші за вбивство американських солдатів в Афганістані.

Але звинувачення все ще викликають чимало запитань, зокрема й щодо справжніх мотивів Кремля в цій розбитій війною країні.

Новітня історія Росії, інтереси Москви в Афганістані

Хоча нинішня Росія вже не є прямим сусідом Афганістану, ці дві країни мають чимало спільної новітньої історії.

Багато хто розглядав доленосне рішення Радянського Союзу вторгнутись до свого збіднілого південного сусіда в грудні 1979 року як один із факторів, який через 12 років призвів до падіння комунізму і розпаду СРСР.

Радянські військові в Афганістані, 1988 рік
Радянські військові в Афганістані, 1988 рік

У 1990-х роках Росія своїми основними інтересами визначила запобігання тероризмові, незаконному обігові наркотиків і поширенню війни в Афганістані, на її задвірках у Центральній Азії. Для досягнення цих цілей Росія співпрацювала з антиталібським «Північним альянсом» в Афганістані і підтримувала його.

Кремль привітав розпад режиму талібів у результаті військового нападу під проводом США наприкінці 2001 року, що стало наслідком терактів у США 11 вересня того року.

«У своїх діях стосовно Афганістану Росія керується досить конкретними і прагматичними міркуваннями стратегічного, політичного й економічного характеру, які, і це принципово важливо, багато в чому збігаються з реальними інтересами самого Афганістану», – заявив у травні 2002 року тодішній міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов.

Чому Росія почала конкурувати зі США в Афганістані?

Протягом більш ніж десятиліття після терористичних нападів 11 вересня 2001 року у США президент Росії Володимир Путін високо цінував дії Вашингтону й його трансатлантичних союзників за те, що вони взяли на себе «тягар» боротьби з тероризмом в Афганістані, і закликав їх «довести справу до кінця».

Але тільки-но наприкінці 2014 року закінчилися великі бойові операції НАТО в Афганістані, Кремль перейшов до підриву американської місії в цій країні.

Частково це було зумовлено прагненням Путіна відновити великодержавний статус Росії, але в основному такі дії були пов'язані з конкуренцією із Заходом в Україні, а згодом і в Сирії, де Росія приєдналася до Ірану в захисті режиму президента Башара Асада.

І вже наприкінці 2015 року спеціальний посланник Путіна в Кабулі Замір Кабулов відкрито налаштовував контакти з «Талібаном». У грудні 2015 року він заявив російському агентству «Інтерфакс», що інтереси Москви в Афганістані «об'єктивно збігаються» з інтересами талібів у боротьбі з бойовиками екстремістського угруповання «Ісламська держава» (ІД), з яким Москва воювала в Сирії. Деякі російські чиновники стверджували, що Кремль обмінювався розвідковою й іншою інформацією з талібами у боротьбі проти «Ісламської держави».

Чого Росія хоче в Афганістані?

Контртероризм офіційно й досі залишається центром заявлених Москвою інтересів в Афганістані.

«Від моменту запуску російсько-американського діалогу щодо контртероризму в грудні 2018 року ситуація в Афганістані була і дотепер залишається одним із ключових пунктів нашого порядку денного з Вашингтоном», – заявив у травні заступник міністра закордонних справ Росії Олег Сиромолотов.

Він також відзначив включення афганського підрозділу «Ісламської держави» до списку Комітету з питань санкцій Ради безпеки ООН у травні 2019 року як «хороший приклад результативності спільної роботи» зі Сполученими Штатами.

Росія й Китай підтримали зусилля Вашингтону щодо припинення війни в Афганістані шляхом переговорів між талібами й афганським урядом. Минулого місяця російське Міністерство закордонних справ високо оцінило коротке припинення вогню з нагоди мусульманського свята Ід-аль-Фітр у середині травня і закликало до «зняття всіх перешкод на шляху до повномасштабного врегулювання афганської проблеми».

Але науковий співробітник лондонського аналітичного центру Chatham House Хамід Хакімі каже, що Росія зараз налаштована на розвиток власних мереж впливу в Афганістані, щоб отримати перевагу над США та Китаєм.

Він зауважує, що Москва все ще стурбована торгівлею наркотиками, присутністю «Ісламської держави» в Афганістані й загрозами, спрямованими на її центральноазіатських союзників. «Це також важливо для її широкого регіонального впливу на Центральну Азію, особливо на Таджикистан, який має спільний кордон з Афганістаном», – сказав він.

Чи готова Росія відіграти більшу роль в Афганістані?

Приховані зусилля Росії, включаючи її обмежену допомогу Кабулові й можливі контакти з талібами, навряд чи перетворять її на головного гравця в Афганістані.

На відміну від України чи Сирії, нинішній афганський уряд і навіть «Талібан» навряд чи попросять або вітатимуть російську військову присутність в Афганістані, бо невдала радянська окупація їхньої країни все ще надто свіжа в колективній пам’яті афганців.

Для Москви фінансування чергової іноземної військової авантюри в цей час, на тлі зростання коронавірусної пандемії, може бути понад її сили.

«Росія, найімовірніше, відіграватиме обмежену пряму роль або в озброєнні, або у фінансуванні (або і те, й інше) дружніх до Росії сил у афганських збройних і політичних групах, – вважає Хакімі. – Але Росія, найімовірніше, залишатиметься віддаленою, хоч і значною, регіональною силою у поточних проблемах, пов’язаних із Афганістаном, без апетиту до відчутної прямої присутності [там]».

Марвін Вайнбаум, колишній аналітик розвідки в Державному департаменті США, погоджується. За його словами, Москва прагне посилити свій вплив в Афганістані після остаточного виходу США.

«У виході американців Росія вбачає можливість здійснювати вплив, не беручи на себе ніяких великих зобов’язань в Афганістані», – заявив він в інтерв'ю Радіо Свобода.

Як суперечка вплине на майбутнє Афганістану?

Остання суперечка з приводу нібито російських зусиль із метою підбурювати бойовиків на вбивство військовослужбовців США в Афганістані вказала на крихкість мирних процесів, зосереджених на дипломатичних домовленостях і політичних торгах.

Вайнбаум стверджує, що суперечка важлива з огляду її впливу на поточні американсько-російські відносини, але вона матиме обмежений вплив на Афганістан. «Окрім ускладнення співпраці між двома державами у просуванні афганського мирного процесу, це відіграватиме мало значення для формування найближчого майбутнього Афганістану», – сказав він.

Хакімі додає, що зараз Москва не може підірвати або перевершити військову спроможність сил НАТО в Афганістані.

«Якщо американці раптово не залишать військовий вакуум або ж вакуум допомоги на розвиток Афганістану, афганці на місцях не так уже й відчують вплив погіршення американсько-російських відносин», – сказав він.

Але Хакімі бачить більш виражений регіональний вплив суперечки.

Російські сили в Таджикистані патрулюють кордон із Афганістаном
Російські сили в Таджикистані патрулюють кордон із Афганістаном

«Для того, щоб Афганістан міг покращити свої відносини з центральноазійськими сусідами, особливо з Таджикистаном, важливим є «схвальний кивок» Росії, – сказав він. – Афганістанові потрібні кращі регіональний взаємозв’язок і відносини, щоб він міг пом’якшити наступні розділи політичних і економічних викликів».

Безпосередніми ключовими викликами у формуванні майбутнього Афганістану, переконаний Хакімі, є переговори про мир із талібами, подальше виведення американських військ і економічні негаразди, що посилюються коронавірусною пандемією.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG