Військовий аеродром у Джанкої є «законною ціллю» – Гуменюк
Військовий аеродром у місті Джанкой в окупованому Криму є «законною ціллю» для України. Так вибухи на цьому об’єкті у середу, 17 квітня, прокоментувала начальниця Об'єднаного пресцентру сил оборони півдня Наталія Гуменюк. Про це вона сказала в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)
«Взагалі зрозуміло, що це військовий аеродром, тобто законна ціль, відповідний об’єкт, на якому базувалася в тому числі армійська авіація. Крім того, ми знаємо, що під час свого розташування на Кримському півострові, використовуючи його як потужний мілітаріхаб, росіяни дуже часто змінювали місця дислокації різних підрозділів і переміщували їх для того, щоб відвести від ймовірного ураження. Але не всі маневри були вдалими», – сказала Гуменюк.
Що саме могло бути уражено на аеродромі у Джанкої, начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони півдня не зазначила. Каже, «треба дочекатися офіційної інформації від Генерального штабу».
Мобілізаційний закон набере чинності 17 травня – «Голос України» оприлюднив текст
Офіційне видання Верховної Ради «Голос України» 17 квітня опублікувало закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Виходячи з пункту 1 перехідних положень документа, закон №3633-IX набере чинності 18 травня – через місяць після дня, наступного за його публікацією.
Президент України Володимир Зеленський 16 квітня підписав цей закон.
Польські протестувальники відновлюють блокування руху вантажного транспорту через пункт пропуску «Корчова - Краківець», йдеться у повідомленні Державної митної служби України.
За інформацією польської сторони, ймовірно планується блокування вантажів на вʼїзд в Україну у період з 09:00 год. 18.04.2024 по 09:00 год. 20.04.2024 року перед пунктом пропуску «Корчова - Краківець». Пропускна здатність складатиме 1 автомобіль у годину. Повідомляється, що це не стосуватиметься гуманітарних і військових вантажів», – кажуть у відомстві.
Удар по Чернігову. Кількість жертв зростає: що відомо (доповнюється)
Вранці 17 квітня російська армія завдала ракетного удару по центральній частині Чернігова. Міська влада повідомила про загиблих і велику кількість поранених, а також про гостру необхідність у донорській крові. Радіо Свобода збирає інформацію про цей – черговий воєнний злочин Росії проти цівільного населення України – по мірі того, як представники влади та екстренні служби повідомляють про хід рятувальної операції.
О 09:25 ранку очільник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус повідомив у своєму Telegram: «ворог завдав три ракетних удари майже по центру міста».
За його інформацією, по середмістю Чернігова російська армія завдала три ракетні удари ракетами «Іскандер».
Станом на 13:30 кількість загиблих внаслідок ракетного удару РФ по Чернігову зросла до 14 людей, повідомляє у телеграмі Національна поліція України.
Також відомо про травмовано 61 людину, серед них є троє дітей.
У поліції додають, що триває пошуково-рятувальна операція на місці удару, є інформація про шістьох зниклих безвісти.
ОВА: сили РФ атакували село на Херсонщині, постраждав чоловік
Зранку 17 квітня сили РФ атакували з безпілотника село Зміївка на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«У Зміївці через атаку російського безпілотника постраждав місцевий житель», – кажуть у пресслужбі ОВА.
За даними місцевої влади, зранку внаслідок скидання вибухівки з дрона 29-річний чоловік отримав поранення руки.
«Потерпілого доставили у лікарню, де йому надали медичну допомогу. Надалі він лікуватиметься амбулаторно», – підсумували в ОВА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Данія виділила майже 300 млн євро на допомогу України
Уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
Також відомо, що гроші виділені на створення «значного» морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів.
«У березні я відвідав низку українських підприємств оборонної промисловості в Києві, і стало зрозуміло, що існує великий потенціал для майбутньої співпраці, здатної забезпечити Україну затребуваним обладнанням, яке допоможе змінити ситуацію на полі бою», – заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
«Що не окупують, то знищать»: загрози для півдня через імовірний наступ Росії
Росія наприкінці весни або влітку 2024 року може піти у наступ відразу на чотирьох напрямках – у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях, нещодавно повідомило британське видання Financial Times із посиланням на українських та західних посадовців.
Те, що окупанти планують новий наступ в інтерв'ю німецькому виданню Das Erste підтвердив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його словами, ЗСУ добре до цього підготуються, але без допомоги Україні буде «катастрофічно важко». Президент Володимир Зеленський також днями заявив, що без військової підтримки США Україна не має шансів перемогти у війні з Росією.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з експертами проаналізував шанси РФ наступати одразу на чотирьох напрямках фронту, які це несе загрози для Херсонської і Запорізької області, а також дізнався як живуть прифронтові міста і села півдня під постійними обстрілами російських військ.
За добу РФ втратила понад 700 військових і 18 бронемашин – нові дані Генштабу ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 456 050 своїх військових, зокрема 710 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 17 квітня навів український Генштаб.
Щодо втраченої РФ техніки, то в Генштабі назвали такі дані:
- танків – 7193 (+4)
- бойових броньованих машин – 13 827 (+18)
- артилерійських систем – 11 624 (+15)
- РСЗВ – 1046
- засобів ППО – 760 (+1)
- літаків – 347
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9279 (+2)
- крилатих ракет – 2093 (+1)
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 15 587 (+24)
- спеціальної техніки – 1910 (+2)
На фронті відбулося 68 бойових зіткнень за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 68 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ зранку 17 квітня. За цими даними, найбільше атак сили РФ здійснили на Новопавлівському (20 разів) та Бахмутському (19) напрямках, також українські військові відбили атаки на Авдіївському, Лиманському, Оріхівському та Херсонському напрямках.
«Ворог завдав два ракетних та 64 авіаційних удари, здійснив 75 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу, минулої доби українська авіація завдала ударів по шести районах зосередження особового складу та двох пунктах управління, а підрозділи ракетних військ уразили один район зосередження особового складу противника.
У Румунії розслідують проліт дронів над обʼєктом, де НАТО будує найбільшу базу в Європі
У Румунії розпочалося розслідування обставин прольоту невідомих безпілотників над військовою авіабазою в ніч із 15 на 16 квітня, повідомляє румунська служба Радіо Свобода.
За даними Військово-повітряних сил Румунії, персонал 57-о авіабази імені Михаїла Когелничану, розташованої неподалік міста Констанца, повідомив про проліт трьох безпілотників у проміжку між 22:30 та 00:30. Вони «були невеликими, найімовірніше, комерційного типу і літали на низьких швидкостях і на невеликій висоті».
Речник міністерства оборони Румунії Константин Спіну вказав, що дрони заглушили за допомогою електроніки, щоб вони не становили небезпеки для військового об’єкта.
У зв'язку з інцидентом командування авіабази звернулося до Військової прокуратури, а військова частина ініціювала службову перевірку.
З окупованого Криму повідомляють про вибухи та пожежу на військовому аеродромі у Джанкої
Серія вибухів пролунала впродовж ночі 17 квітня в районі військового аеродрому в місті Джанкої на півночі окупованого Криму, повідомляє телеграм-канал «Астра» з посиланням на повідомлення місцевих жителів.
На обʼєкті спалахнула пожежа, подробиць про те, чи знищена якась техніка, наразі немає.
Фіала: Чехія і партнери зобов’язалися надати кошти для купівлі 500 тисяч снарядів для України
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив 16 квітня, що 20 країн, які приєдналися до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для Сил оборони України, пообіцяли надати кошти для придбання 500 тисяч боєприпасів.
«Я радий, що на даний момент близько 20 країн вже приєдналися до нашої ініціативи – від Канади, Німеччини і [від] Нідерландів до Польщі, – сказав Фіала під час виступу у Вашингтоні. – Завдяки їм ми можемо забезпечити близько 500 тисяч артилерійських боєприпасів. Ми віримо, що згодом буде більше поставок».
Виступаючи в аналітичному центрі Hudson Institute, Фіала сказав, що немає жодних причин, чому 20 країн-донорів протягом наступних 12 місяців не зможуть допомогти надати ще мільйон снарядів.
Лідери кількох комітетів Палати представників США схвалили план Джонсона щодо допомоги
Лідери чотирьох комітетів й одного підкомітету Палати представників США, представники республіканців виступили із заявою 16 квітня на підтримку плану спікера Майка Джонсона ухвалити цього тижня законопроєкти, що передбачають безпекову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню.
«Немає нічого, що було б приємнішим для наших супротивників, ніж якби Конгрес не ухвалив важливу допомогу. Спікер Джонсон підготував план, який посилить інтереси національної безпеки США в Європі, на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні», – заявили очільники груп із питань збройних сил, закордонних справ, розвідки, асигнувань і асигнувань на оборону.
«Ми не можемо гаяти час, коли справа доходить до нашої національної безпеки. Нам потрібно ухвалити цей пакет допомоги цього тижня», – йдеться в заяві.
Росія: в Татарстані підлітків хочуть залучити до роботи на підприємствах оборонного комплексу
Влада російського регіону Татарстан планує залучити до роботи на підприємствах оборонного комплексу молодь і підлітків, починаючи з 14 років, пише видання «Комерсант» із посиланням на нову регіональну програму сприяння зайнятості молоді.
Проєкт документу підготував уряд регіону. Влада Татарстану пропонує спростити працевлаштування підлітків віком від 14 до 18 років і дозволити їм працювати на заводах у вільний від навчання час.
За твердженням укладачів програми, Татарстан відчуває нестачу молодих працівників через зниження рівня народжуваності в 1990-ті роки і через те, що зараз молодь вважає за краще отримувати освіту у професійних навчальних закладах і вишах замість того, щоб працювати.
Влітку минулого року журналісти видань «Протокол» і Youtube-каналу «РЗВРТ» повідомляли, що студентів коледжу в Єлабузі в Татарстані залучають до збирання іранських безпілотників «Шахед» на заводі в особливій економічній зоні. Багато хто з робітників – неповнолітні, йшлося в розслідуванні.
Шмигаль запропонував США створити наглядову раду для органу із залучення інвестицій UkraineInvest
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запропонував партнерам із США створити наглядову раду для урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest, написав він у телеграмі за підсумками візиту до Сполучених Штатів 16 квітня.
«Туди увійдуть керівники американських компаній. Це дозволить покращити нашу співпрацю, залучити нові американські інвестиції на наш ринок та сприятиме операційній роботі американських компаній в Україні на щоденній основі», – вказано у дописі.
Шмигаль зазначив, що провів зустріч з американським бізнесом, де головною темою стало залучення американських компаній та інвестицій в Україну.
«Маємо багато перспективних проєктів. Експорто-імпортний банк США надає 3 мільярди доларів для фінансування контрактів і проєктів в Україні», – розповів прем’єр.
Також очільник уряду зазначив, що провів зустріч із представниками деяких найбільших американських компаній, які хочуть інвестувати в Україну або вже ведуть бізнес-діяльність.
За його словами, основною передумовою для покращення інвестиційного клімату є надання Україні додаткових систем ППО.
У травні 2020 Володимир Зеленський озвучив законодавчу ідею, яка згодом лягла в основу закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні»: інвесторам, які готові вкласти в Україну 30 мільйонів доларів і більше, за задумом президента, мали отримати державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» – менеджера, який допомагатиме їм від імені держави.
У вересні 2021 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що ключовою інвест-нянею держави визначена установа UkraineInvest.
Офіс залучення інвестицій (UkraineInvest) – постійно діючий дорадчий орган при Кабінеті міністрів України. Він був створений постановою уряду в жовтні 2016 року з метою залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.
Медійники вимагають усунути Гуменюк від керівництва комунікаційним напрямком ОК «Південь» – заява
Представники українських та іноземних медіа звернулися до Збройних сил України та Міністерства оборони з проханням замінити Наталю Гуменюк, яка очолює об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони півдня, повідомляє Інститут масової інформації.
У заяві до головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, міністра оборони України Рустема Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича йдеться про те, що Гуменюк забороняє висвітлювати воєнні злочини Росії в її зоні відповідальності та просять замінити її на «компетентнішу особу».
«Впевнені, що особа, яка керує комунікаціями ОСУВ під час війни, повинна вміти адекватно та професійно взаємодіяти з медіа, розуміти надзвичайну важливість висвітлення подій із фронту, необхідність документування та привернення уваги до злочинів росіян і в жодному разі не ставити невиправдані обмеження, які перешкоджають роботі журналістів», – йдеться у зверненні.
Також журналісти вимагають забезпечити доступ до районів Херсонщини, оскільки «ці території невиправдано довго блокувалися Наталією Гуменюк, що призвело до непоправних інформаційних наслідків для України».
Заяву підписали об’єднання українських медіа «Медіарух», громадська організація «Детектор медіа», а також близько 100 представників українських та іноземних медіа.
Сама Гуменюк та Оперативне командування «Південь» наразі не коментували звернення медійників.
У вересні 2022 року в інтервʼю «Детектор медіа» Гуменюк, відповідаючи на питання щодо конфліктів з журналістами, відповіла, що «завжди намагається знайти точки дотику», хоча «є випадки, коли журналісти не хочуть сприймати реалії воєнного стану, вимоги військового командування, вважаючи висвітлення (розголос) важливішим за безпекову складову, намагаючись вхопити сенсацію».
У березні 2023 року Міністерство оборони повідомило про зміни до наказу Головнокомандувача ЗСУ №73, який регулює роботу журналістів під час воєнного стану в Україні. Зокрема, змінилися правила отримання журналістами акредитації та були запроваджені спеціальні зони для перебування представників медіа. У повідомленні МО йшлося, що були враховані рекомендації Національної спілки журналістів України і профільних медійних організацій. Однак представники Медіаруху заявляли, що більшість їхніх пропозицій не врахували.
Зеленський: питання щодо онлайн-казино розгляне РНБО
Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання про онлайн-казино буде розглянуте на засіданні Ради нацбезпеки й оборони.
«Зараз готується на розгляд РНБО питання щодо загроз безпеці нашої держави, нашого суспільства через поширення онлайн-казино і неконтрольованість цієї сфери. Всі можливості в цій сфері маніпулювати людьми і шкодити інтересам суспільства мають бути й будуть заблоковані», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 16 квітня.
«Важливо сьогодні сказати й про автора відповідної петиції – петиції щодо обмеження онлайн-казино, із якої почалася дискусія зараз. Це був український воїн, молодший сержант Павло Петриченко – воїн 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Вчора він загинув у бою. Мої співчуття рідним і близьким, усім друзям Павла», – додав президент.
29 березня цього року на сайті офіційного інтернет-представництва президента України військовий 59-ї бригади Павло Петриченко зареєстрував петицію, в якій закликав на час воєнного стану заборонити азартні ігри й доступ до онлайн-казино для військовослужбовців, заборонити рекламу азартних ігор із використанням символіки ЗСУ, а також заборонити благодійним фондам співпрацювати із учасниками грального ринку.
Петриченко мотивував це тим, що онлайн-казино набуло широкої популярності серед військових, і є випадки, коли військові витрачають на ігри все своє грошове забезпечення і навіть беруть кредити.
Президент Зеленський, реагуючи на петицію, яка набрала необхідну для розгляду кількість голосів «дуже швидко», доручив голові Служби безпеки України, Держспецзвʼязку, Мінцифри і секретарю РНБО «зібрати всю аналітику із цього питання і запропонувати рішення».
15 квітня стало відомо про загибель автора петиції під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Армія РФ завдала авіаудару по Сумщині, поранено чоловіка – прокуратура
Унаслідок авіаудару по цивільній інфраструктурі Ямпільської громади на Сумщині поранено чоловіка, повідомляє обласна прокуратура.
Правоохоронці почали досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
За даними слідства, війська РФ здійснили авіаудар 16 квітня близько 15:00.
«Унаслідок атаки ворога пошкоджено майно двох приватних підприємств, зокрема, промислові приміщення та транспортний засіб, також поранення отримав 29-річний підприємець», – вказано у повідомленні.
Напередодні російські війська пошкодили 14 осель під час обстрілу села Угроїди Сумської області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Білому домі відреагували на пропозицію Джонсона розділити допомогу Україні та Ізраїлю
У Білому домі відреагували на пропозицію спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона щодо чотирьох окремих законопроєктів про фінансування потреб нацбезпеки, зокрема й про допомогу Україні.
«Ми не підтримуємо окремий законопроєкт, який фінансує лише Ізраїль, тому що Україні також потрібні боєприпаси. Важливо, щоб Палата представників просунулася цього тижня, щоб ми могли допомогти Ізраїлю, Україні, а також Південно-Тихоокеанському регіону», – сказав журналістам представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
Водночас він сказав, що потрібно отримати більш детальну інформацію щодо пропозиції Джонсона, наголосивши, що важливо, щоб як Україна, так і Ізраїль якнайшвидше отримали необхідну безпекову допомогу.
Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки. Джонсон стверджує, що цього тижня конгресмени розглянуть окремі законопроєкти «зі структурованим та відповідним процесом внесення змін».
На тлі удару Ірану по Ізраїлю президент США Джо Байден і лідери Конгресу провели чергову телефонну розмову, присвячену військовій допомозі Україні та Ізраїлю. Як повідомляли в Білому домі, президент заявив про термінову необхідність ухвалення Палатою представників законопроєкту про виділення допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню, раніше схваленого Сенатом.