Зеленський хоче ініціювати засідання Ради Україна – НАТО щодо захисту неба
Україна зробить запит на скликання засідання Ради Україна – НАТО щодо захисту неба, постачання систем протиповітряної оборони, повідомив у вечірньому зверненні 16 квітня президент Володимир Зеленський. Коли саме буде ініційоване засідання – він не уточнив.
«Працюємо заради того, щоб отримати більше реальної допомоги. Заради того, щоб досягти справжньої рівності в захисті від терору, коли і для нас тут, в Україні, у Європі, і в інших частинах світу діятимуть однакові, справді рівні правила, коли ми стикаємося з однаковими проявами терору, однаковими ударами ракет і дронів. За ці два дні ми вже чого лише не чули. Про різні конфлікти – тут, у Європі, і на Близькому Сході, – різні рівні загроз, різний повітряний простір. Хоча однакові «Шахеди» й балістика… Про різні загрози ескалації», – заявив Зеленський.
Напередодні в Держдепартаменті США, відповідаючи на запитання про те, чому США і союзники 13 квітня захистили Ізраїль від іранських ракет і дронів, допомігши збити їх, але не роблять такого ж для України, яка регулярно потерпає від масованих російських ударів, відкинули порівняння захисту України й Ізраїлю.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон пояснив, що британські війська не допомагають відбивати російські повітряні атаки оскільки країна уникає ескалації у Європі.
Президент України Володимир Зеленський, говорячи 15 квітня про дії союзників в Ізраїлі, зауважував, що партнери можуть обʼєднатися також і для захисту України.
Зеленський підписав закон про мобілізацію: як і коли будуть посилені ЗСУ?
- Атаки армії РФ можуть досягти більших успіхів, якщо США не надаватимуть допомогу Україні, пишуть аналітики Інституту вивчення війни. Без допомоги США шансів перемогти в України не буде, говорить в інтерв’ю президент України Володимир Зеленський. Він підписав закон про мобілізацію: як і коли будуть посилені ЗСУ? Чи встигне Україна підготувати військових до нового наступу Росії?
- Тим часом Палата представників Конгресу США розгляне законопроєкт щодо допомоги Україні вже цього тижня. Про це заявив спікер палати Майк Джонсон. На розгляд, за його словами, винесуть чотири окремі законопроєкти, які стосуються питань національної безпеки США та надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню. Що змінюється для України? Чому пакет допомоги розділили на окремі законопроєкти? Які шанси на те, що допомогу США Україні таки проголосують?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Умєров та Остін обговорили посилення української ППО та плани Росії
Міністр оборони України Рустем Умєров під час телефонної розмови з главою Пентагону Ллойдом Остіном обговорили необхідність посилити протиповітряну оборону України та плани військ Росії. Про це глава українського оборонного відомства написав 16 квітня на своїй сторінці у фейсбуці.
«Під час сьогоднішньої телефонної розмови в центрі уваги було обговорення планів ворога та того, як їх зірвати. Наголосив на необхідності продовжувати посилювати наше ППО та наданні Україні більше снарядів», – йдеться у дописі Умєрова.
На початку квітня Умєров та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провели телефону розмову з Остіном під час якої «було обговорено поточну динаміку на фронті». Окрім цього йшлося про «спільне розуміння ситуації та план дій».
Сьогодні стало відомо, що спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки.
23 березня президент Сполучених Штатів Джо Байден знову закликав Палату представників розблокувати проєкт закону щодо підтримки для України, Ізраїлю та Тайваню, йдеться у повідомленні пресслужби Білого дому. Американський президент «чітко заявив», що Конгрес ще не завершив свою роботу.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
ПАРЄ закликає передати заморожені активи РФ на відбудову України
Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно cхвалила резолюцію із закликом передати заморожені російські державні активи до нового фонду для відбудови України.
Подробиць схваленої резолюції наразі немає.
Напередодні на відкритті весняної сесії президент ПАРЄ Теодорос Русопулос заявив, що Україні потрібна підтримка, а не просто слова – їй зараз потрібні життєво важливі боєприпаси, які дозволять їй продовжувати захищати себе і захищати найважливіше право з усіх, викладених у Європейській конвенції з прав людини – право людей на життя.
«Ми не повинні вагатися в цей критичний момент підтримати Україну. Я закликаю всі європейські країни подвоїти і потроїти свої зусилля, щоб дозволити Україні дати відсіч загарбнику, відновити контроль над своїми незаконно окупованими територіями та відновити мир на основі справедливості на всій своїй землі», – сказав він.
Європейська комісія 20 березня представила проєкт рішення щодо використання прибутків від заморожених російських активів, які мають забезпечити від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік на озброєння України. У пропозиції йдеться про те, що 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, слід використати на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру. Решту 10% передати до бюджету ЄС і використати їх для підвищення потужності української оборонної промисловості.
Цю ідею обговорювали лідери ЄС, чиє одностайне схвалення потрібне для її реалізації. Однак попри її широку підтримку поміж держав-членів Євросоюзу, проти виступають Австрія та Угорщина.
Близько 260 мільярдів євро активів російського центрального банку, переважно у вигляді цінних паперів і готівки, були заблоковані країнами «Групи семи», ЄС і Австралією, більш як дві третини з них заблоковані в ЄС на території Бельгії.
В Україні зниклими вважають 37 тисяч людей – омбудсмен
В Україні майже 37 тисяч людей вважаються зниклими безвісти, повідомив 16 квітня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Це – діти, цивільні й військові. Ці цифри можуть бути значно більшими», – написав омбудсмен у фейсбуці.
Як повідомив Лубінець, це число включає близько 1700 осіб, яких Україна за допомогою Міжнародного комітету Червоного Хреста й іншим способом верифікувала як незаконно утримуваних Росією.
Підрахувати точну кількість зниклих безвісти складно, оскільки російські війська все ще окупують близько однієї п’ятої території країни, крім того, жодна сторона регулярно не оприлюднює дані про військові втрати.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, станом на березень 2024 року їй вдалося верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Генштаб ЗСУ: протягом доби на фронті зафіксовано 50 бойових зіткнень
Протягом доби на фронті зафіксовано 50 бойових зіткнень, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 16 квітня.
«Ворог завдав два ракетних та 43 авіаційних ударів, здійснив 39 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – вказано у повідомленні.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати війська РФ в районах населених пунктів Красногорівка, Новомихайлівка Донецької області, де росіяни 14 разів намагався прорвати оборону ЗСУ.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 12 атак в районах населених пунктів Верхньокам’янське, Виїмка, Білогорівка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення», – повідомляє штаб.
Також на Авдіївському напрямку Збройні сили України відбили девʼять атак в районах населених пунктів Очеретине, Новокалинове, Бердичі, Семенівка, Нетайлове Донецької області.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру витіснити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснив 5 безуспішних атак на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області», – розповіли у Генштабі.
Українська спільнота просить МЗС Італії сприяти звільненню увʼязнених Росією оборонців Маріуполя
Спільнота українців в Італії звернулася до МЗС країни та особисто до міністра закордонних справ Антоніо Таяні допомогти у звільненні увʼязнених Росією українських захисників міста Маріуполя.
У Римі під час маніфестації біля Фарнесіни (МЗС) представники громади і родичі увʼязнених передали лист-звернення до керівництва зовнішньополітичного відомства Італії.
«Оскільки Італія відіграє важливу роль у міжнародній гуманітарній політиці і нині головує у групі країн «Групи семи», зважаючи на звернення Світового конгресу українців до усіх очільників країн та урядів, спільнота українців в Італії просить міністра Антоніо Таяні посприяти через міжнародні гуманітарні структури та докласти дипломатичних зусиль спільно з іншими урядами держав «Групи семи», щоб відбувся обмін полоненими між Росією та Україною (всіх на всіх)», – зачитав листа Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії.
Серед учасників маніфестації були родичі увʼязнених українців. Харківʼянка Лілія Орел третій рік чекає з полону 28-річного сина Володимира Орла, бійця морської піхотної 36 бригади 501 батальйону. Він захищав Маріуполь на заводі Ілліча і нині перебуває у Макіївській виправній колонії: росіяни засудили військового до 12 років неволі.
«Я не пропускаю жодної акції, просимо італійську владу і суспільство, щоб звертали на нас увагу і допомогли звільнити наших хлопців саме з Маріуполя», – сказала мати полоненого для Радіо Свобода.
Підтримати заклики українських активістів прийшли представники італійської опозиційної партії Europa+. У коментарі для Радіо Свобода партієць Андреа Массароні висловив переконання, що італійський уряд може і повинен докладати більше зусиль для дієвішої підтримки Києва, а не лише робити декларативні заяви.
«Урядовці могли б запропонувати відправку систем протиповітряної оборони для захисту українських міст, тобто збільшити військову підтримку України та задіяти усі дипломатичні канали для звільнення полонених», – зауважив політик Массароні.
Акція в Римі відбулася з нагоди других роковин російської окупації міста Маріуполь в Донецькій області й взяла у полон понад 2 тисячі військових та захисників українського міста. Нині чимало цих полонених перебувають у вʼязницях в Росії та на окупованих нею українських територіях. За свідченнями раніше звільнених бійців, у російському полоні люди потерпають від голоду, тортур та відсутності медичної допомоги.
8 лютого між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 100 українців, за словами президента Володимира Зеленського, більшість із них – захисники Маріуполя. Загалом в ході обмінів, за його даними, звільнили 3 135 полонених.
Командир бригади спеціального призначення «Азов» Денис Прокопенко наприкінці січня вказував на те, що понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь, залишаються в полоні, і військові цієї бригади майже не потрапляють у списки на обмін.
Україна та Іспанія обговорили безпекову угоду – ОП
Україна та Іспанія провели черговий раунд переговорів щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання декларації G7, йдеться на сайті президента 16 квітня.
«Радий відзначити, що угода з Іспанією матиме низку особливостей порівняно з іншими подібними угодами, зокрема у зв’язку з тісними відносинами Іспанії з країнами Середземномор’я, Латинської Америки та Африки», – зауважив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Вказано, що делегації узгодили графік переговорів з метою підписання угоди.
Раніше девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Литва проведе цикл військових навчань за участю понад 20 тисяч солдатів – Збройні сили
У квітні-червні у Литві проведуть цикл військових навчань, у яких візьмуть участь понад 20 тисяч литовських та союзних солдатів, повідомляють 16 квітня Збройні сили Литви.
«Метою навчань є перевірка регіональних оборонних планів НАТО, схвалених на Вільнюському саміті, забезпечення швидкої передислокації сил з однієї країни в іншу та демонстрація чіткого сигналу противнику про тверду рішучість і відданість членів НАТО до колективної оборони», – повідомляють литовські військові.
За словами командувача Збройних сил Литви генерала Валдемараса Рупшиса, ці навчання будуть одними з найбільших за період незалежності країни.
«Це давно спланована військова підготовка Литви та її союзників, яка відображає прямий обов’язок армії тренуватися та бути готовою», – сказав Рупшис.
21-26 квітня відбудуться спільні польові тактичні навчання Литви та Польщі з авіаційним елементом «Brave Griffin 24/II», у яких також візьмуть участь союзники зі Сполучених Штатів Америки (США) та Португалії.
З 22 квітня по 10 травня відбудуться одні з найбільших національних навчань, в ході яких литовські збройні сили і всі державні установи будуть тренуватися для переходу від миру до війни, вказано на сайті Збройних сил.
З 19 по 24 квітня навчання проводитимуться у Литві збройними силами США в центральній і східній частинах Європи. У них візьмуть участь близько 600 американських солдатів і 120 підрозділів.
Також 23 квітня розпочнуться масштабні навчання німецького Бундесверу для яких будуть передислоковані понад 3 тисячі німецьких солдатів та 200 одиниць військової техніки, зокрема танки «Леопард», БМП «Пума» та «Боксер».
4-20 червня будуть організовані найбільші навчання НАТО в Балтійському морі «Baltops 2024». Вони спрямовані на підготовку морської безпеки в регіоні.
Раніше країни НАТО розпочали найбільші навчання з часів Холодної війни, які триватимуть до кінця травня – Steadfast Defender 2024. Як зазначає німецьке видання Bild, востаннє НАТО проводило настільки масштабні навчання у 1988 році. Тоді в них брали участь 125 тисяч військовослужбовців. Навчання пройдуть на території Німеччини, Польщі та країн Балтії.
Сценарій навчань передбачає, що війська НАТО відбивають російську агресію проти одного з членів альянсу. Змодельований супротивник – це коаліція на чолі з Росією.
Колишня заступниця генерального секретаря НАТО назвала аргументи, чому Україна стане членом НАТО
Роуз Ґоттемюллер, колишня американська дипломатка, яка працювала заступницею генерального секретаря НАТО з жовтня 2016-го до жовтня 2019 року. До цього Ґоттемюллер майже п’ять років обіймала посаду заступниці міністра з контролю над озброєннями та міжнародної безпеки в Держдепартаменті США. У той час Ґоттемюллер – експертка з російських оборонних і ядерних питань – була головною учасницею переговорів США з Росією про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ).
В інтерв’ю грузинській службі Радіо Свобода Ґоттемюллер сказала, що НАТО перебуває у надзвичайно хорошому стані в 75-ту річницю свого заснування. За її словами, Північноатлантичний альянс впорався з викликом повномасштабного вторгнення Росії в Україну, надавши Україні зброю та іншу оборонну техніку. Вона також зауважила, що Україну як «фактор безпеки» (net security provider – ред.) з часом приймуть до альянсу.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав лідера Китаю Сі Цзіньпіна тиснути на Росію, щоб вона припинила її «безглузду» війну в Україні. Про це він написав в соцмережі X.
«Слово Китаю має вагу в Росії. Тому я попросив президента Сі вплинути на Росію, щоб Путін нарешті припинив свою безглузду кампанію, вивів свої війська і припинив цю жахливу війну», – написав він.
Шольц заявив, що домовився з Сі: Китай і Німеччина хочуть «інтенсивно та позитивно» координувати зусилля щодо сприяння проведенню конференції високого рівня в Швейцарії та майбутніх міжнародних мирних конференцій.
Під час переговорів у Китаї Шольц сказав, що «російська агресивна війна проти України та озброєння Росії мають дуже значний негативний вплив на безпеку в Європі», повідомив офіс канцлера.
«Вони безпосередньо зачіпають наші основні інтереси», – сказав канцлер, додавши, що вони «шкодять всьому міжнародному порядку, оскільки порушують принцип Статуту ООН».
Сі, якого цитують китайські державні медіа, знову назвав війну Росії проти України «українською кризою». За його словами, країни повинні зосередитися на «підтримці миру та стабільності та утримуватися від пошуку егоїстичних вигод», а також «остудити ситуацію, а не підливати масла у вогонь».
Китайський лідер також не пообіцяв Шольцу, що візьме участь у мирному саміті в Швейцарії, запланованому на червень. Як повідомляється, він підтримає таку міжнародну конференцію, якщо вона буде визнана як Росією, так і Україною.
Переговори Шольца і Сі тривали понад три години.
Минулого тижня з візитом до Китаю прибув міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. В Інституті вивчення війни звернули увагу на занепокоєння Кремля через те, що Китай не бажає «повноцінно брати участь необмеженому партнерстві».
«ISW продовжує вважати, що Кремль і далі стурбований небажанням Китаю повноцінно брати участь необмеженому партнерстві, якого жадає Кремль, і що Китай продовжує тримати верх у російсько-китайських відносинах, незважаючи на останні повідомлення про те, що Китай дедалі більше готовий сприяти військовим зусиллям Росії в Україні», – йдеться в повідомленні.
Хоча Китай заявляє, що є нейтральною стороною, його критикують за відмову засудити Москву за її повномасштабне вторгнення в Україну. За останні роки Китай і Росія розширили економічне співробітництво та дипломатичні контакти, а після вторгнення в Україну їх стратегічне партнерство лише посилилося.
«Кістки залили бетоном»: як окупанти перебудовують драмтеатр у Маріуполі. Що з тілами загиблих?
Не відбудова, а знищення – так Маріупольська міськрада називає роботи, які веде окупаційна влада на місці драматичного театру в місті. Зазначається, що від театру, який пам’ятають маріупольці, залишилася лише фронтальна стіна. Усю іншу частину будівлі окупанти перебудовують і заявляють про закінчення робіт до кінця цього року.
Що будують на місці драмтеатру в окупованому Маріуполі? Куди вивезли тіла людей, які загинули внаслідок бомбардування театру, і чи всіх загиблих знайшли? Що згадують про ті події очевидці і чому вважають, що атака на драмтеатр була цілеспрямованою? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Правоохоронці підозрюють посадовця Полтавської облради у підробленні для поїздки за кордон
Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України розслідує провадження через поїздку за кордон заступника голови Полтавської обласної ради – про це відомства заявили 16 квітня. Чоловіку повідомили про підозру в службовому підробленні та шахрайстві.
За даними правоохоронців, торік посадовець оформив службове відрядження до міста Бидгощ у Польщі для проведення офіційних зустрічей з польськими колегами. Втім, прибувши 23 березня 2023 року до Кракова, він «одразу сів на літак та попрямував до Португальської Республіки». 8 квітня посадовець повернувся до Польщі і того ж дня – до України.
«Крім того, слідство встановило, що під час своєї поїздки в особистих справах чиновник отримував зарплатню в Полтавській обласній раді, чим завдав матеріальної шкоди місцевому бюджету», – заявляє ДБР.
СБУ додає, що про перебування чоловіка в «одній з південно-західних країн ЄС» свідчать виписки із банківських карток про розрахунки в зарубіжних готелях, ресторанах та магазинах.
«Також, за наявними даними, під час перебування за кордоном він підписав довіреність на іноземну громадянку для придбання собі нерухомості в Євросоюзі. Крім того, після повернення посадовець вніс недостовірні відомості до звітних документів за підсумками іноземного відрядження», – додає відомство.
За твердженням СБУ, у депутата облради пройшли обшуки, в ході яких вилучили оригінали документів, у тому числі іноземних, щодо проживання та маршрутів поїздок за кордоном.
Відомства не називають імені підозрюваного. Водночас у жовтні місцеве видання «Полтавщина» публікувало «неофіційну інформацію», за якою у виїзді за кордон бюджетним коштом підозрювали заступника голови облради Олега Бєлоножка. Втім, інші джерела журналістів заявляли, що бюджетні кошти на поїздку не витрачалися.
Керівництво Полтавської обласної ради наразі не коментувало ситуацію публічно.
Міністри закордонних справ ЄС обговорять оборонні потреби України в Люксембурзі
Рада Євросоюзу із закордонних справ проведе засідання у Люксембурзі 22 квітня – відповідний анонс опублікувала Рада ЄС у вівторок.
За повідомленням, темою зустрічі буде війна Росії проти України.
«Рада обговорить агресію Росії проти України після неформального обміну думками з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та міністром оборони Рустемом Умєровим через відеозв’язок», – йдеться в ньому.
До дебатів долучаться як міністри закордонних справ ЄС, так і міністри оборони.
На брифінгу 16 квітня представник пресслужби Євросоюзу Петер Стано підтвердив, що розмова стосуватиметься потреб України в обороні. Він заявив, що ЄС намагається робити все можливо, щоб підтримати Київ.
«Цю тему ми знову будемо обговорювати під час формату Jumbo – зустрічі міністрів закордонних справ та міністрів оборони, яка відбудеться у понеділок у Люксембурзі… Ми намагаємося надати все, що можуть надати країни-члени. Але саме країни-члени вирішують, що вони можуть надіслати Україні і коли», – сказав речник Євросоюзу.
Минулого тижня, після російських ракетних атак по Україні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що лише словами президента РФ Володимира Путіна не зупинити, тож потрібно прискорити і розширити військову підтримку України.
У Києві та низці областей оголошена повітряна тривога – відбій
У Києві та низці областей оголошена повітряна тривога.
Повітряні сили ЗСУ попередили про швидкісну ціль на Сумщині, потім Полтавщині та Черкащині, зараз вона прямує на Київщину.
Про небезпеку повідомили в Сумській, Чернігівській, Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій, Кіровоградській та Київській областях.
Оновлення: близько 17:00 у всіх областях, окрім Донецької, оголосили відбій.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що нестача систем протиповітряної оборони в Україні призводить до «повільних, але постійних успіхів» російських сил на фронті.
ISW заявляє, що російські удари змусили Україну ухвалити важкі рішення між забезпеченням протиповітряної оборони великих населених пунктів у тилу й активних районів на лінії фронту, і Росія, схоже, використовує деградовану парасольку протиповітряної оборони України, намагаючись зруйнувати енергетичну мережу України і стримати її оборонно-промисловий потенціал.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Командувачем ОК «Південь» призначений бригадний генерал Шаповалов
Командувачем військ оперативного командування «Південь» призначений бригадний генерал Геннадій Шаповалов, йдеться на сторінці командування у фейсбуці.
Раніше командувачем ОК «Південь» був генерал-майор Андрій Ковальчук, нині він призначений на посаду начальника Військової академії в Одесі, вказано у повідомленні.
Геннадій Шаповалов в березні 2022 року отримав звання бригадного генерала, був командиром окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Закінчив, зокрема, Військовий коледж армії США, де готують старший офіцерський склад американських Сухопутних військ.
Раніше президент Володимир Зеленський у рамках низки кадрових змін у війську звільнив Сергія Наєва з посади командувача Об’єднаних сил ЗСУ і призначив замість нього Юрія Содоля.
8 лютого президент України Володимир Зеленський і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний провели зустріч, за підсумками якої обидва заявили про необхідність змін у ЗСУ. Після цього Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного.
9 лютого Зеленський призначив новим начальником Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича, який від жовтня 2023 року керував Силами територіальної оборони.
10 лютого голова держави призначив заступників головнокомандувача ЗСУ і начальника Генштабу. Цього ж дня Володимир Зеленський провів наради щодо «оновлення» Збройних сил і Сил оборони. Він не розкрив деталей нарад, але наголосив, що наради були «важливими» й анонсував подальші зміни.
Не тільки Часів Яр: війська РФ підійшли до Очеретиного та Красногорівки?
Проєкт DeepState ввечері 15 квітня повідомив про нове просування армії Росії біля Очеретиного, Бердичів, Старомайорського та Красногорівки. У ЗСУ цю інформацію не коментували.
Очеретине та Бердичі розташовані на північний захід від Авдіївки. Після виходу з міста ЗСУ два місяці тому армія РФ продовжила тиснути на цьому напрямку, а українські сили були змушені відступати, не маючи, за словами військових оглядачів, підготовленої лінії оборони за містом.
Старомайорське – крайнє село на плацдармі, звільненому Силами оборони минулого року південніше Великої Новосілки на півдні Донецької області.
За кілька десятків кілометрів на схід розташований Вугледар – місто, яке військам РФ не вдалося захопити «в лоб». А Красногорівка – це де-факто західне передмістя Донецька, бої на околицях якого йшли з 2014 року. Наразі армія агресора, судячи з карти DeepState, підійшла до його межі.
Бої на всій лінії фронту стають інтенсивнішими. Вранці 16 квітня Генштаб ЗСУ повідомив про 104 зіткнення, найбільше – на Бахмутському та Новопавлівському напрямках. За добу до цього атак армії агресора було майже вдвічі менше – 54.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Росія зосереджує сили для прориву на захід від Бахмута, виходу до каналу Сіверський Донець–Донбас та захоплення Часового Яру. Про це 14 квітня, під час поїздки на одну з ділянок фронту, заявив головком ЗСУ Олександр Сирський. Також головком зазначив, що «вище російське воєнне керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня».
- Ввечері 14 квітня президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні заявив, що ситуація на Донецькому напрямку «стає більш важкою».
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня, голова ГУР Міноборони України Кирило Буданов. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- У українських військових закінчуються боєприпаси на Донбасі – такими оцінками поділився радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі в інтерв’ю каналу АВС News 17 березня.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
ОВА: війська РФ поцілили у будівлю пошти на Харківщині, є поранені
Російські війська завдали авіаудару по Золочеві на Харківщині – поранені дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«О 14:00 окупанти обстріляли смт Золочів Богодухівського району керованою авіабомбою. Влучили в будівлю «Укрпошти». 57-річна жінка та 49-річний чоловік із акубаротравмами доставлені до медичного закладу», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в телеграмі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія: ФСБ заявляє про затримання підозрюваного у підриві авто експрацівника СБУ
Федеральна служба безпеки Росії нібито затримала ймовірного підозрюваного у підриві автомобіля колишнього співробітника Служби безпеки України – про це заявляють російські медіа 16 квітня.
У відомстві стверджують, що затриманий – громадянин Росії 1983 року, який нібито зізнався, що його завербували українські спецслужби, а вказівки йому надавав напряму голова СБУ Василь Малюк.
ФСБ заявляє, що він нібито виїздив до України в жовтні 2023 року, а в березні повернувся, отримав компоненти для вибухівки й замінував автомобіль колишнього співробітника СБУ.
У Москві 13 квітня вибухнув автомобіль. Місцеві медіа заявили, що він належить колишньому співробітнику Служби безпеки України Василю Прозорову, його госпіталізували.
Зеленський підписав закон про мобілізацію
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію.
Про це повідомляється у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.
Закон набирає чинності через місяць із дня, наступного після його оприлюднення.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.