«Зустрічаємо не з паляницею, а з кулеметом» – військові про бої біля кордону на Сумщині
Російські війська намагаються розширити свій плацдарм на північ від Харкова вже понад місяць. Поява нового відтинку лінії боїв протяжністю у 70 км показала реальність розгортання активної ділянки фронту на новому напрямку, нехай і відносно невеликої у масштабах російської-української війни. Зокрема – на Сумщині, де прикордонні бої та обстріли не припиняються місяцями. Яка ситуація там і по яких цілях стріляють українські мінометники на території Росії – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Данія прагне обмежити тіньовий танкерний флот РФ
Данія розглядає способи обмеження званого тіньового флоту танкерів на перевезення російської нафти через Балтійське море. Про це заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.
За його словами, Данія зібрала групу країн-союзників, які оцінюють заходи, спрямовані проти цього тіньового флоту.
Однак він не уточнив, які заходи розглядаються.
«Існує широкий консенсус щодо того, що тіньовий флот є міжнародною проблемою і необхідні міжнародні рішення. Важливо, щоб будь-які нові заходи могли бути реалізовані на практиці і щоб вони були юридично обґрунтованими з точки зору міжнародного права», – заявив Расмуссен агенції Reuters.
За словами міністра, у переговорах брали участь інші країни Балтійського моря та члени Європейського Союзу.
Посольство РФ в Данії не відреагувало на цю заяву.
Данія стурбована тим, що старі танкери, які перевозять нафту через її протоки, становлять потенційну небезпеку для довкілля.
Днями міністри закордонних справ Ради держав Балтійського моря (CBSS) провели зустрічі в Порвоо у Фінляндії, за підсумками якої висловили глибоке занепокоєння «активізацією гібридних операцій Росії, включаючи диверсії та акти насильства, які вона проводить у регіоні Балтійського моря». Представники країн Балтійського моря закликали до узгоджених заходів, щоб перешкодити експорту російської нафти на ледь придатних для плавання суднах.
Захід звинувачує Росію у використанні часто небезпечно зношених суден для обходу санкцій ЄС, запроваджених після російського вторгнення 2022 року. Таким чином, Росія може обходити західні обмеження на експорт нафти, використовуючи кораблі, які не належать західним компаніям і які не застраховані західними страховиками. Однак це становить серйозну загрозу для океанів і Балтійського моря зокрема.
Генштаб: із початку доби на фронті відбулося 42 бойових зіткнення, минулої доби – 123
Від початку доби 17 червня до 10:00 на фронті відбулося 42 бойових зіткнення, а минулої доби їх було 123, повідомив Генеральний штаб ЗСУ в черговому зверненні.
«За уточненою інформацією, за минулу добу загалом ворог завдав по позиціях наших військ та населених пунктах два ракетних удари із застосуванням трьох ракет, 45 авіаційних ударів (зокрема, із застосуванням 66 КАБів), здійснив понад 3500 обстрілів, у тому числі 93 із застосуванням реактивних систем залпового вогню. За добу, що минула авіація Сил оборони уразила 10 районів зосередження особового складу противника», – ідеться у зведенні.
За повідомленням Генштабу, на Харківському напрямку сили РФ двічі атакували позиції підрозділів Сил оборони в районі Вовчанська, а Куп’янському напрямку відбувається бій у районі Піщаного.
Також бойові дії тривають на Лиманському, Сіверському, Краматорському, Курахівському, Оріхівському напрямках.
«За сьогодні на Покровському напрямку ворог здійснив 14 спроб витіснити з позицій наших захисників. Одну атаку в бік Новоолександрівки відбито. Тривають бойові дії в районах Євгенівки, Новоселівки Першої, Уманського та Новоолександрівки. Біля останньої ворог найбільш активний», – вказано в повідомленні.
У Мінфіні очікують в найближчі тижні досягнення з кредиторами угоди про реструктуризацію
У Міністерстві фінансів України очікують на досягнення угоди про реструктуризацію в найближчі тижні.
«Я знаю, що ми просимо приватних кредиторів докласти значних зусиль з їхнього боку, але без реструктуризації Україна не зможе достатньо профінансувати нашу оборону і розпочати програму відновлення та реконструкції, яка є спільною метою для всіх наших партнерів як з державного, так і з приватного секторів. Оскільки ми наближаємося до дати закінчення відстрочки платежів за єврооблігаціями, нам необхідно спонукати власників наших єврооблігацій до продовження конструктивних переговорів», – заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Очільник Мінфіну каже, що їхні пропозиції мають відображати «більш значне зменшення боргу» відповідно до параметрів МВФ і поточної макрофінансової ситуації в Україні.
Міністр заявив, що Київ продовжить продуктивні переговори з інвесторами задля врегулювання всіх наявних розбіжностей.
«Ми впевнені, що угоду про реструктуризацію може бути досягнуто в найближчі тижні до закінчення діючої відстрочки платежів», – додав він.
Уряд України повідомив, що з 3 по 14 червня Україна проводила закриті зустрічі з представниками Комітету власників єврооблігацій, до складу якого входять великі інституційні та інші довгострокові інвестори, які володіють близько 20 % єврооблігацій України. Метою зустрічей було обговорення умов реструктуризації тринадцяти серій єврооблігацій України, що має відбутись до 1 серпня 2024 року, погодження структури, яка була б задовільною для всіх сторін і дозволила б Україні досягти боргової стійкості відповідно до вимог Програми МВФ. Умови запропоновано на основі базового макроекономічного сценарію МВФ.
У Мінфіні заявили, що пропозиція України полягає в обміні всіх тринадцяти серій єврооблігацій:
- або на серію інструментів з фіксованим доходом (прості облігації) та державні деривативні інструменти (варіант 1),
- або на серію простих облігацій (варіант 2).
Деривативні інструменти з варіанта 1 буде конвертовано у прості облігації з фіксованою дохідністю у 2027 році, номінальна вартість яких залежатиме від показників податкових надходжень України та досягнення показників зростання ВВП. Обидва варіанти у пропозиції реструктуризації боргу України передбачають номінальне зниження боргу від 25 % до 60 % залежно від темпів відновлення країни протягом періоду дії Програми МВФ.
Зазначається, що протягом наступних тижнів український уряд проведе консультації з власниками єврооблігацій за межами Комітету власників єврооблігацій та збере відгуки від ширшої спільноти інвесторів щодо структури угоди та інструментів. Досягнення домовленості з інвесторами щодо умов реструктуризації очікується до 1 серпня цього року.
У квітні цього року в МВФ заявили, що українському уряду цього року потрібно 42 мільярди доларів бюджетної підтримки на тлі російського вторгнення, яке триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків.
За його словами, характер дій сил РФ суттєво не змінився – на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності, намагаючись прорвати українську оборону та захопити важливі ділянки місцевості або населені пункти, які впливають на стійкість оборони.
Сирський повідомив, що тривають жорсткі бої в районах Глибокого, Часового Яру, Старомайорська, Роботиного, Кринок та островів у прибережній частині лівого берега Дніпра.
«Ворог чудово розуміє, що в результаті поступового надходження значної кількості озброєння та військової техніки від наших партнерів, прибуття перших F-16, що посилить нашу ППО, час гратиме на нашу користь, а його шанси на успіх будуть зменшуватись», – написав він у телеграмі.
Тому, як вважає Сирського, командування сил РФ наразі докладає усіх зусиль для нарощування інтенсивності та розширення географії бойових дій з метою максимального виснаження українських військ, зриву підготовки резервів, недопущення переходу до активних наступальних дій.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
ОП з’ясовує, чи справді деякі країни відкликали підписи під комюніке Саміту миру – радник Єрмака
Інформація про те, що Ірак та Йорданія відкликали свої підписи під комюніке на Саміті миру, який відбувся 15–16 червня у Швейцарії, перевіряється, бо ці країни відображалися як підписанти документа під час міжнародної конференції. Про це 17 червня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів Олександр Бевз, радник керівника Офісу президента України.
За його словами, українська сторона сьогодні зв’язуватиметься зі Швейцарією для того, щоб уточнити список підписантів. Радник наголосив, що комюніке залишається відкритим для приєднання країн.
«Ми сьогодні будемо зв’язуватися з колегами із Берна, ще раз проговорювати весь перелік країн, які приєдналися. Я особисто був присутній під час оголошення результатів щодо приєднання до комюніке, і ці країни були зазначені на фінальному табло в залі, де проводилася пленарна сесія. Тому ми не поспішаємо з будь-якими висновками щодо того, які країни від’єдналися чи приєдналися. Комюніке залишається відкритим для приєднання будь-яких країн, і ми розраховуємо, що кількість його учасників буде тільки зростати», – заявив радник голови ОП.
А серед країн-учасниць Саміту миру були й такі, які одразу повідомили Україні та Швейцарії як організаторові Саміту, що не готові приєднуватися до будь-якого документа, незалежно від змісту. Радник керівника Офісу президента каже, що важливо, щоб країни так званої «Великої двадцятки» (G20) долучилися до мирного процесу.
«Напевно це пов’язано з специфікою певних політичних процесів всередині цих країн. Деякі країни прямо зазнавали тиску, і про це неодноразово говорив президент, як щодо участі в саміті, так і щодо приєднання до якогось фінального документа. Я впевнений у тому, що деякі країни, які були присутні і не приєдналися до комюніке, приєднаються пізніше. Навіть ті, які не були, зможуть приєднатися. Безумовно, нам було б важливо, щоб країни G20, які не приєдналися на сьогодні до комюніке, включилися в мирний процес. І те, що вони сьогодні не приєдналися до комюніке, не означає, що вони не будуть членами, учасниками мирного процесу в майбутньому», – сказав Олександр Бевз.
Раніше зі списку підписантів Бюрґенштокського комюніке, за повідомленням міністерства закордонних справ Швейцарії, зникли Ірак та Йорданія.
Серед країн, які підписали документ, є Словаччина та Угорщина, які під час ухвалення рішень Євросоюзу з українських питань часто висловлюють відмінну від спільної думки членів ЄС думку.
Також під комюніке є підпис Туреччини. Раніше міністр закордонних справ цієї країни Хакан Фідан висловився за присутність Росії на мирній конференції. Водночас серед підписантів немає Саудівської Аравії, чільний дипломат якої закликав сторони до «важких компромісів».
Також серед країн, які делегували своїх представників на Саміт миру, не підписали комюніке Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Бразилія та Об'єднані Арабські Емірати.
В «Укренерго» повідомили про зміни у застосуванні графіків відключення електроенергії на сьогодні
Компанія «Укренерго» повідомила про зміни у застосуванні графіків погодинного відключення електроенергії на сьогодні.
«17 червня обленерго по всій території України будуть застосовувати графіки погодинних відключень (ГПВ): з 8:00 до 24:00 – 1 черга. Увага! Зменшено час застосування більшого обсягу обмежень: 2 черги одночасно будуть застосовані з 19:00 до 22:00», – йдеться у повідомленні пресслужби, оприлюдненому в телеграмі.
«Укренерго» пояснює це зниженням споживання порівняно з прогнозним через прохолодну погоду.
У компанії додають, що протягом доби запланований імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови – загальний обсяг 27 219 МВт*год.
Раніше анонсувалось, що 17 червня обмеження для більшої кількості споживачів будуть діяти з 11:00 до 22:00.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Сили РФ вранці атакували дроном автомобіль на Херсонщині, загинула людина – ОВА
Російські війська вранці атакували дроном автомобіль в Осокорівці Херсонської області, загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Зранку російські військові атакували дроном-камікадзе автівку в Осокорівці. Внаслідок удару загинув місцевий житель 1974 року народження», – написав він у телеграмі.
Місцева влада регулярно повідомляє про атаки сил РФ цивільних з допомогою БПЛА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У РФ заявляють про атаку дронів – під удар могли потрапити тракторний завод та НЛМК
У Росії заявляють про атаку безпілотників на Бєлгородську, Воронезьку та Липецьку області.
Міноборони РФ стверджує, що сили ППО вночі знищили шість БПЛА: один дрон був збитий над Бєлгородською областю, два – над Воронезькою та три – над Липецькою областю.
Губернатор Липецької області РФ Ігор Артамонов заявив, що три БПЛА знешкодили над промисловою територією Липецька. Жертв та постраждалих немає, заявив губернатор, водночас попросивши місцевих жителів не публікувати фото та відео наслідків.
За інформацією телеграм-каналу Astra, безпілотники атакували завод «Липецький трактор» та «Новолипецький металургійний комбінат». Місцеві користувачі соцмереж повідомляли про вибухи та дим у районі Липецького тракторного заводу.
Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв повідомив про дві збиті дрони. За попередніми даними, постраждалих та руйнувань немає.
Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков заявив, що декілька населених пунктів Грайворонського міського округу зазнали атаки безпілотників. За попередньою інформацією, постраждалих немає, пошкоджено лінії електропередачі, сталося відключення електрики у п’яти населених пунктах.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
У Харкові внаслідок російського обстрілу пошкоджений корпус комплексу відпочинку – Синєгубов
У ніч із 16 на 17 червня російські військові обстріляли Харків, під ударом опинився комплекс відпочинку, повідомили представники місцевої влади.
«О 23:50 окупанти вдарили по місту Харків у Київському районі. Пошкоджено один із корпусів відпочинкового комплексу. Інформація про постраждалих не надходила. Огляд триває», – написав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Про вибух у цей час повідомляв і міський голова Харкова Ігор Терехов. Він також вказував на пошкодження «закладу відпочинку», але вказав інший район.
«Унаслідок удару по Харкову маємо влучання по закладу дитячого відпочинку у Шевченківському районі. Зруйновано один із корпусів. Постраждалих немає», – вказав мер Харкова.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що «немає правової проблеми» у наданні Україні позики на близько 50 мільярдів доларів за рахунок прибутків від заморожених російських активів.
«Тут немає жодної правової проблеми. «Група семи» надасть Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, який з часом буде погашений з цих надходжень. І я б сказала, що лідери G7 вже дали зрозуміти, що вони не розморозять ці активи, поки Росія не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні. І ми дійсно перебуваємо у вольовій боротьбі з Путіним. Я думаю, що Путін вважає, що наша коаліція розвалиться, якщо ми не продовжимо надавати Україні ресурси, необхідні для ведення цієї війни та підтримки економіки. І це спосіб показати, що ми маємо здатність і волю робити це», – сказала вона в розмові з журналістами АВС News.
Єллен відкинула звинувачення російського президента Володимира Путіна в тому, що використання доходів від російських активів на користь України є крадіжкою.
«В жодному сенсі ці не є крадіжкою. Російські активи залишаються в цій установі. Вони були знерухомлені. Строк російських інвестицій вже сплив. . Отже, російські кошти є у вигляді готівки, але вони приносять дохід установі, на яку Росія не має жодних претензій», – пояснила міністр.
«Група семи» 13 червня погодилась надати Україні позики на близько 50 мільярдів доларів до кінця року, використовуючи надприбутки від російських суверенних активів, аби повернути їх.
Раніше видання Financial Times повідомило, що Сполучені Штати готові виділити Україні кредит на суму 50 мільярдів доларів, забезпеченням для якого будуть заморожені в країнах Заходу російські активи.
ЗСУ взяли у котел російські війська у Вовчанську
- Російські війська потрапили в котел у Вовчанську
На Харківщині, на території Агрегатного заводу у Вовчанську, російські військові потрапили в оточення. Їхній штурмовий підрозділ утримував позиції у північно-західній частині заводу.
Військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що приблизно 200 російських військових на агрегатному заводі опинились цілковито в котлі.
Постачання провізії та боєкомплектів ускладнене, варіанти виходу лише два – здатись в полон або загибель.
Яка там ситуація зараз?
- На Харківському напрямку – посилення бойових дій – Генштаб ЗСУ
За даними штабу, впродовж останньої доби втрати російської армії сягнули близько 1080 військових (без уточнення – вбитими чи також і пораненимти).
Російські державні медіа зі свого боку поширили новину про начебто підготовку Збройними силами України контрнаступальної операції на Харківському напрямку.
Про це може свідчити нібито стягування техніки до другої та третьої ліній оборони.
Що кажуть українські військові?
- Підсумки саміту у Швейцарії – Комюніке з українським баченням миру
У дводенному Глобальному саміті миру взяли участь близько 100 країн та міжнародних організацій. Не всі, а лише 80 країн підписали Комюніке, в якому враховане українське бачення справедливого миру:
- Гарантування безпеки у сфері використання ядерної енергії – в тому числі на Запорізькій АЕС, яка має працювати відповідно до вимог МАГАТЕ та під його наглядом.
- Задля глобальної продовольчої безпеки – гарантувати безпеку торговельного судноплавства в Чорному та Азовському морях. Атаки на торговельні судна та цивільні торгові порти неприйнятні.
- Усі військовополонені повинні бути звільнені шляхом обміну «всіх на всіх». Усі депортовані чи незаконно переміщені українські діти та дорослі цивільні особи мають повернутися додому.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що в альянсі обговорюють можливість вилучення частини ядерних ракет зі сховищ і перевести їх у режим готовності через зростання загроз з боку Росії та Китаю. Про це він сказав в інтерв'ю The Telegraph.
«Я не вдаватимуся до оперативних подробиць про те, скільки ядерних боєголовок має бути приведено в стан готовності і скільки потрібно тримати в запасі, але нам потрібно проконсультуватися з цих питань. Саме цим ми й займаємось», – сказав Столтенберґ.
На його думку, альянс має надіслати «прямий сигнал» своїм супротивникам за допомогою ядерного арсеналу.
Він зазначив, що мета НАТО – «світ без ядерної зброї», але поки вона існує, НАТО «залишатиметься ядерним альянсом, тому що світ, в якому Росія, Китай і Північна Корея мають ядерну зброю, а НАТО – ні, це більш небезпечний мир». Столтенберґ заявив, що Китай вкладає значні кошти в сучасне озброєння, зокрема в ядерний арсенал, який, за його словами, зросте до тисячі боєголовок до 2030 року.
«І це означає, що у не дуже віддаленому майбутньому НАТО може зіткнутися з тим, з чим ніколи раніше не стикався, а саме з двома потенційними ядерними супротивниками – Китаєм та Росією. Звісно, це має наслідки», – заявив генсек альянсу.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі та коментуючи війну в Україні, нагадав, що в російській ядерній доктрині йдеться, що застосування ядерної зброї можливе в разі загрози суверенітету та територіальній цілісності країни. На його думку, такий момент ще «не настав». При цьому він допустив внесення змін до цієї доктрини. За кілька днів заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що Росія може змінити базові документи у сфері ядерного стримування через «неприйнятні та ескалаційні» дії Заходу.
ОВА: російські військові обстріляли двічі обстріляли Дніпропетровщину – без жертв, є руйнування
Російські військові продовжують обстріли цивільної інфраструктури Дніпропетровської області, повідомив зранку 17 червня голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За цими даними, ввечері 16 червня сили РФ атакували Марганецьку громаду та Нікополь.
«Пошкоджені приватний будинок, господарська споруда, авто, будівля, що не експлуатувалася. Зачепило лінію електропередач», – написав чиновник у телеграмі.
Уранці 17 червня під удар потрапила Покровська громада, додав Лисак.
«Понівечені дві оселі, господарська споруда, легковик, лінія електропередач», – відзначив голова ОВА, додавши, що в обох випадках обійшлося без загиблих і постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Дніпропетровщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Донеччині за добу поранені 10 цивільних у трьох населених пунктах – Філашкін
Десятеро цивільних зазнали поранень унаслідок російських обстрілів, здійснених упродовж минулої доби, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
«За 16 червня росіяни поранили 10 жителів Донеччини: сім у Новій Полтавці, двоє у Красногорівці і один у Торецьку», – написав Філашкін у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: російські військові обстріляли двічі обстріляли Дніпропетровщину – без жертв, є руйнування
Російські військові продовжують обстріли цивільної інфраструктури Дніпропетровської області, повідомив зранку 17 червня голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За цими даними, ввечері 16 червня сили РФ атакували Марганецьку громаду та Нікополь.
«Пошкоджені приватний будинок, господарська споруда, авто, будівля, що не експлуатувалася. Зачепило лінію електропередач», – написав чиновник у телеграмі.
Уранці 17 червня під удар потрапила Покровська громада, додав Лисак.
«Понівечені дві оселі, господарська споруда, легковик, лінія електропередач», – відзначив голова ОВА, додавши, що в обох випадках обійшлося без загиблих і постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Дніпропетровщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Трамп обіцяє «розібратися» з обсягами допомоги Україні
Колишній президент США та ймовірний кандидат у президенти від республіканців на виборах цього року Дональд Трамп на передвиборчому заході в Детройті розкритикував масштаби допомоги Вашингтона Україні, сказавши, що «розв'яже питання» з цим у разі свого обрання ще до того, як в’їде до Білого дому.
Трамп назвав президента України Володимира Зеленського «найкращим агентом із продажу» серед політиків. «Щоразу, коли він приїжджає до нашої країни, він відвозить 60 мільярдів доларів», – сказав Трамп. Він додав, що востаннє Зеленський «поїхав із 60 мільярдами» чотири дні тому, після чого нібито заявив, що йому потрібні ще 60 мільярдів, і «це ніколи не закінчується». Трамп сказав, що йому потрібно буде розв’язати це питання.
Як зазначають ЗМІ, заяви Трампа містять фактичні помилки: востаннє Зеленський відвідував США торік, а кошти на допомогу Україні, близько 61 мільярда доларів, які, очевидно, мав на увазі колишній президент, Конгрес виділив лише у квітні. «Чотири дні тому» Зеленський США не відвідував. Ймовірно, Трамп міг мати на увазі рішення саміту «Групи семи» в Італії про кредит Україні в розмірі 50 мільярдів доларів (не всю цю суму виділять саме Сполучені Штати). При цьому сам Трамп раніше виступав за те, щоб надавати Україні кредити, а не пряму допомогу.
При цьому Трамп похвалив Зеленського за те, як він поводився під час розгляду у Конгресі у 2019–2020 роках справи про імпічмент президента. Палата представників зрештою оголосила Трампу імпічмент (не підтриманий Сенатом), заявивши, що в розмові з Зеленським він вимагав від президента України компромату проти його противника Джо Байдена, чинного президента США.
Після початку російського вторгнення в Україну в 2022 році Трамп виступає з суперечливими заявами, з одного боку, стверджуючи, що якби він був президентом, Росія не наважилася б напасти на Україну, з іншого – критикуючи адміністрацію Байдена та демократів за виділення коштів Україні. Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу ще 1080 військових і 18 бронемашин
Російська армія втратила близько 527 390 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 17 червня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1080 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих чи також і поранених.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- 7 958 танків (+2 за минулу добу)
- 15 287 бойових броньованих машин (+18)
- 13 927 артилерійських систем (+14)
- 1 104 реактивні системи залпового вогню
- 853 засобів протиповітряної оборони
- 359 літаків
- 326 гелікоптерів
- 11 167 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+8)
- 2 296 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 18 991 автомобілі і автоцистерни (+24)
- 2 337 одиниці спеціальної техніки (+12)
Читайте також: У ISW проаналізували мотиви ураження ЗСУ російських систем ППО в окупованому Криму
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Збірна України на Євро-2024: від футболу до війни і політики
Протягом місяця 24 національні збірні проведуть загалом 51 гру на десяти стадіонах Німеччини. Протягом усього літа ви чутимете, читатимете та побачите це.
Шпальти будуть зарезервовані для гордої країни-господарки Німеччини, яка після кількох слабких міжнародних турнірів тепер має виступати перед вимогливою домашньою публікою? Чи зможе суперкоманда Франції на чолі з новою зіркою Реала Кіліаном Мбаппе виграти? Чи втримає чинний чемпіон Італія трофей?
Як ви вважаєте, чи може старіюча португальська суперзірка Кріштіану Роналду ще покращити свої вражаючі рекорди бомбардира? І чи, можливо, нарешті настав час, щоб трофей «повернувся додому» до все більш вражаючої збірної Англії?
Але ми розповімо про збірну України, яка представляє державу, що відбиває збройний напад Росії. Україна виступає в групі разом зі збірними Румунії, Словаччини та Бельгії. Перший матч проведе в Мюнхені 17 червня проти Румунії.
З 80 до 78 скоротилося число країн, які підписали Бюрґенштокське комюніке
До 78 скоротилося число країн, які підписали комюніке за підсумками Глобального саміту миру, що –відбувся 15–16 червня на швейцарському курорті Бюрґеншток. Зі списку 80 країн, про приєднання яких до комюніке йшлося в перших повідомленнях із саміту, зникли Ірак та Йорданія. Про це свідчить список підписантів, оприлюднений міністерством закордонних справ Швейцарії.
Серед країн, які підписали документ, є Туреччина. Раніше міністр закордонних справ цієї країни Хакан Фідан висловився за присутність Росії на мирній конференції. Водночас серед підписантів немає Саудівської Аравії, чільний дипломат якої закликав сторони до «важких компромісів».
Також серед країн, які делегували своїх представників на Саміт Миру, не підписали комюніке Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Бразилія та Об'єднані Арабські Емірати.
Президентка Швейцарії Віола Амгерд назвала «хорошим результатом» підсумки міжнародної конференції в Бюрґенштоку.
«З 90 присутніх держав 84 підписали або стали співавторами спільного комюніке. Це велика кількість, і вона включає в себе країни, які не тільки є країнами Заходу чи прозахідними. Це також країни Африканського континенту і країни Латинської Америки. Тому я переконана, що це – хороший результат», – сказала Амгерд.
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було.
78країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.