США можуть дозволити своїм військовим підрядникам працювати в Україні – CNN
Адміністрація президента США Джо Байдена наближається до зняття фактичної заборони на розгортання американських військових підрядників в Україні, повідомили CNN чотири американські чиновники, знайомі з цим питанням, щоб допомогти українським військовим обслуговувати і ремонтувати надані США системи озброєнь.
СNN зауважує, що ця зміна означатиме ще один значний зсув у політиці адміністрації Байдена щодо України, оскільки США шукають способи надати українським військовим перевагу у протистоянні з Росією.
За словами чиновників, ця політика все ще перебуває в стадії розробки і ще не отримала остаточного схвалення президента Джо Байдена.
Надану США військову техніку, яка зазнала значних пошкоджень у боях, доводиться вивозити з країни до Польщі, Румунії чи інших країн НАТО для ремонту, а цей процес займає багато часу.
За словами представників адміністрації, протягом останніх кількох місяців чиновники почали серйозно переглядати ці обмеження. Дозвіл досвідченим американським підрядникам, які фінансуються урядом США, зберегти свою присутність в Україні означає, що вони зможуть набагато швидше допомогти відремонтувати пошкоджене дороге обладнання, кажуть посадовці. Однією з передових систем, яка, за словами посадовців, ймовірно, потребуватиме регулярного технічного обслуговування, є винищувач F-16, який Україна має отримати пізніше цього року.
За словами одного з урядовців, компанії, які братимуть участь у тендерах на отримання контрактів, повинні будуть розробити надійні плани зниження ризиків для зменшення загроз для своїх співробітників.
Після заяв французького президента Емманюеля Макрона про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну, США, як і більшість європейських країн, заявили, що не планують цього робити.
В Україну з російського полону повернули 90 українців – Зеленський
В Україну повернулися 90 українців з російського полону. повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Сьогодні ще 90 наших людей повернулися додому з російського полону. Воїни Нацгвардії, ВМС, армії, тероборонці, прикордонники. Ті, хто захищали Маріуполь. Ті, хто захищали ЧАЕС. Ті, хто були на Херсонському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Луганському напрямках», – написав він у телеграмі.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими уточнив, що Урана повернула 32 нацгвардійця, 18 прикордонників, 17 представників Військово-морських сил, 15 бійців ЗСУ та 8 тероборонівців.
За даними штабу, вдалося повернути 59 оборонців Маріуполя, з них 52 бійця, що вийшли з «Азовсталі», також з полону визволили 5 нацгвардійців, які охороняли ЧАЕС.
Останній обмін військовополоненими відбувся наприкінці травня.
31 травня Україна повернула 75 своїх громадян у рамках чергового обміну полоненими з Росією, проведеного вперше з початку лютого. Тоді ж Міноборони Росії повідомило про повернення 75 російських військовослужбовців у рамках обміну. Посередником обміну, за повідомленням, виступили Об’єднані Арабські Емірати.
У різних українських містах регулярно проходять акції на підтримку полонених оборонців Маріуполя, а також інших полонених захисників України.
Удар по складу боєприпасів у Воронезькій області РФ: з’явилися супутникові фото наслідків
Російська служба Радіо Свобода опублікувала зроблений 25 червня супутниковий знімок, на який потрапила пожежа на складі боєприпасів в Ольховатці Воронезької області РФ.
На фото видно пожежу на складі боєприпасів – щонайменше два осередки вогню, що відповідає словам місцевих жителів про два дрони, які атакували склад у ніч на 25 червня.
На відео, знятому місцевими жителями, чітко чути звуки вторинної детонації. Як випливає з даних сервісу Wikimapia, склад був обладнаний на території колишньої ферми.
Раніше українська розвідка заявила про ураження польового складу боєприпасів російської армії у Ольховатському районі Воронезької області РФ у ніч на 25 червня. За даними ГУР, йдеться про майданчиках зі снарядами загальною площею 500 квадратних метрів, там виникла пожежа із детонацією.
Губернатор Воронезької області РФ Олександр Гусєв повідомив про два збиті дрони. Згодом він повідомив, що в Ольховатському районі відбулася детонація вибухонебезпечних об'єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Унаслідок ударів по Нікопольщині пошкоджені будинки, гараж, вантажівка, ЛЕП і газогони – Лисак
У вівторок, 25 червня, сили РФ вдарили по Нікопольському району, йдеться в повідомленні голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака.
За даними місцевого чиновника, російські військові били дронами-камікадзе і артилерією.
«Від ударів здригалися райцентр, Покровська, Марганецька та Мирівська громади. Понівечені 2 господарські споруди. Ще одна – знищена. Там виникла пожежа, вогонь рятувальники загасили», – каже голова ОВА.
Також, за даними Лисака, були пошкоджені також 4 приватні будинки, гараж, вантажівка, лінії електропередач та газогони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: на фронті тривають бойові зіткнення на п’яти напрямках
Від початку доби 25 червня на фронті відбулось 121 бойове зіткнення, найбільше російських штурмів – на Покровському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу СЗУ станом на 19 годину.
Відомо, що на Харківському напрямку російські військові атакували в районі Вовчанська, Тихого та Глибокого, а «Сили оборони відбили п’ять ворожих штурмів, ще одне боєзіткнення – триває».
«На Куп’янському напрямку українські оборонці від початку доби відбивали 10 атак загарбників біля Степової Новоселівки, Стельмахівки, Синьківки та Андріївки, одне боєзіткнення ще продовжується. Попередні втрати агресора на цьому напрямку становлять 89 загарбників вбитими та пораненими. Знищено один танк, бойову броньовану машину та автомобіль», – йдеться у зведенні.
У Генштабі кажуть, що «успіху не мали 12 ворожих спроб просунутися в глибину території України в районах Білогорівки, Верхньокам’янського, Спірного, Роздолівки та Виїмки на Сіверському напрямку. Ще один бій триває. Українські воїни контролюють ситуацію».
«На Покровському напрямку загарбники не зменшують темпів наступу. Від початку доби ворог 39 разів атакував оборонні рубежі українських захисників в районах Новоолександрівки, Воздвиженки, Євгенівки, Сокола, Новоселівки Першої та Яснобродівки. Успіху не мали 32 штурми агресора, ще сім бойових зіткнень тривають», – йдеться у повідомленні.
Також, за даними ЗСУ, тривають бої на Курахівському напрямку.
«Від початку дня ворог атакує поблизу Красногорівки, Георгіївки та Костянтинівки. Загальна кількість атак тут зросла до шести, з яких дві – відбито та чотири – ще продовжуються», – йдеться у зведенні.
Cуд відправив Тищенка під цілодобовий домашній арешт
Печерський районний суд Києва обрав народному депутатові України Миколі Тищенку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Про такий запобіжний захід просила сторона обвинувачення.
На запитання, чи буде він оскаржувати рішення суду, Тищенко відповів, що «сенсу немає».
Раніше сьогодні генеральний прокурор України за матеріалами Державного бюро розслідувань повідомив Тищенку про підозру за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.
Минулого тижня соцмережами поширилося відео з Дніпра: на ньому люди у балаклавах застосували силу до чоловіка, який гуляв з дитячим візочком і зробив зауваження супроводу депутата.
Згодом з’ясували, що то була охорона нардепа-мажоритарника, виключеного з фракції «Слуга народу», Миколи Тищенка. Він теж фігурує на відео. А чоловік, якого вони закували в кайданки– ветеран підрозділу Kraken Дмитро Павлов. Поліція відкрила два кримінальних провадження: за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконного позбавлення волі.
Сам Тищенко у соцмережах пояснив ситуацію тим, що нібито «військовий напав на поліцейських».
Сили РФ чотирма КАБами вдарили по селу біля Харкова, є постраждалі – ОВА
Російські війська чотирма керованими авіабомбами завдали удару по селу поблизу Харкова, постраждали четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 16:50 окупанти вдарили щонайменше чотирма КАБами по селу Бобрівка Вільхівської громади Харківського району. Пошкоджено дачні будинки, постраждали дві цивільні жінки: 87 років та 40 років. Медики екстренки надали допомогу на місці», – написав він у телеграмі.
Синєгубов додав, що також постраждали двоє чоловіків 67 та 56 років, їх госпіталізували для подальшого лікування.
Читайте також: Від початку червня російські війська застосували понад 2400 КАБів по Україні – Зеленський
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
14 тисяч випадків тортур в російському полоні – Дмитро Лубінець. Як протидіяти?
Під час Саміту миру у Швейцарії уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що всі, хто перебуває у російському полоні, зазнають систематичних тортур. Він назвав підтвердженими щонайменше 14 тисяч таких випадків. Генпрокуратура відкрила понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження та катувань військовополонених та понад 2 100 за фактами катування цивільних.
«Потерпілими від тортур і нелюдського поводження вже визнано понад 3 800 цивільних і понад 2 200 військовополонених», – зазначав генпрокурор Андрій Костін.
Які правові механізми можуть захистити українців, які перебувають у російському полоні? Що можуть зробити міжнародні організації та світова спільнота? Радіо Свобода переповідає головні тези з відкритого засідання МЗС.
В «Укренерго» розповіли, в які години вимикатимуть світло 26 червня
У середу, 26 червня, графіки відключення світла будуть застосовувати протягом усієї доби, йдеться у повідомленні пресслужби «Укренерго».
«Завтра, 26 червня, обленерго будуть застосовувати графіки погодинних відключень з 00:00 до 24:00», – кажуть енергетики.
Там уточнили, що обмеження будуть «жорсткішими» у період з 17:00 до 23:00.
При цьому в «Укренерго» запевнили, що електропостачання об’єктів критичної інфраструктури не обмежуватимуть.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Уряд дозволив операторам із розмінування забронювати 100% саперів
Підприємства, установи, організації, які є сертифікованими операторами протимінної діяльності, матимуть змогу забронювати 100% складу груп або відділень, які безпосередньо проводять розмінування, повідомляє пресслужба Кабінету міністрів.
Як зазначається, відповідні зміни до постанови №76 уряд ухвалив на засіданні 18 червня 2024 року.
«Необхідно якнайшвидше забезпечити безпеку населення на потенційно забруднених мінами територіях та повернути ці землі в економічну експлуатацію. Від цього залежить як економічне зростання в Україні, так і продовольча безпека у світі. Бронювання підготовлених фахівців з розмінування, які працюють в штатах операторів, створить необхідні умови для планомірної роботи з розмінування територій», – розповів заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
Рішення уряду передбачає бронювання виключно фахівців з розмінування сертифікованого оператора, які входять до складу груп:
- нетехнічного обстеження;
- технічного обстеження;
- очищення;
- інспектування;
- контролю якості.
У відомстві кажуть, що йдеться про цивільних, які пройшли базову підготовку, достатню для пошуку мін та вибухонебезпечних предметів в полях.
«Такі працівники можуть бути заброньовані, незалежно від військово-облікової спеціальності, віку, військового звання. Бронювання може бути анульоване, якщо оператор протимінної діяльності протягом пів року не здійснює роботи з гуманітарного розмінування», – зазначили у Мінекономіки.
Раніше, 4 червня, Кабмін автоматично продовжив ще на три місяці відстрочки від мобілізації.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Скандал з генералом: за що звільнили командувача Об'єднаних сил ЗСУ Содоля та що про нього відомо
Президент України Володимир Зеленський вирішив змінити командувача Об'єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова. Це сталося після низки скандальних заяв у бік генерала. Зокрема, депутатка Мар'яна Безугла заявила, нібито генерал Юрій Содоль у час, коли російські війська проривалися на Торецьк, перебував в Одесі й нагороджував мера міста Труханова. Також Содоля зафіксували у ресторані з чаркою в Одесі. А керівник штабу бригади «Азов» Нацгвардії Богдан Кротевич подав заяву у ДБР із проханням розслідувати дії генерала ЗСУ. То хто такий, Юрій Содоль та чи були реальні підстави його звільняти?
Влада: сили РФ атакували дроном будинок культури на Херсонщині
Російські військові вдень 25 червня атакували дроном-камікадзе будинок культури на Херсонщині, йдеться в повідомленні пресслужби обласної військової адміністрації.
«Так нині виглядає будинок культури у Михайлівці Бериславського району. Сьогодні в обід російські війська атакували будівлю дроном-камікадзе», – кажуть в ОВА.
Зазначається, що «внаслідок влучання пошкоджені вікна, двері та стіни, мирні жителі під час дронової атаки не постраждали».
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Від початку доби на фронті відбулось 110 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби, 25 червня, на фронті відбулось 110 бойових зіткнень із військами РФ, найбільше – на Покровському напрямку, йдеться у новому зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 16.00.
«На Харківському напрямку агресор не полишає спроб атакувати біля Вовчанська. Наразі там триває два боєзіткнення, стільки ж штурмів підрозділи Сил оборони відбили. Разом з тим ворожа авіація завдала два удари шістьма некерованими авіаційними бомбами (НАР) по Ветеринарному», – зазначили у Генштабі.
Відомо також, що від початку доби «на Куп’янському напрямку війська противника вісім разів штурмували оборонні рубежі українських захисників в районах Степової Новоселівки, Стельмахівки та Синьківки. Українські захисники стійко тримають оборону. Чотири спроби росіян просунутися вперед відбито. Тривають бої. Населений пункт Табаївка зазнав авіаційного удару десятьма НАРАми».
«На Лиманському напрямку за день російська армія здійснила 13 атак на позиції підрозділів Сил оборони поблизу населених пунктів Копанки, Греківка, Макіївка, Невське та у Серебрянському лісі. 12 боєзіткнень завершилися без успіху для противника, ще одне - триває у районі Невського», – кажуть у Генштабі ЗСУ.
Крім того, за даними українських військових, «окупаційна армія продовжує шукати слабкі місця на Сіверському напрямку».
«Сім атак російських загарбників відбито українськими воїнами поблизу Білогорівки, Верхньокам’янського, Спірного, Роздолівки та Виїмки. П’ять бойових зіткнень ще продовжуються», – йдеться у новому зведенні.
«На Краматорському напрямку противник здійснив вісім штурмів позицій українського війська поблизу Часового Яру та Іванівського. Сили оборони дають гідну відсіч окупантам, сім атак відбито, одна – ще триває. На Торецькому напрямку кількість штурмів окупантів збільшилась до 11. Активно працює ворожа авіація, зокрема сім ударів одинадцятьма КАБами зазнало місто Торецьк, ще однією авіабомбою загарбники вдарили по Деміївці», – зазначили у Генштабі.
Європейська рада схвалила угоду про гарантії безпеки з Україною
Європейська рада схвалила угоду про гарантії безпеки з Україною, повідомила міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб під час пресконференції.
«Я хотіла б зазначити, що сьогодні вранці (25 червня – ред.) Рада ЄС схвалила проєкт спільного безпекового зобов’язання між Європейським союзом та Україною. І, звичайно ж, я маю згадати про відкриття переговорів про вступ до ЄС сьогодні вдень», – заявила вона.
До того ж вона додала, що Бельгія готується до наступного саміту Європейської ради, який відбудеться наприкінці цього тижня в Брюсселі.
«Ця Європейська рада дасть повне уявлення про нашу підтримку України в усіх її проявах», – зазначила Лябіб.
За даними Офісу президента, станом на кінець травня Україна підписала безпекових угод, у яких зафіксовано понад 23 мільярди доларів військової та фінансової підтримки.
Загалом Київ уже підписав 17 безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
У ЗСУ спростували інформацію про втечу мобілізованих ув’язнених з навчального центру
Інформація, поширена у деяких медіа, про втечу колишніх засуджених, які долучились до лав Збройних Сил України та проходять підготовку в одному із навчальних центрів не відповідає дійсності, повідомили у Командуванні Сухопутних військ ЗСУ 25 червня.
У Збройних силах наголосили, що всі колишні ув’язненні зараз проходять активну підготовку та готуються до виконання бойових завдань у своїх підрозділах.
«На жаль, деякі українські медіа поширюють неперевірену та недостовірну інформацію, яка працює на ворога та дискредитує мобілізаційну кампанію», – йдеться у дописі.
Раніше низка українських медіа поширила інформацію про втечу мобілізованих засуджених з навчального центру «Десна» на Чернігівщині. Повідомлялося, що вони, нібито, втекли у військовій формі та зі зброєю.
8 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11079-1, який дає дозвіл деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України.
Міністр юстиції України Денис Малюська в коментарі виданню The Washington Post розповів, що на першому етапі мобілізації в’язнів Україна очікує, що добровільно долучитися до армії зголосяться понад 4 тисячі людей.
МКС видав ордер на арешт Шойгу та Герасимова за масовані атаки енергосистеми України
Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генштабу російської армії Валерія Герасимова у зв'язку з ситуацією в Україні, йдеться на сайті МКС 25 червня.
«Є достатні підстави вважати, що обидва підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по українській енергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року. Протягом цього періоду російські збройні сили здійснили велику кількість ударів по численних електростанціях та підстанціях у різних місцях України», – зазначено у повідомленні.
У МКС наголосили, що підозрювані умисно заподіяли сильні страждання або серйозні тілесні ушкодження чи шкоду психічному або фізичному здоров’ю цивільного населення, а отже, несуть кримінальну відповідальність за злочин проти людяності та інші нелюдські діяння, як це визначено у статті 7(1) Римського статуту.
Ордер на арешт від МКС означає, що тепер Шойгу і Герасимов можуть бути затримані та передані до суду у 124 країнах, які ратифікували Римський статут.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак. У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні.
В Україну надійшла перша партія снарядів, закуплених за чеською ініціативою – Фіала
Боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну, повідомив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
«Деякий час тому перша партія боєприпасів за нашою ініціативою прибула в Україну. Ми робимо те, що потрібно», – написав Фіала в соцмережі Х 25 червня. Яку саме кількість снарядів передали – прем’єр не уточнив.
13 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що «перші партії» снарядів, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надходять і будуть надходити в Україну надалі.
Боєприпаси змогли закупити завдяки зусиллям країн, які підтримали чеську ініціативу і зобов’язалися профінансувати купівлю снарядів для України. Загалом йдеться про 20 країн, заявив міністр.
«Ми знаємо, що Україна потребує багато боєприпасів великого калібру, і у нас є велика можливість. Тому ми сподіваємося, що укладемо більше таких угод», – зазначив міністр закордонних справ Чехії у розмові з Радіо Свобода.
В інтерв’ю агенції ČTK за 8 червня міністерка оборони Чехії Яна Чернохова розповіла, що інші країни звертаються із запитами долучитися до чеської ініціативи із закупівлі й постачання боєприпасів для потреб Україні.
Чехія вже кілька місяців координує ці зусилля різних країн.
Наприкінці травня прем’єр Чехії Петр Фіала заявив, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. Тоді він повідомив, що у ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Читайте також: Прем’єр-міністерка Данії: плануємо до кінця року надіслати до України 500 тисяч снарядів
Україна виграла справу проти Росії щодо Криму в ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі 25 червня виніс остаточне рішення у позові України проти РФ щодо Криму і встановив численні порушення Росією прав людини на окупованому півострові.
Зокрема, ЄСПЛ постановив, що Росія порушила статті Європейської конвенції з прав людини, які стосуються:
- права на життя
- заборони нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження
- права на свободу і недоторканність
- права на справедливий суд
- відсутності покарання без закону
- права на повагу до приватного і сімейного життя
- свободи віросповідання
- свободи вираження поглядів
- свободи зібрань
- заборони дискримінації
- обмеження використання обмежень прав.
В Україну надійшла перша партія снарядів, закуплених за чеською ініціативою – Фіала
Боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну, повідомив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
«Деякий час тому перша партія боєприпасів за нашою ініціативою прибула в Україну. Ми робимо те, що потрібно», – написав Фіала в соцмережі Х 25 червня. Яку саме кількість снарядів передали – прем’єр не уточнив.
13 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що «перші партії» снарядів, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надходять і будуть надходити в Україну надалі.
Боєприпаси змогли закупити завдяки зусиллям країн, які підтримали чеську ініціативу і зобов’язалися профінансувати купівлю снарядів для України. Загалом йдеться про 20 країн, заявив міністр.
Читайте також: Снаряди на шляху до України та Саміт миру: інтерв'ю з міністром закордонних справ Чехії
«Ми знаємо, що Україна потребує багато боєприпасів великого калібру, і у нас є велика можливість. Тому ми сподіваємося, що укладемо більше таких угод», – зазначив міністр закордонних справ Чехії у розмові з Радіо Свобода.
В інтерв’ю агенції ČTK за 8 червня міністерка оборони Чехії Яна Чернохова розповіла, що інші країни звертаються із запитами долучитися до чеської ініціативи із закупівлі й постачання боєприпасів для потреб Україні.
Чехія вже кілька місяців координує ці зусилля різних країн.
Наприкінці травня прем’єр Чехії Петр Фіала заявив, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. Тоді він повідомив, що у ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Читайте також: Прем’єр-міністерка Данії: плануємо до кінця року надіслати до України 500 тисяч снарядів
«Плакати будемо потім». Історія переселенки з Бахмута, яка третій рік чекає чоловіка з полону
Оксана востаннє бачила чоловіка 2, 5 роки тому – тоді він, український військовий, востаннє приїздив додому, до Бахмута, зі служби. За ці роки жінка пережила багато – початок великої війни в рідному місті, скупі вістки від чоловіка з заблокованого Маріуполя, його вихід з побратимами в полон, жахливу вістку про вибух в Оленівці, повідомлення про чоловікову «смерть», один довгоочікуваний лист і один дзвінок. А ще за плечима в неї – втрата рідного дому на Донеччині й евакуація до Дніпра, намагання адаптуватися до нових умов, дні, перевантажені роботою, й ночі, сповнені порожнечі й чекання.
Своєю історією Оксана Богданова поділилася фз кореспонденткою проєкту «Ти як?».
Рідне місто 41-річної Оксани – Бахмут: там вона закінчила школу, вивчилася і 18 років пропрацювала медичною сестрою.
Життя до повномасштабної війни, каже вона, було спокійним і розміреним: чоловік, діти, батьки, робота, дім. То й було щастя, вважає Оксана.