«Заморожений конфлікт» чи важкі бої – експерти про сценарії перемир'я з Росією
Про переговори України з Росією говорять від першого року повномасштабного вторгнення. Дехто зі світових політиків навіть вірив у те, що є шанси зупинити війну за допомогою дипломатії. Зрештою, окремі «посередники-миротворці» і далі не полишають мови про це. Навіть після атаки 8 липня на «Охматдит».
Однак на відміну від прогнозів у 2022-му тепер у прогнозуванні подій російсько-української війни експерти воліють не заглядати далі кінця року. Оскільки, відзначають оглядачі, чимало залежатиме від особи наступного президента США. Голос Америки зібрав коментарі щодо можливості потенційного перемир'я.
Сили РФ безпілотником атакували автомобіль на Сумщині, поранена пасажирка – прокуратура
Російські війська безпілотником атакували автомобіль у Сумській області, поранена жінка. Про це у фейсбуці повідомляє пресслужба прокуратури Сумщини.
За даними слідства, 17 липня близько 15:00 сили РФ безпілотником атакували цивільний автомобіль, який рухався по трасі Білопілля-Путивль.
Унаслідок російської атаки пасажирка цієї автівки зазнала поранень.
Місцева влада регулярно повідомляє про російські атаки цивільних з допомогою БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
У Міноборони назвали остаточну кількість українців, які оновили свої дані
За два місяці військово-облікові дані оновили 4 690 496 військовозобов’язаних українців, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
За результатами оновлення, 4 690 496 військовозобов'язаних виконали свій обовʼязок, зазначають у Міноборони.
З них військово-облікові дані оновили через:
- Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: 510 203 людини;
- Центри надання адміністративних послуг: 1 152 227 людей;
- додаток «Резерв+»: 3 028 066 людей.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня включно.
Працівники ТЦК можуть перебувати на прикордонних пунктах пропуску – Демченко
Представники територіальних центрів комплектування можуть перебувати на пунктах пропуску на кордоні з Україною, проте вони не беруть участь в заходах прикордонного контролю. Про це в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Він зауважив, що представники ТЦК перебувають там для того, щоб допомогти працівникам прикордонної служби.
«В окремих пунктах пропуску, в окремі години можуть бути присутні представники територіальних центрів комплектування, але вони не беруть участі в заходах прикордонного контролю. Вони там перебувають для того, щоб допомогти прикордонникам у разі, якщо у нас виникають якісь питання щодо документів або інформації стосовно людей, які перетинають. Тоді ми можемо звернутися до тих представників територіальних центрів комплектування, які можуть перебувати в пунктах пропуску», – каже Демченко.
Речник додає, що повістки ж на пунктах пропуску «масово, відкрито чи не відкрито» не видають, оскільки участі в заходах прикордонного контролю представники територіальних центрів комплектування не беруть.
Якщо ж людина, яка перетинає кордон, подана у розшук до підрозділів Національної поліції України, що може відображатися, наприклад, в системі «Оберіг», то працівники прикордонної служби можуть звернутися до поліції, щоб вони доставили цю людину до територіальних центрів комплектування.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно було зробити до 16 липня включно.
Як повідомляли раніше в ДПСУ, з 17 липня в пунктах пропуску при виїзді громадян за межі України у чоловіків віком від 18 до 60 років прикордонники перевірятимуть наявність військово-облікових документів.
У «Дії» запустили бронювання від мобілізації – Мінекономіки
Керівники критично важливих підприємств мають можливість бронювати своїх співробітників від мобілізації в застосунку «Дія», йдеться в повідомленні Міністерства економіки.
У відомстві кажуть, що механізм бронювання у «Дії» працює наступним чином:
- керівник підприємства подає через портал «Дія» заяву про бронювання та засвідчує її електронним підписом;
- система автоматично перевіряє у реєстрах офіційне працевлаштування працівника та інформацію про нього у реєстрі «Оберіг»;
- якщо перевірка успішна, інформація про бронювання з’явиться у застосунку «Резерв+».
У відомстві уточнили, що «незабаром виписку про бронювання можна буде завантажити на порталі «Дія» та за потреби роздрукувати».
За словами міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, процес бронювання займає не більше години.
«Послуга працює у кілька кліків, а результат слід чекати не довше години часу. У цьому сервісі ми автоматизували всі процеси, які можна автоматизувати», – розповів він.
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Єврокомісія погодила надання Україні близько 4,2 мільярда євро
Єврокомісія погодила надання Україні близько 4,2 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility, повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Сьогодні Єврокомісія схвалила виділення Україні майже 4,2 млрд євро в рамках UkraineFacility. Після ухвалення рішення Радою ЄС загальний обсяг фінансування України в рамках програми сягне 12 млрд євро», – йдеться у її повідомленні в соцмережі Х.
Урсула фон дер Ляєн додала, що ЄС продовжує «рішуче підтримувати боротьбу України за свободу та шлях до ЄС».
У травні Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Цей крок дозволив розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
Україна вже отримала два транші в рамках Ukraine Facility. Прем’єр України Денис Шмигаль заявляв, що загалом цього року Київ очікує в межах цієї програми отримати 16 млрд євро.
«В Оріхові відчувають успіхи ЗСУ»: чи можливі штурми на Запоріжжі?
Українські військові просунулися на північ від села Дорожнянка, що на Оріхівському напрямку Запорізької області, повідомили днями в американському Інституті вивчення війни.
За даними аналітиків, українські сили просунулися у західній частині Запорізької області на тлі продовження російських наземних атак у цьому районі. Бої тривали поблизу Роботиного, Малої Токмачки та Вербового. Також в Інституті вивчення війни зазначили, що на ділянці кордону Донецької та Запорізької області російська армія активізувала наступальні дії.
Що відбувається на Оріхівському напрямку? Як бойові дії у Запорізькій області впливають на життя у прифронтових громадах по обидва боки від лінії зіткнення? Як можуть розвиватися події на цій ділянці фртонту надалі? Про це у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 17 липня повідомив про безуспішні штурми російськими військами позицій ЗСУ на Оріхівському напрямку – в районі Марфополя, Малої Токмачки та Новоандріївки. Бойові зіткнення поблизу цих населених пунктів, а також Роботиного, відбуваються регулярно.
Співзасновник та аналітик проєкту DeepState Роман Погорілий розповів «Новинам Приазов'я», що ситуація на Запорізькому напрямку залишається складною. Російські військові все одно намагаються просуватися на цій ділянці фронту.
Армія РФ намагається штурмувати місто Часів Яр і активізувалась біля Нью Йорка – Генштаб ЗСУ
Російські військові «посилили наступи на декількох напрямках фронту», вони застосовують авіабомби і живу силу для того, аби прорвати оборону ЗСУ, йдеться у зведенні Генерального штабу.
За даними Генштабу, «від початку доби найбільша активність спостерігається на Покровському, Торецькому і Харківському напрямках. Там підрозділи Сил оборони стримують натиск окупантів та жорстко відповідають на їхні спроби просунутись вперед».
У Генштабі ЗСУ кажуть, що 17 липня кількість бойових зіткнень збільшилась майже до сотні, на цей час їх зафіксовано 99.
«Росіяни намагаються штурмувати місто Часів Яр та активізувались біля Нью Йорка», – йдеться у зведенні.
Відомо також, що «на Харківському напрямку ворог атакує за підтримки авіації, завдав уже шість авіаударів керованими авіабомбами. Кількість боєзіткнень від початку доби зросла до 15. Всі свої зусилля окупанти сконцентрували у районах Глибокого та Вовчанська. Атакували невеликими групами, до мотострілецького відділення. На даний час точиться один бій неподалік Глибокого, всі інші ворожі атаки зупинено».
Крім того, у Генштабі повідомили, що збільшилась інтенсивність штурмових дій російських військових на Куп’янському напрямку – «вісім разів противник атакував позиції наших підрозділів, зокрема, неподалік Синьківки, Андріївки та Стельмахівки. Біля останньої ще тривають бої у двох локаціях. Терористи вдарили з озброєння армійської авіації некерованими ракетами по Синьківці».
«На Сіверському напрямку російський агресор продовжує намагання покращити тактичне положення неподалік Спірного, Виїмки, Федорівки та Верхньокам’янського. Кількість боєзіткнень за сьогодні зросла до п’яти. Дві атаки наші воїни відбили, три – ще поки тривають. Керовану авіабомбу окупанти скинули у район Добропілля», – кажуть у ЗСУ.
У Генштабі зазначили, що сили РФ наразі «активні на Покровському напрямку».
«На даний час зафіксовано 21 боєзіткнення. Чотири з них ще тривають неподалік Новоолександрівки та Карлівки. Райони Олександрополя та Уманського окупанти п’ять разів обстріляли некерованими авіаційними ракетами. Продовжуються бої у двох локаціях поблизу Красногорівки. Окрім того, ворог атакував у районах Георгіївки та Парасковіївки на Курахівському напрямку. За уточненою інформацією, за сьогоднішній день на напрямку загалом зафіксовано 12 атак окупаційної армії», – йдеться у зведенні військових.
Фінські і шведські пілоти перехопили винищувачі Росії над Балтійським морем – НАТО
Фінські і шведські винищувачі перехопили два російських військових літаків над Балтійським морем, йдеться в повідомленні пресслужби Об’єднаного командування Повітряних сил НАТО.
Об’єднаний центр повітряних операцій НАТО у німецькому місті Юдем повідомив, що «над Балтійським морем, над міжнародними водами, фіксують два російських винищувачі, що прямують з Калінінградської області до основної частини РФ».
Літаки помітили також фінські та шведські моніторингові центри, після чого обидві країни підняли своїх пілотів для перехоплення. Російські винищувачі не мали плану польоту, не тримали зв’язок з цивільними авіадиспетчерами та не використовували сигналів транспондера, кажуть у Повітряних силах НАТО.
«Фінські та шведські винищувачі здійснили перехоплення у тісній координації з Об’єднаним центром повітряних операцій НАТО. Це рутинне завдання підтверджує рівень інтеграції обох союзників, яку вони досягли в рамках інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони НАТО та домовленостей Альянсу щодо контролю за повітрям у Балтійському морі», – зазначено у коментарі.
Російська сторона поки не робила заяв про інцидент.
Раніше, 15 червня, Збройні сили Швеції заявили, що російський тактичний бомбардувальник був перехоплений її винищувачами після того, як літак ненадовго порушив шведський повітряний простір.
Війська РФ знову вдарили по Покровську, поранені п’ятеро людей – ОВА
Російські війська знову завдали удару по Покровську на Донеччині, є поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За попередньою інформацією, поранень зазнали п’ятеро людей від 41 до 73 років.
«Покровськ знову під ударом – росіяни поцілили в об’єкт соціальної інфраструктури. Будівля частково зруйнована прямим влучанням. Ще 6 багатоповерхівок пошкоджені», – написав він у телеграмі.
На місці працюють екстрені служби, остаточні наслідки обстрілу з’ясовуються.
Російські війська ввечері 16 липня вдарили по Покровську, повідомлялося про чотирьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Сили РФ вночі знищили ракетою переправу через річку Оскіл – Синєгубов
У Куп’янській громаді на Харківщині сили РФ знищили переправу через річку Оскіл, розповів у коментарі журналістам голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, пише «Укрінформ».
«Куп’янський напрямок так само важкий (як і Харківський – ред.). Подекуди ми фіксуємо навіть більше бойових зіткнень і намагань ворога штурмувати позиції наших військовослужбовців саме по Куп’янському напрямку. Сьогодні вночі (17 липня – ред.) ворог вчергове зруйнував переправу через річку Оскіл. Зараз будемо вживати всіх заходів щодо її поновлення та відбудови, це вже, на жаль, типова ситуація для нас», – сказав Синєгубов.
За його даними, «по переправі ударили ракетою».
«Ворог показує, що для нього це принципово, оскільки раніше він бив туди або керованими авіабомбами, або іншими засобами. Сьогодні прилетіла кета типу Х, тому ми розуміємо, що для ворога ця ціль є пріоритетною. У поєднанні з посиленням штурмів, знищенням переправ – Куп’янський напрямок залишається для ворога пріоритетним», – зазначив голова ОВА.
Синєгубов каже, що «переправу відновлюватимуть, оскільки вона використовується, в тому числі для евакуації».
«Кожна переправа для нас дуже важлива. Це цивільна переправа, де рухаються люди, вантажівки, де рухається цивільний автотранспорт, автобуси, в тому числі це маршрути евакуації», – додав Синєгубов.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
У грудні 2023 року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ у березні 2024 року.
Рада оборони Харківської області 28 червня ухвалила рішення про розширення зони примусової евакуації сімей із дітьми з чотирьох районів, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, рішення ухвалили у зв’язку з посиленням російських обстрілів.
Із російського полону повернули додому ще 95 українців – Зеленський
З російського полону у результаті обміну повернули ще 95 українців, розповів президент Володимир Зеленський.
За його словами, «продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону. Це воїни Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники».
Зеленський висловив вдячність «команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні».
Президент підкреслив: «хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх».
За даними Координаційного штабу, Серед звільнених з російського полону 49 воїнів ЗСУ (в тому числі учасник «повітряного мосту», який добровільно зголосився на гвинтокрилі летіти на «Азовсталь», щоби допомогти заблокованим там підрозділам, та двоє з Повітряних сил), 21 нацгвардієць, 10 військових моряків, семеро з Сил територіальної оборони, п’ятеро прикордонників, двоє з Державної спеціальної служби транспорту і один оборонець із добровольчого формування територіальної громади.
Усі звільнені 17 липня – чоловіки: 88 рядових та сержантів, семеро офіцерів.
«Серед наших хлопців, які отримали нарешті свободу, 23 людини боронили Маріуполь (з них тринадцятеро – оборонці «Азовсталі»), 41 воював на донецькому напрямку, по дев’ятеро – на луганському та запорізькому, по троє – на херсонському та харківському. Один зі звільнених моряків на момент початку вторгнення перебував у Київській області та одразу приєднався до оборони свого селища від окупантів у складі Макарівської ТрО. Під час надання гуманітарної допомоги мешканцям місцевої громади потрапив у полон до російських військовослужбовців-бурятів», – кажуть у Координаційному штабі.
Міноборони: Польща проведе «масштабну» операцію на кордоні з Білоруссю
Польща готує масштабну операцію «Безпечне Підляшшя» на кордоні з Білоруссю. До неї залучать 17 тисяч військових, повідомив міністр оборони країни Владислав Косіняк-Комиш.
Місцеві ЗМІ пишуть, що очільник Міноборони Польщі разом із міністром внутрішніх справ Томашем Семоняком провели спільну нараду щодо зміцнення східного кордону країни.
Операція «Безпечне Підляшшя» на кордоні з Білоруссю стартує 1 серпня. До неї залучать близько 17 тисяч солдатів. Керувати операцією буде 18-та механізована дивізія.
За словами міністра оборони, для навчання солдатів на кордоні були відряджені поліцейські, зокрема ті, які брали участь у місії в Косові.
У Польщі також «позитивно» оцінили створення буферної зони на східному кордоні. За словами польських урядовців, кількість спроб незаконного перетину кордону скоротилася вдвічі.
«Це дуже конкретний результат, пов’язаний із тим, що ми відсунули контрабандистів від самого кордону», – зазначив міністр внутрішніх справ.
Раніше Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали Європейський Союз побудувати лінію оборони вздовж кордону блоку з Росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
Деякі дипломати ЄС оцінюють вартість будівництва такої оборонної лінії вздовж 700-кілометрового кордону ЄС з Росією і Білоруссю приблизно в 2,5 мільярда євро (2,67 мільярда доларів). Європейські інвестиції в оборону та її фінансування стануть однією з головних тем для обговорення лідерами ЄС на саміті, оскільки війна Росії проти України триває вже третій рік і Москва посилює гібридні операції проти Заходу.
Новий склад Європарламенту затвердив підтримку України
Новий склад Європейського парламенту під час першого пленарного засідання у Страсбурзі більшістю голосів ухвалив резолюцію щодо продовження підтримки України, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Документ був схвалений більшістю голосів. За проголосували 495, проти – 137, а утрималися 47 депутатів.
«Європарламент… підтверджує позицію щодо триваючої підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, та непохитні зобов’язання ЄС у наданні політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки, так довго, як це буде необхідним для досягнення перемоги України», – наголошується у документі
Резолюція підтверджує «чинність всіх попередніх рішень Європейського парламенту, що були ухвалені у період з 19 лютого 2014 року, коли Росія анексувала український Крим, захопила частини Луганської та Донецької областей, та почала агресію проти України, що продовжилася повномасштабною агресією 24 лютого 2022 року».
У преамбулі документа визнається право України на «самозахист та мужність українського народу у боротьбі проти російської агресії, його стійкість перед системними звірствами російських загарбників на окупованих територіях та невибірковими атаками проти мирного населення та цивільної інфраструктури України».
Резолюція відображує також послідовну підтримку, яку ЄС та його країни-члени надають Україні у боротьбі проти російської агресії. Це включає виділення близько 95 мільярдів євро на фінансову, гуманітарну та військову допомогу для України. З цієї суми близько 32 мільярди євро припадають саме на військову допомогу, в рамках якої ще 21 мільярд євро ЄС має намір виділити "до 2025 року". Допоміжна військова місія ЄС в Україні (EUMAM Ukraine) на цей час дозволила надати тренування для більше як 52 тисяч українських військовослужбовців. Крім того, союзники по НАТО зобов’язалися виділити Україні 40 мільярдів доларів військової допомоги у 2025 році.
У тексті також згадується «несподіваний та нескоординований» візит Віктора Орбана, прем’єр-міністра головуючої в ЄС Угорщини, до Москви та Китаю у червні 2024 року, та підтверджується, що угорський лідер «не представляв на цій зустрічі інтереси будь-якої інституції ЄС або його країн-членів». Водночас депутати засудили дії Угорщини, яка «зловживає своїм правом вето у Раді ЄС для блокування суттєвих обсягів допомоги для України, включаючи військову допомогу в рамках Європейського фонду миру».
У тексті резолюції зазначено, що Угорщина має відповісти за ці дії. А так звані мирні зусилля Орбана названі «неактуальними» з огляду на те, що за ними послідував удар по дитячій лікарні «Охматдит», який депутати теж засудили.
При цьому європейські політики висловили підтримку «формулі миру» президента Зеленського та відповідним зусиллям України.
Один з пунктів резолюції наголошує, що «російська війна проти України є атакою проти усього Заходу та його цінностей».
«Російська агресивна війна проти України є частиною ширших цілей (Росії), спрямованих проти Заходу, проти нашої демократії та проти наших цінностей. Європарламент… вітає результати саміту НАТО та підтверджує переконання, що шлях України до членства в НАТО є незворотним», – наголошується в документі.
Кулеба у річницю катастрофи MH17: «Росії не вдасться уникнути відповідальності»
Росії не вдасться уникнути відповідальності за збиття малайзійського лайнера MH17 над Донбасом, наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в коментарі South China Morning Post.
Глава МЗС зробив заяву до десятих роковин катастрофи MH17.
«Довічне ув’язнення винних у цьому злочині є доказом того, що Росії не вдасться уникнути відповідальності. Рано чи пізно ті, хто почав цю трагедію, теж повинні бути притягнуті до відповідальності», – сказав Кулеба.
МЗС України наполягає, що «до відповідальності мають бути притягнуті не лише ті, хто здійснив запуск ракети, а й увесь командний склад».
«Правосуддя відбулося, принаймні частково, голландським судом, який встановив правду та ідентифікував винних. Але я думаю, що навіть це не повністю вгамувало біль рідних», – додав український міністр.
Суд у Нідерландах 17 листопада визнав винними у катастрофі літака рейсу MH17 та загибелі 298 людей на його борту громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка. Вони заочно отримали довічні терміни увʼязнення і мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро.
Окрім того, суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
Росія відреагувала на рішення суду, заявивши, що він перебував під «безпрецедентним тиском з боку нідерландських політиків». Згодом речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков висловив жаль, що Росія «не була допущена до розслідування».
Уряд Нідерландів викликав посла Росії через її «огидну» реакцію на вирок щодо MH17.
1 грудня прокуратура Нідерландів заявила, що не подаватиме апеляцію на результати судового процесу у справі про збиття рейсу MH17 у небі над сходом України в 2014 році. Це рішення робить вироки в цій справі остаточними, хоча засуджені залишаються на свободі.
10 років тому збили МН17. Як живуть винні та головний підозрюваний у вбивстві 298 людей
Громадяни РФ Ігор Гіркін та Сергій Дубінський; громадянин України Леонід Харченко. У листопаді 2022 року суд у Нідерландах визнав їх винними у смерті 298 людей, які 10 років тому перебували на борту літака рейсу МН17 у небі над окупованою Донеччиною. Громадянина РФ Олега Пулатова виправдали. За всі 10 років вивчення цієї справи нідерландський суд визначився лише з виконавцями. Лідер же Росії Путін та командування російських військ, хоч і обговорювались у різноманітних розслідуваннях, не дістали формального звинувачення.
Що наразі відомо про долю цих людей, а також куди подівся підозрюваний у справі Володимир Цемах? Розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Німеччина надасть 10 мільйонів євро на відбудову лікарні «Охматдит» у Києві – Шульце
Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини надасть Україні 10 мільйонів євро на відновлення дитячої лікарні «Охматдит», яка була пошкоджена ракетним ударом РФ 8 липня. Про це в інтерв’ю німецькій газеті Rheinische Post сказала очільниця відомства Свенья Шульце.
Вказано, що кошти будуть використані разом із допомогою інших донорів, щоб лікарня запрацювала до зими. Сюди входять ремонтно-профілактичні роботи на фасадах, у процедурних кабінетах, електро- та теплопостачання.
«Руйнування дитячої лікарні показує, наскільки безжально і негуманно Росія веде цю агресивну війну. Найбільше від цієї війни страждають діти. Ми не повинні і не змиримося з тим, що цього місця лікування для онкохворих дітей в Україні більше не буде існувати», – сказала Шульце німецькому виданню.
Російські війська 8 липня завдали масованого ракетного удару по Києву та інших містах України. Під час атаки пошкоджень зазнали житлові будинки та корпус дитячої лікарні «Охматдит», в столиці загинули 33 людини.
СБУ кваліфікувала удар РФ по дитячій лікарні «Охматдит» як воєнний злочин і відкрила за даним фактом кримінальне провадження. За попередніми даними слідства, для вогневого ураження медустанови сили РФ застосували стратегічну крилату ракету Х-101.
Лубінець просить Червоний Хрест посприяти поверненню тіл закатованих підлітків з Бердянська
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), щоб вони надали можливість родинам поховати закатованих у окупованому Бердянську Тиграна Оганесяна та Микиту Ханганова.
«24 червня 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили українських підлітків. Відбулася позасудова страта. Тепер же російська сторона відмовляється повернути тіла загиблих хлопців їхнім батькам або українській стороні. За інформацією, яку я отримав, росіяни збираються таємно поховати їхні тіла», – написав Лубінець у телеграмі 17 липня.
Уповноважений з прав людини вказав на те, що МКЧХ – це єдина міжнародна організація, яка має право доступу до окупованих Росією територій України.
«Саме на них покладені зобовʼязання стосовно репатріації тіл та врегулювання таких ситуацій», – наголосив омбудсмен.
26 червня 2023 року стало відомо, що двоє підлітків в окупованому Бердянську – Тигран Оганнісян та Микити Ханганов – були вбиті пострілами снайперів. Про це в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповіла співзасновниця Медійної ініціативи за права людини, координаторка напрямку «Війна і правосуддя» Ольга Решетилова.
Раніше підлітки отримали звинувачення від Слідчого комітету Російської Федерації про нібито «готування диверсії» на залізниці. Їм інкримінували статтю, яка передбачає від 10 до 20 років ув’язнення.
За даними правозахисників, Тиграна Оганесяна п’ять днів жорстоко допитували та катували. Від підлітка вимагали зізнатися у готуванні диверсії, повідомив Лубінець.
Про штраф від ТЦК можна буде дізнатися в «Дії», автоматично не штрафуватимуть – речник Міноборони
Про штраф за невчасно оновлені військово-облікові дані військовозобов’язані зможуть довідатися, зокрема, і в застосунку «Дія». Проте це не означає, що всі, хто не оновив дані до 16 липня, будуть одразу оштрафовані, сказав в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони України.
Він пояснює, що притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення – це певна процедура, яка може займати від трьох місяців до року.
«Ми не говоримо, що всіх будуть штрафувати автоматично. Від трьох місяців від дня виявлення і до року з моменту скоєння адміністративного правопорушення, провадження може бути відкрите. Штраф – це певна процедура. Це не одразу всім ставлять галочки, хто на сьогодні не оновив, і всім виписується автоматично штраф. Мають бути протоколи, і має бути постанова. Відповідно, люди будуть дізнаватися про ці штрафи так, як дізнаються про штрафи за перевищення швидкості, у тому ж застосунку «Дія» можна буде це зробити», – сказав Лазуткін.
За його словами, оновити військово-облікові дані можна і надалі в ТЦК та СП і в застосунку «Резерв+», проте тепер це не звільняє від штрафу, оскільки 60-денний термін для оновлення військово-облікових даних закінчився.
Військовозобов’язаних, які вже оновили свої військово-облікові дані у визначений законом термін, затримувати на вулицях працівники ТЦК та СП не будуть, каже Лазуткін:
«Людина виконала норму закону у зазначений термін, вона оновила свої військово-облікові дані, вона вказала місце свого проживання. Тобто туди може прийти направлення на ВЛК. Відповідно, немає сенсу цю людину «ловити» серед вулиці. Будемо відверті, з цим пов’язані були неприємні процеси, які негативно впливали і продовжуватимуть впливати на імідж Збройних Сил України, коли на блокпостах і силоміць когось намагаються витягувати. Представники ТЦК та СП не мають цього робити, не мають таких повноважень. Це можуть робити тільки представники поліції згідно із законом».
Речник пояснює, що військовозобов’язані для того й оновлювали свої дані, щоб було зрозуміло, де вони перебувають, для потенційного направлення на військово-лікарську комісію. Якщо дані не оновлені, направлення видається за місцем реєстрації.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно було зробити до 16 липня включно.
За добу від обстрілів Росії загинув житель Донеччини, на Херсонщині є поранені – обласна влада
Протягом доби 16 липня у Донецькій області внаслідок російських атак загинув один цивільний, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 16 липня росіяни вбили 1 жителя Донеччини — у Північному. Ще 7 людей в області за добу дістали поранення», – повідомив він.
Крім того, про поранених повідомив очільник Херсонщини Олександр Прокудін. За його даними, обстрілів зазнали 17 населених пунктів, у тому числі Херсон.
«Російські військові поцілили в дошкільний навчальний заклад, торговельні приміщення та вежу стільникового зв’язку; житлові квартали населених пунктів області, зокрема 7 багатоповерхівок та 19 приватних будинків. Пошкоджено ангарні приміщення та приватні автомобілі. Через російську агресію 7 людей дістали поранення», – заявив він.
Про російські обстріли та пошкодження повідомляла також влада Харківщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини та Миколаївщини. За офіційними даними, цивільні в цих регіонах не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.