Сили РФ продовжують обстріли Херсонщини, поранена людина – влада
Російські війська обстріляли селище Комишани на Херсонщині, поранена людина, повідомляє обласна військова адміністрація.
«У Комишанах унаслідок російського обстрілу постраждала місцева жителька. 55-річну жінку госпіталізували до лікарні з мінно-вибуховою травмою», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Кабмін виділив понад 16 млн грн на боротьбу з роспропагандою у прикордонних областях
Уряд виділив 16,1 млн грн для створення та експлуатації системи спеціального телерадіомовлення, яке блокуватиме антиукраїнське мовлення у чотирьох прикордонних областях України.
Як повідомляє пресслужба Міністерства економіки, відповідне розпорядження ухвалили 18 липня на засіданні Кабміну.
«Уряд розбудовує розгалужену систему спецмережі телерадіомовлення на прикордонних територіях, яка блокуватиме ворожу пропаганду та забезпечуватиме інформаційну безпеку у ефірному просторі України. Для цього в березні Уряд виділив 137,6 млн грн для дев’яти областей. Сьогодні Уряд додатково виділяє 16,1 млн грн з резервного фонду бюджету для ще чотирьох прикордонних областей», – зазначив заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів.
За даними міністерства, необхідне обладнання придбають і поставлять Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, а також проведуть монтажні та пусконалагоджувальні роботи до кінця 2024 року.
У березні цього року Уряд виділив Держспецзв’язку з резервного фонду бюджету 124,4 млн грн для Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Вінницької та Одеської областей. Нині уряд додатково виділив 16,1 млн грн для Донецької, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має власні технічні розробки для блокування сигналу російських медіа у прикордонних з РФ громадах.
З початку повномасштабного вторгнення російської армії Україна втратила щонайменше 284 частоти, 164 українські мовники припинили роботу, а російські ЗМІ запустили мовлення з використанням українських частот, повідомляла у травні 2022 року голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.
Британія запровадила санкції проти 11 танкерів з «тіньового флоту» РФ
Велика Британія включила до санкційних списків щодо Росії 11 нафтових танкерів, свідчать оновлені дані британського уряду.
За даними агентства Reuters, санкції проти суден, включаючи «Залив Амурський» і СКФ «Печора», пов’язані з перевезенням нафти або нафтопродуктів з Росії до третіх країн.
Зазначається, що судна ходять під прапорами Панами, Габону та Островів Кука.
Минулого місяця Британія запровадила свої перші санкції, спрямовані проти суден «тіньового флоту» Росії.
У червні міністри закордонних справ держав Балтійського моря висловили глибоке занепокоєння «активізацією гібридних операцій Росії, включаючи диверсії та акти насильства, які вона проводить у регіоні Балтійського моря». Представники країн Балтійського моря закликали до узгоджених заходів, щоб перешкодити експорту російської нафти на ледь придатних для плавання суднах.
Захід звинувачує Росію у використанні часто небезпечно зношених суден для обходу санкцій ЄС, запроваджених після російського вторгнення 2022 року. Таким чином, Росія може обходити західні обмеження на експорт нафти, використовуючи кораблі, які не належать західним компаніям і які не застраховані західними страховиками. Однак це становить серйозну загрозу для океанів і Балтійського моря зокрема.
Влада: через російський обстріл Херсона поранені троє людей, серед них – 16-річна дівчина
Унаслідок російського обстрілу Центрального району Херсона поранені троє людей, повідомив керівник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«71-річну жінку доправили до лікарні з ушкодженнями обличчя і шиї. Вона у середньому стані тяжкості. За уточненою інформацією, поранені 16-річна дівчина та 50-річна жінка – мати і донька. Потерпілі на момент удару перебували біля будинку, в який влучив снаряд росіян», – написав він у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Зеленський каже, що обговорив з прем’єром Іспанії графік надходження озброєння
Президент України Володимир Зеленський повідомив про зустріч з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом на полях ІV саміту Європейської політичної спільноти.
Він подякував за незмінну підтримку України та нещодавні рішення щодо передачі оборонної допомоги
«Обговорили графік надходження озброєння й подальшу оборонну підтримку, реалізацію рішень першого Глобального саміту миру та заплановані тематичні конференції за пунктами Формули миру», – написав Зеленський у телеграмі.
Мадрид про результати цієї зустріч наразі не повідомляв.
Як Зеленський, так і Санчес беруть участь у черговому саміті Європейської політичної спільноти.
Раніше видання The Guardian писало, що Зеленський відвідає Велику Британію, де виступить у Бленгеймському палаці перед європейськими лідерами, які зберуться для обговорення ситуації в Україні, європейської безпеки та демократії.
Днями стало відомо, що Іспанія передає Україні нову партію військової допомоги, до якої входять десять бойових танків Leopard 2А4, декілька екскаваторів-навантажувачів і протитанкові ракети.
Україна підписала безпекові угоди зі Словенію та Чехією
У британському місті Вудсток президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Республікою Словенія.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, Словенія вже надала Україні 13 пакетів військової допомоги (з урахуванням 2024 року) і має намір зберегти такий рівень підтримки впродовж усього десятирічного строку дії угоди.
Окремі блоки документа стосуються невійськової підтримки. Зокрема, Словенія додатково виділить 5 мільйонів євро на гуманітарну допомогу, економічне відновлення та гуманітарну програму «Зерно з України».
Банкова також додає, що у документі чітко закріплена всебічна підтримка з боку Словенії майбутнього членства України в ЄС і НАТО.
Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала підписали безпекову угоду. В Офісі президента повідомляють, що значну частину угоди присвячено посиленій співпраці у військово-технічній сфері, передусім ідеться про боєприпаси малого та великого калібрів, можливості виробництва стрілецької зброї та легких озброєнь, а також БПЛА, засобів радіоелектронної боротьби та важкої техніки.
«Чехія й надалі допомагатиме нашій державі у межах своєї ініціативи з постачання артилерійських снарядів калібрів 155 мм та 122 мм за підтримки країн-партнерів. Крім того, Україна та Чехія посилюватимуть на своїх територіях промислові потужності з виробництва боєприпасів, а також створюватимуть спільні підприємства», – йдеться у повідомленні.
Петр Фіала підписання угоди назвав «важливим символом», який окреслює нинішнє партнерство та створює простір для майбутньої співпраці.
З початку повномасштабного російського вторгнення Чехія надала Україні військову допомогу на суму близько 400 мільйонів євро.
Загалом Україна підписала вже 25 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом, Румунією, Чехією та Словенією.
Російські війська атакували Донеччину з різнокаліберної зброї – загинули п’ятеро людей, ще троє поранені, повідомляє пресслужба обласної прокуратури.
За даними відомства, зранку 18 липня сили РФ здійснили артилерійський обстріл Плещіївка Краматорського району – через влучання в житловий будинок загинув 85-річний місцевий житель, його дружину намагались врятувати, проте під час надання невідкладної допомоги вона померла.
Також російські війська завдали удару по селищу Гродівка Покровського району, поціливши по приватному сектору, де від отриманих травм загинули троє жінок 26, 32 та 77 років.
У прокуратурі зазначають, що російського обстрілу зазнало селище Велика Новосілка Волноваського району – попередньо, сили РФ використали дві авіабомби «КАБ-250», зазнала поранень подружня пара віком 48 та 56 років.
Ще один 58-річний чоловік травмований у місті Залізне, яке російські війська обстріляли, ймовірно, з артилерії, додають у відомстві.
Голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін додав, що внаслідок російського обстрілу Мирнограда поранені троє людей.
За попередньою інформацією, сили РФ випустили по місту дві ракети – пошкоджені три адмінбудівлі, дві житлові двоповерхівки та промислове приміщення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
У США громадянина Росії засудили за незаконне постачання електроніки до РФ
Федеральний суддя у Сполучених Штатах 17 липня засудив громадянина Росії до трьох років ув’язнення за участь у постачанні OLED-мікродисплеїв подвійного призначення російським компаніям, повідомляє Міністерство юстиції США.
29 лютого 2024 року Марченко визнав себе винним у відмиванні коштів і контрабанді у мировому суді.
Представник Мін’юсту Деміан Вільямс заявив, що правоохоронні органи «не зупиняться ні перед чим», щоб притягнути до відповідальності тих, хто намагається обійти американське законодавство та отримати доступ чутливих технологій.
«Сьогоднішній вирок має стати нагадуванням про те, що жодна кількість підставних компаній чи плутанина у документах не зупинять нас у переслідуванні тих, хто намагається незаконно отримати доступ до контрольованих технологій», – заявив він.
Виконавчий помічник директора ФБР Роберт Уеллс розповів, що Марченко та його спільники керували «міжнародною мережею контрабанди чутливої мікроелектроніки, яка використовується у військовій техніці та інших системах озброєння».
«Сьогоднішній вирок демонструє рішучість ФБР зробити свій внесок у захист національної безпеки та запобігти перенаправленню американських військових технологій іноземним супротивникам та ворожим національним державам», – додав він.
Марченко проживав у Гонконгу і керував кількома підставними компаніями, що базуються там, в тому числі Alice Components, Neway і RG Solutions. Про його арешт стало відомо у вересні 2023 року.
Ця мережа закупівель обманним шляхом отримувала від американських дистриб’юторів великі обсяги мікроелектроніки подвійного призначення, зокрема мікродисплеї, для перепродажу їх російським компаніям. Мікродисплеї застосовуються в оптичних прицілах, окулярах нічного бачення, тепловізорної оптики та інших систем озброєння.
Війська РФ наближаються до Часового Яру з півночі: просунулись у Калинівці
У ніч проти 18 липня проєкт DeepState повідомив про просування армії Росії в селі Калинівка на північ від Часового Яру.
Тепер фронт і там проходить каналом «Сіверський Донець–Донбас», а агресор зможе проводити штурми міста з трьох сторін – сходу, північного сходу та південного сходу.
За два дні до цього американський Інститут вивчення війни (ISW) констатував, що РФ не мала просувань у районі Часового Яру з 15 липня. Вранці 18 липня український Генштаб повідомляв про лише 6 атак агресора навколо міста – це відносно мало.
Водночас, згідно зі зведенням, активізувався Торецький напрямок – там за добу було 29 штурмів. Це більше, ніж на Покровському напрямку, який тривалий час був найгарячішим – там агресор атакував 26 разів.
Головні питання випуску:
- Наскільки ситуація для захисників Часового Яру стала складнішою через майже повну окупацію Калинівки?
- Чому в лідери за кількістю атак вийшов Торецький напрямок?
- І чи означає затих штурмів навколо «Очеретинського виступу», що Росія вичерпала там потенціал для наступу?
Дрони СБУ уразили базу берегової охорони Росії на Донузлаві – джерело
Морські та повітряні дрони Служби безпеки України уразили російську базу берегової охорони на озері Донузлав в окупованому Криму – про це Радіо Свобода повідомило джерело в силових органах.
За його даними, вночі проти 18 липня військово-морські сили РФ проводили навчання із захисту акваторії озера Донузлав в Криму.
«Завдяки дронам СБУ ці навчання стали провалом, бо росіяни не змогли захистити навіть свою базу, не кажучи вже про акваторію озера», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
Він додав, що атака була здійснена спільно з Військово-морськими силами. Вдалося уразити та вивести з ладу:
- штаб з пунктом управління
- склад боєприпасів і техніки
- електропідстанція
- технічні споруди
- вогневі позиції ворога
Міноборони Росії в зведенні на 18 липня заявляло про знищення 10 «безекіпажних катерів» у акваторії Чорного моря.
Раніше стало відомо, що в ніч проти 13 липня дрони СБУ здійснили атаку по російській нафтобазі у Цимлянському районі Ростовської області.
Прокудін: через удар російського дрона загинув житель Олександрівки
Російські війська атакували село на Херсонщині, повідомив голова області Олександр Прокудін 18 липня.
«Росіяни з безпілотника вбили літнього жителя Олександрівки. Через атаку ворожого дрону травми, несумісні з життям, дістав 74-річний чоловік», – заявив він.
За даними обласної влади, за добу 17 липня російські обстріли пошкодили сільськогосподарське підприємство, житлові будинки та автомобілі. Загалом шестеро людей в області зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Як працюють позиції ЗСУ в районі Курахового та аеророзвідка (відео)
У Генштабі ЗСУ повідомляють про атаки російських військ на Курахівському напрямку на Донеччині. Однак, каже українське командування, наразі ЗСУ вдається стримувати агресора. Про позиції ЗСУ в районі Курахового та роботу аеророзвідки дивіться у репортажі. Відео телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Захищаючись, українці запобігають страшнішим війнам». Що сказав Тімоті Снайдер у Празі?
У перші дні повномасштабного вторгнення американський історик і письменник Тімоті Снайдер зателефонував головній редакторці «Української правди» Севгіль Мусаєвій і запропонував свою допомогу у перекладі статей видання. «Це є прикладом непередбачуваності самого Тімоті Снайдера, великого друга України», – пригадує журналістка перед початком публічної дискусії між нею і Снайдером у Празі 15 липня.
Непередбачуваність у діях людей, державних посадовців і цілих народів є саме тим, що робить їх вільними, і це саме те, що не дозволило більшості експертів і політичних радників коректно спрогнозувати те, що Україна встоїть перед нападом Росії у лютому 2022 року, дещо раніше розповів у своїй лекції «Гавел, непередбачуваність і свобода» сам Снайдер. Лекцію, а також публічну дискусію за участі Севгіль Мусаєвої, серед інших прийшли послухати президент Чехії Петр Павел, а також міністр закордонних справ Ян Ліпавський. Радіо Свобода наводить основні ідеї з обговорення про роль журналістів під час війни, «компроміси з Росією» та прагматичні інтереси Заходу у підтримці України.
Міненерго: на Донеччині обстріл спричинив пожежу на шахті
Відключення електроенергії наразі не поширюються на підприємства критичної інфраструктури, а також ті, які імпортують понад 80 % електроенергії для своїх потреб – про це заявило Міністерство енергетики в зведенні від 18 липня.
За даними відомства, в Дніпропетровській області бойові дії спричинили вимкнення повітряної лінії. Також пошкоджено провід високовольтної повітряної лінії. Всіх знеструмлених споживачів заживили.
Також на Донеччині обстріл призвів до знеструмлення шахти.
«У Донецькій області внаслідок ворожого обстрілу території шахти виникла пожежа. В шахті на момент аварії перебували 24 працівники. Їх вивели на поверхню. Пожежу ліквідовано», – повідомляє Міненерго.
Загалом внаслідок складних погодних умов наразі без електропостачання 374 населених пункти у Київській, Закарпатській, Чернігівській, Сумській, Житомирській та Волинській областях. Через бойові дії та технічні порушення залишаються знеструмленими 503 населених пункти.
«Через аномальну спеку та зростання споживання у Європі імпорт залишається на зниженому рівні. Планується протягом доби з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини загальним обсягом 23 561 МВт*год, з максимальною потужністю 1 232 МВт. Експорту не відбувається та не передбачається», – йдеться в зведенні.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних та дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку.
«Ситуація не така критична»: у ЗСУ прокоментували інформацію про Кринки на лівому березі Дніпра
Збройні сили України продовжують тримати оборону в районі населеного пункту Кринки на лівому березі Дніпра, а ситуація на даному напрямку є «не такою критично», як пишуть деякі медіа.
Про це 18 липня заявив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону.
«Ситуація трохи не така критична як її інтерпретують деякі медіа і блогери. З цього приводу маю сказати, що ключовий наш меседж такий: Сили оборони України продовжують виконувати бойові завдання на лівобережжі Дніпра. Зокрема і в районі населеного пункту Кринки», – сказав він.
Лиховій підтвердив, що більшість основних позицій українських військ в цьому селі «внаслідок інтенсивного комбінованого і тривалого вогневого впливу противника зруйновані вщент».
За словами речника ОСУВ «Таврія», село Кринки перетворилося на груду каміння і стали місцем в якому «фактично неможливо тримати оборону».
Лиховій не коментував втрати ЗСУ на цьому напрямку, але зазначив, що втрати Росян є більшими в 4-5 разів.
Напередодні видання «Слідство.інфо» повідомило, посилаючись на дані поліції, що 788 чоловіків розшукують як офіційно зниклих безвісти у Кринках у період з жовтня 2023 року до кінця червня 2024 року. За даними журналістів, кількість загиблих, яких вдалось звідти вивезти і врешті поховати – це 262 військових за цей період.
Раніше медіа повідомили, що Українські військові відійшли з Кринок на Херсонщині. За даними джерела Суспільного, це відбулось ще кілька тижнів тому. Генеральний штаб офіційно це не підтверджував.
18 липня Генштаб повідомляв, що на Придніпровському напрямку війська РФ і надалі намагаються вибити підрозділи Сил оборони з позицій на лівому березі Дніпра, а п’ять атак успіху не мали.
Восени минулого року стало відомо, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
«Укренерго»: в деяких регіонах з 8:00 почали діяти чотири черги відключень світла
Через вихід з ладу обладнання на двох енергооб’єктах з 8:00 почали діяти чотири черги відключень світла в деяких областях України. Про це 18 липня повідомила компанія «Укренерго».
За даними енергетиків, чотири черги відключень застосовують у Києві, Київській, Черкаській, Чернігівській, Житомирській, Харківській, Полтавській, Сумській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях.
В інших областях обмеження діють згідно з анонсованим розкладом: з 16:00 до 22:00 – чотири черги, в інші години – три черги, кажуть в «Укренерго».
Споживачі кожної області розділені на шість черг (груп). Застосування обмежень до трьох черг означає, що для половини споживачів у кожному регіоні одночасно застосовані погодинні відключення. Якщо застосовано більше трьох черг графіків – обмеження розповсюджуються на більшу кількість споживачів.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних та дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку.
Член наглядової ради «Укренерго» Юрій Бойко заявив 3 липня, що ситуація з енергопостачанням може поліпшитися у останній декаді липня, коли планується вихід з ремонтів низки генеруючих установок, а також зниження температури.
Російські обстріли: загинула жителька Харківщини, є поранені в кількох областях
Російські війська обстрілювали населені пункти в прифронтових областях протягом доби 17 липня та вранці 18 липня, є постраждалі, повідомляють місцеві адміністрації.
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив, що на початку доби в четвер російська армія обстріляла село Глушківка Куп’янського району:
«Внаслідок ворожого обстрілу відбулося загоряння приватного будинку. Загинула 60-річна жінка та постраждали двоє чоловіків віком 69 та 80. Пошкоджено щонайменше чотири домоволодіння».
Крім того, цивільна жінка зазнала поранення внаслідок скиду боєприпасу з дрона на село Петропавлівка. У інших населених пунктах обстріли спричинили пошкодження господарчих споруд та автомобілів.
Читайте також: Ні кроку до Дніпра: чому окупанти обмежують пересування вздовж річки на лівобережній Херсонщині
Також російські війська продовжували обстрілювати Нікополь на Дніпропетровщині дронами-камікадзе та артилерією, заявив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Окупанти поцілили по Покровській та Марганецькій громадах. А ще – по Нікополю. Саме райцентру дісталося найбільше. Там постраждали двоє чоловіків – 51 та 60 років. Їм надали необхідну меддопомогу. Лікарі оцінили їхній стан як середньої тяжкості», – написав він.
Лисак додав, що в районі пошкоджені житлові будинки, господарські споруди, сонячні панелі та авто.
Російська армія обстрілювала населені пункти Покровського, Бахмутського та Краматорського району протягом доби, заявив голова ОВА Вадим Філашкін.
За даними обласної влади, зазнали поранень загалом 19 людей. Шестеро з них – жителі Покровська, також були поранені в Новофедорівці, Новожеланному, Михайлівці, Зеленому, Лимані, Желанному, Залізному та Плещіївці.
За даними голови Херсонської області Олександра Прокудіна, російські обстріли пошкодили сільськогосподарське підприємство, житлові будинки та автомобілі. Загалом шестеро людей в області зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За минулу добу найбільша кількість бойових зіткнень відбулась на Торецькому напрямку – Геншттаб ЗСУ
Протягом минулої доби зафіксовано 144 бойових зіткнення. Найбільше відбулося на Торецькому напрямку, де війська Росії 29 разів атакували в районах Північного та Нью-Йорка. Про це йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ від 18 липня.
«На Покровському напрямку українські воїни відбили 26 штурмів і атак в районах населених пунктів Новоолександрівка, Воздвиженка, Калинове, Карлівка, Новоселівка Перша та Яснобродівка, де загарбники, за підтримки авіації, намагалися витіснити наші підрозділи із займаних рубежів», – зазначили військові.
Також, за даними штабу, на Харківському відбулося 20 бойових зіткнень. Всі – в районах Глибокого та Вовчанська. На Сіверському напрямку Сили оборони України відбили десять штурмових дій.
«На Курахівському напрямку Сили оборони зупинили ворожі атаки поблизу Красногорівки, Георгіївки і Парасковіївки, де ворог 12 разів намагався прорвати оборону наших військ», – кажуть у ЗСУ.
У повідомленні вказано, що «на Купʼянському напрямку кількість атак за добу сросла до 11. Сили оборони відбили усі штурмові дії противника біля Синьківки, Новоосикового, Андріївки, Берестового та Стельмахівки».
«На Краматорському напрямку українські воїни зупинили шість спроб противника прорвати нашу оборону. Основні зусилля окупанти, за підтримки авіації, прикладали у районі Часового Яру», – йдеться у зведенні.
Крім того, зазначили військові, війська РФ атакували на Лиманському, Времівському, Оріхівському напрямку.
У Генштабі наголосили, що на Придніпровському напрямку окупанти і надалі намагаються вибити підрозділи Сил оборони з позицій на лівому березі Дніпра – п’ять атак успіху не мали.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено, розповіли у Збройних силах.
За добу війни РФ втратила понад 1100 солдатів і майже 55 артсистем – дані Генштабу ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 563 640 своїх військових, зокрема 1130 – за останню добу, повідомив вранці 18 липня Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, втрати Москви у військовій техніці є такими:
- танки – 8 245 (+8 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 15 883 (+12)
- артилерійських систем – 15 465 (+54)
- РСЗВ – 1 120
- засобів ППО – 893
- літаків – 361
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12 274 (+50)
- крилатих ракет – 2 398
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 20 833 (+92)
- спеціальної техніки – 2 593 (+7)
Читайте також: У Росії закінчуються величезні запаси озброєнь радянських часів – The Economist
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Ні кроку до Дніпра: чому окупанти обмежують пересування вздовж річки на лівобережній Херсонщині
Чому Росія запроваджує пропускний режим у прибережних населених пунктах на лівому березі Херсонщини? Чим це небезпечно для місцевих жителів? Якою є ситуація у селах, розташованих вздовж Дніпра на правобережній Херсонщині, чи залишаються там жити люди? Про все це читайте в матеріалі проєкту «Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Про те, що на окупованій частині Херсонщини запроваджують пропускний режим в межах 15-кілометрової зони від Дніпра днями повідомив призначений Кремлем керувати захопленою частиною регіону Володимир Сальдо.
Зокрема з 1 серпня такий режим почне діяти на території Каховської громади, а до 31 серпня його також введуть у Новокаховській, Олешківській, Великолепетиській, Верхньорогачицькій, Голопристанській і Горностаївській громадах. Сальдо зазначив, що для отримання перепусток жителі прифронтових територій повинні заздалегідь звернутися до окупаційної адміністрації за місцем проживання із відповідною заявою.
До заяви мають додавати копії таких документів, як паспорт із пропискою на території прифронтової зони, трудові договори, трудові книжки, а також документи, що підтверджують виробничу необхідність переміщення. Окупаційний чиновник також наголосив, що перепустка дійсна лише за наявності паспорта.