Кількість постраждалих внаслідок останнього удару РФ по Харкову зросла – Синєгубов
Кількість постраждалих унаслідок останнього російського удару по Харкову зросла, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину відомо про трьох постраждалих цивільних чоловіків», – написав він у телеграмі.
Російські війська завдали удару керованому авіаційною бомбою по району приватної забудови у Харкові. Cпочатку повідомлялось про двох постраждалих.
Сили РФ протягом дня атакують Харків. За даними місцевої влади, до цього було п’ять «прильотів» по місту, постраждали шестеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Міноборони: Чехія запустить другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України
Чехія розпочинає другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України під назвою «Ініціатива-2025», до якого залучать п’ять компаній із виготовлення зброї. Про це в інтервʼю чеському виданню Deník N повідомила міністерка оборони країни Яна Чернохова.
«Це природнє продовження вже діючого механізму. Крім того, чим раніше донори виділять кошти, тим швидше наші компанії підпишуть довгострокові контракти», – сказала міністерка.
Чернохова зазначила, що Чехія знову виступить у якості посередника між донорами – європейськими країнами та п’ятьма збройовими компаніями, які вже постачали боєприпаси в рамках першої чеської ініціативи.
За даними видання, у другому проєкті візьмуть участь п’ять компаній: Czechoslovak Group, STV Group, Omnipol, Colt CZ Group SE та збройова компанія DSS.
Напередодні міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що Україна в липні й серпні отримає ще 100 тисяч боєприпасів у рамках чеської ініціативи з закупівлі снарядів. За його словами, наразі до ініціативи приєдналися 18 країн, 15 із них уже виконали свої обіцянки і зробили свій внесок. Це означає, що є достатньо коштів для того, щоб до кінця року поставити в Україну 500 тисяч боєприпасів.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що Чехія збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Згодом він анонсував, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. У травні Павел повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
Наприкінці червня стало відомо, що боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну. Міністерка оборони Яна Чернохова тоді повідомила, що йдеться про 50 000 одиниць боєприпасів, а мета – доставити в Україну 500 000 боєприпасів цього року.
Росія спрямувала на окуповані території новий склад священників, повідомив днями Центр національного спротиву. За даними підпілля, вони будуть опікуватись шпиталями, підтримувати поранених російських військових, а також агітувати їх повертатися на передову.
Крім того, російські священники будуть проводити служби у церквах для місцевих жителів, де закликатимуть підтримувати війну і перекладатимуть відповідальність за неї на Україну.
Як Росія використовує релігію на окупованих територіях, як російські силовики поводяться зі священнослужителями та іншими місцевими жителями? Про ситуацію в окупації та особистий досвід в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів настоятель Святопокровської парафії Православної Церкви України з Херсона, протоієрей Сергій Чудинович.
Під час російської окупації Херсона у 2022 році Чудинович залишався в місті і продовжував свою діяльність у церкві, яка розташовувалась у мікрорайоні Карабел (Острів). 30 березня 2022 року стало відомо про його викрадення військовими РФ. Згодом чоловіка відпустили. Окупанти намагалися схилити його до співпраці, але український священник відмовився, через що зазнав тортур.
«Зло завжди маскують під хороше»
Чудинович розповів, як РФ використовує релігію, щоб працювати з місцевим населенням, та наскільки взагалі ця сфера в Росії пов'язана з владою.
– Зв'язок абсолютний і прямий. Річ у тім, що релігійний чинник, вплив, в діяльності окупантів є наступним після силового і агресивного способу домогтися свого. І от як заходить інформація? Спочатку вона завжди заходить під виглядом чогось хорошого. Зло завжди маскують під хороше і заводять стару пісню про головне, що «Мір, дружба, браття, єдиная купель хрещення», натякаючи на Володимирове хрещення у Києві, а ми один народ, значить, ми тут, якби, маємо право, це наше коріння. Хоча, насправді, все це не так. Вони використовують саме церкву, бо до церкви у людей, як не крути, довіри багато. Я не можу сказати найбільше, але багато, дуже багато.
На Полтавщині горів склад, через вибухи була евакуація людей – влада
На Полтавщині у Котелевській громаді виникла пожежа в складському приміщенні, яку супроводжували вибухи, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
З огляду на безпекові питання він не став повідомляти деталі. Наразі правоохоронці проводять необхідні слідчі дії, щоб встановити причини надзвичайної ситуації.
«Через масштаб пожежі були евакуйовані люди з сусідніх домогосподарств. Рятувальники ліквідували наслідки займання. Є пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждалих серед населення немає. Людям, чиї будинки пошкоджені, буде надана допомога», – написав Пронін у телеграмі.
У Полтавській області сьогодні кілька разів оголошувалася повітряна тривога. Вранці в Полтавському районі було чути звуки вибухів. Але, за даними постраждалих, постраждалих і пошкоджень інфраструктури не було.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема Полтавщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Сили РФ КАБом вдарили по Харкову, є постраждалі – мер
Російські війська завдали удару керованому авіаційною бомбою по район приватної забудови у Харкові, є постраждалі, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Удар КАБом по майже центральній частині міста. Район приватної житлової забудови. Є постраждалі», – написав він у телеграмі.
Російські війська протягом дня атакують Харків. За даними місцевої влади, до цього було п’ять «прильотів» по місту, постраждали шестеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Rheinmetall отримав замовлення на будівництво в Україні заводу боєприпасів
Німецький концерн Rheinmetall отримав від українського уряду замовлення на будівництво заводу з виробництва боєприпасів, повідомив оборонний концерн 24 липня.
«Замовлення наголошує на довірі до експертизи та виробничих можливостей Rheinmetall», – сказав генеральний директор компанії Армін Папперґер.
Замовлення передбачає повне технічне оснащення заводу до введення в експлуатацію. Будівництво буде завершене впродовж кількох років, а виробництво боєприпасів розпочнеться впродовж 24 місяців. За експлуатацію заводу відповідатимуть спільно Rheinmetall та його український партнер.
4 грудня 2023 року стало відомо, що Rheinmetall отримав замовлення на виробництво і постачання Україні артилерійських снарядів на суму близько 142 мільйонів євро, ці боєприпаси будуть поставлені у 2025 році.
17 лютого 2024 року Rheinmetall інформував, що відкриє в Україні завод із виробництва артилерійських боєприпасів.
Російські військові знову обстріляли Харків, під ударом промислова зона – влада
Російські військові вдень 24 липня завдали чергового удару по промисловій зоні Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«П’ятий «приліт» по місту за сьогодні і знову по промисловій зоні. Щодо постраждалих та руйнувань іде уточнення», – написав мер Харкова о 14:17.
«Знову приліт у Холодногірський район Харкова. На цю хвилину постраждалих немає», – відзначив о 14:27 голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
За словами Синєгубова, під час ранкового російського обстрілу Харкова ракетою «Іскандер-М», сили РФ влучили по житловому масиву в одному з мікрорайонів. Зокрема, там був зруйнований офіс організації, яка займається гуманітарним розмінуванням, зазначив голова ОВА.
Загалом зранку в Харкові, за його даними, постраждала цивільна інфраструктура, автомобілі, вибиті вікна житлових будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
МВС: війська РФ атакували рятувальників на Херсонщині
Російські війська атакували автомобіль рятувальників у передмісті Херсона, повідомила пресслужба Міністерства внутрішніх справ у фейсбуці.
«Вдень в передмісті Херсона після скиду вибухівки з дрона загорівся житловий будинок. За викликом приїхав пожежно-рятувальний підрозділ та розпочав пожежогасіння. Через деякий час ворог здійснив обстріл біля місця, де працювали вогнеборці», – йдеться у дописі.
Зазначено, що рятувальники не постраждали, а уламками пошкоджено пожежний автомобіль.
За даними ДСНС, станом на квітень цього року від початку широкомасштабного вторгнення Росії загинув 91 працівник Державної служби з надзвичайних ситуацій, 348 рятувальників були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Інакше ми всі загинемо». Залужний у Лондоні звернувся до Заходу – головне
Валерій Залужний – колишній головнокомандувач Збройних сил України, генерал у відставці – вперше публічно виступив в якості українського посла у Великій Британії. Залужний взяв участь у конференції Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) з питань війни у Лондоні і скористався цією нагодою, аби закликати Захід бути готовими до захисту від таких агресивних тираній, як Росія. Промова посла отримала неоднозначні відгуки. Що сказав Залужний та що той почув – у матеріалі Голосу Америки.
«Тиранам війна буде потрібною постійно»
Посол Залужний, який від початку відкритого російського вторгнення до лютого 2024 року був головнокомандувачем Збройних сил України, у своїй промові закликав партнерів поєднати український досвід і можливості з ресурсами Заходу, щоб вибудувати протидію агресивним тиранам.
«Тиранам війна буде потрібною постійно для внутрішнього користування як інструмент утримання влади», – наголосив він, звертаючи увагу на Росію Володимира Путіна.
Разом із Валерєім Залужним, який був провідним учасником конференції (RUSI), у заході також брав участь британський міністр оборони Джон Гілі, начальник штабу оборони британських збройних сил адмірал Тоні Радакін та інші посадовці й фахівці.
Український посол наголосив лондонській аудиторії, що напад Росії на Україну може бути прелюдією до втягування світу в Третю світову війну, бо «зло поруч, і воно прийшло вбивати».
«Насамперед воєн необхідно уникати! Але якщо війна все ж таки прийде, необхідно бути до неї готовим», – подав Залужний головний висновок з багаторічного українського досвіду протистояння агресору.
Найскладнішою і найважливішою складовою готовності до війни він назвав «готовність суспільства, що ґрунтується на чесній і прозорій комунікації між урядом і людьми».
«Суспільство має погодитися тимчасово відмовитися від цілої низки свобод заради виживання. Сучасні війни, на жаль, тотальні. Вони потребують зусиль не лише армії, а й суспільства загалом. Мобілізувати суспільство можуть і повинні політичні діячі… Таким чином, готовність до війни буде визначатися не лише готовністю армії до відбиття агресії, а й готовністю суспільства до протистояння ворогу», – сказав український посол.
Валерій Залужний наголосив, що ціною життів «багатьох своїх синів і дочок», починаючи з холодної ночі 24 лютого 2022 року, Україна отримала «шанс продовжити споконвічну боротьбу» і «шанс перемоги».
«Але це був лише початок. Зовсім скоро ми зрозуміли, що витримати удар, дати гідну відсіч ворогу – це лише початок складнішого етапу протистояння», – застеріг колишній український командувач.
Він назвав російсько-українську війну «війною перехідного періоду», досвід якої буде «визначати обриси війн» 21 сторіччя і додав: «Ми, українці, своєю кров'ю та спрагою до перемоги формуємо нові лекала нової війни. Війни, яка буде війною майбутнього».
Залужний зазначив, що успіхи у війні сьогодні чи завтра вимагає нових підходів і нових технологій, «інакше ми всі загинемо».
У Криму будують укріплення біля Керченського мосту – фото
У Керчі зафіксували роботи зі зведення укріплень біля Керченського мосту, що сполучає окупований Крим із Росією.
За повідомленням кореспондента проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, в акваторії Керченської протоки видно плавучий кран.
Кількість барж, якими Росія намагається захистити Керченський міст від українських морських дронів, побільшало, стверджують очевидці.
Напередодні аналітик відділу досліджень зовнішньої й оборонної політики Американського інституту підприємництва Бреді Афрік, посилаючись на супутникові знімки, повідомив, що російська влада продовжує збільшувати кількість барж біля Керченського мосту для його захисту.
За даними Центру журналістських розслідувань, Росія почала будувати надводний захист Керченського мосту 7 травня і продовжує це робити нині. Вона облаштовує ешелоновану систему бонових загороджень для захисту від атак.
Наприкінці червня повідомлялося, що російські сили встановили другу лінію бонових загорож біля Керченського мосту з 21 баржі і кілька місяців у районі основи Керченського мосту монтують, ймовірно, пірси.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня, відмовився назвати терміни можливого знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів з Росією, але наголосив, що Київ планує повернути Крим. «Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця», – сказав генерал.
Військові РФ атакували інфраструктурні обʼєкти в Харкові й Лозовій, поранені три людини – влада
Російські війська вкотре атакували Харків, вдаривши вдень 24 липня ракетами по інфраструктурному обʼєкту, повідомила місцева влада.
«На місці влучання – сильна пожежа. Щодо постраждалих і руйнувань інформація уточнюється», – написав у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов додав, що на цей час – без постраждалих, огляд місця влучання триває.
Він також повідомив, що «за щойно отриманою інформацією» у Лозовій на Харківщині російські військові атакували інфраструктурний об’єкт, внаслідок чого постраждали три людини, ще чотирьох шукають.
За словами Синєгубова, під час ранкового російського обстрілу Харкова ракетою «Іскандер-М», сили РФ влучили по житловому масиву в одному з мікрорайонів. Зокрема, там був зруйнований офіс організації, яка займається гуманітарним розмінуванням, зазначив голова ОВА.
Загалом зранку в Харкові, за його даними, постраждала цивільна інфраструктура, автомобілі, вибиті вікна житлових будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Посли ЄС схвалили виділення Україні 4,2 мільярда євро у рамках Ukraine Facility
Посли Європейського союзу 24 липня, схвалили виділення для України 4,2 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility, повідомляє угорське головування у Раді ЄС у соцмережі Х.
«Сьогодні посли затвердили перший транш у рамках Українського плану Положення про кредитний фонд Ukraine Facility, відкривши шлях для переведення майже 4,2 мільярда євро на підтримку відновлення, реконструкції та модернізації України», – йдеться у повідомленні.
Вказано, що наступним кроком Рада ЄС перейде до письмової процедури.
Раніше Єврокомісія погодила надання Україні близько 4,2 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility.
У травні Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Цей крок дозволив розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
Україна вже отримала два транші в рамках Ukraine Facility. Прем’єр України Денис Шмигаль заявляв, що загалом цього року Київ очікує в межах цієї програми отримати 16 млрд євро.
«Чому я не покликала її до себе вниз?!» Історія загиблої під час обстрілу Києва лікарки з Донеччини
Внаслідок російської ракетної атаки по Києву 8 липня загинуло 33 людини. Дев'ятеро із них – це лікарі й пацієнти філії приватної мережі клінік ADONIS на лівому березі столиці. Внаслідок удару в будівлі знесло четвертий поверх. Саме там був кабінет старшої медичної сестри Тетяни Шарової. Родина, яка втекла від російської окупації з рідної Макіївки Донецької області, втратила матір під час обстрілу агресором Києва.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) рідні й колеги загиблої медикині розповіли, якою була Тетяна, про що говорила за кілька хвилин до загибелі та що родина пережила в окупації в 2014 році.
На Донеччині за добу від обстрілів РФ загинули троє, поранені шестеро людей – ОВА
На Донеччині протягом минулої доби внаслідок російських обстрілів загинули три людини, ще шестеро – постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, троє людей загинули і троє поранені в Лимані, куди напередодні ввечері, за даними прокуратури, російські війська поцілили, попередньо, ракетою «Іскандер». Як повідомив Філашкін, у Лимані пошкоджені 19 будинків і крамниця.
Ще троє людей були поранені в Маринівці.
Загалом, за даними голови ОВА, російські війська вісім разів обстріляли населені пункти Донеччини протягом минулої доби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Сирський: втрати Росії втричі більші, ніж українські
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі». Він сказав про це в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня.
«Їхня кількість вбитих набагато більша», – сказав він.
У лютому президент Володимир Зеленський заявив, що з 2022 року загинула 31 тисяча українських військових. Сирський не навів нових даних, зазначивши, що інформація про втрати є «делікатною» і це тема, яку може використати Москва.
За словами головнокомандувача, тактика ЗСУ на полі бою відрізняється від тактики російської армії, яка кидає значну кількість піхоти, щоб отримати «100-200 метрів» території.
«Для нас дуже важливо зберегти життя наших бійців. Ми не захищаємо руїни до смерті», – сказав Сирський. Він додав, що не бажає «досягати цілей будь-якою ціною», й іноді військам доводиться переходити на «вигідніші позиції».
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Влада показала наслідки удару РФ по Харкову. Інформація про загиблого не підтвердилася
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що інформація про загиблого в місті внаслідок російського удару вдосвіта 24 липня не підтвердилася.
Тим часом, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов оприлюднив у телеграмі фото пожеж і руйнування через російський удар у Харкові.
«24 липня 05:30 Харків, Немишлянський район. Внаслідок ракетного балістичного обстрілу пошкоджено промислову будівлю, п’ять автомобілів, один будинок. 24 липня 05:01 Харківський район, Малоданилівська ТГ, село Лісне, Екопарк. Внаслідок обстрілу БПЛА горіла будівля конюшні. Постраждали два чоловіки 41 і 18 років», – написав Синєгубов.
Раніше Терехов повідомляв, що російські війська удосвіта 24 липня обстріляли Харків, попередньо ракетами С-300, і є дані про загиблу людину.
«Перший удар по Харкову прийшовся в промислову зону одного з районів міста. Щодо постраждалих і руйнувань інформація уточнюється. Щодо другого прильоту – удар прийшовся у район приватного сектору, пожежа в одному з будинків», – написав мер у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Понад чверть атак сил РФ 23 липня відбулася на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Упродовж минулої доби на фронті зафіксовано 152 бойових зіткнення, понад чверть із них (41) відбулося на Покровському напрямку, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«За уточненою інформацією, за вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах два ракетних удари із застосуванням двох ракет, 41 авіаційний удар (задіяв, зокрема, 54 КАБи), здійснив 4443 обстріли, 120 з них – із використанням реактивних систем залпового вогню», – вказано в повідомленні.
Українська авіація, ракетні війська і артилерія завдали сім авіаударів по скупченнях живої сили противника, уразили чотири артсистеми, три склади, два засоби ППО і два пункти управління російських військ, відзначає Генштаб ЗСУ.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Сили ППО збили 17 «Шахедів» із 23, запущених Росією вночі – Повітряні сили
Українські військові в ніч на 24 липня збили 17 із 23 ударних безпілотників «Шахед», запущених Росією, повідомив командувач Повітряних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук.
«У ніч на 24 липня російські окупанти завдали удару по Харківщині балістичною ракетою «Іскандер-М» і ракетою, тип якої встановлюється (із Бєлгородської обл РФ). Також ворог атакував південь країни ударними БпЛА типу Shahed із Приморсько-Ахтарська (РФ) й окупованого Криму», – йдеться в повідомленні Повітряних сил у фейсбуці.
За словами Олещука, більшість «Шахедів» збили на Одещині.
«Протягом минулої доби і поточної доби Силами оборони України на різних напрямках знищено щонайменше вісім розвідувальних безпілотних літальних апаратів противника: чотири Zala, два Supercam, два «Орлан-10», – додав Олещук.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сирський: українські дрони поцілили в близько 200 об’єктів у Росії
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що українські військові за допомогою безпілотників-камікадзе великої дальності поцілили у «близько 200 об’єктів критичної інфраструктури» в Росії. Він сказав про це в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня.
За словами Сирського, всі ці об’єкти були пов’язані з «військовою логістикою» і включали заводи, склади палива і боєприпасів.
Тим часом він нагадав, що морські безпілотники потопили близько третини Чорноморського військово-морського флоту Росії. «Для них це дійсно стало пасткою, а для деяких [суден] могилою», – сказав Сирський.
За його словами, Кремль був змушений «повністю вийти» з порту Севастополя в окупованому Криму після низки українських атак.
Сирський відмовився назвати терміни можливого знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів з Росією, але наголосив, що Київ планує повернути Крим. «Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця», – сказав генерал.
Україна закликає західних партнерів надати дозвіл використовувати їхню зброю для ударів вглиб території РФ. Тим часом, поки відомо про далекобійні удари з застосуванням дронів. Наприклад, на початку травня у російському Башкортостані український безпілотник вразив нафтопереробний завод. Як повідомило тоді Радіо Свобода поінформоване джерело, це був дрон Служби безпеки, який встановив історичний рекорд, подолавши відстань у 1500 кілометрів.
Росія тримає два носії ракет із 12 «Калібрами» в Чорному морі – ВМС
Станом на ранок 24 липня на чергуванні в Чорному морі перебувають чотири російські кораблі, з яких два є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 12 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
За даними ВМС, в Азовському морі чергують два російські кораблі, носії крилатих ракет «Калібр» серед них відсутні.
15 липня речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук розповів, що Росія виводить останній сторожовий корабель Чорноморського флоту з окупованого Криму. Він не уточнив назви корабля. Російське командування про це не повідомляло.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».